2020
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44964
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Публікація Комплексний підхід до оптимізації оборотного капіталу підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Борзенко, Володимир Іванович; П'ятак, Тетяна Вікторівна; Кочетова, Тетяна Іванівна; Троян, Анна ВолодимирівнаПропонується комплексний підхід до оптимізації величини та структури оборотного капіталу підприємства на основі факторного аналізу з метою підвищення ефективності його використання. Формування оптимальної величини оборотного капіталу підприємства ґрунтується на встановленні нормативів оборотних коштів та прогнозуванні економічних показників, що характеризують ефективність діяльності, як в цілому підприємства, так і окремих процесів. Процес формування оптимальної величини та структури оборотного капіталу враховує вплив різноманітних факторів та надає можливість мінімізувати витрати на виробництво продукції і забезпечити успішну діяльність підприємства. При формуванні стратегії управління оборотним капіталом підприємства був застосований системний підхід, що включає ряд наступних вимог: досліджуваний об'єкт представляється як система, для елементів якої узгоджені цілі та умови використання; в системі, що досліджується, визначається оптимальна величина кожного елемента по сукупності показників; в процесі дослідження розглядаються альтернативні варіанти формування складових системи з урахуванням впливу внутрішніх та зовнішніх факторів; стратегія управління об’єктом, що досліджується, формується з урахуванням встановлених в результаті м атематичного моделювання, оптимальних величин її складових. Комплексний підхід ґрунтується на встановленні оптимальної величини кожного елемента оборотних активів на основі математичного моделювання в залежності від потреб підприємства. Практична значимість результатів дослідження полягає в можливості застосування запропонованого підходу при формуванні і реалізації стратегії управління оборотним капіталом підприємства та можливості приймати стратегічні рішення, найбільш адекватні зовнішнім і внутрішнім умовам функціонування підприємства.Документ Управлiння фінансовою стійкістю підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Борзенко, Володимир Іванович; П'ятак, Тетяна ВікторівнаУ статті розглядається фінансова стійкість підприємства як комплексна, багатофакторна, економічна категорія, яка відображає досягнення стану фінансової рівноваги і здатність не лише утримувати на відповідному рівні протягом деякого часу основні показники діяльності підприємства, але й створювати умови для подальшого розширення його діяльності. Для цього пропонується використати ієрархічну модель, за якою кожному рівню фінансової стійкості підприємства відповідає певний фінансовий стан. В ієрархічній моделі фінансовий стан підприємства може бути абсолютно стійким, нормальним, нестійким та кризовим. Під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів фінансовий стан підприємства з часом може змінюватися, в залежності від інтенсивності переходів з рівня на рівень ієрархічній моделі. Показано зв’язок між ієрархічними рівнями фінансової стійкості підприємства та можливими її змінами під впливом різних факторів. Для кожного рівня ієрархії фінансової стійкості визначаються величини інтегрального показника та показники фінансової стійкості підприємства. В якості вихідного інтегрального показника для кожного рівня ієрархії визначається рентабельність власного капіталу, на який в діяльності підприємства впливає сукупність незалежних факторів. Ієрархічна модель управління фінансовою стійкістю підприємства надає можливість створити найбільш сприятливі умови для переходу з рівня на рівень: при падінні фінансової стійкості визначити тенденцію переходу від абсолютно стійкого до нормального, від нормального до нестійкого і після нього до кризового стану, а при підвищенні рівня фінансової стійкості розглядається можливість переходу спочатку на абсолютно стійкий рівень, потім на нормальний фінансовий стан і, таким чином, визначити оптимальний рівень фінансової стійкості.