2022
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/56991
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Публікація Двоїстий характер впливу тіньової економіки на рівень економічної безпеки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Перерва, Петро Григорович; Романчик, Тетяна Володимирівна; Ткачов, Максим Михайлович; Гришко, Наталія ЄвгенівнаУ статті розроблено теоретико-методологічних підходів до забезпечення економічної безпеки в умовах протидії тіньовій економіці. Відповідно до поставленої мети в статті вирішено наступні завдання: виявлено структуру загроз економічній безпеці та визначити їх види; досліджено підходи до поняття «тіньова економіка» та уточнено її визначення; досліджено вплив тіньової економіки на рівень економічної безпеки; обґрунтовано політику протидії тіньовій економіці. Доведено, що тіньова економіка є важким для дослідження та обліку феноменом. Визначень тіньової економіки є досить багато, що пов’язано з тим, що у структурі вона досить різноманітна. Запропоновано сюди включати різноманітні види діяльності, які не враховуються офіційною статистикою, не включаються до ВВП, тобто, що існують поза правовим полем. Це є причиною тому, що тіньову економіку неможливо точно виміряти і часто дані про розміри тіньової економіки з різних джерел суттєво розходяться. Проведене дослідження надає підстави зробити висновок про двоїстий характер тіньової економіки, яка крім явно виражених недоліків та загроз економічній безпеці, має і певні позитивні моменти, зокрема, в соціально-економічній сфері країни. Значний обсяг тіньової економіки в нашій країні, що продовжує нарощуватися, видається дуже небезпечним з точки зору економічної політики в умовах глобалізації.Публікація Оптимізація ризиків економічної безпеки підприємства на засадах логістики(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Перерва, Петро Григорович; Череп, Алла Василівна; Романчик, Тетяна Володимирівна; Дьякова, Наталія МиколаївнаУ статті проведено дослідницький аналіз особливостей формування та функціонування системи економічної безпеки підприємств з використанням логістичного підходу. Актуальність дослідження зумовлена тим, що економічна безпека підприємств та організацій багато в чому забезпечується ефективністю логістичної діяльності організацій. Доведено, що економічна безпека підприємства та логістика системно взаємопов'язані. Метою даного дослідження є встановлення місця логістики у пріоритетах економічної безпеки підприємств та організацій. У рамках статті розглянуто тенденції розвитку логістики на українських підприємствах, види ризиків які виникають при забезпеченні необхідного рівня економічної безпеки підприємства. Виділено актуальні проблеми та ризики, з якими стикаються підприємства при наявності недоліків в проведенні виробничо-господарської діяльності. Обґрунтовано, що економічний ризик для любого підприємства можна представити у вигляді блочної системи, на кожний блок якої певним чином впливає логістична складова. Розглянуто теоретичну сутність служби економічної безпеки організації. Запропоновано можливі напрями підвищення ефективності системи економічної безпеки підприємств з використанням логістичного підходу.Документ Дослідження методів вартісної оцінки об'єктів інтелектуальної власності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Череп, Алла Василівна; Ілляшенко, Наталія Сергіївна; Перерва, Петро ГригоровичВ статті розглянуто та обґрунтовано традиційні та сучасні методичні підходи до вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності підприємства на основі методу Монте-Карло, методу ставки роялті, правила емпіричного підходу, гіпотетичного методу переговорів, методу розрахунку втраченого прибутку, методу аналізу дерева рішень. Досліджено економічну сутність та обґрунтовано значення об’єктів інтелектуальної власності для забезпечення ефективності господарської діяльності промислового підприємства з урахуванням багатьох ринкових та неринкових факторів впливу на результаті оцінювання. Визначено склад та опрацьовано особливості проведення оцінки вартості різних видів об’єктів інтелектуальної власності промислового підприємства в сучасних умовах. Розглянуто особливості використання основних методичних підходів щодо проведення оцінки вартості нематеріальних активів, а саме витратного, прибуткового (доходного), ринкового. Визначено сферу використання результатів проведеного дослідження: практична діяльність вітчизняних промислових підприємств, професійна діяльність учасників процесу оцінювання, яка спрямована на підвищення обґрунтованості і достовірності прийняття та ефективності практичної реалізації стратегічних та найбільш важливих оперативних управлінських рішень з точки зору їх впливу на вартість наявних інтелектуальних активів та ринкову вартість підприємства загалом. Доведено, що об’єкти інтелектуальної власності є невід’ємною частиною найбільш ефективних активів підприємства, яке здійснює ринково незалежну бізнес-діяльність. Процес визначення вартості об’єкта інтелектуальної власності відомий як вартісна оцінка інтелектуальної власності, може змінюватися залежно від різних факторів, таких як вид інтелектуального товару, його комерційна цінність, рівень ризику, ринковий характер та мета оцінки об’єкта інтелектуальної власності тощо. Різні традиційні та сучасні методи доступні для оцінки об’єктів інтелектуальної власності, але вибір відповідного методу є важливим для отримання його адекватної вартості. Відповідь на запитання «як оцінити об’єкт інтелектуальної власності» залежить від відповідей на інші запитання, такі як «що оцінювати», «коли оцінювати» та «з якою метою проводити вартісну оцінку об’єкта інтелектуальної власності».Документ Стратегічне управління розвитком підприємства на засадах інтелектуальної власності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Витвицька, Ольга Данилівна; Перерва, Петро Григорович; Ковальчук, Світлана ВолодимирівнаВ статті доведено, що ефективне управління ресурсами промислового підприємства з використанням інтелектуальних ресурсів є ключовим елементом його стратегії розвитку, незалежно від розміру та позиції на ринку. Підприємства, для яких права інтелектуальної власності є цінним активом, повинні приділяти особливу увагу побудові системи стратегічного управління ними. Це вимагає врахування питання захисту інтелектуальної власності в багатьох процесах управління, належного розподілу завдань і створення організаційних структур, процедур, положень і контрактів, визначення бюджетів і забезпечення професійного персоналу та інструментів. Аналіз існуючих публікацій дозволив зробити висновок про те, що стратегічне управління розвитком – це науково обґрунтований вплив топ-менеджменту на соціально-економічний розвиток підприємства, що забезпечує стійке зростання результатів комерційної діяльності підприємства. Доведено, що формування система управління розвитком підприємств передбачає наявність взаємопов’язаних підсистем. Запропонована низка складових системи управління розвитком промислового підприємств на засадах інтелектуальної власності. Рекомендовано базову стратегію розвитку визначати в залежності від виду моделі ринкової поведінки підприємства, яка багато в чому залежить від рівня (оцінки) зовнішнього потенціалу підприємства: високому потенціалу відповідає наступальна модель поведінки підприємства, низькому потенціалу відповідає захисна ринкова модель поведінки. Визначено, що стратегічними завданнями інтелектуальної власності є: захист від конкуренції: наявність патенту забезпечує підприємству монопольне становище на своєму цільовому ринку на протязі достатньо довгого періоду часу (до 20 років); додатковий захист: деякі патенти розробляються не з метою прямої комерціалізації; уникнення комерційний (ринкових) суперечок: підприємства мають можливість комерціалізувати свої технології на протязі тривалого терміну без наявних загроз зловживання його правами інтелектуальної власності конкурентами; основи для комерційних союзів: знайти ділових партнерів по даній бізнес-діяльності значно легше, коли підприємство має в своєму розпорядженні конкурентоспроможний патентний портфель.Документ Дослідження форм і методів інвестиційної підтримки інноваційної діяльності промислових підприємств(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2020) Беспрозванних, Олег Олександрович; Перерва, Петро ГригоровичНа вирішення проблем стимулювання розвитку інноваційної діяльності вітчизняних підприємств сьогодні в Україні розроблено низку нормативно-правових актів, які регламентують відносини в сфері інвестицій в інновації. Вітчизняне законодавство визначає наступні форми інвестування інноваційної діяльності: державне (комунальне) інвестування, комерційне інвестування, соціальне інвестування, іноземне інвестування, загальне інвестування. Для отримання фінансової підтримки суб'єкти інноваційної діяльності, інноваційні проекти яких занесені до Державного реєстру інноваційних проектів, подають до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (її регіональних відділень) інноваційні проекти та всі необхідні документи, перелік яких визначається нею. Суб'єкт інноваційної діяльності, інноваційний проект якого пройшов конкурсний відбір, залежно від встановленого конкурсною процедурою рейтингу може отримати від інноваційної фінансово-кредитної установи один чи кілька видів фінансової підтримки. Фінансова підтримка реалізації інноваційних проектів може надаватися у формі послідовних траншів за результатами контролю ходу виконання проектів. Аналіз структури державного фінансування інноваційної діяльності за видами економічної діяльності суб’єктів інновацій у 2018 році дозволяє визначити пріоритетною галузь хімічної та нафтохімічної промисловості. Інвестування власних коштів суб’єктів інноваційної діяльності реалізується шляхом капітальних інвестицій та фінансових інвестицій. Структурний аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності в Україні дозоляє виокремити переважну частку власних коштів підприємств у загальних обсягах фінансування їх інноваційної діяльності. Але в умовах недостатнього рівня державної підтримки інноваційної діяльності підприємств та нестабільності їх фінансових результатів, як основного джерела власних коштів для інвестування, істотно підвищується роль фінансово-кредитного забезпечення інвестицій суб’єктами фінансового ринку.