2020

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44964

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Стратегія експортоорієнтованого зростання: концепція сталого розвитку
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Іщенко, Світлана Вікторівна; Данилко, Валерій Кирилович
    Аналіз наукових здобутків вітчизняних та зарубіжних авторів дозволив теоретично обґрунтувати, що сучасні моделі експортоорієнтованого розвитку не можуть базуватися на постулатах класичної та неокласичної економічної теорії, що в якості факторів виробництва розглядають землю, капітал, працю та підприємницькі здібності. З’ясовано, що доповнення неокласичної моделі міжнародної торгівлі Гекшера-Оліна таким фактором, як навколишнє середовище, доводить, що при застосуванні одностороннього екологічного регулювання та за умови мобільності будь-якого з факторів виробництва, «брудні» виробництва можуть мігрувати між країнами, але така міграція екологонебезпечних виробництв між країнами може давати лише локальний ефект, не вирішуючи питання глобального забруднення навколишнього середовища. В процесі дослідження визначено, що на сучасному етапі розвитку суспільства знання не лише набувають характеристик виробничого фактора, а й пріоритетної значущості серед інших факторів виробництва, маючи здатність знижувати витрати капіталу, праці та обсяги заподіяної шкоду навколишньому середовищу. Проведений теоретичний аналіз дозволяє зробити висновки, що за умови прийняття та дотримання принципів концепції сталого розвитку всіма учасниками світової економічної системи можливість забезпечити менший рівень викидів та відходів може стати порівняльною перевагою у міжнародній торгівлі але лише за умови уніфікації екологічного законодавства на глобальному рівні.
  • Ескіз
    Документ
    The principles and components of business models for sustainability
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Turan, Ugur
    The article combines the key principles and components of business sustainability, highlights the specific features of the energy sector. Ukrainian small and medium-sized businesses have just begun to take their first tentative steps towards a completely different approach to creating and maintaining value, but this article concludes that there will be completely new perspectives for sustainable enterprise development along with new ways of creating and maintaining value. This article provides a theoretically grounded as well as a realistic account of how business model development can be an important component in the overall transition to sustainable development, going beyond the pursuit of innovative technologies. For the Kharkiv-focused small and medium-sized companies, which were developed by the author and worked with, sustainable development groups were formed and the important order of the indicators of these groups was sent to the companies as a survey study. In addition, a mechanism by which SMEs can adopt the Energy 4.0 approach in line with the modernization and innovative structure of the energy sector and the energy targets of Ukraine has been presented to their organizations. The author proposed a Sustainable Development Association, where SMEs will supervise and consult all these digitalization and innovation processes in line with their sustainable development goals. This association has been planned as a joint structure for the development of existing SMEs in the entire energy sector. As a result of the study, the basic components of the organizational mechanism were identified. The main elements are characterized and their content is revealed. It has been observed that the majority of the feedback received from the companies has a positive intention and adopts an energy 4.0 understanding. The presence of the relevant components of the mechanism in small and medium-sized businesses is revealed. With the growing understanding that innovative technologies alone are not enough to make sustainable growth a reality, the article focuses on the need to find and create radically new business models.
  • Ескіз
    Документ
    Трансформація індустріальної політики в епоху дігіталізації
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Савченко, Ольга Ігорівна; Верютіна, Вікторія Юріївна
    Розглянуто наукове узагальнення розвитку інновацій та індустріалізації із детальним визначенням викликів, які впливають на те, як країни повинні спрямовувати технології для загального розвитку своєї промисловості та економіки. Досліджується як саме зміни на виробництво та промисловість впливають на глобальну економіку сьогодні. Звертається увага, що індустріалізація впливає на всі сектори - від виробництва до послуг, при цьому особливе місце займають країни, що розвиваються. Саме для них потрібно визначити збалансовану стратегію розвитку, яка орієнтована на підвищення рівня компонент знань та навичок кожного з цих секторів. Промислова політика ґрунтується на національному баченні того, як сприяти цифровим інноваціям та отримувати вигоди для регіональних економічних систем. Така промислова політика повинна мати чотири ключові елементи: можливості для цифрової трансформації, розвиток ефективного регулювання всіх цифрових технологій, захист та збереження зайнятості. Ці заходи повинні узгоджуватись з інвестиціями, трансфером технологій, торгівлею, стимулюванням експорту і, конкурентною політикою. Особливу увагу у статті було приділено дослідженню системного підходу до визначення технологічного потенціалу підприємств, узагальнено методики оцінювання інноваційного потенціалу та можливість їх застосування для категорії “інноваційно-технологічний потенціал”, проаналізовано систему показників статистичного оцінювання інноваційно-технологічного потенціалу, розроблено методичні рекомендації до оцінювання інноваційно-технологічного потенціалу в умовах дігіталізації, виконано порівняння різних підходів до оцінювання інформаційно-комунікаційних технологій підприємств та наведено рекомендації щодо поліпшення ефективності використання технологічного потенціалу підприємств в умовах трансформації індустріальної політики.