2020
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44964
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Класифікація соціально-трудових відносин та соціальне партнерство на підприємствах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Юр'єва, Ірина Анатоліївна; Гаряєва, Ганна МихайлівнаСучасне розуміння питання трудових відносин багатозначне. У широкому змісті під ним розуміються врегульовані нормами трудового права суспільні відносини, що виникають як результат впливу норм трудового права на поведінку суб'єктів трудової діяльності в результаті укладення трудового договору, внаслідок якого між ними виникають правові зв'язки, а також відносини з приводу встановлення умов праці на підприємстві, навчання і перекваліфікації за місцем роботи та відносини, пов'язані з наглядом і контролем за додержанням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлаштуванням громадян. Соціально-трудові відносини залежно від способу їхнього регулювання, методів розв'язання проблем класифікують за типами. Тип соціально-трудових водоносин визначається їх характером, способами їх регулювання, методами. Пріоритетність конкретних принципів існування соціально-трудових відносин, їх комбінація в процесі розв'язання проблем у соціально-трудовій сфері характеризують тип соціально-трудових відносин та соціального партнерства на підприємстві. Основними завданнями дослідження соціальної відповідальності є набуття знань з основних аспектів теорії соціального управління; ознайомлення з досвідом соціального управління за науковими працями зарубіжних авторів; розвиток і вдосконалення особистих якостей, які необхідні в управлінській діяльності. Під системою соціальної відповідальності розуміють сукупність функцій та повноважень, які необхідні для здійснення управлінського впливу, у тому числі і соціального. Система соціального управління повинна будуватися з врахуванням основних принципів соціальної відповідальності: функціональної інтеграції, професіоналізму, відповідальності за наслідками приймаємих рішень, оптимального співвідношення централізму та децентралізму. Для того щоб визначити площину охоплення соціальної відповідальності, виявити проблеми та установити пріоритети, організації слід розглянути основні аспекти системи соціальної відповідальності.Документ Ділове спілкування у закладах готельно-ресторанного бізнесу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Юр'єва, Ірина Анатоліївна; Гаряєва, Ганна МихайлівнаСучасне розуміння питання ділового спілкування багатозначне. Мова ділової людини особлива, тому що помилки у вимові і вживанні слів відволікають співрозмовника від суті ділової розмови, а іноді і призводять до непорозумінь. Мова завжди повинна відповідати ситуації, культурному і професійному рівню слухачів. З цим пов’язане і вживання жаргонів чи сленгових виразів. Деякі із жаргонних слів дуже яскраві і точні, і якщо ужити їх у неформальній обстановці, до місця й у розмові зі співрозмовником, що напевне знає їхнє значення, т о це цілком припустимо. Ділова людина повинна утриматися від уживання жаргонних слів. Мова повинна бути зрозуміла співрозмовнику. Тому варто обережніше вживати професійні слова, за допомогою яких представники однієї професії розмежовують близькі поняття, що мають для неспеціалістів загальну назву. При цьому професійні слова відрізняються від офіційних наукових термінів. Спілкування – це міжособистісна та між групова взаємодія, основу якої становлять пізнання одне одного і обмін певними результатами психічної діяльності (інформацією, думками, почуттями, оцінками та ін.).Способом спілкування, що призначений для передавання інформації, можна вважати повідомлення. Спрямованість у стилі ділового спілкування може бути різною — на іншого або на себе. За допомогою спілкування передаються певні відомості від однієї людини до іншої як під час безпосереднього спілкування, так і через різні засоби масової комунікації. До способів спілкування, відносять також способи впливу однієї людини на іншу (або інших). Будь-який вплив здійснюється з метою формування, закріплення або зміни установок, поглядів, взаємин, почуттів, дій тощо. Психологічні механізми різних за природою видів впливу не однакові.Документ Молода особистість у системі соціальних зв’язків сьогодні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перевалова, Людмила Вікторівна; Гаєвая, Олександра Валентинівна; Гаряєва, Ганна МихайлівнаУ статті досліджується проблема самореалізації молоді, її переходу від навчання до роботи. Визначаються характерні риси молодої особистості: самосвідомість, ціннісні орієнтації, соціальні стосунки, потреби, інтереси, мотиви. Аналізуються основні причини і передумови виникнення проблем молоді. Висвітлюються особливості і механізми соціальної поведінки особистості, визначаються спонукальні чинники їх потреб і інтересів. Розкриваються основні шляхи людини в історичному аспекті на підставі аналізу науковцями-дослідниками. Визначається один із кроків – обрання майбутньої професії, для готовності усвідомлення суспільного і особистісного значення праці, прагнення максимально проявити свої сили, позитивно ставитися до різних видів праці. Розглядається питання молодіжного безробіття, як соціально-економічного явища, розвитку і становлення особистості, розпаду шлюбів, збільшення кількості злочинів, зменшування народжуваності, поширення наркоманії та алкоголізму. Висвітлюються основні причини виникнення безробіття, процеси міграції, недосконалість програм розвитку молоді, диспропорції між попитом та пропозицією на ринку праці, невідповідність кваліфікації молодих спеціалістів вимогам роботодавців, недосконалість законодавства з питань зайнятості, суперечності щодо вікових меж молоді України, недостатня поінформованість абітурієнтів про потреби ринку. Зазначення того, що всі ці фактори спричиняють дисбаланс між попитом і пропозицією, що це і є основною причиною безробіття. В ході дослідження виявляються і додаткові причини молодіжного безробіття, а саме: зниження попиту на низку професій, відсутність професійного досвіду, проблема дискримінації жінок під час прийому на роботу, соціальна і психологічна нестабільність, нездатність з боку роботодавця оцінити такі переваги молоді, як мобільність, гнучкість і здатність до навчання, неправильно обрана професія тощо.