2020
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44964
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Публікація Обліково-економічні аспекти якості продукції як складової забезпечення конкурентоспроможності підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перерва, Петро Григорович; Гришко, Наталя Євгеніївна; Маслак, Марія ВолодимирівнаУ статті розглянуто основні підходи до класифікації та категоризації витрат на якість з урахуванням наукового здобутку у сфері обліку витрат на якість, на основі чого було запропоновано власний підхід до управління даною категорією витрат на основі багаторівневого поділу. Такий підхід дозволяє управлінцям виявити, що деяких видів витрат на якість уникнути неможливо, у той час як інші можна мінімізувати. Досліджено основні елементи витрат на якість та здійснено їх систематизацію у розрізі облікових моделей за різними класифікаційними ознаками. Розглянуто теоретичні підходи до обліку витрат на якість. Наголошено на тому, що для цілей бухгалтерського обліку запропоновано класифікувати витрати на якість, виходячи з необхідності їх розмежування, оскільки загальні витрати на виготовлення і якість продукції, згідно діючої методики обліку витрат, не розрізняють як окремі категорії витрат. За результатами дослідження встановлено, що управління витратами на якість, якщо їх позиціонувати як конкретні витрати ресурсів, сприяє поліпшенню конкурентоспроможності підприємства.Публікація Економічна оцінка інноваційного та інтелектуального потенціалу з урахуванням показників економічної безпеки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маслак, Ольга Іванівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Маслак, Марія ВолодимирівнаУ статті розкрито особливості обумовленості потенціалу розвитку будь-якого підприємства його економічною безпекою. Важливою умовою нормального функціонування і розвитку сфери підприємництва виступає об’єктивна економічна оцінка інноваційного та інтелектуального потенціалу підприємства, з урахуванням показників економічної безпеки. Виявлено, що причинами диспропорції між наявними інноваційними можливостями підприємства та їх практичним впровадженням є недостатня кількість інтегрованих досліджень і методичних розробок з управління інтелектуально-інноваційним потенціалом підприємства, а також ефективності його використання. Авторами наголошено, що підтримка економічної безпеки повинна здійснюватися за допомогою моніторингу та оцінки рівня ефективності системних механізмів підтримки інноваційного та інтелектуального потенціалу підприємства. Наведено основні універсальні показники оцінки інноваційного та інтелектуального потенціалу підприємства. Запропоновано для розуміння оцінки інноваційної та інтелектуальної складових потенціалу підприємства з позицій забезпечення економічної безпеки використати ресурсний, системний, стратегічний та системний підходи. Проаналізовано ключові характеристики процесної моделі управління економічною безпекою підприємства. У статті розглядаються основні шляхи забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання шляхом запровадження інтегрованої системи показників. Акцентовано увагу на тому, що в умовах нестабільності для підприємства послаблення його виробничого, інноваційного, інтелектуального потенціалів є значною загрозою, що може призвести до блокування можливостей подальшого розвитку. Також встановлено, що ефективне управління системою економічної безпеки напряму залежить від правильного вибору основних компонентів системи економічної безпеки, тобто врахування усіх складових компонент ресурсного забезпечення.Публікація Інноваційне підприємництво та особливості реалізації стартапів в Україні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гришко, Наталя Євгеніївна; Маслак, Марія Володимирівна; Азізова, Наталія Вадимівна; Сорока, Андрій ОлеговичУ статті досліджуються актуальні питання розвитку стартапів як інноваційних форм підприємницької діяльності. Стверджується, що стартап являє собою відносно недавно створене підприємство, бізнес якого побудовано на основі інновацій або інноваційних технологій. Зазначено, що Україна вже робить перші вдалі кроки на шляху становлення та розвитку стартапів. Водночас існують невідповідності між українським та зарубіжним досвідами такого розвитку. Проведено дослідження процесів формування стартапів в Україні. У ході здійснення дослідження виявлено, що серед передумов, що формують підґрунтя для інноваційно-орієнтованого підприємництва та розвитку стартапів, слід виділити створення відповідної інноваційної інфраструктури. Відповідно, факторами стримування розвитку стартапів виступають проблеми, пов’язані з їх реалізацією у інноваційному сегменті. Оскільки результативність заходів щодо формування потрібної інфраструктури та досяжність цільових орієнтирів за низькою маркерних показників викликає сумніви, то наголошено, що в умовах недостатності стимулів (у тому числі і фінансових) до інноваційної діяльності, розвиток бізнесу можливий за умови залучення наукових та освітніх середовищ. Такі заходи зможуть також вирішити проблему розбалансованості ринку науково-технічної продукції. Проведене дослідження підтверджує важливість сприяння розвитку стартапів, необхідність залучення до їх заснування найбільш активних представників молоді, що формують інтелектуальний потенціал країни та здатні до креативного мислення. За результатами дослідження запропоновано заходи щодо усунення перешкод на шляху до забезпечення функціонування стартап-проектів та розвитку економіки країни вцілому. Окрему увагу приділено підтримці конкурентоздатних стартап-ідей уже на ранніх стадіях, що у подальшому сприяє їх перетворенню на впроваджені у практику діяльності інноваційних компаній розробки або вихід новоствореного стартап-підприємства на ринок.