2020
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44964
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Трансформація індустріальної політики в епоху дігіталізації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Савченко, Ольга Ігорівна; Верютіна, Вікторія ЮріївнаРозглянуто наукове узагальнення розвитку інновацій та індустріалізації із детальним визначенням викликів, які впливають на те, як країни повинні спрямовувати технології для загального розвитку своєї промисловості та економіки. Досліджується як саме зміни на виробництво та промисловість впливають на глобальну економіку сьогодні. Звертається увага, що індустріалізація впливає на всі сектори - від виробництва до послуг, при цьому особливе місце займають країни, що розвиваються. Саме для них потрібно визначити збалансовану стратегію розвитку, яка орієнтована на підвищення рівня компонент знань та навичок кожного з цих секторів. Промислова політика ґрунтується на національному баченні того, як сприяти цифровим інноваціям та отримувати вигоди для регіональних економічних систем. Така промислова політика повинна мати чотири ключові елементи: можливості для цифрової трансформації, розвиток ефективного регулювання всіх цифрових технологій, захист та збереження зайнятості. Ці заходи повинні узгоджуватись з інвестиціями, трансфером технологій, торгівлею, стимулюванням експорту і, конкурентною політикою. Особливу увагу у статті було приділено дослідженню системного підходу до визначення технологічного потенціалу підприємств, узагальнено методики оцінювання інноваційного потенціалу та можливість їх застосування для категорії “інноваційно-технологічний потенціал”, проаналізовано систему показників статистичного оцінювання інноваційно-технологічного потенціалу, розроблено методичні рекомендації до оцінювання інноваційно-технологічного потенціалу в умовах дігіталізації, виконано порівняння різних підходів до оцінювання інформаційно-комунікаційних технологій підприємств та наведено рекомендації щодо поліпшення ефективності використання технологічного потенціалу підприємств в умовах трансформації індустріальної політики.Документ Розвиток бухгалтерського обліку в умовах переходу до цифрової економіки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Єршова, Наталя ЮріївнаВ статті запропоновані напрями розвитку бухгалтерського обліку в умовах переходу до цифрової економіки. Обгрунтовані можливості, які надає інформаційна економіка для розвитку бухгалтерського обліку як частини соціально-економічного простору. Згруповані основні фактори, які впливають на розвиток бухгалтерського обліку. Представлено зміни в потребах потенційних користувачів звітної інформації, щодо результатів або наслідків управління діяльністю підприємства, які характеризуються отриманням інформації щодо майбутнього підприємства. На цій основі досліджено основи створення архітектоніки структурованої інформаційно-аналітичної системи підприємства. Доведено роль та значення інструментів інжинірингу для удосконалення методології бухгалтерського обліку в іновацінйі економіці. Інструментами бухгалтерського інжинірингу визначені інноваційні методи у вигляді моделей, призначених для забезпечення фінансового, управлінського, податкового обліку, які характеризуються високим ступенем аналітичності; використанням математичного апарату (графіків, матриць, алгоритмів тощо); застосуванням структурованого робочого плану рахунків; використанням інформаційних технологій; можливістю обліку і аналізу численних факторів. Проаналізовані програмні продукти для представлення інформації системою бухгалтерського обліку з урахуванням нових ринкових умов, розроблена матриця відповідності інформаційної системи ієрархічному рівню управління на підприємстві. Визначено, що одним з напрямів розвитку бухгалтерського обліку в цифровій економіці є інформаційна безпека. Основними джерелами загроз інформації є внутрішні загрози, пов'язані з порушенням правил захисту інформаційних активів, які виходять від персоналу господарюючого суб'єкта. Розглянуто основні вимоги до професійних компетенцій бухгалтерів в нових економічних умовах.Документ Ділове спілкування у закладах готельно-ресторанного бізнесу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Юр'єва, Ірина Анатоліївна; Гаряєва, Ганна МихайлівнаСучасне розуміння питання ділового спілкування багатозначне. Мова ділової людини особлива, тому що помилки у вимові і вживанні слів відволікають співрозмовника від суті ділової розмови, а іноді і призводять до непорозумінь. Мова завжди повинна відповідати ситуації, культурному і професійному рівню слухачів. З цим пов’язане і вживання жаргонів чи сленгових виразів. Деякі із жаргонних слів дуже яскраві і точні, і якщо ужити їх у неформальній обстановці, до місця й у розмові зі співрозмовником, що напевне знає їхнє значення, т о це цілком припустимо. Ділова людина повинна утриматися від уживання жаргонних слів. Мова повинна бути зрозуміла співрозмовнику. Тому варто обережніше вживати професійні слова, за допомогою яких представники однієї професії розмежовують близькі поняття, що мають для неспеціалістів загальну назву. При цьому професійні слова відрізняються від офіційних наукових термінів. Спілкування – це міжособистісна та між групова взаємодія, основу якої становлять пізнання одне одного і обмін певними результатами психічної діяльності (інформацією, думками, почуттями, оцінками та ін.).Способом спілкування, що призначений для передавання інформації, можна вважати повідомлення. Спрямованість у стилі ділового спілкування може бути різною — на іншого або на себе. За допомогою спілкування передаються певні відомості від однієї людини до іншої як під час безпосереднього спілкування, так і через різні засоби масової комунікації. До способів спілкування, відносять також способи впливу однієї людини на іншу (або інших). Будь-який вплив здійснюється з метою формування, закріплення або зміни установок, поглядів, взаємин, почуттів, дій тощо. Психологічні механізми різних за природою видів впливу не однакові.