Дисертації та автореферати
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16999
Електронна повнотекстова колекція авторефератів та дисертацій, упорядкована за назвами спеціальностей
Переглянути
1 результатів
Результати пошуку
Документ Розвиток методів вартісного оцінювання об'єктів інтелектуальної власності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Свіщова, Наталія СергіївнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка (05 – Соціальні та поведінкові науки). – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2022. Роботу виконано на кафедрі «Економіки бізнесу і міжнародних економічних відносин» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за адресою: 61002, м. Харків, вул. Кирпичова 2. У дисертаційній роботі розкрито теоретичні аспекти та науково-методичні підходи до вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності та запропоновано практичні рекомендації щодо удосконалення процесу оцінки для підвищення конкурентоспроможності підприємства та економічного ефекту від інновацій. Об’єктом дослідження є процес вартісної оцінки об’єктів інтелектуальної власності. Предметом дослідження є сукупність теоретичних та методичних положень і практичних розробок щодо вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності. Метою дослідження є обґрунтування та розробка теоретико-методичних рекомендацій та науково-практичних пропозицій щодо вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність є значним важелем в інноваційній діяльності промислових підприємств. Підприємства повинні використовувати інтелектуальну власність, щоб підтвердити свою технологічну могутність на ринку технологій. Також інтелектуальна власність важлива під час пошуку та переговорів з партнерами з інновацій та комерціалізації. Крім того, це покращує доступ до дуже необхідного фінансування. Однак, не зважаючи на доказ істотного значення інтелектуальної власності в ефективному привласненні прибутку від використання об’єктів інтелектуальної власності та важливості розвитку промислових підприємств для інноваційного зростання країни, спостерігається відсутність єдиного зрозумілого механізму вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності, а також нестача практичних розробок щодо стратегій оцінки патентів та портфелів патентів в Україні. Таким чином, розробка та наукове обґрунтування теоретичних та науково-методичних підходів до вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності є актуальним науково-практичним завданням, яке потребує подальшого доопрацювання і визначає напрям дисертаційного дослідження. Теоретико-методичними засадами стали фундаментальні положення загальної економічної теорії, наукові розробки та праці українських та зарубіжних вчених з питань вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності. При вирішенні завдань дисертаційного дослідження застосовано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи: методи аналізу, синтезу, узагальнення та порівняння – для уточнення сутності економічних категорії «інтелектуальна власність»; системного підходу – для систематизації допоміжних коефіцієнтів для оцінки об’єктів інтелектуальної власності; процесного та сценарного – при моделюванні алгоритму оцінки об’єктів промислової власності; статистичні та графічні – для аналізу стану інноваційної активності промислових підприємств України та світу; експертних оцінок – для визначення коефіцієнтів та зазначення діапазону кількісних значень; економіко-математичного та структурно-логічного моделювання – для розробки методичних положень вартісної оцінки об’єктів інтелектуальної власності; абстрактно-логічного – для теоретичних узагальнень результатів дослідження. У вступі обґрунтовано актуальність задач дослідження, наведена наукова новизна та сформульоване практичне значення отриманих результатів. У першому розділі дисертаційної роботі уточнене поняття «інтелектуальна власність» розглядається як економіко-правова категорія та запропоновано композицію інтелектуальної власності з огляду на потрійний характер даної категорії: винахідництво, правова охорона, економічна комерціалізація. Кожна складова доповнює інші, тим самим створює цілісний образ поняття «інтелектуальна власність». Розглянуто можливості введення інтелектуальної власності в господарський обіг з огляду на здатність об’єктів інтелектуальної власності одночасно набувати властивостей і як фактор виробництва у частині ресурсного потенціалу підприємства або у частині нематеріальних активів, і як окремий предмет купівлі-продажу, тобто товар. Проведено ґрунтовний аналіз розвитку та проблем ринку інтелектуальної власності в Україні та світі з визначенням низки проблем, котрі заважають позитивному розвитку системи інтелектуальної власності для українських підприємств, та проведено аналіз сильних і слабких сторін національної системи інтелектуальної власності. У другому розділі дисертації проведено дослідження залежності цілей капіталізації та комерціалізації інтелектуальної власності від використання підходів до ціноутворення – дохідного, порівняльного і витратного. Здійснено порівняльний аналіз доцільності використання методів кожного підходу, виявлено переваги та недоліки. Запропонована модель безперервного циклічного відображення життєвого циклу об’єктів інтелектуальної власності в якості тривимірної спіралевидної воронки з урахуванням технічного (морального) старіння та прагнення виробника приборкувати атакуючу технологію та розроблювати вдосконалення на власному виробництві. Проведено патентний пошук та визначено стадії життєвого циклу оцінюваємих в роботі об’єктів інтелектуальної власності галузі енергетичного машинобудування Харківської області. Запропоновано вдосконалений комбінований підхід для визначення вартості об'єкта інтелектуальної власності, модель якого передбачає деталізацію розрахунків за іншими трьома підходами з поправкою на інтегральний коефіцієнт, котрий формується індивідуально для конкретного об’єкта інтелектуальної власності. Надані методичні рекомендації розрахунку інтегрального коефіцієнта впливу якісних та кількісних факторів з урахуванням типу об’єкта та особливостей стандартизованих підходів до оцінки. Розраховано вартість об’єкта промислової власності за патентом України UA85101 патентовласника АТ "Українські енергетичні машини" та окремих винаходів галузі енергетичного машинобудування підприємств Харківської області (Україна) на підставі запропонованих коефіцієнтів корегування вартості об’єктів інтелектуальної власності. Результатом досліджень у третьому розділі є погляд на оцінку ІВ не тільки як окремого предмету (патента), а вкупі зі спорідненими технологіями, які разом формують портфель патентів. Математично обґрунтовано підхід «максимум-мінімум» для визначення діапазону оцінки об’єкта інтелектуальної власності, а також виокремлення пошукової ринкової вартості з метою укладання угод купівлі-продажу. Практичним застосуванням запропонованих методик вартісного оцінювання слугувала оцінка вартості портфеля патентів АТ «Українські електричні машини» (м. Харків, Україна) в галузі гідромашинобудування. Наукова новизна проведеного дослідження складається з розвитку теоретико-методичних положень та розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності на підприємстві. Удосконалено дефініцію «інтелектуальна власність» з огляду на потрійну композицію даної категорії: винахідництво, правова охорона, економічна комерціалізація. Доповнено класифікацію ліцензійних договорів за характером використання в зовнішній економічній діяльності, сферою використання об’єкту ліцензії, стадією життєвого циклу об’єктів інтелектуальної власності та за рівнем техніки об’єктів інтелектуальної власності. Здобуло подальшого розвитку розуміння життєвого циклу об’єктів інтелектуальної власності шляхом включення у виробничий процес складових циклічності та безперервності перебігу інноваційних розробок. Практичне застосування аналізу дало змогу провести сегментування деяких ОІВ галузі енергетичного машинобудування Харківської області в залежності від впливу на конкурентоспроможність та використання під час виробництва товарів (прогресуючі, центральні, базові, витіснені та нові технології). Розроблено вдосконалений комбінований підхід до визначення вартості об'єкта інтелектуальної власності, модель якого передбачає деталізацію розрахунків за іншими трьома підходами з поправкою на інтегральний коефіцієнт, котрий формується індивідуально для конкретного об’єкта інтелектуальної власності, з огляду на етапи життєвого циклу, вид об’єкта, охороноспроможність, стадію впровадження тощо. Надані методичні рекомендації розрахунку інтегрального коефіцієнта впливу якісних та кількісних факторів з урахуванням типу об’єкта та особливостей стандартизованих підходів до оцінки. Дістали розвитку методичні положення щодо вартісного оцінювання окремих патентів та портфеля патентів, де ціна визначається як сума додаткової вартості, забезпеченою охоронним документом або групою таких документів. Розроблено механізм розкриття діапазону можливого вартісного оцінювання: нижньою межою слугують понесені витрати патентоволодільця, пов’язані зі створенням даного об’єкту, а верхньою – максимально можливий додатковий прибуток, котрий дозволить отримати застосування даного об’єкту та представлено математичні формули методу «максимума-мінімума» та запропоновано формулу обґрунтованою вартості ОІВ. Апробацію запропонованих методик вартісного оцінювання здійснено на прикладі оцінки вартості портфеля патентів АТ «Українські електричні машини» (м. Харків, Україна). Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні та методичні положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи доведені до рівня практичних розробок та впроваджені в діяльність підприємств та організацій: ВАТ «СКБ «Укрелектромаш» (акт впровадження від 18.10.2019), ТОВ «ЕВЕРЕСТ КОМПАНІ» (довідка №132 від 12.09.2019), ТОВ «Ювента інжиніринг» (акт впровадження від 23.05.2019), ЗАТ «НТМЕЦ «Екосистема» (довідка №45/37 від 12.02.2020) та у навчальний процес Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (акт впровадження від 22 квітня 2022 р.).