Сучасні технології переробки пальних копалин : міжнародна науково-технічна конференція
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46509
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Використання процесу термічної деструкції нафтовмісних відходів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Знак, Юрій Зеновійович; Червінський, Тарас Ігорович; Копач, Андрій Миколайович; Гринишин, Олег БогдановичУ роботі описано результати вивчення процесу термічної деструкції двох типів нафтовмісних відходів – нафтошламів, утворених на нафтових промислах та відпрацьованої мінеральної моторної оливи. Вивчено склад та властивості рідкого продукту, утвореного внаслідок термічного розкладу цих відходів. Встановлено принципову можливість використання методу термічної деструкції для переробки нафтовмісних відходів з метою одержання компонентів моторних палив.Документ Одержання покрівельних бітумів і бітумних мастик з використанням гумової крихти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Александров, Дмитро Юрійович; Хлібишин, Юрій Ярославович; Юзифишин, Володимир Михайлович; Гринишин, Олег БогдановичУ роботі описано результати вивчення процесу одержання бітумних композиційних матеріалів, до складу яких входить гумова крихта, одержана подрібненням зношених автомобільних шин. Трикомпонентні системи складаються з бітуму, гумової крихти та пластифікатора і можуть в подальшому використовуватися як в’яжуче для покрівельних рулонних матеріалів або як бітумні мастики для ізоляції підземних трубопроводів.Документ Очищення відпрацьованих моторних олив у присутності поверхнево-активних речовин(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Казимирів, Петро Іванович; Червінський, Тарас Ігорович; Гринишин, Олег БогдановичУ роботі описано результати з вивчення процесу очищення відпрацьованих моторних олив у присутності поверхнево-активних речовин (ПАР). Вивчено вплив основних чинників керування процесом (кількості основного реагента, тривалості й температури) на зміну експлуатаційних властивостей очищених моторних олив. За встановлених оптимальних умов очищено відпрацьовані моторні оливи для бензинових та дизельних двигунів.Документ Характеристика нафтошламів, утворених на нафтопереробних заводах(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Знак, Юрій Зеновійович; Гринишин, Олег Богданович; Червінський, Тарас ІгоровичВивчено склад нафтового шламу, одержаного під час переробки нафти на нафтопереробному заводі. Досліджено проби свіжих нафтошламів та нафтошламів тривалого зберігання, відібраних на різних глибинах ставка-накопичувача.Документ Регенерація відпрацьованих напівсинетичних моторних олив кристалічним карбамідом(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Прокоп, Роман Іванович; Гринишин, Олег Богданович; Червінський, Тарас ІгоровичУ роботі описано результати з вивчення процесу регенерації відпрацьованих напівсинтетичних моторних олив у присутності кристалічного карбаміду. Вивчено вплив основних чинників керування процесом (кількості основного реагента, тривалості й температури) на зміну експлуатаційних властивостей очищених моторних олив. За встановлених оптимальних умов очищено відпрацьовані напівсинтетичні моторні оливи для бензинових та дизельних двигунів.Документ Вплив важкої смоли піролізу на процеси технологічного старіння окисненого бітуму(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Донченко, Мирослава Ігорівна; Гринишин, Олег БогдановичДосліджувалась здатність важкої смоли піролізу сповільнювати процеси технологічного старіння окисненого нафтового бітуму. Для порівняння вводили 5,0; 6,0 та 8,0 % мас. ВСП із подальшим зістарюванням отриманих зразків у печі RTFO. В ході досліджень та на основі порівняння одержаних даних із вихідним зразком було встановлено, що важка смола піролізу може використовуватись як ефективний інгібітор технологічного старіння окиснених нафтових бітумів. Рекомендована концентрація добавки складає 5 % мас. за визначених умов модифікування.