Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Економічні науки

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/76251

Офіційний сайт http://es.khpi.edu.ua/

У збірнику представлені результати досліджень та узагальнення актуальних тенденцій вітчизняної та світової економічної системи, стану і перспективи розвитку економіки регіонів, підприємств та організацій; особливості управління інвестиційною діяльністю, інноваціями, бізнесом, економічними ризиками, маркетинговою діяльністю, правове забезпечення підприємств, бізнес-планування, управління фінансами, проблеми обліку й аудиту, соціального прогресу.

Рік заснування: 1961. Періодичність: 4 рази на рік. ISSN 2519-4461 (print)

Новини

На підставі Наказу Міністерства освіти і науки України № 409 від 17.03.2020 року включено до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України у галузі економічних наук зі спеціальностей 051, 071, 072, 073, 075, 076, 242, 281, 292.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Публікація
    Концептуальні напрямки соціально-орієнтованого маркетингу людського потенціалу людей з інвалідністю
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Косенко, Олександра Петрівна
    Дана стаття покликана відповісти на питання шляхів використання відомих концептуальних маркетингових заходів щодо усунення бар’єрів різного роду в соціальній інтеграції осіб з особливими потребами. Стаття містить інформацію про поняття інклюзії та теорії, які її пояснюють в хронологічному порядку. Звідси видно. Як поняття інклюзії перейшло від виключно медичного висновку про пацієнта і турботу про нього з позиції медицини та лікування, через соціальні та психологічні теорії та практики до педагогічних. Освітніх, управлінських та, в кінцевому результаті, менеджерських та маркетингових теорій розвитку. Далі в статті наголошено на проблемах соціальної ізоляції людей з особливими потребами. І в цю групу людей, за західними теоріями, включені не лише особи з інвалідністю, а й особи, які потерпають від різних штучних бар’єрів щодо раси, статі, соціального походження, місця народження (місто, село), тимчасових життєвих труднощів, маргінальних груп тощо. Щоб врегулювати процеси соціальної інтеграції вказаних осіб, розглянуто європейське законодавство, яке спочатку декларативно, а згодом відносно кожної країни Європейського Союзу, сформувало критерії та концепції формування соціального інклюзивного простору. Це сталося ще в другій половині ХХ століття, але практично стало можливим втілитись у перших десятиліттях ХХІ століття. В роботі також окреслено принципи маркетингових підходів до формування бази соціального інклюзивного суспільства, вказано напрямки використання відомих маркетингових заходів, які доцільно застосовувати в різних комбінаціях щодо формування соціального інклюзивного простору. Дослідження побудоване з використанням як загальних, так і спеціальних методів. До загальних відносять опис і аналіз проблеми, її порівняння за часовими рамками та концептуальними підходами. Спеціальні методи, в які входять наочне відображення напрямків, їх структуризація та соціальне прогнозування, використані для розкриття теми дослідження. Поряд з ними також використані методи припущення, аналізу фактів.
  • Ескіз
    Документ
    Базові аспекти формування суспільства рівних можливостей в питанні працевлаштування людей з інвалідністю в Україні
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кучинський, Володимир Анатолійович
    Виклики, які постали перед суспільством у ХХІ столітті, вимагають переформатовуватись і обирати нові підходи до людей, які опиняються у складних життєвих обставинах. Інклюзивне суспільство наразі – це не лише люди з інвалідністю. В інклюзію потрапляють усі, хто через важкі обставини не може відповідати «нормам» звичного укладу за способом життя, праці, відпочинку, навчання, дожиття. Наша увага в даній статті привернена до людей з інвалідністю чи особливими потребами, що є ширшим поняттям. Вказано, що в вітчизняному законодавстві відсутнє поняття «непрацездатності» людини з особливими потребами чи людини з інвалідністю. Для таких осіб пописані рівні права щодо працевлаштування та відпочинку, отримання освіти, навчання, перенавчання. Вказано на правила поведінки роботодавців при пошуку чи прийнятті осіб з інвалідністю на робоче місце. Визначено ДСТУ щодо робочого простору та умов праці та перепочинку, режиму праці, супроводу та ситуативної допомоги при адаптації. Перелічені та спростовані міфи щодо неспроможності осіб з інвалідністю виконувати певну роботу на робочих місцях. Вказане законодавство, яке регулювало і працевлаштування та соціальний захист та супровід людей з інвалідністю. Позначено зміни, які відбулися в законодавстві при початку повномасштабного російського вторгнення і порушення територіальної цілісності, кордонів та суверенності України. Визначено питання, які слід задавати особам з інвалідністю при вивченні їх кандидатур на вакантні посади. Розкрито критерії дискримінації осіб з інвалідністю при прийнятті чи пошуку ними роботи та реалізації своїх конституційних прав. Для побудови дослідження використовували загальні та спеціальні методи. Опис та аналіз проблеми, її порівняння за часовими рамками та концептуальними підходами побудований на загальних методах. Для розкриття теми дослідження використовувалися спеціальні методи, які включають візуальне представлення напрямів, їх структурування та соціальне прогнозування, програмування та алгоритмізація дій.
  • Ескіз
    Публікація
    Особливість соціально-відповідального маркетингу людського потенціалу в інклюзивній сфері в рамках соціального бізнес-середовища в Україні
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шипуліна, Юлія Сергіївна
    Стаття покликана підняти проблемні питання працевлаштування осіб з особливими потребами в Україні. У даній статті розкрито теоретичні та практичні поняття соціально відповідального підприємництва. Вказано, що соціально відповідальне підприємництво у світі розвивається вже понад 50 років. Має теоретичні розробки та базисні напрацювання впровадження в різних галузях економіки кожної розвиненої країни. Розглянуто базові завдання соціально орієнтованого підприємництва, в які входять впровадження щодо осіб з інвалідністю. Розкрито особливості ведення соціально відповідального (закордонного) бізнесу, його переваги, проблеми та особливості щодо різних груп ризику. Порівняно розвиток соціально відповідального бізнесу за кордоном та в Україні. Визначено проблеми вітчизняного соціально відповідального бізнесу. Наголошено на тому, що він почав зароджуватися у 2000 році, і стрімко зріс у 2014 після початку війни в Україні, яку розв’язала на її території Росія. Виділено, що відсутність регулятивного законодавства щодо соціально відповідального підприємництва на даний час впливає на його розвиток позитивно, адже в цьому випадку власники бізнесів самостійно в міру успіхів і невдач своєї основної діяльності можуть регулювати його темпи, розміри допомоги та її направленість. Окреслено те, що особливістю українського соціально відповідального маркетингу людського потенціалу в інклюзивній сфері є створення робочих місць для осіб з інвалідністю з основним направленням саме для цього виду роботи. Тобто, визначено, що не підприємці створюють безбар’єрний простір серед повноправних членів суспільства і працівників, а весь трудовий простір створюється виключно для осіб з інвалідністю, щоб дати можливість їм працювати, вносити свій потенціал в розвиток громад. Показано позитивний досвід такої трудової абілітації та працевлаштування у Вінницькій області.
  • Ескіз
    Публікація
    Проблеми маркетингового забезпечення створення інклюзивного середовища для дорослих осіб з особливими потребами в Україні
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Райко, Діана Валеріївна
    Стаття розкриває теоретичні та практичні підходи до побудови толерантного до людей з особливими потребами суспільства. в статті описано історію гноблення та утиску прав інвалідів часів Радянського Союзу, окреслено порушення їх прав та свобод, уникнення питань їх соціалізації, визнання та дотримання конституційних засад рівності, які були проголошені усіма радянськими конституціями. Також названо групи та організаторів, які намагалися сформувати організацію підтримки інвалідів з проблемами опорно-рухового апарату, що виникли після війни (набутої інвалідності); описано історію їх залякування, тиску органами КДБ та цілою радянською системою. Далі позначено, що невирішені проблеми та усталена практика традиційного відношення до людей з інвалідністю перейшла у державницький спадок українському суспільству. І, в свою чергу, українське законодавство 20 років не піднімало ці проблеми на рівень їх вирішення. Тобто, бачимо, що поняття інвалідності залишилося і в суспільній уяві і в законодавчій практиці вирішальним і незмінним. Вказано, що в останні 10 років українське законодавство змінилось під впливом європейських конвенцій та ввело в свій юридичний супровід поняття інклюзивності, але лише в систему освіти від дошкільних закладів до закладів професійно-технічної та вищої освіти. Щодо дорослого населення поняття інклюзивного суспільства і наближення середовища до потреб інклюзії в Україні не відбувається. Люди з особливими потребами лишаються ізольованими, є тягарем для своїх родин, вони не можуть нарівні з іншими членами суспільства отримати гідну заробітну плату за свою роботу чи отримати роботу взагалі. Видатки на їх утримання є непомірними порівняно з доходами опікунів дорослих осіб з інвалідністю. В Україні відсутні як теоретичне, так і практичне маркетингове забезпечення суспільно і публічно окреслені заходи, методи та методики, зацікавлені організації чи програми щодо введення дорослих людей з інвалідністю в соціальне середовище для пониження економічного навантаження на їх родини і дотримання задекларованих принципів рівності для усіх права на працю та гідне життя.