2020
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44964
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Інформаційна складова стійкості блукаючих складних систем відповідального призначення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Становська, Іраіда Іванівна; Становський, Олександр Леонідович; Науменко, Євгенія Олександрівна; Саух, Ігор АнатолійовичСкладні системи (процеси) відповідального призначення набувають все більшого поширення в сучасному світі. Відповідальність призначення складних систем обумовлюється такими, наприклад, обставинами, як залежність від останніх здоров’я або, навіть, життя великої кількості людей, екологічної безпеки регіонів та великих матеріальних витрат. До них можна віднести відповідальні промислові та енергетичні споруди, елементи систем транспорту, зв’язку та безпеки життєдіяльності, комп’ютерні системи та мережі, обладнання для складного медичного втручання в організм людини, освітні заклади, тощо. Об’єднує ці системи і робить їх суб’єктами дослідження те, що їхня складність вимагає для управління ними застосування сучасних інформаційних технологій та відповідної «вбудованої» комп’ютерної системи отримання та обробки в реальному часі достовірних даних про стан об’єкта. Існуючі вбудовані інформаційні системи, як правило, повинні бути заздалегідь навчені виявляти відхилення параметрів стану керованого об’єкта від норми, а також, розраховувати і здійснювати (іноді, за допомогою оператора) дії із своєчасної компенсації таких відхилень. Але, на жаль, існують й інші системи, які потрапляють у ситуації (кризи), коли їхні «паспортні» параметри піддаються суттєвим відхиленням, а існуюча, «вбудована» інформаційна підтримка таким ситуаціям не навчена, і оперативно допомогти в он-лайн подоланні наслідків кризи не здатна. Адже керованість СС ВП, боротьба із кризами, які ці процеси спіткають, спирається на наявні адекватні та відносно швидкодіючі (вони повинні встигнути до руйнування псевдостійкого пошкодженого об’єкта) моделі та методи прийняття термінових антикризових рішень в управлінні. Метою роботи є підвищення ефективності антикризового управління процесами швидкоплинного розвитку складних багатопараметричних організаційно-технічних систем шляхом розробки та впровадження нових моделей та методів. Під ефективністю управління розуміли поліпшення в порівнянні з планом таких основних показників процесу, як час, вартість, параметри якості продукту, взаємодія із навколишнім середовищем або, принаймні, збереження планових показників в умовах криз. Для досягнення цієї мети в роботі проаналізовані складні системи відповідального призначення з точки зору їхньої стійкості до пошкоджень та криз; виконано класифікацію (сортування) складних систем відповідального призначення із блукаючими елементами; побудовано загальний алгоритм процесу накопичення загального параметричного простору при управлінні складними системами; виконана реалізація та оцінено практичне значення отриманих результатів.Документ Декомпозиція простору параметрів управління складними системами(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Становська, Іраїда Іванівна; Становський, Олександр Леонідович; Науменко, Євгенія ОлександрівнаВ управлінні складними системами часто зустрічаються випадки, коли в усіх відношеннях якісно спланований і забезпечений усіма необхідними ресурсами життєвий цикл системи через виникаючи кризи був тимчасово зупинений або навіть припинений взагалі. До таких систем можуть бути віднесені будь-які технічні пристрої та процеси, складні медичні втручання із багатьма внутрішніми параметрами та зовнішніми зв’язками. Складними системами за тими ж ознаками є організаційні проекти та процеси проектного управління, які супроводжуються неминучими кризами. Це пов’язано із використанням застарілих підходів в осмисленні процесів антикризового управління проектами, які при цьому протікають, відсутності ефективних методів оцінювання джерел небезпек, які загрожують проектній діяльності та поточному стану її параметрів, – фактично, результату управління. Не маючи достовірних даних про такі результати, менеджер проекту не в змозі точно розрахувати управляючий вплив на об’єкт, а отже організувати таке управління в проактивному режимі. З аналізу управління складними системами випливає, що і турбулентне середовище не дозволяє повністю підтримувати заплановані на початку проекту структуру та параметри управлінських дій. Однак не тільки середовище негативно впливає на дрейф параметрів управління. Цьому ефективно сприяють і внутрішні проблеми, які постійно уводять ці параметри від планових значень. Це породжує кризові ситуації, які загрожують проекту і постійно спонукають до початку додаткової фази проектного управління: антикризових заходів з попередження та протидії таким загрозам. Встановлені основні завдання подальших досліджень в цьому напрямку і, в першу чергу, врахування особливостей механізму, за яким розвивається проект після початку його реалізації. У зв'язку з цим все більшого поширення набуває так зване антикризове управління, яке має значно більші можливості по ідентифікації і протидії кризам. Загальний простір параметрів такого управління складною системою було умовно розділено на дві частини: планову та антикризову. Розроблено метод підготовки параметрів складної системи та кризи до прийняття антикризових рішень. Метод складається в декомпозиції параметрів системи і організації моніторингу за перебуванням значень цих параметрів в межах допуску із подальшим переміщенням до кризового репозитарію параметрів, які за ці межі вийшли.