Історія НТУ "ХПІ" [ХПТІ, ХТІ, ХХТІ, ХММІ, ХЕТІ, ХПІ]
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3442
Переглянути
95 результатів
Результати пошуку
Документ Професор Костянтин Олексійович Зворикін – один із фундаторів науки з технології матеріалів(Запорізький національний університет, 2019) Гутник, Марина ВалеріївнаРозкрито основні напрями та результати діяльності одного із фундаторів науки з технології матеріалів – Костянтина Олексійовича Зворикіна. Встановлено, що наукові інтереси ученого були доволі різноманітними – дослідження з технології деревини та борошномельного виробництва, кораблебудування, опору металів. Випускник Санкт-Петербурзького технологічного інституту пов’язав своє наукове життя з Харківським практич ним технологічним інститутом, де став першим професором механічної технології та Київським політехнічним інститутом, де став першим деканом механічного відділення та згодом і директором.Документ Докладная записка уполномоченного группы предпринимателей для осуществления указанного ниже проекта, – архитектора Юлия Семеновича Цауне в Харьковскую городскую думу(2013) Цауне, Юлий СеменовичДокладная записка в Харьковскую городскую думу от уполномоченного группы предпринимателей, преподавателя архитектуры Харьковского технологического института Юлия Цауне посвящена проекту реорганизации центральной части города, в связи с предстоящей реконструкцией здания Харьковского общества взаимного кредита. Предложен проект создания в центре Харькова торгово-развлекательной зоны. Анализ состояния жилищного коммунального хозяйства центра Харькова, в котором указаны его проблемы и существенные недостатки имеющейся застройки, позволил Ю. С. Цауне доказать необходимость реализации данного проекта. Масштабность проекта ― поразительна. Он включал муниципальные помещения, 50 магазинов и складов, 65 контор, театр на 1,8 тысяч зрителей, гостиницу на 100 мест пребывания, кофейни и пр. Проект, в единый комплекс, связывал Николаевскую и Павловскую площади, затрагивал Университетскую и Рымарскую улицы, Горяинский переулок и Бурсацкий спуск. Проект предполагал использование новейших технологий в строительстве, был экономически выгоден городу и предпринимателям. Вероятно, реализации проекта помешала начавшаяся Первая мировая война. Юлий Семенович Цауне (1862–1928) оставил после себя в Харькове здания и сооружения, которые стали памятниками культуры. На сегодня это единственный, известный нам, письменный источник по строительному искусству, принадлежащий архитектору Ю. С. Цауне. Учитывая, что документ обнаружен в фонде Алексея Николаевича Бекетова, правки и пометки на нем, возможно сделаны владельцем этой коллекции. Библиотека выражает благодарность доценту НТУ "ХПИ" Д. Ю. Журило за любезно предоставленный материалДокумент Документ Профессор Копняев Павел Петрович (1867–1932). Первый декан(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Тверитникова, Елена ЕвгеньевнаДокумент Роль В. Л. Кірпічова у формуванні інженерної еліти України(Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка, 2013) Радогуз, Сергій АнатолійовичУ роботі досліджується вплив діяльності професора В. Л. Кирпичова на становлення вищої технічної школи у Наддніпрянській Україні. Показано основні етапи розвитку Харківського технологічного та Київського політехнічного інститутів, під керівництвом Віктора Львовича. Проведено аналіз організаційної та методологічної роботи, здійсненої викладачами цих вищих навчальних закладів на чолі з В. Л. Кірпічовим.Документ Перші роки діяльності Харківського практичного технологічного інституту та його роль у підготовці інженерних кадрів(Центр пам'яткознавства Національної академії наук України, 2011) Сорочинська О. Л.Коротко освітлена передісторія створення Харківського практичного технологічного інституту, розглянута історія його побудови і формування наукових кадрів. Приведена роль інституту в підготовці кадрів для паровозобудівної сфери.Документ Остання наукова робота Віктора Львовича Кірпічова(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013) Радогуз, Сергій АнатолійовичДокумент Родовід Кірпічових: поколінний розпис та генеалогічне дерево(Одеський національний політехнічний університет, 2015) Радогуз, Сергій АнатолійовичУ роботі представлено поколінний розпис роду Кирпичових. Представники цього роду відігравали істотну роль у поступі науки і техніки, сприяли розвитку освіти у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Зокрема В. Л. Кирпичов був фундатором та першим директором Харківського технологічного інституту та Київського політехнічного інституту. В ході наукової довідки було встановлено 65 представників роду, що загалом склало вісім поколінь, починаючи від основоположника роду і до сьогодення. Поколінний розпис має ниахідну структуру. На основі поколінного розпису було створено генеалогічне дерево. Головну увагу під час дослідження було поділено нащадкам В. Л. Кирпичова. Дослідження цієї гілки роду є найбільш повним. Оскільки нащадки В. Л. Кирпичова стали головним об'єктом дослідження, ця гілка роду виділена із основного загалу. В ході наукової розвідки з'ясовано, що прізвище Кирпичових серед нащадків В. Л. Кирпичова не збереглося.Документ Віктор Кірпічов очима сучасників(Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2013) Радогуз, Сергій АнатолійовичУ статті відтворено особистісний портрет талановитого педагога та вченого, фундатора вищої технічної школи України – Віктора Львовича Кирпичова.Документ Наукова спадщина професора Віктора Львовича Кірпічова(ІВЦ "Видавництво "Політехніка", 2016) Радогуз, Сергій АнатолійовичУ роботі проаналізовано науковий доробок професора В. Л. Кирпичова. Було виявлено значну диверсифікацію наукових робіт вченого, що засвідчило різнобічність особистості видатного науковця. Доведено, що, незважаючи на розпорошеність наукових інтересів, наукові студії В. Л. Кирпичова мали переважно піонерний характер. Опрацювання, систематизація та наукометричний аналіз доробку В. Л. Кирпичова дозволили встановити, що періоди високої організаційної активності співпадали із застійними явищами в науковій роботі. Проведена робота підтвердила гіпотезу, що в умовах напруженої організаторської роботи, вченому не залишалося достатньо часу на проведення власне наукових студій. Періоди високої організаційної активності збігалися із "затишшям" в науковій роботі і vise versa. Саме значне навантаження, пов'язане із адміністративною роботою, викликане безпрецедентним явищем, коли по суті одна особа займалася організацією трьох вищих навчальних закладів, не дало вченому можливості більш повно реалізуватися на ниві науки. Хоча його наукові студії свідчать про значний науковий потенціал цієї видатної особистості. Наукові ідеї В. Л. Кирпичова знайшли своє продовження в роботах його учнів та послідовників – А. К. Зайцева, С. П. Тимошенка, К. Е. Реріха, М. В. Кирпичова, М. М. Савіна та інших.