2014
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4964
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Розвиток тепловозної тяги в СРСР (20-30-ті роки ХХ ст.)(НТУ "ХПІ", 2014) Косовець, Ю. В.Стаття присвячена розвитку тепловозної тяги в СРСР у 20-30-х роках ХХ сторіччя. У статті зазначається, що проекти типів тепловозів, які підлягали експериментуванню, розроблялися радянськими інженерами. У роботі брали участь конструкторські бюро локомотивобудівних заводів СРСР, технічне бюро Тепловозної комісії при Народному Комісаріаті шляхів сполучення (НКШС), а також ряд окремих ініціативних груп. Центральне місце в усій роботі зі створення тепловозів і дослідному їх випробовуванні займала Тепловозна комісія при НКШС. Висвітлюється внесок у розвиток тепловозобудування професора Я. М. Гаккеля, інженерів локомотивобудівних заводів: «Червоний путіловець» в Ленінграді, Коломенського заводу, який вже у 1932 р. створив проект серійного тепловоза з індивідуальними тяговими електродвигунами і перейшов до масового його будівництва, а також московського заводу «Динамо» та Харківського електромеханічного заводу.Документ Наукова спадщина професора П. Я. Голодриги (1920–1986) в контексті розвитку селекції і фізіології винограду(НТУ "ХПІ", 2014) Бернар, Н. Г.Висвітленo діяльність професора П. Я. Голодриги, відомого українського вченого-селекціонера, талановитого організатора виноградарської науки. Описані маловідомі факти з біографії видатної особистості.Документ Проблемы научной формулировки в восприятии экологии как целостного системного образования с позиции философии науки(НТУ "ХПИ", 2014) Годзь, Наталья БорисовнаВ статье продолжена работа над раскрытием тематики функционирования в научном сообществе понятий, их трансформации, расширения и модификации. Проанализировано ряд положений по эволюцию предмета экология. Подчеркивается важность коммуникации в науке и важность тщательного анализа возврата и перепроверки при поднятии реликтовых теорий, которые в силу специфики истории и глобальных проблем разного характера остаются на периферии научного знания, и, следовательно – забытыми. Это приводит к отсеканию ряда исследований. Экологию следует связывать с такой ее уникальной чертой, как максимальной характеристикой в единении научных интересов в изучении прошлого и будущего. Подчеркивается роль библиотек. Нам важна точка зрения Гр. Грузинцева про сдвиг науки (системность, релятивизм, экзактность) и определение экзактности как более высоких требований к своим методам при разрешении задач, которые наука не может решить при помощи старых логических средств.