Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Нові рішення у сучасних технологіях

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/77384

Офіційний сайт http://vestnik2079-5459.khpi.edu.ua/

Журнал публікує наукові результати та досягнення мультидисциплінарних досліджень молодих науковців широкого профілю у сферах машинобудування, енергетики, технологій органічних і неорганічних речовин, екології, інформаційних технологій і систем управління, техніки та електрофізики високих напруг, а також з фундаментальних аспектів сучасних технологій.

Рік заснування: 2001. Періодичність: 4 рази на рік. p-ISSN: 2079-5459 e-ISSN: 2413-4295

Переглянути

Фільтри

20242

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.синтез

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Синтез електролітичних потрійних сплавів з високою мікротвердістю
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскурина, Валерія Олегівна; Гапонова, Людмила Вікторівна
    Метою роботи було вивчення впливу параметрів електролізу на хімічний склад, структуру, морфологію поверхні та фізико-механічні властивості покриттів потрійними сплавами CoNiZr. Досліджено формування потрійних сплавів CoNiZr з цитратного електроліту на поверхні міді в імпульсному режимі. Встановлено вплив рН електроліту, перемішування та густини струму на склад, морфологію поверхні та вихід за струмом і мікротвердість потрійних електролітичних сплавів. Отримані покриття характеризуються рівномірно розвиненою поверхнею без тріщин і достатньо високою та відтворюваною мікротвердістю. За результатами проведених експериментів встановлено, що мікротвердість покриття СоNіZr залежить від умов електролізу та властивостей електроліту, а вміст цирконію суттєво не впливає. На підставі проведених досліджень щодо визначення впливу параметрів електролізу на мікротвердість гальванічних покриттів виявлено, що властивості тернарних CoNiZr покриттів залежать від pH електроліту, температури та густини імпульсного струму. Проведені дослідження дозволяють визначити умови отримання якісних покриттів із заданими функціональними властивостями.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив природи осаджувача на магнітні властивості фериту кобальту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Фролова, Лілія Анатоліївна; Родін, Д. О.
    Проаналізовано область використання феритів кобальту, основні фізико-хімічні властивості (стійкість до зовнішніх умов, корозійностійкість, високі значення коерцитивної сили та намагніченості насичення). Обґрунтовано, що спеціальні властивості визначаються насамперед дисперсним і фазовим складом, розташуванням катіонів по октаедричним і тетраедричним позиціям, що пов’язані з технологією та умовами їх отримання. У роботі розглянуто синтез феритів CoFe₂O₄ модифікованим методом співосадження, що вміщує стадію співосадження та наступну обробку низькотемпературною контактною нерівноважною плазмою. Для характеристики отриманих зразків було використано рентгенофазовий аналіз, вібраційну магнітометрію. У роботі наведені результати побудування діаграм склад–намагніченість насичення та склад–коерцитивна сила для фериту кобальта (як осаджувачі використовували луги в системі NaOH–LiOH–KOH). Використання симплекс решітчастого методу планування експерименту дозволило отримувати математичні моделі, що описують залежності властивостей від складу у вигляді безперервної функції. Для опису залежності властивостей від складу осаджувача було обрано математичну модель у вигляді полінома третього ступеня. Намагніченість насичення та коерцитивну силу визначали з петлі гістерезису, що була побудована з даних вібраційної магнітометрії. Узагальнення результатів математичного моделювання та графічного відображення експериментальних даних, що представлені в вигляді діаграм склад–властивість, дозволили кількісно оцінити вплив природи осаджувача на магнітні властивості феритів кобальту. Намагніченість насичення для зразків, що отримані з застосуванням натрій гідроксиду, набагато вище, ніж в інших зразках (Ms становить 136,0 А м²/кг для NaOH). Високі показники намагніченості насичення відносяться також до зразків по лінії NaOH-LiOH. Проводилась статистична обробка даних за допомогою діаграм Парето та залишкових значення функції відгуку використовуються для оцінки нормального розподілу даних. Дисперсійний аналіз (ANOVA) був застосований для дослідження відповідності моделі експериментальним результатам. Для оцінювання значущості коефіцієнтів було побудована діаграма Парето, для перевірки адекватності моделі використовували критерій Фішера.