Видання НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/62886
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Оцінка ефективності діяльності логістичної системи господарюючого суб'єкта(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рижова, В. Ю.; Дарушин, О. В.; Бурцев, О. В.Логістика є науково-практичним інструментом спільного господарювання багатьох економічно самостійних ринкових структур, що дозволяють досягати раціональної організації потокових процесів, що протікають у просторово-часовій послідовності, з метою виявлення та реалізації потенційних резервів управління та отримання, зрештою, додаткових доходів та прибутку цими структурами переважно за рахунок продуктивних чинників. На ефективність логістичної діяльності впливають різні чинники, що надають як позитивний, так і негативний вплив. Оцінка ефективності функціонування логістичної системи дозволяє контролювати її діяльність загалом: оперативно та стратегічно виявляти сильні та слабкі сторони, визначати напрями використання економічних резервів. Таким чином, надзвичайно актуально правильно визначити варіанти оцінки ефективності логістичної ефективності, які дозволяють охарактеризувати її в комплексі. Кожна логістична операція обов’язково супроводжується витратами. Ефективність логістичної системи з погляду споживача, який є її кінцевою ланкою, полягає як надання послуг.Документ Вимоги до лідера з позиції стратегічного менеджменту підприємства на шляху до системної досконалості(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гагарінов, Олексій Валерійович; Лещенко, Зиновія БогданівнаВ статті запропонований перелік вимог до лідера з позиції стратегічного менеджменту організації, що обрала курс на системну досконалість. Лідерство може бути формальним та неформальним. Очільник системи не завжди є лідером. Керівнику, як лідеру, слід відповідати певним вимогам. Враховуючи історичний досвід країн, що розвиваються, які до сих пір переживають трансформаційні процеси з негативними наслідками, постає питання щодо спрямованості культури «як образу життєдіяльності» активних елементів - людей, з позиції її стану у більшості суб'єктів соціально-економічної діяльності, щодо архетипів, зокрема архетипу про розуміння лідерства, більше у практичній площині, головним чином як формального владного атрибуту. Керуючі підсистеми організацій, що знаходяться у перехідних/трансформаційних умовах, недостатньо сфокусовані на системних критеріях для вибору лідера. У статті запропоновані загальні вимоги до лідера системи з позиції стратегічного менеджменту, що обрала курс на системну досконалість. Запропонований перелік, включає наступні вимоги: володіти системним і стратегічним мисленням і бути носієм прогресивної культури «як образу життєдіяльності»; чітко усвідомлювати своє призначення в системі; мати високу компетентність у питаннях управління складними системами; чітко регламентувати свої посадові обов'язки, повноваження та персональну відповідальність за досягнення цільових стратегічних орієнтирів; бути стратегом та архітектором організації, особливо в частині визначення та проведення системних стратегічних змін; бути творчою особистістю та всіляко стимулювати творчий підхід до вирішення проблем на всіх рівнях управління; віддавати пріоритет цілям системи порівняно з особистими цілями та амбіціями, підпорядковувати їхньому призначенню; мати імідж та репутацію високопрофесійного топ – менеджера; бути орієнтованим на партнерство як всередині самої системи, так і у зовнішньому середовищі (використовувати стратегію «win/win», коли максимально задовольняються інтереси всіх сторін, що взаємодіють). Для керуючої підсистеми перелік вимог дозволяє сфокусуватись на пошуку, розвитку, оцінці відповідності та заміщення претендента на цю роль.Документ Оцінювання і контроллінгове управління розвитком цифровізації на підприємстві(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Міщенко, Володимир Акимович; Дараган, Антон Володимирович; Другова, Олена СергіївнаВ статті розглянуто особливості четвертої промислової революції (G4). Зазначено, що складовою цієї революції є Індустрія 4.0 з безліч технологій для створення єдиного простору обміну інформацією і віртуальної візуалізації процесів і об'єктів. Вона також передбачає формування і впровадження роботизованих систем та інтернет-технологій у форматі "розумних" підприємств. Зазначено, що має місце не зовсім правильне розуміння самої суті цифрової економіки, яке значно перешкоджає успішному проведенню цифрової трансформації. Цифрова трансформація (діджиталізація) представлена як процес переходу до такого цифрового бізнесу, який використовує цифрові технології для зміни бізнес-процесів в компанії та надання нових можливостей в напрямку отримання додаткового доходу й перспектив її подальшого розвитку. Наведено порівняльний аналіз окремих підходів до побудови моделей щодо виявлення найбільш загальних та пріоритетних напрямків оцінки цифрової зрілості підприємства. Запропоновано концептуальну схему управління цифровою зрілістю підприємства. Відмічено, що стратегія слугує основою всієї цифрової трансформації і саме вона визначає фокус перетворень та цільовий рівень цифрової зрілісті підприємства, а також дає можливість оцінити ресурсні, трудові й фінансові витрати в часі і в просторі. Інструментами деталізації та реалізації стратегії є бізнес-модель, дорожня карта та відповідний їй портфель проєктів, збалансований з позицій реалізації технологічних та нетехнологічних інновацій, спрямованих на перманентне зростання цифрової зрілісті підприємства. Актуалізація бізнес-моделі є однією з найважливіших складових зростання цифрової зрілісті підприємства, яка здійснюється у напрямку розширення коопераційних взаємодій, застосування багатосторонніх платформ та створення екосистеми бізнесу. Надано рекомендації щодо проведення цифрової трансформації підприємства та підвищення його цифрової зрілісті та обґрунтовано етапи цієї роботи.Документ Моделювання оцінки економічної безпеки підприємства з використанням стейкхолдерівського підходу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Зіненко, Костянтин Анатолійович; Кобєлєва, Тетяна ОлександрівнаМета статті полягає в розробці науково-методичного підходу до комплексного оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства. Запропоновано науково-методичний підхід, що складається з таких етапів оцінювання: а) оцінювання рівня економічної безпеки за функціональними складовими будівельного підприємства, що базується на таксономічному підході до формування загального інтегрального показника методом В. Плюта; б) оцінювання впливу інтересів стейкхолдерів на рівень економічної безпеки будівельного підприємства за визначеними групами на основі експертного методу бальної оцінки та факторного аналізу; в) оцінювання впливу чинників корисних (можливості) та дестабілізаційних (загрози) на економічну безпеку будівельного підприємства за групами стейкхолдерів з використанням методів факторного аналізу; г) ранжування груп стейкхолдерів із урахуванням пріоритетності впливу на рівень економічної безпеки будівельного підприємства; д) визначення загального рівня економічної безпеки будівельного підприємства із урахуванням інтересів та чинників впливу за групами стейкхолдерів на основі побудови комплексного інтегрального показника економічної безпеки будівельного підприємства. Проведення оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства на основі запропонованого науково-методичного підходу із урахуванням впливу реалізації інтересів стейкхолдерів та чинників впливу за групами стейкхолдерів надає можливість отримання комплексної оцінки рівня економічної безпеки підприємства, що сприяє прийняттю більш ефективних управлінських рішень щодо покращення рівня економічної безпеки, стійкості функціонування та розвитку будівельного підприємства.Документ Обліково-аналітичне забезпечення маркетингової діяльності підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Єршова, Наталя ЮріївнаУ статті розглянуті теоретичні та практичні аспекти обліково-аналітичного забезпечення маркетингової діяльності підприємства. На основі статистичного аналізу доведено значущість маркетингової діяльність для суб'єктів господарювання. Приведено авторське уявлення про місце і роль обліково-аналітичного забезпечення в системі управління маркетингової діяльністю підприємства. Узагальнено функції обліково-аналітичного забезпечення маркетингової діяльності суб'єкта господарювання. Наведено авторське уявлення щодо системи обліково-аналітичного забезпечення маркетингової діяльності підприємства. Сформульовані основні завдання бухгалтера для правильної організації аналітичної роботи на підприємстві.