Дисертації та автореферати

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16999


Електронна повнотекстова колекція авторефератів та дисертацій, упорядкована за назвами спеціальностей

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Розвиток методів вартісного оцінювання об'єктів інтелектуальної власності
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Свіщова, Наталія Сергіївна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка (05 – Соціальні та поведінкові науки). – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2022. Роботу виконано на кафедрі «Економіки бізнесу і міжнародних економічних відносин» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за адресою: 61002, м. Харків, вул. Кирпичова 2. У дисертаційній роботі розкрито теоретичні аспекти та науково-методичні підходи до вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності та запропоновано практичні рекомендації щодо удосконалення процесу оцінки для підвищення конкурентоспроможності підприємства та економічного ефекту від інновацій. Об’єктом дослідження є процес вартісної оцінки об’єктів інтелектуальної власності. Предметом дослідження є сукупність теоретичних та методичних положень і практичних розробок щодо вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності. Метою дослідження є обґрунтування та розробка теоретико-методичних рекомендацій та науково-практичних пропозицій щодо вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність є значним важелем в інноваційній діяльності промислових підприємств. Підприємства повинні використовувати інтелектуальну власність, щоб підтвердити свою технологічну могутність на ринку технологій. Також інтелектуальна власність важлива під час пошуку та переговорів з партнерами з інновацій та комерціалізації. Крім того, це покращує доступ до дуже необхідного фінансування. Однак, не зважаючи на доказ істотного значення інтелектуальної власності в ефективному привласненні прибутку від використання об’єктів інтелектуальної власності та важливості розвитку промислових підприємств для інноваційного зростання країни, спостерігається відсутність єдиного зрозумілого механізму вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності, а також нестача практичних розробок щодо стратегій оцінки патентів та портфелів патентів в Україні. Таким чином, розробка та наукове обґрунтування теоретичних та науково-методичних підходів до вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності є актуальним науково-практичним завданням, яке потребує подальшого доопрацювання і визначає напрям дисертаційного дослідження. Теоретико-методичними засадами стали фундаментальні положення загальної економічної теорії, наукові розробки та праці українських та зарубіжних вчених з питань вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності. При вирішенні завдань дисертаційного дослідження застосовано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи: методи аналізу, синтезу, узагальнення та порівняння – для уточнення сутності економічних категорії «інтелектуальна власність»; системного підходу – для систематизації допоміжних коефіцієнтів для оцінки об’єктів інтелектуальної власності; процесного та сценарного – при моделюванні алгоритму оцінки об’єктів промислової власності; статистичні та графічні – для аналізу стану інноваційної активності промислових підприємств України та світу; експертних оцінок – для визначення коефіцієнтів та зазначення діапазону кількісних значень; економіко-математичного та структурно-логічного моделювання – для розробки методичних положень вартісної оцінки об’єктів інтелектуальної власності; абстрактно-логічного – для теоретичних узагальнень результатів дослідження. У вступі обґрунтовано актуальність задач дослідження, наведена наукова новизна та сформульоване практичне значення отриманих результатів. У першому розділі дисертаційної роботі уточнене поняття «інтелектуальна власність» розглядається як економіко-правова категорія та запропоновано композицію інтелектуальної власності з огляду на потрійний характер даної категорії: винахідництво, правова охорона, економічна комерціалізація. Кожна складова доповнює інші, тим самим створює цілісний образ поняття «інтелектуальна власність». Розглянуто можливості введення інтелектуальної власності в господарський обіг з огляду на здатність об’єктів інтелектуальної власності одночасно набувати властивостей і як фактор виробництва у частині ресурсного потенціалу підприємства або у частині нематеріальних активів, і як окремий предмет купівлі-продажу, тобто товар. Проведено ґрунтовний аналіз розвитку та проблем ринку інтелектуальної власності в Україні та світі з визначенням низки проблем, котрі заважають позитивному розвитку системи інтелектуальної власності для українських підприємств, та проведено аналіз сильних і слабких сторін національної системи інтелектуальної власності. У другому розділі дисертації проведено дослідження залежності цілей капіталізації та комерціалізації інтелектуальної власності від використання підходів до ціноутворення – дохідного, порівняльного і витратного. Здійснено порівняльний аналіз доцільності використання методів кожного підходу, виявлено переваги та недоліки. Запропонована модель безперервного циклічного відображення життєвого циклу об’єктів інтелектуальної власності в якості тривимірної спіралевидної воронки з урахуванням технічного (морального) старіння та прагнення виробника приборкувати атакуючу технологію та розроблювати вдосконалення на власному виробництві. Проведено патентний пошук та визначено стадії життєвого циклу оцінюваємих в роботі об’єктів інтелектуальної власності галузі енергетичного машинобудування Харківської області. Запропоновано вдосконалений комбінований підхід для визначення вартості об'єкта інтелектуальної власності, модель якого передбачає деталізацію розрахунків за іншими трьома підходами з поправкою на інтегральний коефіцієнт, котрий формується індивідуально для конкретного об’єкта інтелектуальної власності. Надані методичні рекомендації розрахунку інтегрального коефіцієнта впливу якісних та кількісних факторів з урахуванням типу об’єкта та особливостей стандартизованих підходів до оцінки. Розраховано вартість об’єкта промислової власності за патентом України UA85101 патентовласника АТ "Українські енергетичні машини" та окремих винаходів галузі енергетичного машинобудування підприємств Харківської області (Україна) на підставі запропонованих коефіцієнтів корегування вартості об’єктів інтелектуальної власності. Результатом досліджень у третьому розділі є погляд на оцінку ІВ не тільки як окремого предмету (патента), а вкупі зі спорідненими технологіями, які разом формують портфель патентів. Математично обґрунтовано підхід «максимум-мінімум» для визначення діапазону оцінки об’єкта інтелектуальної власності, а також виокремлення пошукової ринкової вартості з метою укладання угод купівлі-продажу. Практичним застосуванням запропонованих методик вартісного оцінювання слугувала оцінка вартості портфеля патентів АТ «Українські електричні машини» (м. Харків, Україна) в галузі гідромашинобудування. Наукова новизна проведеного дослідження складається з розвитку теоретико-методичних положень та розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності на підприємстві. Удосконалено дефініцію «інтелектуальна власність» з огляду на потрійну композицію даної категорії: винахідництво, правова охорона, економічна комерціалізація. Доповнено класифікацію ліцензійних договорів за характером використання в зовнішній економічній діяльності, сферою використання об’єкту ліцензії, стадією життєвого циклу об’єктів інтелектуальної власності та за рівнем техніки об’єктів інтелектуальної власності. Здобуло подальшого розвитку розуміння життєвого циклу об’єктів інтелектуальної власності шляхом включення у виробничий процес складових циклічності та безперервності перебігу інноваційних розробок. Практичне застосування аналізу дало змогу провести сегментування деяких ОІВ галузі енергетичного машинобудування Харківської області в залежності від впливу на конкурентоспроможність та використання під час виробництва товарів (прогресуючі, центральні, базові, витіснені та нові технології). Розроблено вдосконалений комбінований підхід до визначення вартості об'єкта інтелектуальної власності, модель якого передбачає деталізацію розрахунків за іншими трьома підходами з поправкою на інтегральний коефіцієнт, котрий формується індивідуально для конкретного об’єкта інтелектуальної власності, з огляду на етапи життєвого циклу, вид об’єкта, охороноспроможність, стадію впровадження тощо. Надані методичні рекомендації розрахунку інтегрального коефіцієнта впливу якісних та кількісних факторів з урахуванням типу об’єкта та особливостей стандартизованих підходів до оцінки. Дістали розвитку методичні положення щодо вартісного оцінювання окремих патентів та портфеля патентів, де ціна визначається як сума додаткової вартості, забезпеченою охоронним документом або групою таких документів. Розроблено механізм розкриття діапазону можливого вартісного оцінювання: нижньою межою слугують понесені витрати патентоволодільця, пов’язані зі створенням даного об’єкту, а верхньою – максимально можливий додатковий прибуток, котрий дозволить отримати застосування даного об’єкту та представлено математичні формули методу «максимума-мінімума» та запропоновано формулу обґрунтованою вартості ОІВ. Апробацію запропонованих методик вартісного оцінювання здійснено на прикладі оцінки вартості портфеля патентів АТ «Українські електричні машини» (м. Харків, Україна). Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні та методичні положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи доведені до рівня практичних розробок та впроваджені в діяльність підприємств та організацій: ВАТ «СКБ «Укрелектромаш» (акт впровадження від 18.10.2019), ТОВ «ЕВЕРЕСТ КОМПАНІ» (довідка №132 від 12.09.2019), ТОВ «Ювента інжиніринг» (акт впровадження від 23.05.2019), ЗАТ «НТМЕЦ «Екосистема» (довідка №45/37 від 12.02.2020) та у навчальний процес Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (акт впровадження від 22 квітня 2022 р.).
  • Ескіз
    Документ
    Економічна оцінка промислових інновацій на окремих стадіях життєвого циклу товару
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мартиненко, Аліна Василівна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка (05 – Соціальні та поведінкові науки). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2021. Роботу виконано на кафедрі Менеджменту інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" за адресою: 61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2. У дисертаційній роботі представлені результати дослідження теоретичних та науково-методичних положень, а також розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення економічної оцінки промислових інновацій на окремих стадіях життєвого циклу товару. Об’єктом дослідження є процес оцінки ефективності промислових інновацій на окремих стадіях життєвого циклу товару. Предметом дослідження є сукупність теоретичних та методичних положень і практичних розробок щодо оцінювання ефективності промислових інновацій на окремих стадіях життєвого циклу товару. Методичним і теоретичним підґрунтям дослідження стали фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці та методичні розробки провідних вчених з питань теорій інновацій, життєвого циклу та інноваційного розвитку. При вирішенні завдань дисертаційного дослідження застосовано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи: методи аналізу, синтезу, узагальнення та порівняння – для уточнення сутності економічних категорій; системного підходу – для систематизації показників оцінки ефективності інновацій; процесного та сценарного – при моделюванні алгоритму оцінки інноваційного товару; статистичні та графічні – для аналізу стану інноваційної активності промислових підприємств України; експертних оцінок – для виокремлення індикаторів та визначення їх впливу на ефективність інновацій; економіко-математичного та структурно-логічного моделювання – для розробки методичних положень економічної оцінки промислових інновацій на окремих стадіях життєвого циклу; абстрактно-логічного – для теоретичних узагальнень результатів дослідження. У вступі обґрунтовано актуальність задач дослідження, наведена наукова новизна та сформульоване практичне значення отриманих результатів. В першому розділі здійснено дослідження та аналіз близьких за економічною сутністю, але зовсім не тотожних, таких економічних категорій, як ефективність, результативність, економічність та продуктивність. Проведено детальний аналіз сучасного стану та перспектив розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств України, виявлено тенденції розвитку та стан їх інноваційної активності. Виділено причини, що перешкоджають вітчизняним підприємствам здійснювати інноваційну діяльність. Проведено дослідження та порівняльний аналіз традиційних та сучасних, статичних та динамічних методів економічної оцінки промислових інновацій. Визначено переваги та недоліки існуючих методів з урахуванням життєвого циклу товару. В результаті дослідження запропоновано використання відповідних методів оцінки інновацій на різних стадіях життєвого циклу, що обумовлено їх особливостями, відмінністю критеріїв та показників ефективності. У другому розділі проведено дослідження життєвих циклів товарів промислового призначення, наведена порівняльна характеристика стадій життєвого циклу промислового товару. Запропоновано методичний підхід до економічної оцінки ефективності інноваційного товару на різних стадіях життєвого циклу товару. Обґрунтовано систему ефектів від впровадження промислових інновацій. Сформовано систему показників для оцінювання ефективності промислових інновацій на окремих стадіях життєвого циклу та з використанням експертно-аналітичних методів розроблено методичні положення по їх ранжуванню та визначенню вагових коефіцієнтів груп показників ефективності та окремих показників в складі кожної групи окремо для кожної стадії життєвого циклу товару з урахуванням специфіки кожної з них. Проведено дослідження життєвих циклів електродвигунів ПАТ «Харкiвський електротехнiчний завод «Укрелектромаш». Проілюстрована історія та хронологія випуску моделей електродвигунів серії АІР. Розроблений концептуальний підхід до порівняння цін в різних валютах та в різні проміжки часу та їх приведення до сьогоднішніх. У третьому розділі розроблена класифікація інноваційних товарів по критерію їх залежності від рівня ефективності товару на окремих стадіях життєвого циклу. Розроблено методичні положення оцінювання промислових інновацій, що складаються з семи послідовних етапів. Запропонована шкала градації для оцінювання рівня економічної ефективності інноваційного товару промислового призначення на окремих стадіях життєвого циклу товару. Проведено апробацію теоретичних розробок автора на низці електротехнічних вітчизняних підприємств. Проведено розрахунки та інтерпретація інтегральних показників економічної ефективності електродвигунів електротехнічних підприємств на окремих стадіях життєвого циклу. За допомогою PEST-аналізу згруповано найсуттєвіші чинники зовнішнього середовища, що визначають основні проблеми та перспективи інноваційного розвитку електротехнічних підприємств України. Визначено основні ризики, перспективи та стратегічні напрямки ефективного розвитку вітчизняних електротехнічних підприємств. Побудовані прогнозні моделі та визначені найбільш впливові фактори на окремих стадіях життєвого циклу електродвигуна на прикладі моделі АІР 80 ПАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш"". З використанням методу кореляційно-регресійного аналізу обрано найбільш важливі показники та складено на кожній стадії життєвого циклу багатофакторні регресійні моделі, параметри яких мають високий рівень коефіцієнту детермінації та значимості, прогнозні дані несуттєво відрізняються від фактичних, що підтверджує доцільність даного методу прогнозування. Обґрунтовано та представлено економічні ефекти від зміни рівня ефективності досліджуваних електродвигунів електротехнічних підприємств. Наукова новизна проведеного дослідження полягає у обґрунтуванні теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо економічної оцінки промислових інновацій на окремих стадіях життєвого циклу товару. Удосконалено сутність економічних категорій "ефективність", "результативність", "економічність" та "продуктивність" шляхом надання авторських визначень, які на відміну від існуючих, виокремлюють та узагальнюють найбільш спільні та відмінні для цих близьких понять риси, що дозволяє розуміти більш точну та об’єктивну характеристику кожної з цих категорій та виключити випадки заміни одного поняття іншим. В дисертаційній роботі також удосконалено систему показників та методів оцінювання ефективності промислових інновацій, яка, на відміну від існуючих положень, дозволяє ранжувати та визначати вагові коефіцієнти груп показників ефективності та окремих показників в складі кожної групи окремо для кожної стадії життєвого циклу товару з урахуванням особливостей кожної з них. Дістав подальшого розвитку методичний підхід до економічної оцінки ефективності інноваційного товару на різних стадіях життєвого циклу, який, в порівнянні з існуючою практикою, дозволяє систематизувати методи оцінювання та контролю інновацій на кожній стадії життєвого циклу, що надає можливості більш ефективно управляти інноваційними проектами, починаючи від появи ідеї створення нового товару до моменту виведення його з ринку та приймати ефективні та своєчасні управлінські рішення. Набув розвитку концептуальний підхід до порівняння цін в різних валютах та в різні роки та їх приведення до сучасних, який, на відміну від існуючих, враховує девальвацію сталих валют, що дозволяє здійснювати обґрунтоване співставлення цін, обсягу виробництва, товарообігу та інших показників промислових інновацій за весь життєвий цикл товару, уникаючи спотворень, що вносяться інфляцією та іншими економічними факторами. Дістали подальшого розвитку методичні положення щодо оцінювання ефективності промислових інновацій на окремих стадіях життєвого циклу, відмінною рисою яких є формування індивідуальної системи показників для кожної стадії на основі використання експертно-аналітичних методів, їх ранжування та відбору найвпливовіших за допомогою принципу Парето, з подальшою їх трансформацією в інтегральний показник оцінки ефективності інноваційного товару на окремих стадіях життєвого циклу. Набула подальшого розвитку класифікація інноваційних товарів в залежності від рівня ефективності товару на окремих стадіях життєвого циклу, яка, на відміну від існуючих, передбачає рекомендації по проведенню НДДКР, розробки нових, модернізації існуючих та вилученню з виробництва неефективних товарів, що дозволяє промисловим підприємствам більш ефективно управляти своїм товарним портфелем та визначати точку переходу інноваційного товару з однієї стадії в іншу, розробляти конкретну стратегію і тактику маркетингу та за допомогою застосування ефективних рішень впливати на тривалість і перебіг циклу життя товару. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні, методологічні та методичні положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи доведені до рівня практичних розробок та впроваджені в діяльність підприємств: ООО "СКБ "Укрелектромаш" (акт від 18.10.2019), АТ "Електромашина" (акт від 17.09.2019), ТОВ "ІТЦ "Донвентилятор" (довідка від 20.11.2018), ДП "Харківський інститут землеустрою" (акт від 06.05.2019), ТОВ "ЕВЕРЕСТ КОМПАНІ" (довідка від 12.09.2019), ПП "ВІТАР ГРУП" (довідка від 14.02.2019), ТОВ "Ювента інжиніринг" (акт від 23.05.2019), ЗАТ "НТМЕЦ "Екосистема" (довідка від 12.02.2020), ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕЙВІНГ СОЛЮШН" (довідка від 17.03.2020) та у навчальний процес Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (акт від 16.02.2021).