Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Street art and its use when teaching foreign languages(Institute of Public Administration Affairs, 2023) Poliakova, Tetiana; Samarina, ViktoriiaCurrently, the education system is making use of not only traditional teaching methods, information technologies, but also methods based on the use of elements of modern art. The purpose of the article is to analyze street art and its potential in teaching foreign languages. The methods of information analysis, linguistic description, interpretation, systematization, generalization, etc. have been used. Involvement of street art in the process of learning foreign languages can include several stages – getting acquainted with the artist's work, comprehending his idea and conveying this idea in a foreign language. In addition, you can use such types of tasks as describing pictures, creating your own stories, discussing ideas, giving titles to your own artwork in a foreign language, etc. Thus, the use of elements of street art when teaching foreign languages makes it possible to implement the communicative function, to expand students` active and passive vocabulary, and form sociocultural competences.Документ Ontological Prerequisites for the Emergence of Scientific Cosmology in the Context of the Emergence and Development of the Scientific Thinking(International Society of Philosophy and Cosmology (ISPC), 2024) Tararoev, Jakov; Horodyska, Olga; Dolska, OlgaThe article argues that scientific cosmology, the study of the Universe’s origin, evolution, and structure, remains an essential and integral part of scientific thinking. The article traces the roots of scientific thinking back to ancient Greek philosophy, particularly the work of Plato and Aristotle. These philosophers were the first to provide a clear justification for scientific knowledge, laying the foundation for its development in subsequent centuries. However, modern science no longer accepts their justifications as definitive. This raises the question: how can scientific thinking function without the traditional foundations laid by the Greeks? The article proposes a solution: general concepts can objectively exist as a property of the inherent uniformity and isotropy of space and time. This is not limited to just geometric and physical forms but extends to social, cultural, and other realms. Space can be understood as having dimensions, sets of characteristics used to define an object. These “spaces” are abstract constructs humans create to solve specific problems. The same object can occupy homogenous or heterogeneous spaces, depending on the problem being tackled. Time, unlike space, is irreversible and intrinsically anisotropic. However, it can be considered quasi-isotropic and quasi-homogeneous in some specific cases. The development of these concepts of homogeneity and heterogeneity in both physical (geometric) space and time constitutes the foundation of scientific cosmology.Документ Философские репрезентации понятий "пространство" и "время": от физики к музыке(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2019) Тарароев, Яков Владимирович; Нецветай, Т. В.В статье рассматриваются различные философские представления о пространстве и времени. Указанно, что эти представления носят системный и иерархический характер. В основе "пирамиды" этих представлений лежат самые фундаментальные, физические представления об объективных свойствах и закономерностях физической реальности, как отношения длительности и отношения протяжённости. На следующей "ступени" они дополняются спецификой химико-биологических процессов, протекающих в живой материи. Представления о социальном пространстве и времени носит ещё более сложный характер, которые обусловлены более сложным характером социальных процессов и явлений. Однако все три группы представлений (физическое, биологическое и социальное пространство и время) отражают объективные свойства и закономерности реальности. Следующая группа представлений отражает субъективное восприятие длительности и протяжённости. Они функционируют на базе объективных представлений, но фиксируют особенности восприятия субъекта, действующего в определённом культурном "поле". К ним, прежде всего, относятся психологическое пространство и время. Они имеют сложную структуру и связаны с повседневным бытием индивидуума, которое обусловлено как биологическими, так и социальными факторами. Свойства этого пространства и времени задаются чувственными и рациональными способностями познания, и именно психологическое пространство и время выступает онтологической основой для ещё более сложных форм восприятия – художественного пространства и времени. Художественное пространство и время – атрибуты художественного вымышленного бытия, с помощью которых художественный образ получает возможность развития и своего целостного восприятия. Подвид художественного пространства и времени – музыкальный пространственно-временной континуум. Эта разновидность существует в рамках определенного аспекта человеческой художественной деятельности – музыкального искусства. Музыка – это временной вид искусства, формально можно представить музыку в виде акустического потока звуков, интонационно и ритмически организованного и разворачивающегося во времени, имеющего сложную структуру и несущего определенную смысловую и коммуникативную нагрузку. Музыкальное время или время в музыке – сложное и многогранное понятие. Пространство в музыке – это визуальные и естетические образы человеческого воображения, вызываемые звуковыми воздействиями, это внутренние метафорические представления о свойствах пространства, соответствующие конкретному семантическому контексту. Таким образом, говоря о музыкальном пространстве и времени, можно утверждать, что они являются «концептуальной вершиной» развития представлений о пространстве и времени вообще и включают в себя многие важнейшие свойства других форм и видов пространства и времени. Все эти формы ведут свою «родословную» с представлений о физическом пространстве и времени.Документ Мовний образ атмосферних явищ (дощ, хмари, райдуга) в поезії Василя Голобородька(Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2014) Шленьова, Марина ГенадіївнаСтаттю присвячено аналізу художньо-семантичної реалізації мовного образу атмосферних явищ (дощ, хмари, райдуга) в ідіостилі сучасного поета Донбасу Василя Голобородька. Проаналізовано формування мовного образу атмосферних явищ у поетичних текстах автора. Простежено функціонально-стильову навантаженість мовних одиниць, які є домінантними в ідіостилі письменника. Описано мовні механізми репрезентації образів дощу, райдуги та хмар у ліриці В. Голобородька. Виявлено їхню смислову багатовимірність, генетичну зумовленість ліричного функціонування з українською традиційною культурою, включеність у "резонансний простір" національної словесності. Досліджено образи дощу, хмар, райдуги в поетичних текстах Василя Голобородька на основі когнітивних механізмів, що відтворюють особливості етнічної свідомості та менталітету народу. Акцентовано на тому, що в художньому просторі митця мовний образ атмосферних явищ (дощу, хмар, райдуги) традиційно репрезентовано в тісній взаємодії з простором неба. Індивідуально-авторські порівняння й метафори віддзеркалюють розуміння письменником навколишньої дійсності, що зумовлено вживанням символічних номінацій і пошуками експресивно-емоційних еквівалентів для вираження власного ставлення до означених об'єктів.Документ Мовний образ дороги в поезії В. Голобородька(Національний університет "Острозька академія", 2013) Шленьова, Марина ГенадіївнаУ статті розглядається мовна характеристика образу дороги в поезії В. Голобородька. Аналізуються особливості функціонування даного образу в мовопросторі поета, зосереджується увага на стилістичних прийомах, які характеризують слово дорога у лінгво-когнітивному аспекті та визначається семантична наповненість лексеми дорога у контексті індивідуального світосприйняття автора.Документ Місце Донбасу в мовному просторі України(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2014) Шленьова, Марина ГенадіївнаУ статті розглядається характеристика мовного простору Донбасу. Детально репрезентуються просторові образи позначеного регіону та специфіка мовної картини світу в поетичній спадщині поетів. Також розглядаються особливості зображення архетипних образів крізь традиційно світоглядний континуум авторів Донбасу. Робиться висновок щодо обумовленості об'ємної індивідуальної мовної моделі просторової організації в поетичному доробку митців Донбасу різнотипними конкретизаторами мовної картини світу, яку автори відтворюють за законами жанру, в рамках якого втілюють своє завдання.