Дисертації та автореферати

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16999

Електронна повнотекстова колекція авторефератів та дисертацій, упорядкована за назвами спеціальностей

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 19

Пресслужба університету як інструмент позиціонування закладу вищої освіти в інформаційному просторі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Розова, Олена Володимирівна
Дисертаційна робота присвячена соціологічній концептуалізації феномену пресслужби ЗВО, а також з’ясуванню особливостей її функціонування як інструменту позиціонування ЗВО в інформаційному просторі. Актуальність теми зумовлена високим ступенем динамізму соціальних процесів в українському суспільстві, його стрімко зростаючою інформатизацією, які дозволяють по новому поглянути на відносини в системі «університет-інформаційний простір-масмедіа-суспільство». Перебуваючи в постійній конкурентній боротьбі за абітурієнтів, увагу роботодавців, державну підтримку тощо, в умовах постійних політичних, економічних та соціальних змін, пандемій та війн сучасний заклад вищої освіти України просто зобов'язаний чітко уявляти своє становище в інформаційному просторі, усвідомлено представляти бажані позиції і знати, як і за рахунок чого їх досягти. Це дозволить йому вибудувати довгострокову програму стратегічного планування та управління, визначити конкретні орієнтири і цілі свого розвитку. Об’єктом дослідження є процес позиціонування університету в інформаційному просторі. Предметом дослідження є пресслужба університету як інструмент позиціонування закладу вищої освіти в інформаційному просторі. Метою дисертаційної роботи є здійснення соціологічної концептуалізації феномену пресслужби ЗВО, а також з’ясування особливостей її функціонування як інструменту позиціонування ЗВО в інформаційному просторі. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, пов’язаної з необхідністю позиціонування для сучасних університетів, які знаходяться в конкурентному середовищі; показано зв'язок роботи з науковими темами та напрямками досліджень кафедри; сформульована мета та конкретні задачі дослідження, а також зазначені методи, що використовуються для їх вирішення; відзначається наукова новизна роботи та її практичне значення; наводиться інформація про очікувані результати та можливі області їх використання. Крім того, окреслений особистий внесок здобувача у дослідження, а також наводиться інформація про апробацію результатів та публікацію матеріалів дисертації. Також зазначено відомості про структуру та обсяг дисертаційної роботи. У першому розділі «Теоретико-методологічні засади соціологічного дослідження соціального простору та інформаційного простору як його складової» розкрито теоретичну сутність соціального простору з точки зору різних концепцій – об’єктивістської (Е. Дюркгейм, П. Сорокін, Е. Гідденс) та суб’єктивістської парадигм (Г. Зіммель, І. Гоффман, П. Бергер та Т. Лукман). Зазначено, що на сьогодні найбільше затребуваним виступає підхід, що намагається поєднувати раніше виокремлені. Спробу подолати протиріччя між суб'єктивним і об'єктивним аналізами простору зробив П. Бурдье, який з'єднав обидва підходи. Проаналізовано феномен «інформаційного простору» з точки зору концепцій інформаційного суспільства (Д. Белл, Е. Тоффлер, М. Маклюен, М. Кастельс, А. Турен та інші). Узагальнення та систематизація теоретико-методологичних підходів до визначення інформаційного суспільства дозволило надати власне визначення інформаційного простору як частини соціальної реальності, презентованої у вигляді соціального простору, що як сукупна інформація циркулює на певній території поширення, яка утворюється, обмежується та структурується в залежності від статусності суб’єктів інформаційної діяльності та насиченості інформаційними ресурсами. При цьому, змістовними складовими інформаційного простору виступають – інформація, інформаційні відносини та взаємодії, інформаційна культура, інформаційна діяльність та інформаційна інфраструктура, інформаційне право та інформаційне законодавство. Відзначені ключові функції, що реалізуються в інформаційному просторі: інтегруюча, комунікативна, актуалізуюча, геополітична, соціальна. На основі концепції капіталу П. Бурдьє надано визначення поняття інформаційного капіталу не тільки як сукупності інформаційних технологій, компетенцій та ресурсів, якими той чи інший агент володіє, але і як інструменту або методу виразу, придбання, накопичення та закріплення інших видів капіталу. На основі аналізу теоретико-методологічних концепцій здійснено узагальнення підходів до розуміння університету, його комунікативних процесів та особливостей позиціонування. Головним інструментом позиціонування виступає саме інформаційний капітал університету, який відповідає за формування його іміджу та образу, репутації та статусу, є механізмом просування його бренду. У другому розділі «Потенціал та особливості функціонування пресслужби університету як інструменту позиціонування ЗВО в інформаційному просторі» охарактеризовано роль пресслужби університету в системі інформаційно-коммунікаційних стратегій закладу вищої освіти. Надані визначення поняття «пресслужби» та здійснений аналіз розвитку пресслужб в Україні. Здійснена систематизація нормативно-правової документації, яка регулює діяльність роботи пресслужб. В роботі проаналізовано фактори, які спричинили появу та розвиток університетських пресслужб та визначено головні можливості, які стали доступними університету завдяки функціонуванню системи комунікації з громадськістю. Запропоновано систематичний аналіз організаційної структури, функцій та технологій пресслужби університету як інструменту його позиціонування в інформаційному просторі. Встановлено, що організаційна структура пресслужби ЗВО може відрізнятись залежно від функціональної діяльності та ресурсного забезпечення. Крім того, організаційна структура пресслужби університету може варіюватися залежно від розміру та потреб закладу, а також від стратегії комунікаційної політики. Здійснений аналіз головних явних та латентних функцій пресслужби університету. Визначені основні стратегії та особливості позиціонування університету на прикладі як вітчизняних, так і зарубіжних закладів вищої освіти. Запропоновано узагальнений аналіз технологій та інструментів роботи пресслужби. Розглянуті основні можливості в роботі пресслужб, які сьогодні активно використовуються та допомагають будувати ефективні комунікативні стратегії в роботі з громадськістю. Крім того, наголошено на ризиках та викликах, з якими стикаються пресслужби в інформаційному суспільстві та на які мають активно реагувати. Особливу увагу наголошено на тих ризиках, з якими стикаються пресслужби університету в умовах повномасштабної війни в Україні. У третьому розділі «Сучасний стан та перспективи розвитку діяльності пресслужби університету як інструменту позиціонування ЗВО в інформаційному просторі – український контекст» проведений всебічний аналіз функціонування пресслужби університету як інструменту позиціонування ЗВО в інформаційному просторі за допомогою авторських досліджень, імплементованих в рамках якісної методології проведення соціологічних досліджень, а саме: глибинних інтерв’ю з представниками засобів масової інформації та експертних інтерв’ю з керівниками пресслужб або Центрів зв’язків з громадськістю університетів України. Спираючись на рейтингові показники, виділено три ключові університетські центри – Київ, Харків та Львів, які були використані при відборі експертів дослідження. Проведено дослідження серед представників ЗМІ, кількість читачів яких становить більше 10.000. Респондентами виступили більшою мірою журналісти та редактори крупних ЗМІ, які мають більше ніж 10 років професійного досвіду. За результами дослідження виявлено головні завдання пресслужби університету у позиціонуванні ЗВО в інформаційному просторі, а саме: підтримання позитивного іміджу університету шляхом оперативного надання якісної та цікавої інформації про діяльність ЗВО, його популяризації через офіційний вебсайт, засоби масової інформації та соціальні мережі; забезпечення медійної представленості представників університету, презентація офіційних заяв, позицій тощо в інформаційному просторі міста, країни, поза межами держави; антикризове реагування; створення та реалізація комплексних PR-програм університету; інтеграція університету в публічну сферу міста та країни загалом. Відзначено, що напрями роботи та завдання пресслужби підпорядковуються головній меті – системному забезпеченню комунікацій та ефективному позиціонуванню університету у внутрішньому (університетському) і зовнішньому (національному й світовому) інформаційному просторі задля формування спільної організаційної ідентичності, позитивного іміджу, бренду і репутації університету. Результати дослідження продемонстрували, що основу практичної роботи пресслужби складають програми PR-підтримки університету, створення текстового контенту та побудова інформаційної активності із огляду на принципи та ідеали, які відповідають задекларованим місії та візії ЗВО. Пресслужба університету є інструментом його позиціонування в культурній, освітній, економічній, науковій, міжнародній та інших сферах. Результати дослідження продемонстрували ключові напрями, які висвітлює пресслужба університету, а саме: рейтинги університету, наукові конференції, міжнародні події, профорієнтаційні заходи, коментарі стосовно резонансних подій, спецпроєкти університету, спортивні і культурні події, інноваційна діяльність, наукові і освітні конкурси, грантові та волонтерські програми тощо. Окремо було проаналізовано питання щодо того, яка інформація від університетів є найбільш актуальною та затребуваною для ЗМІ. Не дивлячись на те, що представників ЗМІ цікавить інформація у ґалузі науки, освіти, інновацій, культури, студентських ініціатив, представники медіа висловлюють інтерес в отриманні такої інформації як конфлікти та резонансні події, внутрішні фінансові питання, інноваційні розробки, внутрішньокорпоративні особливості - тобто все те, що викличе великий резонанс у суспільстві. В цьому контексті пресслужба університету здійснює свою діяльність на благо іміджу та репутації університету та повинна передбачати та нівелювати ті ризики, які можуть цьому нашкодити. Серед головних проблем, які сьогодні існують в реалізації діяльності пресслужби ЗВО, експерти виділили наступні: невчасність надання інформації прессекретарю, складність текстів для опублікування в ЗМІ, відсутність необхідного технічного забезпечення, проблеми підвищення кваліфікації, нестача кваліфікованих кадрів, велика кількість поточних питань, які потребують оперативного вирішення, низька заробітна плата, фізичне та емоційне навантаження. Серед ключових викликів, які сьогодні існують у роботі пресслужби університету загалом експертами були визначені наступні: нестабільна економічна та політична ситуація в країні, некваліфікована робота деяких ЗМІ, бюрократичні перешкоди, поширення вірусної інформації. Результати проведених досліджень посилено аналізом процесів регламентації та легітимації діяльності пресслужби університетів за допомогою аналізу нормативно-правових документів ЗВО, що регулюють діяльність пресслужб та/або центрів із зв’язків з громадськістю, а також контент-аналізом вебсайтів ЗВО на предмет наявності інформації про діяльність вищезгаданих структур. Доказано, що ті ЗВО, які посідають провідні позиції у консолідованих рейтингах, мають ефективно функціонуючі пресслужби із розвиненим інтернет-представництвом та нормативною регламентацією своєї діяльності. За результатами проведених досліджень побудована науково-практична модель функціонування пресслужби університету в контексті її впливу на позиціонування ЗВО в інформаційному просторі, а також наданий перелік практичних рекомендацій щодо перспектив та стратегій її подальшого розвитку. У висновках дисертації представлено основні результати дисертаційного дослідження, визначено перспективи подальших наукових пошуків з обраної проблеми, теоретичною базою яких можуть бути здобутки даної кваліфікаційної роботи. За результатами дослідження отримано такі наукові результати: уперше: - запропоновано авторський підхід до вивчення соціального простору крізь концепцію капіталу та надано авторське визначення інформаційного простору як частини соціальної реальності, презентованої у вигляді соціального простору, що як сукупна інформація циркулює на певній території поширення, яка утворюється, обмежується та структурується в залежності від статусності суб’єктів інформаційної діяльності та насиченості інформаційними ресурсами; - запропоновано авторське визначення поняття пресслужби університету як інструменту для просування закладу вищої освіти в інформаційному (соціальному) просторі, який здатний надавати інформаційний вплив на стан суспільної свідомості. Вірно користуючись цим інструментом, університет може стати потужним соціальним ресурсом, який буде впливати не тільки на економічну, політичну, культурну та інші сфери, а й формувати новий соціально-інформаційний «порядок денний». У цьому контексті було обґрунтовано роль пресслужби університету як ресурсу накопичення інформаційного капіталу університету, за допомогою якого можна впливати на позиціонування закладу вищої освіти в економічному, соціальному, культурному, символічному, освітньому просторах; - імплементовано теоретико-методологічний та концептуальний підходи до соціологічного дослідження стану діяльности та перспектив розвитку пресслужби університету. У цьому контексті розроблено систему індикаторів та емпіричну операціоналізацію понять, за допомогою яких був здійснений аналіз стану та особливостей функціонування пресслужби університету як інструменту позиціонування ЗВО в інформаційному просторі; - проведено ретроспективний та компаративний аналіз становлення та розвитку пресслужби в українському та міжнародному контекстах. удосконалено: - теоретичну інтерпретацію поняття пресслужби університету за допомогою визначення її організаційної структури та функціонального потенціалу. Продемонстровано роль пресслужби університету у його позиціонуванні в інформаційному просторі за допомогою виділення не тільки її явних, але й латентних функцій, а саме: створення сприятливого клімату для діалогу, підтримка розвитку культури відкритості та толерантності, підвищення впливу та статусу університету, підтримка інноваційного середовища, залучення потенційних студентів і фахівців, зміцнення взаємодії з громадськістю та стейкхолдерами, підвищення фінансової підтримки та фондування; - аналіз головних технологій та інструментів роботи пресслужби за допомогою категорізації тих, які відіграють важливу роль у забезпеченні ефективної комунікації університету з різними аудиторіями, включаючи студентів, викладачів, медіа, донорів та громадськість. дістали подальший розвиток: уявлення про перспективи діяльності пресслужби університету в умовах інформаційного суспільства та розвитку новітніх інформаційно-комунікативних технологій та цифрових інструментів. Розвинуті підходи до розуміння інтернет-представництва університету, що стає ключовим елементом комунікаційної структури сучасного ЗВО; - розуміння нових ризиків діяльності, каталізаторів та бар’єрів розвитку пресслужби університету та управління кризовими ситуаціями в умовах глобальних трансформацій, особливо зміни в комунікативних стратегіях ЗВО в умовах повномасштабної та інформаційної війни в Україні. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання їх для подальших емпіричних досліджень стану та розвитку пресслужби університету як інструменту позиціонування ЗВО, а також трансформаційних процесів у галузі PR-комунікацій сучасного університету. Висновки дослідження можуть сприяти розвитку та вдосконаленню нормативно-правового регулювання пресслужби сучасного університету. Теоретичні положення дисертації можуть стати основою для розробки понятійно-категоріального апарату таких галузей наукового знання, як «Соціологія комунікацій», «Соціологія журналістики», «Соціологія медіа». Впровадження науково-практичної моделі розробленого функціонального інструментарію пресслужби дозволить створити базові рекомендації для керівництва університету для підвищення ефективності організації. The thesis is devoted to the sociological conceptualisation of the phenomenon of the university press office, as well as to the study of the peculiarities of its functioning as a tool for positioning the university in the information space. The relevance of the topic is due to the high degree of dynamism of social processes in Ukrainian society, its rapidly growing informatisation, which allow us to take a fresh look at the relations in the system "university-information space-media-society". Being in a constant competitive struggle for applicants, employers' attention, government support, etc., in the context of constant political, economic and social changes, pandemics and wars, a modern Ukrainian higher education institution is simply obliged to clearly understand its position in the information space, consciously present the desired positions and know how and at what expense to achieve them. This will allow it to build a long-term programme of strategic planning and management, define specific benchmarks and goals for its development. The object of the study is the process of positioning the university in the information space. The subject of the study is the university press office as a tool for positioning a higher education institution in the information space. The purpose of the thesis is to provide a sociological conceptualisation of the phenomenon of the press office of a higher education institution, as well as to clarify the peculiarities of its functioning as a tool for positioning a higher education institution in the information space. The introduction substantiates the relevance of the thesis topic related to the need for positioning for modern universities in a competitive environment; shows the connection of the work with the scientific topics and research areas of the department; formulates the purpose and specific objectives of the study, as well as the methods used to solve them; notes the scientific novelty of the work and its practical significance; provides information on the expected results and possible areas of their use. In addition, the personal contribution of the applicant to the research is outlined, as well as information on the testing of the results and publication of the thesis materials. It also provides information on the structure and scope of the thesis. The first chapter, "Theoretical and Methodological Foundations of Sociological Research on Social Space and Information Space as its Component", reveals the theoretical essence of social space in terms of different concepts - the objectivist (E. Durkheim, P. Sorokin, A. Giddens) and subjectivist paradigms (G. Simmel, E. Goffmann, P. Berger and T. Luckmann). It is noted that today the most popular approach is the one which tries to combine the previously identified ones. An attempt to overcome the contradiction between subjective and objective analyses of space was made by P. Bourdieu, who combined both approaches. The phenomenon of "information space" is analyzed in terms of the concepts of the information society (D. Bell, A. Toffler, M. McLuhan, M. Castells, A. Touraine and others). The generalization and systematization of theoretical and methodological approaches to the definition of the information society allowed us to provide our own definition of information space as part of social reality, presented in the form of a social space, which as aggregate information circulates in a certain territory of distribution, which is formed, limited and structured depending on the status of subjects of information activity and saturation with information resources. At the same time, the substantive components of the information space are information, information relations and interactions, information culture, information activities and information infrastructure, information law and information legislation. The author emphasizes the key functions realized in the information space: integrating, communicative, actualizing, geopolitical, and social. Based on P. Bourdieu's concept of capital, the author defines the concept of information capital not only as a set of information technologies, competencies and resources possessed by an agent, but also as an instrument or method of expression, acquisition, accumulation and consolidation of other types of capital. Based on the analysis of theoretical and methodological concepts, approaches to understanding the university, its communication processes and positioning features are generalized. The main instrument of positioning is the information capital of the university, which is responsible for the formation of its image, reputation and status, and is a mechanism for promoting its brand. The second chapter "Potential and peculiarities of functioning of the university press office as a tool for positioning the university in the information space" describes the role of the university press office in the system of information and communication strategies of higher education institutions. The author defines the concept of "press office" and analyzes the development of press offices in Ukraine. The author systematizes the regulatory and legal documentation governing the activities of press offices. The paper analyzes the factors that led to the emergence and development of university press offices and identifies the main opportunities that became available to the university through the functioning of the public relations system. A systematic analysis of the organizational structure, functions and technologies of the university press office as a tool for its positioning in the information space is proposed. It has been established that the organizational structure of the press office of a higher education institution may differ depending on the functional activities and resource provision. In addition, the organizational structure of the university press office may vary depending on the size and needs of the institution, as well as on the communication policy strategy. The thesis analyzes the main explicit and latent functions of the university press office. The main strategies and peculiarities of university positioning are determined on the example of both domestic and foreign higher education institutions. A generalized analysis of technologies and tools of the press office is proposed. The main opportunities in the work of press offices that are actively used today and help to build effective communication strategies in working with the public are considered. In addition, the author emphasizes the risks and challenges that press offices face in the information society and to which they must actively respond. Particular attention is paid to the risks faced by university press offices in the context of a full-scale war in Ukraine. The third chapter Current state and prospects of development of the university press office as a tool for positioning the university in the information space – the Ukrainian context" provides a comprehensive analysis of the functioning of the university press office as a tool for positioning the university in the information space with the help of the author's research, implemented within the framework of a qualitative methodology for conducting sociological research, namely: in-depth interviews with media representatives and expert interviews with heads of press offices of Ukrainian universities. Based on the ranking indicators, three key university centers were identified – Kyiv, Kharkiv and Lviv – which were used to select the research experts. A survey was conducted among media representatives with more than 10,000 readers. The respondents were mostly journalists and editors of major media outlets with more than 10 years of professional experience. The study identified the main tasks of the university press office in positioning the university in the information space, namely: maintaining a positive image of the university by promptly providing quality and interesting information about the activities of the university, its popularization through the official website, media and social networks; ensuring media representation of university representatives, presentation of official statements, positions, etc. in the information space of the city, country, outside the state; anti-crisis response; creation and implementation of comprehensive university PR programs; integration of the university into the public sphere of the city and the country as a whole. It is noted that the directions of work and tasks of the press office are subordinated to the main goal - systematic provision of communications and effective positioning of the university in the internal (university) and external (national and world) information space to form a common organizational identity, positive image, brand, and reputation of the university. The results of the study demonstrated that the basis of the practical work of the press office is based on PR support programs for the university, the creation of textual content and the construction of information activity in accordance with the principles and ideals that correspond to the declared mission and vision of the university. The university press office is an instrument of its positioning in cultural, educational, economic, scientific, international and other fields. The results of the study demonstrated the key areas covered by the university press office, namely: university ratings, scientific conferences, international events, career guidance activities, comments on high-profile events, special projects of the university, sports and cultural events, innovation, scientific and educational competitions, grant and volunteer programs, etc. The question of what information from universities is the most relevant and popular for the media was analyzed separately. Despite the fact that media representatives are interested in information in the field of science, education, innovation, culture, and student initiatives, media representatives express interest in receiving information such as conflicts and high-profile events, internal financial issues, innovative developments, and internal corporate features, i.e., everything that would cause a great deal of publicity. In this context, the university press office carries out its activities for the benefit of the image and reputation of the university and should anticipate and mitigate those risks that may harm it. Among the main problems that exist today in the implementation of the activities of the university press office, experts identified the following: untimely provision of information to the press secretary, complexity of texts for publication in the media, lack of necessary technical support, problems of professional development, lack of qualified staff, a large number of current issues that need to be addressed promptly, low salaries, physical and emotional stress. Among the key challenges that exist today in the work of the university press office in general, experts identified the following: the unstable economic and political situation in the country, unskilled work of some media, bureaucratic obstacles, and the spread of viral information. The results of the research have been reinforced by the analysis of the processes of regulation and legitimization of the activities of university press offices through the analysis of regulatory documents of higher education institutions regulating the activities of press offices and/or public relations centers, as well as by the content analysis of higher education institutions' websites for information on the activities of the above-mentioned structures. It is proved that those higher education institutions that occupy leading positions in the consolidated rankings have effectively functioning press offices with a developed Internet presence and regulatory regulation of their activities. Based on the results of the conducted research, the article builds a scientific and practical model of the functioning of the university press office in the context of its impact on the positioning of the university in the information space, and provides a list of practical recommendations on the prospects and strategies for its further development. The conclusions of the thesis present the main results of the thesis research, identify the prospects for further scientific research on the chosen problem, the theoretical basis of which can be the achievements of this qualification work. The study has showed the following scientific results: for the first time: - the author's approach to the study of social space through the concept of capital is proposed and the author's definition of information space as a part of social reality, presented in the form of social space, which as aggregate information circulates in a certain territory of distribution, which is formed, limited and structured depending on the status of the subjects of information activity and the saturation of information resources; - the author's definition of the concept of university press office as a tool for promoting a higher education institution in the information (social) space, which is able to exert information influence on the state of public consciousness, is proposed. Using this tool correctly, a university can become a powerful social resource that will influence not only the economic, political, cultural and other fields, but also form a new social and information "agenda". In this context, the role of the university press office as a resource for accumulating the university's information capital, which can be used to influence the positioning of a higher education institution in the economic, social, cultural, symbolic, and educational spaces, is substantiated; - theoretical, methodological and conceptual approaches to sociological research of the state of activity and prospects for the development of the university press office are implemented. In this context, a system of indicators and empirical operationalization of concepts has been developed, which were used to analyze the state and features of the university press office as a tool for positioning the university in the information space; - a retrospective and comparative analysis of the formation and development of the press office in the Ukrainian and international contexts was conducted. improved: - theoretical interpretation of the concept of university press office by defining its organizational structure and functional potential. The role of the university press office in its positioning in the information space is demonstrated by highlighting not only its explicit but also latent functions, namely: creating a favorable climate for dialogue, supporting the development of a culture of openness and tolerance, increasing the influence and status of the university, supporting the innovation environment, attracting potential students and professionals, strengthening interaction with the public and stakeholders, increasing financial support and funding; - analysis of the main technologies and tools of the press office by categorizing those that play an important role in ensuring effective communication of the university with different audiences, including students, teachers, media, donors and the public. were further developed: - an idea of the prospects of the university press office in the context of the information society and the development of the latest information and communication technologies and digital tools. Developed approaches to understanding the university's online representation, which is becoming a key element of the communication structure of a modern higher education institution; - understanding of new risks, catalysts and barriers to the development of the university press office and crisis management in the context of global transformations, especially changes in the communication strategies of higher education institutions in the context of a full-scale and information war in Ukraine. The practical significance of the obtained results lies in the possibility of using them for further empirical studies of the state and development of the university press office as a tool for positioning the university, as well as transformational processes in the field of PR communications of a modern university. The conclusions of the study can contribute to the development and improvement of the legal regulation of the press office of a modern university. The theoretical provisions of the thesis can become the basis for the development of the conceptual and categorical apparatus of such branches of scientific knowledge as "Sociology of Communications", "Sociology of Journalism", "Sociology of Media". Implementation of the scientific and practical model of the developed functional tools of the press office will allow to create basic recommendations for the university management to improve the efficiency of the organization.
Моделі, методи та інформаційна технологія інтелектуальної обробки текстового опису товарів масового вжитку
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Іващенко, Оксана Віталіївна
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 122 - Комп’ютерні науки (12 - Інформаційні технології). - Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2023. У дисертаційній роботі вирішена науково-практична задача ідентифікації комплексного сприйняття семантики товарних пропозицій на онлайн-платформах електронної комерції шляхом інтелектуальної обробки текстового опису товарів, що дозволяє систематизувати пропозиції товарів та спростити пошук. Об’єктом дослідження є процес обробки текстової інформації в системах електронної комерції. Предметом дослідження є моделі, методи та інформаційна технологія інтелектуальної обробки текстового опису товарів масового вжитку. Метою дисертаційного дослідження є підвищення точності визначення схожості товарів масового вжитку на основі їх текстових описів, представлених в системі електронної комерції. При вирішенні завдань дисертаційного дослідження використані: методсистемного аналізу для розробки концепції інтелектуальної обробки текстового опису товарів масового вжитку; методи математичної статистики, методи теорії прийняття рішень; інструменти NLP для створення моделі текстового опису товарів, моделі оцінки схожості товарів, алгоритму створення тегового ядра та моделі еталонного товару; методи теорії інтелекту для розробки моделі визначення схожості товарних пропозицій, методи експертного оцінювання для збору даних на основі краудсорсінгу; стандарт IDEF та уніфікована мова моделювання UML для проєктування інформаційної технології та компонентів програмного забезпечення, компонентно-орієнтовані методи для розробки інформаційної технології інтелектуальної обробки текстових описів. У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовані мета, задачі та методи дослідження, відображено зв’язок дослідження з науковими програмами кафедри, наведено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, зазначено особистий внесок здобувача. В першому розділі здійснено дослідження стану розвитку електронної комерції, проблем та переваг, які супроводжують даний розвиток, проаналізовано особливості реалізації рекомендаційних систем, та запропоновані можливі покращення щодо реалізації та функціонування рекомендаційних систем. Виявлено, що багато дослідників акцентувало увагу на необхідності обробки текстової інформації представлення товару для систематизації та нормалізації інформації про товари та використання отриманої структурованої інформації для визначення схожості товарів, і, як наслідок для підвищення точності рекомендацій. Проведено аналіз сучасного стану завдань текстової обробки інформації, зокрема вирішення задач розпізнавання сутностей (entity resolution - ER) та визначення схожості товарів (item matching - IM), особливостей реалізації підходів щодо вирішення цих задач, проведено дослідження сучасних методів, підходів та алгоритмів, які використовуються для обробки текстової інформації, проаналізовано характеристики текстового представлення товарів, які використовують в сучасних підходах обробки текстової інформації в системах електронної комерції. У другому розділі обґрунтовано концепцію інтелектуальної обробки текстової інформації в системах електронної комерції, визначені основні етапи. Обґрунтовано необхідність використання алгоритмів векторизації та методів машинного навчання для обробки неструктурованих текстових даних. Розроблено модель представлення текстового опису товарів, яка є основою для подальшого аналізу та визначення схожості товарів. Запропоновано застосування етапу блокування (blocking) для зменшення складності обробки великого обсягу текстових описів, що дозволяє за рахунок поділу всього набору текстових даних на групи схожих товарів зменшити розрахункову складність алгоритмів співставлення текстових описів. Запропоновано модель гнучкого пайплайну оброки текстових даних, яка дозволяє оптимізувати параметри блокування за рахунок вибору конфігурації на основі наявної бібліотеки алгоритмів векторизації та кластеризації. У третьому розділі представлено методи співставлення та групування товарів в системі електронної комерції, розроблена модель визначення схожості товарів, яка базується на запропонованій у другому розділі моделі представлення текстового опису товарів. Запропоновано застосування підходу краудсорсінгу для збору додаткової інформації щодо визначення схожості товарів на основі порівняння зображень товарів та визначення колективної оцінки. Розроблено алгоритм побудови тегового ядра (множини ключових слів) для групи схожих товарів, який дозволяє визначити релевантні до кожного товару теги, які у сукупності характеризують всю групу схожих товарів та є найбільш вживаними в текстових описах товарів на онлайн платформах. Розроблена модель еталонного товару з урахуванням семантики текстового представлення та узагальнених значень артибутів. Розглянуто пошук товарів з використанням моделі еталонного товару на основі підходу навчання з підкріпленням. У четвертому розділі представлено розроблену інформаційну технологію інтелектуальної обробки текстових описів товарів та результати проєктування компонентів програмного забезпеченнчя. Інформаційна технологія базується на підході щодо створення гнучкого пайплану обробки текстових даних та включає в себе ряд процесів обробки та перетворення неструктурованої текстової інформації в змістовний структурований набір ключових слів (тегове ядро), які характеризують групу схожих товарів. Представлено прототип архітектурного рішення, яке використовує принципи компонентно-орієнтованої розробки. Також наведено основні результати експериментальних досліджень та апробації розроблених моделей, підходів, алгоритмів щодо інтелектуальної обробки текстової інформації, а також практичне впровадження підходу Результати експериментів підтверджують працездатність запропонованих моделей. У висновках коротко охарактеризовано вирішені завдання дисертаційної роботи, представлено теоретичну та практичну значущість отриманих результатів, наведено дані про впровадження та апробацію основних результатів дослідження. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в наступному: 1 Удосконалено модель текстового опису товарів масового вжитку, що на відміну від існуючих базується на ідентифікації комплексного сприйняття людиною товарних пропозицій, що дозволяє підвищити точність визначення відповідності реальному товару за рахунок врахування семантики трьох складових опису (назва, характеристика, специфікація). 2 Удосконалено модель схожості товарів, яка дозволяє порівнювати споживчі характеристики товарів електронної комерції на основі їх текстового опису та, на відміну від існуючих, враховує вподобання споживачів та сприйняття текстового опису, що дозволяє систематизувати пропозиції та спростити пошук. 3 Дістала подальшого розвитку інформаційна технологія інтелектуальної обробки текстових описів товарів за рахунок вдосконалення моделі текстового опису товару, групування схожих товарів та представлення групи схожих товарів ядром тегів та еталонним товаром, що на відміну від існуючих підходів, дозволяє підвищити ефективність пошуку та ідентифікації товарів. Результати дисертаційної роботи впроваджено у навчальному процесі кафедри програмної інженерії та інтелектуальних технологій управління Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (акт від 14.11.2022 р.), використано у науково-дослідних роботах "Розробка інформаційно-аналітичного забезпечення управління ефективністю та якістю в складних системах за умови євроінтеграції України» (ДР № 0117U004806), «Створення моделей та методів збору та автоматизованої переробки бізнес-інформації у веб-просторі» (ДР № 0119U002556), «Розробка методів моніторингу актуальних даних в системах організаційного управління» (ДР № 0121U108870), у яких здобувачка брала участь як виконавиця окремих етапів (акт від 01.11.2022 р.) та впроваджено для вирішення практичних завдань в діяльності ТОВ Фінпрогруп» (довідка від 06.01.2023 р.).
Методи та інформаційна технологія вибору підходу та рівня зрілості організації при управлінні портфелем проєктів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кподжедо, Максімільен Франсис Коффі
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктор філософії за спеціальністю 122 «Комп'ютерні науки». - Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, 2023. У дисертаційній роботі представлені результати проведених здобувачем досліджень, які виконують актуальне наукове завдання створення методів та інформаційної технології вибору підходу і рівня зрілості організації з управління портфелем проєктів, що має істотне значення для розвитку інформаційних технологій. Об’єкт дослідження – процеси управління портфелем проєктів. Предмет дослідження – методи та інформаційна технологія вибору підходу для управління портфелем проєктів і рівня зрілості організації в цій сфері. Управління портфелем проектів є однією з найважливіших функцій управління в сучасній організації (підприємстві). Від прийнятого підходу до управління портфелем проєктів залежить успіх досягнення стратегічних цілей організації. Під підходом до управління портфелем проєктів і програм розумітимемо методологію управління портфелем проєктів, для якої обрані методи виконання процесів, інструменти, шаблони документів. Відповідно методологія управління портфелем проєктів – певна та задокументована система принципів, правил, процесів, практик, життєвого циклу, організаційної структури, прописаних ролей, яка забезпечує управління портфелями проєктів в організації. Поняття методологія управління портфелем проєктів виділено для позначення принципово важливих складових підходу. Ці складові часто визначаються вибраним стандартом або настановою з управління портфелем. В даний час відомі ряд стандартів, настанов, фреймворків з управління портфелем проєктів. Існуючі стандарти, настанови, фреймворки в галузі управління портфелями проєктів орієнтовані на реалізацію проєктів за умов предиктивних, Agile або гібридних життєвих циклів. Наразі вибір підходу до управління портфелем проєктів та його вдосконалення виконується менеджерами організацій суб'єктивно, часто без відповідного досвіду та кваліфікації. Створення формалізованого методу для розв'язання цієї задачі є актуальним завданням. Але недостатньо тільки обрати підхід до управління портфелем проєктів, треба визначити рівень використання його можливостей, або рівень зрілості організації в цій галузі. За останні роки з'явилося багато моделей зрілості. Однак їх використання, як правило, є достатньо складним і потребує значних витрат. Більшість моделей зрілості не достатньо уваги приділяють саме управлінню портфелем проєктів. Актуальним для багатьох організацій є вибір оптимального рівня зрілості, який дасть змогу знайти компроміс між можливостями управління портфелем проєктів і вартістю. Для цього потрібно розробити відповідний метод розв'язання цієї задачі. Створені методи доцільно реалізувати у вигляді інформаційної технології, що дозволить підвищити ефективність їх використання. Виходячи з викладеного, актуальним є розв'язання наукового завдання створення методів та інформаційної технології вибору підходу і рівня зрілості організації з управління портфелем проєктів, яке має істотне значення для розвитку інформаційних технологій. Метою дисертаційної роботи є підвищення якості управління портфелем проєктів шляхом створення і застосування методів та інформаційної технології вибору підходу до управління портфелем проєктів і рівня зрілості організації в цій сфері. Вперше створено узагальнений звід знань з управління портфелями проєктів організації, який відрізняється своєю структурою та узагальненою таблицею процесів, що дозволяє обирати або формувати підходи до управління портфелями проєктів. Запропоновано структуру узагальненого зводу знань з управління портфелем проєктів. Вона включає принципи, процеси, практики, життєві цикли, організаційні структури, прописані ролі, зібрані з поширених стандартів, настанов з управління портфелями, публікацій у цій галузі з урахуванням думок фахівців. Застосовано стандарти та настанови: The standard for portfolio management, 4th ed. PMI, 2017; Management of Portfolios, AXELOS, 2011; ISO 21504: 2022. Project, program and portfolio management - Guidance on portfolio management, 2022; GOST Р 54870 ― 2011. Project management. Requirements for projects portfolio management; The standard for portfolio management, third ed. PMI, 2013. Розроблено узагальнену таблицю процесів зводу знань з управління портфелем. При створенні груп процесів узагальненої таблиці виходили з етапів програмно-цільового методу. Оскільки масштабовані гнучкі (Agile) фреймворки мають багато відмінностей від стандартів та настанов, які були включені до узагальненого зводу знань, вони розглянуті окремо. Найбільш поширеними в світі є такі масштабовані гнучкі фреймворки: Scaled Agile Framework (SAFe) та Scrum of Scrums. До узагальненого зводу знань додані емпіричні опори, цінності, принципи, компетентності, організаційні структури, ролі цих фреймворків. Компетентності SAFe додані до узагальненої таблиці процесів з управління портфелем проєктів. Вперше запропоновано метод вибору підходу для управління портфелем проєктів, який відрізняється мінімізацією ризиків, притаманних підходу, і витрат на його застосування з можливим урахуванням обмежень на допустимі витрати та час освоєння підходу в організації, що дозволяє підвищити якість управління. Вибір підходу пропонується здійснювати шляхом використання двох критеріїв: якість управління портфелем проєктів і вартість управління портфелем проєктів. Одним з показників, що може характеризувати якість підходу до управління портфелем проєктів, є ризики, властиві цьому підходу під час управління портфелем проєктів організації в конкретних умовах. Чим менші ці ризики, тим якісніший підхід застосовується. Для оцінювання потенційних ризиків підходу до управління портфелем проєктів запропоновано скористатися узагальненою таблицею процесів управління портфелем проєктів. Наслідки потенційних ризиків пропонується оцінювати за п'ятибальною шкалою. Для клітин таблиці, які не містять процесів управління, визначається добуток ймовірності настання ризикової події на наслідок такої події. Отримані добутки складаються. Якщо в деякій клітині узагальненої таблиці міститься процес управління, але експерти вважають, що в результаті недосконалості виконання даного процесу все одно зберігається ймовірність виникнення негативних наслідків, то відповідному наслідку може бути присвоєно ненульове значення. У цьому випадку оцінюється і ймовірність настання такої ризикової події. Після того, як отримано оцінки ризиків і витрат для альтернативних підходів до управління портфелем проєктів, вирішується двокритеріальне оптимізаційне завдання вибору найбільш відповідного підходу за критеріями ризики, вартість, з можливим урахуванням обмежень на допустимі витрати та час освоєння підходу в організації, що дозволяє підвищити якість управління. Створено математичну модель цього завдання. Вперше розроблено метод вибору рівня зрілості організації при управлінні портфелем проєктів, який відрізняється оцінюванням застосування принципів, функцій, життєвого циклу, спеціалізованої організаційної структури, прописаних ролей і відповідальностей за їхнє виконання, методів, інструментів, шаблонів та витрат на управління портфелем проєктів, що дозволяє підвищити якість управління; Працюючи над стратегією розвитку, організації, в тому числі, визначають майбутній стан управління портфелем проєктів, тобто обирають майбутній рівень зрілості організації у цій сфері. Запропоновано метод, який допоможе організаціям зробити цей вибір обґрунтовано. Сформульовано гіпотези, які покладені в основу методу. Особливістю методу є те, що методологія управління портфелем проєктів, яку застосовують в організації або яку розглядають, має бути представлена в узагальненій таблиці процесів. Оцінювання рівня зрілості організації здійснюється шляхом вибору відповідей на питання анкети відносно застосування принципів управління портфелем проєктів, виконання функцій управління портфелем проєктів, застосування поняття "життєвий цикл портфеля проєктів", наявності спеціалізованої організаційної структури для управління портфелем проєктів, прописаних ролей і відповідальностей за їхнє виконання в організації. Відповіді оцінюються за п'ятибальною шкалою. Кожний, фактор, який оцінюється, має вагу. Для завдання ваг застосовуються оцінки наслідків ризикових подій, які полягають у тому, що принципи, процеси, життєвий цикл, організаційну структуру не використовують. Оцінюються витрати на впровадження розглянутої методології управління портфелем проєктів організації за заданого ступеня її виконання, а також поточні витрати на її здійснення протягом планового періоду. Обчислюються середньорічні витрати. Вибір кращого рівня зрілості організації запропоновано здійснювати шляхом розв'язання задачі оптимізації рівня зрілості і витрат на його досягнення і підтримування. Вперше створено інформаційну технологію для формалізованого вибору підходу та пошуку оптимального рівня зрілості організації з управління портфелем проєктів, що дає змогу підвищити якість управління портфелем проєктів організації. Метод вибору підходу до управління портфелем проєктів використовується як управління під час виконання процесів 1) вибрати можливі підходи до управління портфелем проєктів; 2) оцінити для кожного підходу ризики та витрати; 3) вибрати найкращий підхід до управління портфелем проєктів. Як механізм при виконанні цих процесів запропоновано використовувати застосунок для вибору підходу до управління портфелем проєктів, який реалізує цей метод. Визначено вимоги до застосунка для вибору підходу до управління портфелем проєктів. При виконанні процесів 4) вибрати рівень використання можливостей кожного підходу, 5) оцінити рівень використання підходу, наслідки ризикових подій, витрати, 6) знайти оптимальний рівень зрілості використовується метод вибору рівня зрілості організації при управлінні портфелем проєктів. Як механізм використовують застосунок для вибору рівня зрілості організації в галузі управління портфелем проєктів. Цей застосунок реалізує метод вибору рівня зрілості організації при управлінні портфелем проєктів. Визначено вимоги до застосунка. З допомогою створених методів та інформаційної технології розв'язано реальні задачі вибору підходу та оптимального рівня зрілості організації в галузі управління портфелем проєктів. Запропонований метод вибору підходу до управління портфелем проєктів застосовано для вдосконалення управління портфелем проєктів в одному з технічних університетів України. Для підвищення якості управління портфелем проєктів в університеті доцільно впровадити запропонований підхід. Це дозволить зменшити витрати на управління на 1,8% і знизити ризики на 49,4%. Метод вибору рівня зрілості управління портфелем проєктів організації застосовано для вибору раціонального рівня зрілості управління портфелем проєктів у технічному університеті. Оцінка зрілості університету в галузі управління портфелем проєктів склала 2,59 бала за п’яти бальною шкалою. Для підвищення рівня зрілості управління портфелем проєктів в університеті доцільно впровадити регулярне застосування принципів управління портфелем проєктів, формалізувати процеси їхнього застосування, поліпшити виконання наявних процесів управління портфелем і впровадити нові процеси, які поки що не виконуються. При цьому рівень зрілості університету зросте до 3,34 бала, тобто зросте у 1,29 рази. Співвідношення рівня зрілості та витрат на здійснення управління при впровадженні комп'ютеризації управління портфелем проєктів зросте в 1,31 рази. Даний висновок може бути використаний при прийнятті рішень щодо подальшого розвитку управління портфелем проєктів в університеті. Результати роботи впроваджено в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» та в «Науково-виробничій компанії Автоматизовані системи». Запропоновані методи та інформаційна технологія можуть бути повною мірою впроваджені в організаціях всіх галузей економіки для підвищення якості управління портфелями проєктів.
Формування системи оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Зіненко, Костянтин Анатолійович
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 - Економіка (05 - Соціальні та поведінкові науки). - Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2023. Роботу виконано на кафедрі «Економіки бізнесу і міжнародних економічних відносин» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за адресою: 61002, м. Харків, вул. Кирпичова 2. У дисертаційній роботі представлені результати дослідження теоретичних та науково-методичних положень, а також розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення процесів формування, управління та оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства. Об’єктом дослідження є процеси розвитку методів оцінювання економічної безпеки будівельних підприємств. Предметом дослідження є теоретичні та методичні підходи, принципи та методи визначення економічної безпеки будівельних підприємств. Методичною та теоретичною базою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, методичні розробки та наукові праці провідних вчених з питань розвитку методичних засад оцінювання економічної безпеки будівельних підприємств. При вирішенні завдань дисертаційного дослідження застосовано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи: методи аналізу, синтезу, узагальнення та порівняння - для уточнення сутності економічних категорій; системного 3 підходу - для систематизації показників впливу окремих груп стейкхолдерів на показники роботи будівельного підприємства; процесного та сценарного - при моделюванні алгоритму комплексного оцінювання економічної безпеки підприємства; статистичні та графічні - для аналізу сучасного стану та перспективи розвитку будівельної галузі в Україні; експертних оцінок - для виокремлення індикаторів та визначення їх впливу на стан економічної безпеки; структурно-логічного та економіко-математичного моделювання - для розробки методичних положень комплексного оцінювання рівня економічної безпеки будівельного підприємства; абстрактно-логічного - для теоретичних узагальнень результатів дослідження. У вступі обґрунтовано актуальність задач дослідження, наведено наукову новизну та сформовано практичне значення одержаних результатів. В першому розділі здійснено дослідження теоретичних аспектів формування системи оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства. Проведено дослідження та аналіз поняття «економічна безпека будівельного підприємства», детально розглянуто визначення цього терміну та надано пропозиції по його уточненню. Проаналізовано основні підходи науковців до оцінювання економічної безпеки підприємства й визначено їх переваги, недоліки та обґрунтовано можливість їх застосування щодо оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства. Досліджено різні види стейкхолдерів будівельного підприємства, які в цей час найбільшій мірі впливають на ефективність його роботи. Здійснено систематизацію зовнішніх та внутрішніх чинників економічної безпеки будівельного підприємства відповідно зовнішнього та внутрішнього середовища та поділу їх на корисні (можливості) та дестабілізуючі (загрози економічної безпеки). Досліджено галузеві особливості будівництва та виділено основні, що впливають на стан економічної безпеки підприємства. Обґрунтовано доцільність та об’єктивність застосування системного підходу під час дослідження економічної безпеки будівельних підприємств. У другому розділі досліджено сучасний стан та перспективи розвитку будівельної галузі в Україні. Визначена роль будівельної галузі як найважливішої складової економіки України яка має вплив на інші галузі. Виявлено та систематизовано зовнішні та внутрішні чинники економічної безпеки будівельного підприємства, запропоновано провести їх поділ на корисні (можливості) та дестабілізуючі (загрози економічної безпеки), що дозволяє більш точно визначати перспективи зміни стану економічної безпеки будівельного підприємства. Досліджено рівень впливу основних груп стейкхолдерів будівельних підприємств на рівень їх економічної безпеки. Розроблено методичний підхід до формування системи оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства, який враховує чинники впливу окремих груп зацікавлених сторін та дозволяє визначати пріоритетність впливу стейкхолдерів на рівень економічної безпеки. Сформовано аналітико-практичний підхід до формування складових оцінки економічної безпеки підприємства, який передбачає використання синтетичного таксономічного показника, розрахунок якого ведеться на основі однорідних за рівнем значущості ознак підмножин даних – показників за складовими економічної безпеки будівельного підприємства: фінансовою, техніко-технологічною, кадровою, ринковою, правовою та екологічною. Сформовано інформаційно-аналітичне забезпечення комплексного оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства, яке побудовано на системному поданні інформації та використанні принципів уніфікованості, системності, вирішення нових завдань, розвитку, сумісності, стандартизації, ефективності, єдиної інформаційної бази. Представлення інформаційної бази для оцінювання економічної безпеки підприємства у вигляді геометричної інтерпретації як простору з визначеною кількістю векторів надає можливість формування якісної інформаційної бази для оцінювання економічної безпеки підприємства. У третьому розділі розроблено методичний підхід до формування системи оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства, який враховує чинники впливу окремих груп зацікавлених сторін та дозволяє визначати пріоритетність впливу стейкхолдерів на рівень економічної безпеки. Здійснено оцінювання впливу реалізації інтересів стейкхолдерів та чинників зовнішнього та внутрішнього середовища на економічну безпеку будівельного підприємства Запропоновано систему моделювання комплексного оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства, яка базується на ресурсно-функціональному та процесному підходах, кількісних та експертних методах дослідження впливу стейкхолдерів, що дозволяє сформувати підґрунтя для економіко-прикладного інструментарію управління станом економічної безпеки підприємства. За результатами дослідження з’ясовано, що на рівень економічної безпеки досліджуваних будівельних підприємств найбільший вплив має ринкова складова, також значущими є фінансова та техніко-технологічна. Для проведення імплементації авторських розробок та досліджень проведено оцінювання економічної безпеки будівельних підприємств на базі вибіркової сукупності будівельних підприємств Харківської обл. Визначено основні особливості, що враховувалися під час отримання вибірки. Визначення комплексного інтегрального показника економічної безпеки будівельного підприємства проведено на прикладі підприємства-лідеру досліджуваній групі ПАТ «Трест Житлобуд-1». Наукова новизна проведеного дослідження полягає в розробці та обґрунтуванні теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо економічного оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства. В дисертаційній роботі удосконалено визначення сутності та змісту поняття «економічна безпека будівельного підприємства», яке, на відмінну від усталених виокремлює залежність стану економічної безпеки від інтересів та взаємодії зацікавлених сторін, що дозволяє враховувати вплив сукупності функціональних, результуючих, структурних, процесних, стратегічних та комплексних ознак стейкхолдерів на рівень економічної безпеки будівельного підприємства. Здобувачем запропоновано систему моделювання комплексного оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства, яка базується на ресурсно-функціональному та процесному підходах, кількісних та експертних методах дослідження впливу стейкхолдерів, що дозволяє сформувати підґрунтя для економіко-прикладного інструментарію управління станом економічної безпеки підприємства. Також удосконалено методичний підхід до формування системи оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства, який враховує чинники впливу окремих груп зацікавлених сторін та дозволяє визначати пріоритетність впливу стейкхолдерів на рівень економічної безпеки. Набули подальшого розвитку методичні рекомендації щодо формування складових оцінки економічної безпеки підприємства, що в порівнянні з існуючим положенням передбачає використання синтетичного таксономічного показника, який розраховується на основі однорідних за рівнем значущості ознак підмножин даних – показників за складовими економічної безпеки будівельного підприємства: фінансовою, техніко-технологічною, кадровою, ринковою, правовою та екологічною. Набуло подальшого розвитку інформаційно-аналітичне забезпечення комплексного оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства, яке в порівнянні з існуючими інформаційними системами, побудовано на системному поданні інформації та використанні принципів уніфікованості, системності, вирішення нових завдань, розвитку, сумісності, стандартизації, ефективності, єдиної інформаційної бази. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні, методологічні та методичні положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи доведені до рівня практичних розробок та впроваджені в діяльність підприємств: ТДВ «Житлобуд-2» (довідка №39/42 від 09.02.2023 року), ДП «Харківський автодор» (довідка №71 від 20.01.2023 року), ТОВ «НТМЕЦ «Екосистема» (довідка №127 від 20.12.2022 року) та у навчальний процес Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (акт від 30.01.2023 р.).
Економічна оцінка аутсорсингу інформаційних технологій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Назаренко, Станіслав Миколайович
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 - Економіка (05 - Соціальні та поведінкові науки). - Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2022. Роботу виконано на кафедрі «Економіки бізнесу і міжнародних економічних відносин» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за адресою: 61002, м. Харків, вул. Кирпичова 2. У дисертаційній роботі представлені результати дослідження теоретичних та науково-методичних положень, а також розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення процесів формування, управління та оцінювання інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств. Об’єктом дослідження є процеси розвитку аутсорсингу інформаційних послуг для промислових підприємств. Предметом дослідження є теоретичні та методичні підходи, принципи та методи визначення ефективності аутсорсингу інформаційних послуг. Методичною та теоретичною базою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, методичні розробки та наукові праці провідних вчених з питань розвитку аутсорсингу інформаційних послуг машинобудівних підприємств. При вирішенні завдань дисертаційного дослідження застосовано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи: методи аналізу, синтезу, узагальнення та порівняння - для уточнення сутності економічних категорій; системного підходу - для систематизації показників впливу ІТ-аутсорсингу на показники роботи машинобудівного підприємства; процесного та сценарного - при моделюванні алгоритму оцінювання ІТ-аутсорсингу; статистичні та графічні - для аналізу сучасного стану національного та світового ринку інформаційних послуг; експертних оцінок - для виокремлення індикаторів та визначення їх впливу на розвиток інформаційних технологій; структурно-логічного та економіко-математичного моделювання - для розробки методичних положень комплексного оцінювання результатів вибору аутсорсеру промисловими підприємствами; абстрактно-логічного - для теоретичних узагальнень результатів дослідження. У вступі обґрунтовано актуальність задач дослідження, наведено наукову новизну та сформовано практичне значення одержаних результатів. В першому розділі здійснено дослідження та аналіз аутсорсингу як економічної категорії. Детально розглянуто визначення цього терміну та надано пропозиції по його уточненню. Проаналізовано різні види аутсорсингу, які в цей час найбільш поширені в практиці роботи українських промислових підприємств. Серед них виділено та детально досліджено роль і значенні в сучасній економіці аутсорсингу інформаційних послуг. Надано авторське визначення цієї дефініції. Проведено дослідження закордонного досвіду використання аутсорсингу в підприємницькій діяльності. Виявлено особливості його змісту та практичного використання в різних країнах. Досліджено та проаналізовано світові та вітчизняні тенденції розвитку аутсориснгу в сучасних умовах вітчизняної економіки. Сформовано пропозиції по впровадженню в практику вітчизняних підприємств кращих зарубіжних практик використання аутсорсингу в цілому та аутсорсингу інформаційних послуг зокрема. У другому розділі проведено дослідження та аналіз розвитку інформаційних технологій в діяльності українських промислових підприємств та можливості їх аутсорсингу. Виявлено фактори позитивного та негативного спрямування, які сприяють або гальмують розвиток процесів діджиталізації української економіки. Проведено дослідження сучасного стану та перспектив розвитку українського та європейського ринку аутсорсингу інформаційних технологій. Визначено роль і значення на національному та світовому ринку українських розробників та аутсорсерів інформаційних технологій. Розглянуто складові маркетингу інформаційних технологій, сформовано та обґрунтовано відповідні принципи, дотримання яких дозволяє фірмі-аутсорсеру та його маркетинговій службі ефективно виконувати завдання, що стоять перед ними. На основі пропонованих принципів маркетингу розроблено послідовність стадій розробки стратегії маркетингової діяльності ІТ-аутсорсера на ринку інформаційних послуг. В якості концептуальної моделі формування стратегії маркетингу запропоновано трирівневу ітеративну модель, сутність якої полягає в її ітеративній можливості прийняття менеджерських рішень для кожного з трьох пропонованих рівнів управління ІТ-підприємства (корпоративний рівень, бізнес-рівень та функціональний рівень). У третьому розділі проведено аналіз існуючих методів економічної оцінки аутсорсингу інформаційних технологій. Виявлено основні переваги та недоліки сучасних підходів до обґрунтування економічних переваг ІТ-аутсориснгу перед самостійним здійсненням послуг в сфері інформаційних технологій. Розроблено методичні основи економічної оцінки аутсорсингу інформаційних технологій на промислових підприємствах. Запропоновано визначати ефективність використання ІТ-аутсорсингу з використання графо-аналітичного методу, сутність якого полягає в графічному порівняльному аналізі та аналітичному обґрунтуванні ефективності рішень щодо ІТ-аутсорсингу i реалізації ІТ-функції власними силами підприємства. Розроблено економічні засади щодо економічного обґрунтування доцільності проведення ІТ-аутсорсингу та вибору аутсорсера. Сформовано та обґрунтовано принципи обґрунтування вибору ефективного ІТ-аутсорсера, що дозволило дозволяють сформувати перелік та визначити вагомість найбільш важливих факторів, які мають ключове значення при обґрунтуванні вибору постачальника ІТ-послуг. Запропоновано факторно-аутсорсингову матрицю вибору ІТ-аутсорсера з використанням визначених ступенів вагомості кожного з ключових факторів впливу на обґрунтування вибору постачальника ІТ-послуг. Проведено апробацію запропонованих методів на прикладі підприємств Харківського промислового регіону. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в розробці та обґрунтуванні теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо економічного оцінювання аутсорсингу інформаційних технологій при його формуванні та використанні. В дисертаційній роботі удосконалено визначення сутності та змісту категорії «аутсорсинг» та «аутсорсинг інформаційних технологій», яке, на відмінну від існуючих, виокремлює та узагальнює найбільш спільні та відмінні риси для цього поняття, що дозволяє розуміти більш точну та більш об’єктивну характеристику цих дефініцій. Здобувачем розвинуто методичні положення щодо позиціонування ІТ-аутсорсингу на ринку ІТ-послуг, які передбачають, в порівнянні з існуючим положенням, врахування трьох важливих аспекти позиціонування: стратегічного, аналітичного (функціонального) та інструментального (операційного), що дозволяє в повному обсязі враховувати вплив факторів внутрішнього та зовнішнього ринкового середовища на результати роботи підприємства ІТ-аутсорсера. Також удосконалено методичний підхід до економічної оцінки ІТ-аутсорсингу за рахунок розділення всіх ефектоутворюючих факторів на фактори прямого (відносяться бе6зпосереджньо до ІТ-функції, яка передається на аутсорсинг) і непрямого (відносяться до всього підприємства в цілому) економічного ефекту, що дозволяє усунути негативний вплив на розрахунки ефективності ІТ-аусорсингу факторів різнонаправленої дії; Дістали подальшого розвитку методичні рекомендації щодо визначення економічної ефективності ІТ-аутсорсингу з використанням графо-аналітичного методу, що на відміну від діючої практики, дозволяє здійснити безпосереднє порівняння ефективності рішень щодо ІТ-аутсорсингу i практичної реалізації ІТ-функції власними силами підприємства-аутсорсі. Набув розвитку науково-методичний підхід до економічного обґрунтування доцільності проведення ІТ-аутсорсингу та вибору аутсорсера, в основу якого покладено факторно-аутсорсингову матрицю, з використанням визначених ступенів вагомості кожного з ключових факторів впливу на вибір постачальника ІТ-послуг. Внесені пропозиції по подальшому розвитку компонентної структури теоретико-методичного забезпечення маркетингу ІТ-аутсорсингу за рахунок додаткового введення в неї принципів спільної позиції та економічної доцільності, використання яких дає можливість розробити більш обґрунтовану послідовність стадій формування маркетингової програми ІТ-аутсорсера. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні, методологічні та методичні положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи доведені до рівня практичних розробок та впроваджені в діяльність підприємств: ООО “СКБ “Укрелектромаш” (акт від 18.10.2019), АТ “Електромашина” (акт від 17.09.2019), ДП “Харківський інститут землеустрою” (акт від 06.05.2019), ТОВ “ЕВЕРЕСТ КОМПАНІ” (довідка від 12.09.2019), ПП “ВІТАР ГРУП” (довідка від 14.02.2019), ТОВ “Ювента інжиніринг” (акт від 23.05.2019), ЗАТ “НТМЕЦ “Екосистема” (довідка від 12.02.2020) та у навчальний процес Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” (акт від 22.04.2022 р.).
Багатоагентні моделі та методи збору та видобування бізнес-інформації у веб-просторі
(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2021) Матвєєв, Олександр Миколайович
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 122 – Комп’ютерні науки (12 – Інформаційні технології). – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України, Харків, 2021. Об’єктом дослідження є процеси пошуку, збору та видобування даних у розподіленому інформаційному просторі. Предметом дослідження є моделі, методи та інформаційна технологія збору та видобування інформації у веб просторі на основі багатоагентної обробки даних. У дисертаційній роботі вирішена науково-практична задача збору та видобування бізнес-інформації у розподіленому інформаційному середовищі для забезпечення актуальності та ефективності рішень, що приймаються. Для вирішення поставлених задач використано наступні методи: системний аналіз для розробки концептуальної моделі веб-моніторингу; методи теорії штучного інтелекту та алгебри скінченних предикатів першого порядку для створення формальної архітектури агентів; метод компараторної ідентифікації, методи інтелектуального аналізу даних, методи побудови онтологій та методи математичної статистики для обробки даних, які зібрано із веб-сторінок; методи теорії прийняття рішень; уніфікована мова моделювання UML та методологія агентно-орієнтованого програмування для реалізації прототипу агентної платформи, заснованої на використанні формальних методів для проектування багатопотокових систем. У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність теми дослідження, зазначено зв’язок роботи з науковими темами, сформульовано мету і задачі дослідження, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, показано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено інформацію про практичне використання, особистий внесок здобувача, апробацію результатів дослідження та їх висвітлення у публікаціях. У першому розділі дисертаційної роботи проведено аналіз систем пошуку та моніторингу інформації, підходів для їх вирішення та аналіз недоліків існуючого апарата тематичного пошуку. Виділено проблеми, які в даний момент ще не вирішені і є актуальними з точки зору аналізу та підвищення ефективності прийняття бізнес рішень. Визначено напрямок підвищення ефективності процесів підтримки прийняття рішень за рахунок збору актуальних даних у веб-просторі. Розглянуто існуючі методи та засоби комплексного підходу до реалізації процесу пошуку даних веб-простору на основі інтелектуальних технологій. Проаналізовані найбільш популярні та широко використовувані парадигми програмування. В даній роботі пропонується використовувати агентну архітектуру при проектуванні системи моніторингу. Це пов’язано з її перевагами по відношенню до інших підходів. Обрано напрями досліджень, поставлено основні задачі дисертаційної роботи. У другому розділі дисертаційної роботи сформовано теоретичні основи підвищення ефективності прийняття бізнес рішень шляхом розробки багатоагентних моделей та методів збору та видобування бізнес-інформації у веб-просторі. Обгрунтовано використання математичного апарату алгебри скінченних предикатів, розроблено моделі пошуку, екстракції та видобування инфомації на основі використання компаратоної моделі. Розгляуто концепцію збору та видобування бізнес-інформації на основі використання багатоагентних систем. Агентна платформа є базовим інструментом створення інтелектуальних багатоагентних систем, що дозволяє створювати, знищувати, інтерпретувати, запускати і переміщати агентів. Основними функціями агентних платформ є: організація взаємодії агентів; передача повідомлень всередині платформи та між різними платформами; підтримка онтологій; управління агентами, їх життєвими циклами; пошук агентів і даних про них всередині системи; забезпечення безпеки агентів. Методологічну основу створення агентної платформи визначають стандарти MASIF (Mobile Agent System Interoperability Facility) та FIPA (Foundation of Physical Intelligent Agents). В роботі запропоновано використання стандартів FIPA, які надають базові визначення понять комунікації агентів. В основі багатоагентного підходу лежить поняття програмного агента, який реалізований і функціонує як самостійна спеціалізована комп’ютерна програма або елемент штучного інтелекту. Використання програмних агентів дозволяє підтримувати та вдосконалювати процес прийняття бізнес рішень. На основі проведених досліджень, відображених у даному розділі, були отримані наступні нові наукові результати: сформовано комплексний підхід до реалізації процесу збору даних веб-простору на основі інтелектуальних технологій; удосконалено модель екстракції бізнес-інформації. У третьому розділі удосконалено методи пошуку та збору бізнес-інформації за рахунок використання методу компараторної ідентифікації для побудови моделі оцінки релевантності веб-сторінки та багатоагентної моделі направленого пошуку, що надає можливість пошуку інформаційних ресурсів за принципом корисності для прийняття рішень. В цілому розроблені методи видобування бізнес інформації засновується на використанні багатоагентного підходу та формальної архітектури агента на основі компараторної ментальної моделі для пошуку та збору даних у веб-просторі, що надає комплексний підхід до вирішення задач збору бізнес-інформації, дозволяючи обґрунтовано приймати бізнес рішення. Цей підхід дозволяє забезпечити повноту та актуальність комерційної інформації, яка отримана з веб-простору, що підвищує ефективність прийняття бізнес рішень. Дослідження даного розділу дозволили одержати наступні результати: отримала подальший розвиток модель інтерпретації неповної суперечливої інформації, яку отримано шляхом збору та видобування у веб-просторі. У четвертому розділі дисертаційної роботи представлено основні результати щодо розробки інформаційної технології збору та видобування бізнес-інформації на основі запропонованого методу та розроблених моделей екстракції, інтерпретації та оцінки даних, що містяться у веб-просторі, шляхом реалізації багатоагентної моделі обробки даних. На основі аналізу існуючих підходів до проектування агентно-орієнтованих програмних систем та специфікацій стандартів багатоагентних систем були виділені підходи для побудови архітектури агентної платформи та відповідні вимоги. Наведені вимоги обумовлюють вибір технологій реалізації інформаційної системи. В даній роботі розроблено прототип агентної платформи для реалізації багатопотокових систем у різних предметних областях. В роботі наведено результати експериментів, які засвідчують працездатність запропонованих моделей. Аналіз отриманих результатів дослідження показав, що сформований метод та розроблені моделі, на яких базується інформаційна технологія, на відміну від існуючих, надають можливість пошуку та збору інформації, яка є корисною для бізнесу з урахуванням семантики контенту веб-ресурсів, виключенням дублікатів та оцінки на повноту та достовірність даних. За дослідженнями даного розділу отримані наступні результати: створена специфікація вимог до програмного забезпечення; розроблено програмні компоненти серверної частини програмної системи, що дозволяє проводити екстракцію даних з віртуальних торгівельних площадок; проведено експерименти на придатність агентної платформи для вирішення задачі збору та видобування бізнес-інформації; проведено тестування розроблених програмних компонентів та доведено їх ефективність для реалізації багатоагентної обробки даних. Дисертаційна робота виконана у межах науково-дослідних робіт: «Створення моделей та методів збору та автоматизованої переробки бізнес-інформації у веб-просторі», № ДР 0119U002556; «Розробка методів моніторингу актуальних даних в системах організаційного управління» № ДР 0121U108870, в яких автор брав участь як виконавець окремих етапів. Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному: - Отримала подальший розвиток модель екстракції бізнес-інформації за рахунок введення предикатів еквівалентності змісту бізнес-інформації, яка дозволяє залучити слабкоструктуровану текстову інформацію для забезпечення повноти даних. - Отримала подальший розвиток модель інтерпретації неповних суперечливих неоднорідних даних та даних, що дублюються, яка на відміну від існуючих, комбінує статистичні методи та інтегральну оцінку якості отриманих даних, що дозволяє підвищити ефективність обробки даних та знизити залежність від суб’єктивізму експертних оцінок. - Удосконалено інформаційну технологію багатоагентного збору бізнес-інформації у розподіленому інформаційному просторі, яка дозволяє здійснювати видобування актуальних даних в режимі реального часу на основі використання апарату алгебри скінченних предикатів та комплексу еталонних моделей збору даних.
Моделі, методи та інформаційна технологія планування підвищення рівня привабливості банка з точки зору клієнтів
(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2021) Дабагян, Давид Олександрович
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 122 «Комп’ютерні науки». – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, 2021. Об’єктом дослідження є процесс планування підвищення рівня привабливості банка з точки зору клієнтів. Предметом дослідження є моделі, методи та інформаційна технологія планування підвищення рівня привабливості банка на основі оптимального використання внутрішніх інвестицій В дисертаційній роботі вирішується науково-практична задача планування підвищення рівня привабливості комерційного банка з точки зору клієнтів за рахунок розподілу внутрішніх інвестицій по напрямкам діяльності банка. У вступі зазначено актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та задачі дослідження, наведено обґрунтування наукової новизни та практичного значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача, апробацію результатів та їх висвітлення у публікаціях. Наведено інформацію про структуру та обсяг роботи. У першому розділі виконано огляд стану проблем підвищення рівня привабливості банка на поточний час та огляд праць, присвячених проблемі оцінки банка клієнтами. В розділі вирішувалися дві задачі: визначення основних критеріїв оцінювання банка клієнтами (чим керується клієнт при виборі банка) та розгляд ступеню дослідженості проблематики підвищення рівня привабливості банка. Виділені основні проблеми існуючих підходів, які ще не вирішені, і є актуальними. З урахуванням визначених проблем існуючих підходів, сформульовано постановку задачі дослідження та мету роботи. Мета роботи досягається за рахунок вирішення ряда підзадач, основними з яких є: - синтез ієрархічної розподіленої системи критеріїв оцінки привабливості банка з точки зору клієнтів; - синтез моделі оцінки рівня привабливості окремого банка; - формулювання нечіткої динамічної моделі планування підвищення рівня привабливості банка; - реалізація алгоритма послідовного аналіза варіантів відносно планування підвищення рівня привабливості окремого банка; - розробка інформаційної технології системи підтримки прийняття рішень для планування підвищення рівня привабливості банка. Другий розділ присвячено вербальному опису та моделі оцінки рівня привабливості банка з точки зору клієнтів. На основі визначених у першому розділі критеріїв оцінювання банка клієнтами, побудовано ієрархічну систему критеріїв оцінки банка. Сформовано глобальну ієрархію критеріїв, на основі якої будуються локальні ієрархії, які є застосовними для оцінки певних банків. Таким чином, отримано інструмент оцінки певної множини банків – тобто, їх впорядкування за ступенем привабливості. Математичний апарат, який було застосовано при побудові ієрархічної системи критеріїв – метод аналізу ієрархій. Внаслідок того, що більшість критеріїв оцінювання банка є суб’єктивними та не може бути вимірена кількісно (наприклад, критерій «дистанційні сервіси») – оцінювання банків по критеріям здійснюється з використанням методу парних порівнянь Сааті. Для того, щоб зменшити ступінь впливу суб’єктивності оцінювань та кваліфікації експертів на результат оцінки, в процедуру оцінювання введено нечітку логіку. Отже, застосовується нечітка модифікація методу аналізу ієрархій. Третій розділ присвячено розробці динамічної моделі планування підвищення рівня привабливості банка. Розглянуто та застосовано різновид метода послідовного аналізу варіантів, а саме – алгоритм «Київський віник», для відсіву безперспективних варіантів розподілу інвестицій. З урахуванням того, що ефект від інвестування у певні критерії не є миттєвим, та слід розглядати задачу на певному періоді часу, задача вирішується на заданому плановому періоді, який ділиться на підперіоди. На кожному підперіоді можливі різні варіанти розподілу певної суми інвестицій, і метод послідовного аналізу варіантів використовується для того, щоб не розглядати завідомо безперспективні. Таким чином, результатом досліджень є динамічна модель планування підвищення рівня привабливості банка, яка базується на можливих допустимих варіантах розподілу інвестицій на кожному підперіоді планового періода. У четвертому розділі наведено відомості щодо проектування інформаційної технології. Визначено основні функціональні та нефункціональні вимоги. На основі розробленого методу та моделей, реалізовано інформаційну технологію системи підтримки прийняття рішень, для якої обрано еталонну системну архітектуру типу «клієнт-сервер», з «тонким» клієнтом та виділеним сервером застосунків. Було перевірено працездатність інформаційної технології на основі тестових (підготовлених) даних. Результати. У роботі виконано проектування та реалізацію запропонованих інформаційної технології, моделей та методів. Наукова новизна результатів роботи полягає в тому, що в роботі: - отримала подальшого розвитку статична модель оцінки привабливості банка з точки зору клієнтів за рахунок формування трьох складових: ієрархічної розподіленої системи кластерів клієнтів; нечіткої ієрархічної системи критеріїв оцінки привабливості банка; множини банків-конкурентів. Це дозволило синтезувати функцію корисності банка в конкурентному середовищі; - Вперше синтезовано динамічну модель інтегральної оцінки привабливості банка на плановому періоді з точки зору його потенційних клієнтів за рахунок використання методу послідовного аналізу варіантів, що дозволяє підвищити ефективність розподілу внутрішніх інвестицій банка; - вперше розроблено метод планування підвищення рівня привабливості банка з точки зору клієнтів, що дозволяє збільшити ефективність його функціонування; - удосконалено інформаційну технологію оцінки ступеня привабливості та планування підвищення привабливості банка, яка базується на використанні розроблених методу та моделей. Практичне значення має розроблена інформаційна технологія планування підвищення рівня привабливості банка, що базується на синтезованих методі та моделях, яку було перевірено на повнорозмірній вихідній інформації про стан трьох банків регіонального рівня у Харківській області. Також практична цінність дисертаційної роботи полягає у використанні її результатів у АТ «БАНК «ГРАНТ» - комерційному банку регіонального рівня у Харківській області; у навчальному процесі кафедри програмної інженерії та інформаційних технологій управління НТУ «ХПІ» при викладанні дисциплін «Теорія прийняття рішень», «Проектування інформаційних систем», «Архітектура та проектування програмного забезпечення»; у науково-дослідних роботах кафедри ПІІТУ НТУ «ХПІ». Дисертація є результатом виконання тематики кафедри програмної інженерії та інформаційних технологій управління Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Здобувач брав участь у науково-дослідних роботах К8005 №ДР – 0119U002555 «Розробка моделей та інформаційно-аналітичних технологій планування покращення якості процесу розробки програмного забезпечення та К8010 №ДР – 0121U108305 «Моделі, алгоритми та інформаційна технологія планування розвитку процесу розробки програмного забезпечення на основі моделі SPICE INT».
Методи інтелектуальної обробки просторових даних в геоінформаційних системах екологічного моніторингу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Дудінова, Ольга Богданівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2021 р. У дисертаційній роботі запропоновано вирішення актуальної науково-практичної задачі розробки методів інтелектуальної обробки просторових даних в геоінформаційних системах екологічного моніторингу, які дозволяють підвищити якість формування ландшафтних цифрових зображень для подальшого аналізу стану зон моніторингу. В роботі запропоновано: метод категорійної класифікації об’єктів в задачах комп’ютерного аналізу аерознімків; метод нейромережевої обробки зашумлених цифрових зображень, які можуть містити викривлені фрагменти, заснований на використанні нейроеволюційної моделі шумопригнічуючих автоенкодерів; метод сегментації та виділення контурів просторових цифрових зображень, заснований на використанні марковських моделей, який дозволяє враховувати характер околу аналізованого пікселя і задавати залежність між класами сусідніх пікселів; метод нейромережевої обробки зашумлених картографічних даних ГІС, який передбачає реалізацію на паралельних обчислювальних структурах процедур попередньої фільтрації напівтонових просторових зображень та завадостійкого детектування контурів об’єктів зображень; метод корекції кольорових картографічних зображень з метою поліпшення їх якості, яке здійснюється за допомогою гамма-корекції; метод стиснення растрових даних, де використовується комбіноване застосування генетичної оптимізації та фрактальних методів компресії просторових зображень. Практичними результатами використання проведених досліджень є алгоритми, прикладні програми та інформаційна технологія, що реалізують розроблені методи інтелектуальної обробки цифрових зображень в ГІС екологічного моніторингу.
Моделі та методи формування підходу до управління проєктами у сфері інформаційних технологій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Луценко, Світлана Юріївна
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 122 "Комп’ютерні науки". - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2021. Об 'єктом дослідження є процеси управління проектом. Предметом дослідження є моделі і методи вибору та формування підходу до управління проектом. Дисертацію присвячено вирішенню науково-практичної задачі - розробці моделей, методів та інформаційної технології вибору або формування підходу до управління проектами в ІТ-сфері. У вступі наведено обґрунтування теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і задачі дослідження, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, показано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено інформацію про практичне використання, особистий внесок здобувана, апробацію результатів дослідження та їх висвітлення у публікаціях. Також приводяться відомості щодо структури та обсягу дисертаційної роботи. У першому розділі проведено аналіз актуальності задачі вибору та формування підходу до управління проектами, існуючих моделей і методів її вирішення. На основі огляду ряду досліджень проаналізовано вплив, який має підхід, що застосовується до управління проектами, на основні показники проекту та його успіх. Проведено аналіз застосовуваності існуючих підходів до управління проектами (гнучких, традиційних, гібридних), їх переваг та недоліків, умов застосування. Виділені проблеми пов’язані з вибором одного підходу з множини існуючих для управління певним проектом, а також створенням нового підходу. Детально розглянуті рекомендації та методи, запропоновані як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками та дослідницькими колективами щодо вибору певного підходу до управління проектом виходячи з основних характеристик проекту. Проаналізовані існуючі методи формування нового підходу до управління певним проектом. В результаті здійсненого огляду було визначено, що застосування відповідного умовам проекту підходу до управління підвищує якість управління проектом та ймовірність його успішного завершення. Також була виявлена необхідність узагальнення існуючих рекомендацій експертів щодо вибору та формування підходу до управління проектом. Встановлено, що жодним із запропонованих методів не враховується наявність нечіткості в існуючих рекомендаціях експертів. Результати чисельних досліджень вказують на те, що найбільшого позитивного ефекту можна досягнути шляхом створення спеціального підходу до управління проектом, наразі виникає необхідність вдосконалення, доповнення та актуалізації Узагальненого зводу знань з управління проектами, як основи для формування спеціального підходу. Проведений аналіз показав, що на сьогоднішній день задача формування підходу до управління проектами розглядається окремо від задачі вибору існуючого підходу, тоді як дані задачі можуть розглядатись комплексно: існує необхідність розробки інтегрованого методу вибору та формування підходу до управління проектами, що узагальнює досягнення дослідників у вирішенні обох задач. Другий розділ дисертаційної роботи присвячено вдосконаленню та доповненню Узагальненого зводу знань з управління проектами компонентами поширених підходів до управління проектами у сфері інформаційних технологій. В результаті виконання роботи була встановлена необхідність вдосконалення структури Узагальненого зводу знань з управління проектами для коректного відображення у ньому компонентів нових підходів (DSDM, FDD, Lean та SAFe). До Узагальненого зводу знань було додано новий, шостий розділ "Практики в управлінні проектами". Включення цього розділу дозволило здійснити важливі перетворення: практики підходів Kanban та ХР, що розглядались раніше з позиції процесів управління проектами, були виключені з розділу "Процеси управління проектами" та віднесені до відповідного розділу "Практики в управлінні проектами"; чотири розділи вдосконаленого Узагальненого зводу знань були доповнені компонентами таких поширених підходів до управління проектами як DSDM, FDD, Lean та SAFe (рівень команди проекту); інструменти мислення Lean та питання, яких вони стосуються, були відображені в Узагальненому зводі знань у якості додаткової інформації до розділу "Практики управління проектами" з метою надання допомоги особі, яка приймає рішення, при необхідності транслювання Lean-принципів у відповідні Agile-практики. У третьому розділі дисертаційної роботи запропоновано математичну модель та метод вибору підходу до управління проектами на основі нечітких уявлень щодо застосовності існуючих стандартів, керівництв та методологій управління проектами. Розроблені модель та метод дозволяють обрати найкращий підхід до управління проектом з таких популярних підходів, як керівництво РМВОК, стандарт IS021500, методологія PRINCE2, керівництво SWEBOK, методології Scrum, ХР та Kanban. Визначено ряд параметрів проекту та його середовища, які впливають на вибір підходу. Він включає: кількість людей, які беруть участь у проекті, досвід роботи замовника з цією командою проекту, досвід команди проекту в цій галузі та інші. Для кожного заданого параметра визначається його вага при виборі підходу до управління проектами. Практичне застосування методу проілюстровано на прикладі вибору підходу до управління проектом з розробки програмного забезпечення. Також у розділі запропоновано інтегрований метод вибору та формування підходу до управління конкретним проектом. Метод базується на застосуванні Узагальненого зводу знань з управління проектами. Практичне застосування методу проілюстровано на прикладі формування підходу до управління проектом, який присвячено розробці інформаційної технології "PMGuide". У четвертому розділі розроблено інформаційну технологію для вибору та формування підходу до управління проектами «PMGuide». Система «PMGuide» реалізує інтегрований метод вибору і формування підходу до управління проектами, дозволяє автоматизувати зберігання і обробку інформації, відображеної в Узагальненому зводі знань з управління проектами. Коректність реалізації програмного забезпечення була протестована і підтверджена шляхом вирішення практичного завдання. Розроблена система може бути використана в якості допоміжного інструменту при виборі і формуванні підходу для управління конкретним проектом, а також як засіб для роботи з даними, що містяться в Узагальненому зводі знань з управління проектами. В розділі також наведено опис мобільного застосунку, який був розроблений у відповідності до анкет, передбачених методом вибору підходу до управління проектом на основі нечітких уявлень. Застосування розроблених моделей та методів для вибору і формування підходів до проектів, що присвячені розробці програмного забезпечення, дозволило знизити трудомісткість та ризики проекту, а отже, підвищити якість управління і таким чином досягти мети роботи. Наведено результати впровадження дисертаційного дослідження у ТОВ "АС Нова" (м. Харків), у Мереф’янській міській раді (м. Мерефа), а також у науково- дослідній роботі та навчальному процесі кафедри стратегічного управління Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
Методологічні основи створення інтелектуальної інформаційної технології моніторингу актуальних даних в системах управління
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Чередніченко, Ольга Юріївна
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.13.06 "Інформаційні технології" (122 – Комп'ютерні науки). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2021 р. Об'єкт дослідження – процеси пошуку, збору та видобування актуальних даних у розподіленому інформаційному просторі для вирішення задач управління в соціотехнічних системах. Предмет дослідження – моделі, методи та інтелектуальна інформаційна технологія моніторингу актуальних даних в задачах управління. Дисертацію присвячено вирішенню складної наукової проблеми розв'язування протиріччя між прагненням наукового обґрунтування прийняття ефективних управлінських рішень менеджментом складних соціотехнічних систем та відсутністю методологічних основ моніторингу актуальних даних в розподіленому інформаційному просторі за допомогою інтелектуальної технології, використання якої забезпечить обґрунтованість та ефективність виконання завдань управління в соціотехнічних системах. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, зазначено зв'язок роботи з науковими темами, сформульовано мету й задачі дослідження, представлено об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову нови-зну та практичне значення отриманих результатів, наведено інформацію про їх практичне використання, апробацію та висвітлення у публікаціях. У першому розділі проведено аналіз методологічних основ створення інформаційних технологій моніторингу даних в системах управління. Проведено аналіз літературних джерел та аналітичний огляд існуючих моделей та методів збору бізнес-інформації для підтримки процесу прийняття рішень, проаналізовані їх недоліки та переваги. Діяльність більшості підприємств базується на значному архіві електронної документації. Ця документація створюється на основі функціонування та являє собою бізнес-інформацію. Проведено аналіз задачі ефективного управління підприємством в умовах неповноти інформації. В результаті аналітичного огляду виявлено, що існуючі під-ходи до збору та переробки бізнес-інформації розглядають інформацію зага-лом як головний елемент будь-якої з функцій управління, що потребує ско-рочення часу на прийняття управлінських рішень та підвищення актуальності інформації в системах прийняття рішень. Проведений аналіз існуючих підходів до управління складними системами дозволив провести класифікацію типів систем управління та відокремити систему управління, яка характеризується високим ступенем обліку інформації із зовнішнього середовища. Моніторинг актуальних даних є особ-ливим видом інформаційно-аналітичної роботи, що дозволяє збирати різнобічну бізнес-інформацію та використовувати її для цілей управління. В роботі показано, що вирішення задачі підтримки прийняття рішень в системах управління обумовлює визначення великого та малого кіл прийняття рішень та розглядає моніторинг як самостійну задачу прийняття рішень. Зроблено висновки щодо необхідності удосконалення методологічних основ моніторингу актуальних даних з урахуванням сучасних тенденцій управління. Виділено наступні проблеми для вирішення. Першою і найбільш істотною проблемою є те, що колосальні обсяги інформації в Інтернет ускладнюють пошук і вибір дійсно необхідних відомостей. Самі по собі необроблені, неузагальнені і неперевірені дані не можуть забезпечити якісну підтримку при прийнятті рішень. Другою проблемою є те, що інформація в Інтернет має явно виражений динамічний характер: інформація розміщується, модифікується і видаляється. Третя проблема, яку необхідно вирішити, автоматичне вилучення понять з формалізованих масивів інформації і неструктурованих текстів. Четвертою проблемою є необхідність виявлення неочевидних закономірностей і зв'язків. Таким чином, в роботі визначено актуальну науково-прикладну проблему розробки методів, моделей та інформаційної технології моніторингу актуальних даних в системах управління, що на основі синергії інформації із внутрішніх та зовнішніх джерел даних дозволить забезпечити ефективність управління в складних соціотехнічних системах. У другому розділі проведено аналіз властивостей розподіленого інформаційного простору моніторингу актуальних даних. За допомогою засобів концептуального моделювання розроблено узагальнену структуру системи моніторингу актуальних даних. Розглянуто концептуальні основи створення систем моніторингу актуальних даних у розподіленому інформаційному просторі для вирішення задач управління в соціотехнічних системах. Виходячи з того, що традиційні системи моніторингу орієнтовані на збір даних із внутрішніх джерел, поза увагою системи управління залишаються дані із зовнішніх джерел. Тому запропоновано доповнити існуючий підхід до моніторингу за рахунок реалізації системи моніторингу на основі синергії інформації. Розроблено вербальний опис концепції моніторингу актуальних даних для вирішення завдань управління в складних соціотехнічих системах, який базується на зборі трьох типів інформації: інформація про результати діяльності, яка міститься у внутрішніх інформаційних джерелах; інформація про стан зовнішнього бізнес-середовища, яка міститься у відкритому доступі в мережі Інтернет; інформація про результативність діяльності як відображення у зовнішньому інформаційному просторі. Накопичення великих обсягів даних вимагає нових інструментів їх обробки. Сучасні системи управління дозволяють в автоматизованому режимі забезпечувати процеси підтримки прийняття рішень необхідною інформацією. Використання апарату теорії категорій для подання контенту інформаційного простору дозволяє оперувати різнорідними об'єктами з використанням загальних механізмів і інструментів. Використання даного підходу дозволяє виробити загальні правила і реалізувати їх для роботи з довільними типами контенту. Запропоновано категорну модель системи моніторингу актуальних даних. У третьому розділі наведено моделі для формалізованого опису процесів пошуку та збору інформації, розроблено модель джерела даних, модель збору даних з веб-сторінки та модель інтеграції інформації, яку отримано з різних джерел даних, запропоновано модель екстракції та ідентифікації знань на основі обробки текстової інформації. Моніторинг розглядається як процес безперервного збору та видобування актуальних даних, корисних для вирішення певної задачі управління. Запропоновано концептуальну модель моніторингу актуальних даних, виділено три складові для підтримки процесу моніторингу: модель пошуку джерел, модель видобування даних та модель оцінювання отриманої інформації. Модель пошуку джерел розглядається відносно до пошуку джерел у розподіленому інформаційному просторі, зокрема в мережі Інтернет. Запропоновано модель тематичного пошуку. Оцінка веб-сторінки на предмет її відповідності моделі джерела даних визначається за наявністю різних комбінацій слів у відповідних комбінаціях елементів веб-сторінки. Введено бінарне відношення нерозрізненості 𝑅, показано, що воно є відношенням толерантності, якщо воно рефлексивно та симетрично. Відношення 𝑅 показує толерантність моніторингової інформації, яка представлена в текстовому вигляді, відповідно до онтологічного опису об'єктів моніторингу. Дане відношення дозволяє виконувати операції не з окремими елементами універсуму, а з кластерами толерантних елементів. Інформація, яка міститься на веб-ресурсах, зазвичай характеризує стан об'єкту моніторингу у неявному вигляді, що обумовлює необхідність визначення значень індикаторів моніторингу на основі оцінки характеристик, видобутих з текстової інформації. Вирішення задач збору фактографічної інформації базується на моделях інформаційного фактографічного пошуку та екстракції даних. В роботі розроблено метод збору та ідентифікації інформації для підтримки прийняття рішень за рахунок формалізації інтелектуальних процесів сприйняття інформації на основі комплексу еталонних моделей для збору даних із зовнішніх джерел, що дозволило зменшити обсяги даних, а також урахувати динаміку процесу. Запропоновано модель подання онтологічних знань на основі ідентифікації фактографічної інформації, яка дозволяє знизити залежність від суб'єктивізму експертних оцінок при вирішенні завдань управління. Розроблено комплексний підхід до онтологічного опису процесів пошуку, збору та оцінювання актуальних даних з використанням комплексу еталонних моделей. У четвертому розділі розглянуто методологічні основи побудови методу моніторингу актуальних даних для виконання завдань управління на основі видобування даних з веб-джерел та інтеграції внутрішньої та зовнішньої інформації. Запропоновано багатоагентну реалізацію розроблених моделей пошуку, збору та оцінювання моніторингових даних. Застосування агентної парадигми дозволяє використовувати паралельну обробку даних, що є підгрунтям для забезпечення своєчасності інформації. Для зменшення часового інтервалу розрахунки відповідних алгоритмів обробки даних повинні виконуватися одночасно. В роботі показано, що для реалізації алгоритмів збору даних моніторингу потрібно обрати такий розподіл операцій між серверами паралельних обчислень, який забезпечує мінімальний час виконання алгоритму, що забезпечить своєчасність інформації. Зменшення часу виконання може бути забезпечене також шляхом підбору кращої обчислювальної схеми. В роботі показано, що забезпечення ефективності моніторингу актуальних даних реалізується шляхом корегування параметрів процесу. Для вирішення задачі оптимізації процесу збору даних запропоновано метод підвищення релевантності, який базується на застосуванні методу деформованих конфігурацій, що вимагає статичного дискретного подання процесу моніторингу. У п'ятому розділі розроблено основні принципи створення багатоагентної системи пошуку, екстракції та інтерпретаціїї інформації. Ці задачі декомпозовані на взаємодію агентів, які складають основу реалізації програмної системи моніторингу актуальних даних. Запропоновано формальну архітектуру агента, яка передбачає подання функції агента на основі його ментальної моделі, заданої компаратором. Запропоновано багатошарову агентну модель як основу створення інтелектуальних систем моніторингу для виконання завдань управління на основі онтологічного опису процесів пошуку, збору та оцінювання актуальних даних. На основі порівняльного аналізу обрано агентно-орієнтовану парадигму для реалізації системи моніторингу актуальних даних. Формальна архітектура агента – це інструмент, який дозволяє проектувати поведінку агента із використанням чітких формальних методів. Абстрактна архітектура агента задається через опис середовища, в якому функціонує агент, сприйняття агентом цього середовища та його діями. Задачі пошуку джерел даних, збору та вимірювання декомпозовані на взаємодію агентів, які складають основу програмної реалізації методу пошуку та збору даних моніторингу. Призначення кожного типу агента детально описано у роботі. Для розробки програмної системи використано мову програмування Java та застосовані паттерни проектування типу GoF, шаблон Dependency Injection, принципи SOLID та Сlean Architecture. Основними перевагами такого підходу є: незалежність від фреймворків та конкретних бібліотек; легкість у тестуванні – бізнес правила можуть бути протестовані окремо, без користувацького інтерфейсу, баз даних тощо; незалежність користувацького інтерфейсу – відображення може бути зміненим без впливу на інші компоненти системи, що знижує шанси виникнення потенційних помилок; незалежність від платформи – бізнес правила не прив'язані до особливостей конкретної платформи; незалежність баз даних – бізнес логіка додатку не прив'язана до конкретної бази даних, що дає можливість її зміни у будь-який момент часу без впливу на інші складові системи. Запропоновано еталонну модель інтероперабельності компонентів інформаційної технології моніторингу актуальних даних. В роботі обґрунтовано застосування мікросервісної архітектури та написання окремих модулів системи як незалежних програм, виконання яких буде оброблятися агентною платформою. Таким чином, в роботі розроблено інформаційну технологію монітори-нгу актуальних даних у розподіленому інформаційному просторі для виконання завдань управління шляхом використання багатоагентної архітектури, що дає можливість комплексного вирішення задачі моніторингу. Розроблено прототип програмної системи моніторингу актуальних даних на основі агентно-орієнтованої парадигми програмування із використанням відкритих програмних засобів: агентної платформи JADE, технології доступу та управління кеш-пам'яттю Ehcache, редактору онтології Protégé. У шостому розділі наведено результати експериментів, результати апробацій та впровадження інформаційної технології та окремих її етапів на прикладі завдань пошуку, збору та видобування даних для цілей управління. Як приклад задачі пошуку інформації у розподіленому інформаційному просторі на основі розроблених моделей пошуку джерел даних та програмної системи багатоагентної платформи розглянуто пошук джерел даних щодо результативності наукової діяльності ЗВО. Розроблені в роботі методи екстракції інформації апробовано на зборі маркетингової інформації з торгівельних майданчиків, що розташовані у мережі Інтернет. В роботі експериментально досліджено, що обробка текстової інформації та визначення множини ключових слів, яка описує групу подібних товарів надає можливість автоматизувати процес кластеризації інформаційних об'єктів на основі лінгвістичної обробки їх текстового опису. В роботі наведено результати експериментів щодо пошуку інформації, видобування фактів з текстової інформації, формування класів толерантності інформаційних об'єктів тощо. Розроблені моделі, методи та інформаційна технологія апробовані при вирішенні практичних завдань моніторингу актуальних даних. Отримані теоретичні та практичні результати використані у Публічному Акціонерному Товаристві "БАНК ФОРВАРД" (м. Київ); ТОВ Харківський Технічний Центр Оцінки "ЕКСПЕРТУС" (м. Куп'янськ, Харківської обл.); Науково-дослідному центрі Збройних Сил України "Державний океанаріум" (м. Одеса); ТОВ "КРЕДИТ ТУ Ю" (м. Київ); ТОВ "Сайтос" (м. Харків) та впроваджені у навчальний процес на кафедрі програмної інженерії та інформаційних технологій управління НТУ "ХПІ". У додатках наведено акти та довідки щодо впровадження результатів дисертаційного дослідження, список публікацій за темою дисертації та додатковий матеріал до розділів роботи.