2018
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/34931
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Державний фінансовий контроль за сплатою податку на прибуток, як інструмент ефективного його адміністрування(НТУ "ХПІ", 2018) Шовкопляс, Тетяна СеменівнаУ системі державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств в Україні наявні численні проблеми, які знижують його фіскальну ефективність, і тому вимагають інституційного, організаційного та методологічного удосконалення. Економічні реалії, статистика та різні оцінки експертів свідчать про тіньову діяльність в усіх складниках економічних процесів України. Несплата податків стала настільки звичним та поширеним явищем, що податок на прибуток підприємств мінімізують не тільки окремі підприємства, а й деякі галузі народного господарства та фінансово-промислові групи. В умовах розгортання кризових тенденцій, на фоні високих соціальних зобов'язань держави, загострилася проблема формування дохідної частини державного бюджету. Вагомим джерелом наповнення бюджет у залишається податок на прибуток підприємств, проте недосконалість законодавства та низький рівень державного фінансового контролю за діяльністю суб'єктів господарювання призводять до звуження бази оподаткування, зменшення податкових надходжень, нерівномірного та несправедливого податкового навантаження, порушення засад конкуренції, а отже – гальмування розвитку економіки в цілому. Метою є вивчення, узагальнення, обґрунтування теоретичних і методичних засад, практичних рекомендацій щодо вдосконалення фінансового контролю за обчисленням бази оподаткування та сплатою податку на прибуток. Удосконалено класифікацію проблемних вузьких місць здійснення державного фінансового контролю за визначенням бази оподаткування з податку на прибуток, що дозволяє сконцентруватися на відповідних напрямах підвищення ефективності його здійснення. Внесено доповнення в розроблений механізм виявлення та усунення ризиків несплати податку на прибуток на основі зв'язку між суб'єктами контролю вищого та нижчих рівнів, що надає прозорості інформаційному наповненню процесів ризиків, що дозволяє зробити певні висновки: державний фінансовий контроль за сплатою податку на прибуток підприємств є складовою державного управління економіки в процесі перерозподілу валового внутрішнього продукту. Крім виконання мобілізуючої та контролюючої функцій, він повинний інформувати центри державного регулювання щодо виявлених недоліків процесів оподаткування та контролю, а також забезпечувати вжиття заходів щодо їх усунення. Природа прямого оподаткування, недостатній інституційний та законодавчий розвиток контролю за сплатою податку на прибуток потребують його складнішої організації, системи. На відміну від податкового, заходи державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток надають можливість диверсифікувати та посилити вплив на фінансово-господарську та управлінську діяльність суб'єктів господарювання, що уникають сплати податку.Публікація Розвиток організаційно-економічного механізму управління розвитком індустрії туризму та гостинності(НТУ "ХПІ", 2018) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Андрій Васильович; Маслак, Марія Володимирівна; Матросова, Вікторія Олександрівна; Долина, Ірина ВолодимирівнаУ статті розглянуті питання вирішення цілого ряду економічних, організаційних, соціальних, правових проблем, які мають сприяти піднесенню сфери туризму в Україні, збільшення її вкладу в національну економіку, підвищення її рейтингу в світових показниках туристських потоків. Володіючи мультиплікативним ефектом, туризм здатний створити передумови для економічного підйому багатьох українських регіонів, збільшення зайнятості населення, стати доступним для всіх верств населення незалежно від рівня доходу і більш повного задоволення потреб громадян у відпочинку. Проведений аналіз виявив нагальну необхідність проведення наукових досліджень по розвитку організаційно-економічного механізму управління розвитком сфери туризму та гостинності.Публікація Формування управлінської, маркетингової та інноваційної політика на підприємствах туристичної індустрії(НТУ "ХПІ", 2018) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Андрій Васильович; Маслак, Марія Володимирівна; Матросова, Вікторія Олександрівна; Долина, Ірина ВолодимирівнаУ статті проаналізовано сучасний стан світового і українського туристських ринків; виділені їх інноваційні особливості; дається характеристика сучасного споживача і його вимоги до туристського продукту; розглянуті сучасні організаційні форми управління організаціями індустрії туризму і маркетингові питання формування конкурентоспроможного бренду. Виділено найбільш важливі економічні сфери в діяльності туристичних фірм, до яких віднесено управління, маркетинг та інноваційна діяльність. Надана особлива увага тому, що формування у організації конкурентних переваг неможливо без знання особливостей ринку, на якому вона працює. Туристський ринок - це ринок послуг, так як послуги виступають основним предметом обміну і складають 80% всього обсягу продажів на розвинених туристських ринках. Туристська послуга - сукупність цілеспрямованих дій у сфері обслуговування, які орієнтовані на забезпечення і задоволення потреб туриста або екскурсанта, що відповідають цілям туризму, характеру та спрямованості туристської послуги, туру, туристського продукту, що не суперечать загальнолюдським принципам моралі і доброго порядку. Туристських послуг притаманні чотири характеристики, які відрізняють послугу від товару: невідчутність, нерозривність виробництва і споживання, мінливість і нездатність до зберігання.Документ Роль об'єктів інтелектуальної власності у сучасній економіці(НТУ "ХПІ", 2018) Глізнуца, Марина Юріївна; Моргай, Лідія ВіталіївнаСформовано положення, згідно якого впровадження інтелектуального продукту остаточно змінило відносини "людина-природа". Викладено загальне поняття інтелектуальної власності, що відображає її сутність – це права на результати розумової діяльності людини в науковій, художній, виробничій та інших сферах, які є об'єктом цивільно-правових відносин у частині права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Розглянуто інтелектуальну власність як систему економічних, соціальних та правових відносин; як відтворення капіталу в сучасних умовах; як ефективний спосіб отримання доходу. Виявлено, що інтелектуальна власність є не тільки частиною науково-технічного процесу, але й формуванням основних фінансових потоків, конкурентоспроможності. Висунуто положення, що інтелектуальна власність є рушійною силою розвитку економіки, якщо учасники економічних відносин мають можливість отримувати прямий або опосередкований прибуток від практичного використання права власності. Досліджено, що важливим є внесок вітчизняного інтелектуального капіталу в розвиток промислового комплексу країни, що сприяє оновленню його продукції та технологій, а це, своєю чергою, підтримує суб'єкти господарювання на конкурентоспроможному рівні на вітчизняних і зарубіжних ринках; управління інтелектуальною власністю перетворюється в найважливіший елемент корпоративног о управління. Акціонерні портфелі активів об'єктів прав інтелектуальної власності широко використовуються при злитті і поглинанні компаній, в спільних підприємствах, угодах, ліцензійних договорів та інших. Проблемою є руйнування інтелектуального виробництва, вихід інтелекту за кордон, нав'язування інтелектуальної потенціалу, також, у сучасних кризових умовах значна кількість підприємств не може дозволити собі займатися інноваціями за власний кошт, а нерозвиненість вітчизняного фондового ринку та складність у залученні кредитів, не дають змогу користуватися цими класичними інструментами залучення коштів. Висунуто положення про необхідність цілеспрямованого вирощування повноцінних суб'єктів інтелектуальної власності, забезпечення можливості їх ефективної реалізації, а також стимулювання взаємодії науково-технічних структур.Документ Дослідження сутності поняття "управління розвитком ресурсного потенціалу залізничного транспорту"(НТУ "ХПІ", 2018) Чупир, Олена Миколаївна; Бурлака, Євгеній ОлексійовичРозглянуто зміст поняття "управління розвитком ресурсного потенціалу залізничного транспорту і необхідність його введення в науковий обіг, а також у роботі розглянуто процес розвитку ресурсного потенціалу залізничного транспорту. В результаті проведеного аналізу наукової літератури запропоновано авторське визначення поняття "управління розвитком ресурсного потенціалу залізничного транспорту", зроблено висновок щодо перспектив подальших досліджень.