Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/62920
Офіційний сайт http://eee.khpi.edu.ua/
Журнал "Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит" створений з метою всебічної підтримки державної політики в галузі енергозбереження, та інформування широких верств населення про нові наукові досслідження, актуальні проблеми та шляхи їх реалізації. Наукові статті журналу відображають дослідження вчених та фахівців в галузі економіки та енергетики направлених на підвищення енергоефективності.
Рік заснування: 2002. Періодичність: 12 раз на рік. ISSN 2313-8890 (Online), ISSN 2218-1849 (Print)
Новини
Журнал включено до категорії Б «Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії» (накази МОН України № 886 від 02.07.2020 та № 1188 від 24.09.2020)
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Адаптаційна стратегія промислового підприємства до викликів глобальних процесів діджиталізації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузмінський, Костянтин Миколайович; Мехович, Катерина СергіївнаУ статті розглянуто актуальні питання щодо формування адаптаційної стратегії промислового підприємства до викликів глобальних процесів діджиталізації. Відзначено, що для економіки України початку ХХІ століття характерно катастрофічне скорочення обсягів виробництва та прогрессируюча деградація технічної бази промислових підприємств, що послужило згортанню як простого, так і розширеного відтворення у багатьох галузях народного господарства. Впоратись з цією небезпечною тенденцією може лише промисловість та її провідна галузь – машинобудування. Умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом ринкового механізму саморегуляції, з одного боку, різних коригувальних впливів з боку державних органів керування та ряду суб’єктивних та об’єктивних факторів. Найбільш впливовими факторами визначено глобалізацію, цифрову трансформацію, пандемію, військові конфлікти. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що глобалізація економіки – складний та суперечливий процес. З одного боку, вона полегшує господарську взаємодію між державами, що створює умови для доступу країн до передових досягнення людства, забезпечує економію ресурсів, стимулює світовий прогрес. З іншого, глобалізація несе негативні наслідки: закріплення периферійної моделі економіки, втрату своїх ресурсів країнами, що не входять до "золотого мільярда", розорення малого бізнесу, поширення на слабкі країни глобалізації і конкуренції, зниження рівня життя та ін. Україна поступово розвивається у галузі цифрової технології та цифрової трансформації, але все ще має значний потенціал для подальшого розвитку. Важливим критерієм якості процесу ЦТ у бізнесі стає рівень цифрової зрілості бізнес-процесів, а його підвищення – адаптаційна стратегія, яка визначається як поступовий і цілеспрямований процес організаційного навчання, що обумовлює реакцію на цифрове конкурентне середовище, що виникає і змінюється. Під недостатньою зрілістю адаптаційної стратегії розуміється низький рівень процесного управління в компанії, де не визначені та не регламентовані основні та допоміжні бізнес-процеси, їхня автоматизація здійснюється хаотично, має локальний характер, процеси не адаптовані під плановані до впровадження новітні технології. Авторами запропоновано підхід до здійснення технологічного реінжинірингу з використанням технологій форсайту на підприємствах машинобудування із попередньою діагностикою готовності компаній до цифрових перетворень, яка відповідає рекомендаціям стандарту TOGAF та має здійснюватися у межах формування архітектурного бачення компанії на початковому етапі реалізації трансформаційного проекту.Документ Теоретико-методичні підходи до визначення місця форсайт-технологій в інноваційному процесі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Дюжев, Віктор Геннадійович; Мехович, Катерина Сергіївна; Мехович, Єлізавета СергіївнаВ статті розглянуто підходи до підвищення ефективності стратегічного планування, що пов'язано із використанням маркетингової, комунікаційної та рекламної стратегії на підприємствах. Зазначено, що стратегії мають складну ієрархічну, взаємопов'язану структуру, яка включає корпоративні, конкурентні, технологічні, функціональні, ресурсні, товарні та інші стратегії. Формування такої складної структури залежить від існуючих та перспективних виробничих технологій, які з появою цифровізації стрімко змінюються, тому вона повинна спиратись на науково обґрунтоване бачення майбутнього та можливі його трансформації. Отже, для ефективної діяльності промислового підприємства потрібна взаємодія всіх рівнів на основі системної методології. Такою методологією є форсайт технології. Основними причинами застосування форсайту є потреба у більш детальному та точному прогнозуванні перспектив розвитку технологій, техніки і територій, взаємодія учасників процесу з урахуванням їх інтересів, покращення процесу прийняття рішень. Форсайт надає можливість вибору варіанта дій залежно від “бачення” майбутнього. За допомогою форсайту можуть бути визначені технологічні галузі можливих ефективних проривів, що має, по-перше, рішуче значення для визначення бюджетів різного рівня, та, по-друге - принципове значення в утриманні та створенні конкурентних переваг підприємства. Виділено ряд основних ознак, властивих форсайт-технологіям. На основі аналізу зарубіжної теорії і практики застосування форсайту надано низку визначень сутності методики форсайт. Розглянуто різні підходи щодо організаційної підтримки реалізації проекту форсайт, визначено області застосування форсайту.Документ Застосування штучних нейронних мереж та технологій форсайту у здійсненні технологічного реінжинірингу сучасного промислового виробництва(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Мехович, Сергій Анатолійович; Попов, Олександр Вікторович; Клепікова, Світлана ВолодимирівнаУ статті розглянуто питання щодо механізму обґрунтування вибору напрямів технологічного реінжинірингу. Визначено, що ефективність перетворень у першу чергу залежить від методів, інструментів вибору напрямів радикального перетворення технологічної основи виробничого підприємства та взагалі від технологічної політики. Обґрунтування напрямів технологічного реінжинірингу пов’язано із великим обсягом взаємозалежних змінних інноваційних перетворень і потребує фундаментального аналізу їх поведінки і впливу на виробничий процес. На сьогодні нейронні мережі є одним з найвідоміших і ефективних інструментів інтелектуального аналізу даних, який розвивається завдяки досягненням в області теорії штучного інтелекту та інформатики. Інтелектуальні системи на основі штучних нейронних мереж, нечіткої логіки дозволяють вирішувати завдання виконання прогнозів, оптимізації, розпізнавання образів і управління. Для навчання мережі необхідно мати набір значень вхідних величин (чинників) і відповідних кожному окремому набору значень потрібної вихідної величини. Такий підхід цілком збігається із задачами вибору напрямів технологічного реінжинірингу на підприємствах інноваційного кластеру. З цією метою визначено суттєві зовнішні иа внутрішні фактори, що здійснюють вплив на ефективність кластерної політики. На відміну від внутрішніх, зовнішні у найбільшій міри дозволяють вирішувати завдання виконання прогнозів, оптимізації, розпізнавання образів і управління. В умовах недосконалої регіональної інноваційної системи та враховуючи цей фактор, для ефективності вирішення задач здійснення технологічного реінжинірингу промислового виробництва запропоновано методику, яка поєднує форсайт-прогнозування перспектив технологічного реінжинірингу підприємств з теорією штучних нейронних мереж. Запропоновано механізм взаємодії штучних нейронних мереж і форсайт методу у визначенні напрямів технологічного реінжинірингу на основі регіональної кластерної політики.