Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Проблеми імплементації базових європейських екологічних понять у водне законодавство України(Національний університет "Одеська юридична академія", 2020) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила АнтонівнаУ статті досліджено співробітництво України та ЄС із питань охорони навколишнього середовища, а саме проблеми імплементації в українське екологічне законодавство базових еколого-правових категорій і визначень законодавства ЄС. Проаналізовано перші кроки співпраці у сфері «якість води й управління водними ресурсами». Зазначено, що ця діяльність почалася не з гармонізації базових понять, до яких належать «забруднення», «забруднюючі речовини», «якість води», а одразу перейшла на рівень еколого-правових інститутів. Виявлено, що такий перехід ігнорує принципові відмінності в понятійних засадах, які можуть негативно вплинути на здійснення державної політики у сфері охорони вод, спричинити її дивергентний розвиток відносно європейських вимог. Стверджується, що подолання змістовних відмінностей згаданих понять є однією з головних наукових проблем апроксимації Водного кодексу України (ВКУ) та відповідних підзаконних актів до Директиви 2000/60/ЄС (ВРД). Метою статті є виявлення правових відмінностей між ВРД і ВКУ щодо зазначених понять, а завданням – аналітичне порівняння їх застосування. Дослідження ґрунтувалося на тому, що норми стосовно забруднення та якості вод утворюють у водному законодавстві України та в екологічному законодавстві ЄС еколого-правові структури, європейським центром яких є ВРД. Доведено, що принципові відмінності між базовими поняттями водних законодавств ЄС й України щодо забруднення, забруднюючих речовин, якості вод і її регулювання визначаються різною цільовою спрямованістю цих законодавств, водоохоронною й господарською відповідно. Досліджено деякі наслідки розбіжностей, які негативно позначаються на законодавчому регулюванні скидання забруднюючих речовин. Зроблено висновок, що усунення відмінностей вимагає зміни парадигми української охорони вод з господарської на екологічну, яку слід починати з рецепції зазначених базових понять ЄС. Альтернативою глибокій зміні ВКУ може стати розроблення й прийняття спеціального Закону України «Про охорону вод».Документ Проблеми імплементації європейських стандартів якості довкілля у водне законодавство України(Запорізький національний університет, 2020) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила АнтонівнаДосліджено перші кроки співробітництва України та ЄС з імплементації в українське водне законодавство базових еколого-правових категорій та визначень законодавства ЄС, зокрема стандарту якості довкілля для поверхневої води. Виявлено принципові відмінності у відповідних поняттях, причиною яких є різне спрямування законодавств ЄС та України: водоохоронне та господарське відповідно. Розглянуто еколого-правові наслідки відмінностей. Зроблено висновок, що усунення невідповідностей слід починати з рецепції зазначеного базового європейського поняття.Документ Понятійні відмінності законодавчого регулювання скидання речовин у Європейському Союзі та в Україні(Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2020) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила АнтонівнаУ статті досліджуються еколого-правові поняття українського та європейського водних законодавств щодо регулювання скидів (емісій) хімічних речовин у поверхневі води з точкових джерел. Актуальність такого порівняльного аналізу пов’язана з імплементацією європейських законодавчих інструментів охорони вод і забезпечення їх якості, передбачених у Директиві 2000/60/ЄС, інших водних і загально екологічних директивах ЄС. Наголошено на принципові відмінності українського та європейського законодавчого регулювання скидання хімічних речовин.Визначено, що головним інструментом Водного кодексу України, спрямованим на обмеження скидання хімічних речовин у водні об’єкти, є нормативи гранично допустимого скидання, які орієнтовані на можливості водних об’єктів і не мають дієвих важелів щодо спроможності обмеження негативного впливу джерел хімічних речовин. Еколого-правові вимоги до гранично допустимого скидання розосереджено в не узгоджених між собою та застарілих актах нижчого рівня, якими створюються юридичні колізії щодо вимог до гранично допустимого скидання. Відповідним поняттям європейського законодавства є комбінований підхід і методи регулювання емісії, які базуються на найкращих доступних технічних рішеннях. Директива 2000/60/ЄС відрізняється від Водного кодексу України змістом принципу обмеження скидання та забезпеченням його реалізації. З комбінованим підходом пов’язані поняття: граничні величини емісії, стандарти якості довкілля, зони змішування тощо. Зазначено,що перепоною імплементації європейських вимог є різне цільове спряму-вання базових актів: господарське для Водного кодексу України й водоохоронне в Директиві 2000/60/ЄС. Визначено відмінності в поняттях, які зумовлюють розбіжності європейської та української водоохоронної та правозастосовної діяльності щодо регулювання скидання хімічних речовин. Виявлено принципові розбіжності між поняттями Директиви 2000/60/ЄС і Водного кодексу України щодо стандартів якості довкілля поверхневих вод і нормативів екологічної безпеки водокористування, а також між інструментами законодавчого регулювання граничних величин емісії та гранично допустимого скидання відповідно. Наголошено на необхідності зміни парадигми української охорони вод із господарської на екологічну, яку слід починати з рецепції базових європейських понять щодо поділу хімічних речовин на пріоритетні й специфічні й вимог до регулювання їх скидання, щодо комбінованого підходу, стандартів якості довкілля та його похідних.Документ Європейське законодавче регулювання скидання забруднюючих речовин та проблеми його імплементації Україною(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", 2019) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила АнтонівнаУ статті досліджено європейський еколого-правовий інститут регулювання скидання забруднюючих речовин із точкових джерел у поверхневі води та проблеми його імплементації в українське водне законодавство. Визначено, що в сучасних українських умовах головним європейським інструментом дотримання стандартів якості довкілля щодо пріоритетних для Європейського Союзу забруднюючих речовин є зони змішування зворотної води, за характеристиками яких мають встановлюватися нормативні (граничні) обмеження на скидання забруднюючих речовин: граничні значення виділення водокористувачами. Використання зон змішування як природного регулятора скидання пріоритетних забруднюючих речовин для визначення граничних значень скидів забезпечує дотримання вимог головних екологічних директив Європейського Союзу. Нині зони змішування як правовий регулятор скидання забруднюючих речовин в екологічному та водному законодавстві України de jure не використовуються. Зони змішування використовуються в Україні de facto як інженерне поняття гідравліки водних об’єктів у методичних засобах для встановлення граничних значень виділення речовин із метою дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій речовин у воді поза зонами змішування. Визначено, що українські граничні значення концентрацій принципово відрізняються від європейських стандартів якості довкілля за своїм цільовим призначенням, формою та змістом. Для першочергової імплементації європейського регулювання скидання забруднюючих речовин в українське водне законодавство треба здійснити в останньому законодавче поділення забруднюючих речовин за їхнім значенням для охорони вод; визначити та включити у Водний кодекс України та підзаконні акти європейське поняття стандарту якості довкілля як критеріальної бази регулювання скидання забруднюючих речовин; запровадити списковий підхід до предмета регулювання скидання забруднюючих речовин, виходячи з ризику шкідливого впливу забруднюючої речовини; кодифікувати вимоги щодо охорони вод від забруднення з різних актів у складі Водного кодексу України. Шляхом порівняння правових джерел європейського й українського регулювання скидання забруднюючих речовин за 14-ма головними ознаками визначено наявність значних відмінностей між європейськими й українськими еколого-правовими вимогами до зон змішування під час скидання забруднюючих речовин та необхідність їх усунення у процесі імплементації.