Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/62920

Журнал "Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит" створений з метою всебічної підтримки державної політики в галузі енергозбереження, та інформування широких верств населення про нові наукові досслідження, актуальні проблеми та шляхи їх реалізації. Наукові статті журналу відображають дослідження вчених та фахівців в галузі економіки та енергетики направлених на підвищення енергоефективності.

Рік заснування: 2002. Періодичність: 12 раз на рік. ISSN 2313-8890 (Online), ISSN 2218-1849 (Print)

Новини

Журнал включено до категорії Б «Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії» (накази МОН України № 886 від 02.07.2020 та № 1188 від 24.09.2020)

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Digitalization as the basis of the EU economic policy in creating a single international digital market
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Mekhovych, Serhii; Poliakova, Tetiana; Kuzmynskyi, Kostiantyn
The article deals with topical issues related to the creation of a single international digital market. The conditions in which Ukraine's industrial complex will have to operate in the near future are influenced by globalization. The European Union (EU) actively supports and develops the digital economy as a basis for the development of all sectors of the regional economy. The EU's economic policy promotes the digitalization of societies in the EU member states and aims to facilitate the development of a single digital market and the eventual creation of the EU Digital Union. The creation of a single digital market is one of the main prospects and challenges for the European Union. Digitalization has created a world without borders, and its implementation requires a new form of governance based on its specific characteristics. This process requires addressing a number of practical and political issues in the economic and trade relations of the international community.The most influential factors in these processes are digital transformation, the pandemic, and military conflicts. The article provides brief information on the essence of these processes.
Інформаційно-аналітичне забезпечення аутсорсингу багатонаціональних підприємства в умовах міжнародної інтеграції та глобалізації економіки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Перерва, Петро Григорович; Сусліков, Станіслав Вячеславович; Посохов, Ігор Михайлович; Синіговець, Ольга Миколаївна; Віннікова, Вікторія Вікторівна
В статті досліджується роль та значення інформаційно-аналітичного забезпечення в контексті аутсорсингу для багатонаціональних підприємств у сучасних умовах міжнародної інтеграції та глобалізації економіки. За допомогою систематичного аналізу, в статті виявлено ключові фактори, які впливають на ефективність інформаційноаналітичного забезпечення аутсорсингу для багатонаціональних підприємств. Автори розглядають різні аспекти, такі як вибір постачальника, специфікації та метрики успішності, безпека даних, інтеграція з внутрішніми системами, управління ризиками та інші. Інформаційно-аналітичне забезпечення відіграє ключову роль у забезпеченні конкурентних переваг через ефективне управління даними, аналіз ринкових тенденцій та прийняття обґрунтованих стратегічних рішень. Висновки статті можуть бути корисними для менеджменту та стратегічного планування багатонаціональних підприємств, що працюють у складних і динамічних умовах глобальної економіки.
Методологія визначення впливу цифрових технологій на економічну політику
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузьминський, Костянтин Миколайович
У статті розглянуто актуальні питання, пов’язані зі створенням єдиного міжнародного цифрового ринку, та їх впливом на економічну політику. Підкреслено, що умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом глобалізації. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що діджиталізація здійснюється у межах економічної політики, яка в ЄС спрямована на створення єдиного міжнародного цифрового ринку. Наведено характерні риси цього процесу. Зазначено також,що згідно прийнятій в ЄС політиці, протягом наступних п’яти років планується зосередитись на трьох ключових цілях, щоб гарантувати, що цифрові рішення будуть допомагати Європі йти власним шляхом до цифрової трансформації, яка працює на благо людей через повагу до наших цінностей, а саме, впровадження технологій, які працюють для людей, побудові справедливої та конкурентоспроможної економіки та відкритого, демократичного та сталого суспільства. Надано стислу характеристику кожному із напрямів. Обгрунтовано, що кожен громадянин, кожен працівник, кожен бізнесмен повинни мати справедливий шанс, де б вони не жили, пожинати переваги нашого суспільства, яке все більше оцифровується. Цифрові рішення, такі як системи зв’язку, штучний інтелект або квантові технології, можуть багатьма способами збагатити наше життя, хоча переваги цифрових технологій не обходяться без ризиків і витрат. Громадяни більше не стають неспроможними здійснювати контроль над тим, що відбувається з їхніми особистими даними, і все більше перевантажуються приверненням їхньої уваги. Підкреслено, що зловмисна кіберактивність може загрожувати нашому особистому добробуту або порушити нашу критичну інфраструктуру та створювати ширші проблеми безпеки. Непередбачені та непрогнозовані наслідки втручання штучного інтелекту у буття людства вже занепокоїли мешканців планети та Уряди практично всіх країн. Ця суттєва суспільна трансформація вимагає глибокого обмірковування на всіх рівнях суспільства щодо того, як Європа може найкращим чином протистояти цим ризикам і викликам. Зазначено дієвісті інноваційної політики, зокрема, країн ЄС, за оцінкою рівня їх готовності до впровадження передової цифрової технології – 5G-інтернету. Зазначено, що рівень діджиталізації бізнесу – найбільш вагомий фактор діджиталізації ринку праці, оскільки спричиняє його кількісні та якісні модифікації.
Адаптаційна стратегія промислового підприємства до викликів глобальних процесів діджиталізації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузмінський, Костянтин Миколайович; Мехович, Катерина Сергіївна
У статті розглянуто актуальні питання щодо формування адаптаційної стратегії промислового підприємства до викликів глобальних процесів діджиталізації. Відзначено, що для економіки України початку ХХІ століття характерно катастрофічне скорочення обсягів виробництва та прогрессируюча деградація технічної бази промислових підприємств, що послужило згортанню як простого, так і розширеного відтворення у багатьох галузях народного господарства. Впоратись з цією небезпечною тенденцією може лише промисловість та її провідна галузь – машинобудування. Умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом ринкового механізму саморегуляції, з одного боку, різних коригувальних впливів з боку державних органів керування та ряду суб’єктивних та об’єктивних факторів. Найбільш впливовими факторами визначено глобалізацію, цифрову трансформацію, пандемію, військові конфлікти. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що глобалізація економіки – складний та суперечливий процес. З одного боку, вона полегшує господарську взаємодію між державами, що створює умови для доступу країн до передових досягнення людства, забезпечує економію ресурсів, стимулює світовий прогрес. З іншого, глобалізація несе негативні наслідки: закріплення периферійної моделі економіки, втрату своїх ресурсів країнами, що не входять до "золотого мільярда", розорення малого бізнесу, поширення на слабкі країни глобалізації і конкуренції, зниження рівня життя та ін. Україна поступово розвивається у галузі цифрової технології та цифрової трансформації, але все ще має значний потенціал для подальшого розвитку. Важливим критерієм якості процесу ЦТ у бізнесі стає рівень цифрової зрілості бізнес-процесів, а його підвищення – адаптаційна стратегія, яка визначається як поступовий і цілеспрямований процес організаційного навчання, що обумовлює реакцію на цифрове конкурентне середовище, що виникає і змінюється. Під недостатньою зрілістю адаптаційної стратегії розуміється низький рівень процесного управління в компанії, де не визначені та не регламентовані основні та допоміжні бізнес-процеси, їхня автоматизація здійснюється хаотично, має локальний характер, процеси не адаптовані під плановані до впровадження новітні технології. Авторами запропоновано підхід до здійснення технологічного реінжинірингу з використанням технологій форсайту на підприємствах машинобудування із попередньою діагностикою готовності компаній до цифрових перетворень, яка відповідає рекомендаціям стандарту TOGAF та має здійснюватися у межах формування архітектурного бачення компанії на початковому етапі реалізації трансформаційного проекту.
Сутність антикризового управління підприємством
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2011) Мехович, Сергій Анатолійович; Костенко, А. О.
У статті висвітлене теоретичне узагальнення особливостей сучасного кризового стану українських підприємств, виокремлені типи криз, досліджена сутність поняття «антикризове управління» та обґрунтована необхідність запровадження антикризового управління на підприємствах з метою подолання їх збитковості, а також забезпечення стійкого розвитку кожного з них.