Історія НТУ "ХПІ" [ХПТІ, ХТІ, ХХТІ, ХММІ, ХЕТІ, ХПІ]

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3442

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 636

Харьковский технологический институт
(1881)
Новая кафедра в Технологическом институте
(1913)
Високовольтний зал електротехнічного корпусу (з історії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»)
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мамонов, В. К.
Академік Семен Якович Брауде
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Любітов, І. В.
Науково-педагогічна діяльність професора В. В. Моніча (1874 – 1929)
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Заверющенко, Микола Петрович
Професор Пильчиков Микола Дмитрович
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Вишняков, Є. В.
Професор В. Л. Кирпичов (1845–1913 рр.) – почесний член Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів
(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2023) Радогуз, Сергій Анатолійович
У статті досліджується діяльність видатного вченого та організатора другої половини XIX – початку XX ст. – Віктора Львовича Кирпичова, який відзначався своєю значущою роллю у розвитку вищої технічної освіти України. Як фундатор і перший директор Харківського практичного технологічного інституту (ХПТІ) та Київського політехнічного інституту (КПІ), В. Л. Кирпичов визначав основні принципи інженерної освіти, на яких ґрунтується багаторічна історія цих провідних закладів вищої освіти України. Стаття зосереджується на «київському періоді» діяльності вченого та його стратегії щодо формування викладацького складу КПІ для забезпечення високого рівня якості навчання. Досліджуються його підходи до вибору викладачів (особливо у контексті прикладних наук). Зазначається, що він рекомендував залучати найкращих фахівців для викладання фундаментальних предметів, у той час як викладачів прикладних наук вважав за необхідне підготовлювати власноруч. Аналізується швидкий успіх В. Л. Кирпичова у формуванні висококваліфікованого викладацького складу, досліджується його взаємодія з професорами Київського університету для забезпечення високого рівня навчання на початковому етапі діяльності КПІ. Розглядається впровадження практичних занять у навчальний процес та новаторські підходи у виборі кандидатів на вакантні викладацькі посади. Наголошується на ефективності вченого у цьому процесі, підкреслюючи розумне використання досвіду організаційної роботи та вміння розпізнавати й розвивати талановитих молодих науковців. Розкрито принципову позицію В. Л. Кирпичова щодо студентських заворушень і його відмову від силових методів впливу на студентів. Особлива увага приділяється його протистоянню рішенням Міністерства освіти та Міністерства внутрішніх справ, що призвело до звільнення вченого з посади директора. Вказано, що саме за внесок у розбудову Київської політехніки В. Л. Кирпичова було обрано першим почесним членом Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів. Зазначається, що спадкоємність ідей вченого відзначена створенням фонду імені В. Л. Кирпичова та виданням присвяченого йому збірника матеріалів.
Інноваційні підходи у викладанні навчальних дисциплін на початку ХХ ст. (на прикладі Харківського технологічного інституту)
(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2024-08) Гутник, Марина Валеріївна
У статті досліджено впровадження інноваційних підходів у викладанні у вищій школі на початку ХХ ст. Висвітлено, що сучасні українські університети активно застосовують цифровізацію освіти, запроваджуючи онлайн-платформи для дистанційного навчання, створюючи електронні бібліотеки та використовуючи цифрові інструменти для інтерактивного викладання. Це дозволяє студентам мати доступ до навчальних матеріалів з будь-якого місця та в будь-який час. Проаналізовано історичний контекст формування системи вищої освіти в Україні на початку ХІХ ст., коли вступні іспити мали формальний характер, а система оцінювання не була регламентованою. У цей період професори мали значну свободу у викладанні, що впливало на навчальний процес та оцінювання студентів. Наведено приклади індивідуальних методів оцінки, що використовувалися в університетах того часу. Особлива увага приділена переходу від курсової до предметної системи навчання в Харківському технологічному інституті на початку ХХ ст. Запровадження предметної системи із іспитами за опанування конкретних предметів дозволило студентам мати гнучкий графік навчання, однак призвело до подовження терміну навчання. Такий підхід спирався на досвід Європейських країн. Разом із тим, результати наукових досліджень викладачів впроваджувалися у практику, таким чином відбувалося оновлення навчальних планів. Проаналізовано бюрократичний процес переходу на нову систему навчання та розглянуто вплив цього переходу на організацію навчального процесу. Представлено інформацію про роботу тогочасного ректора та провідних викладачів із впровадження нових для того часу підходів у викладанні та організації навчального процесу, а також наведено приклади найбільш знакових методик. Окрім суто адміністративної діяльності ректор проводив наукову та методичну роботу, що у підсумку оформилося у оригінальні методичні підходи. Підкреслено, що інноваційні підходи початку ХХ ст. включали насамперед внесок окремих особистостей, що прагнули змін у вищій освіті та вдосконалення методів подачі матеріалу студентам. Ці зміни стали фундаментом для сучасної системи вищої освіти, що продовжує розвиватися і адаптуватися до нових викликів.
Професор Костянтин Олексійович Зворикін – один із фундаторів науки з технології матеріалів
(Запорізький національний університет, 2019) Гутник, Марина Валеріївна
Розкрито основні напрями та результати діяльності одного із фундаторів науки з технології матеріалів – Костянтина Олексійовича Зворикіна. Встановлено, що наукові інтереси ученого були доволі різноманітними – дослідження з технології деревини та борошномельного виробництва, кораблебудування, опору металів. Випускник Санкт-Петербурзького технологічного інституту пов’язав своє наукове життя з Харківським практич ним технологічним інститутом, де став першим професором механічної технології та Київським політехнічним інститутом, де став першим деканом механічного відділення та згодом і директором.
Роль музеїв у формуванні компетенцій майбутніх фахівців-політехніків (на прикладі Харківщини)
(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2024-03) Гутник, Марина Валеріївна
Досліджується роль музеїв Харківщини у формуванні фахових компетенцій. Україна сьогодні стоїть перед важливим вибором у сфері вищої освіти, зосереджуючи увагу на концепції «укрупнення» університетів. Спільно з цим виникає питання про існування закладу вищої освіти, який буде конкурентоспроможним та адаптивним до сучасних викликів, таких як пандемія та військові дії. Дискусії сфокусовані на необхідності створення освітніх установ, здатних швидко адаптуватися до змін у навколишньому середовищі, надавати якісні освітні послуги та відповідати потребам ринку праці. Трансформація в освіті розглядається як частина глобального процесу модернізації, зокрема застосування компетентнісного підходу. Політехнізація освіти, інтеграція знань та навичок, розвиток м’яких навичок та використання інноваційних методів визначають стратегії управління та організації освітніх закладів для забезпечення високого рівня підготовки студентів до викликів сучасного суспільства і технологій. Стверджується що вимогам формування фахових компетенцій відповідає підготовка у політехнічному університеті. Наведено відомості з історії формування курсу, а потім і окремої кафедри з вивчення історії науки і техніки. Окрім загального університетського курсу для студентів НТУ «ХПІ» пропонуються спеціалізовані курси, а силабуси містях інформацію з історії галузей. Проаналізовано роль музеїв Харківщини під час війни та яку роль вони відіграватимуть у повоєнний час. Наведено відомості про експозиції історичного музею ім. М.Ф. Сумцова, WOOM-музею, літературного музею та інших. Досліджується вплив вивчення експозицій музеїв у збагаченні культурного та інтелектуального капіталу студента, зокрема формуються компетентності та навички для успішної реалізації у сучасному світі, що швидко змінюється. Розглядається концепція STEAM освіти як міждисциплінарної підготовки студентів. Так, для студентів які вивчають історію науки і техніки в НТУ «ХПІ» обов’язковим стало відвідування Software and Computer» музею, щоб прослідковувати розвиток комп’ютерної техніки у світі завдяки наочним прикладам. Для підкріплення наукової складової лекцій з розвитку інформаційних технологій в університеті було захищено відповідну дисертацію, здійснюються й інші дослідження у галузі історії та археології. Стверджується що саме поліосвіта забезпечить конкурентоспроможну унікальну особистість з набутими фаховими компетенціями. Водночас, визнається важлива роль музеїв у цьому процесі, що виступають керівними структурами у культивуванні інтелектуального, культурного та соціального розвитку особистості. Музеї не лише стимулюють поглиблення знань, але й виконують провідну функцію у вихованні та формуванні освіченої особистості, сприяючи розвитку критичного мислення та творчих здібностей.