Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2021 - 20242

Налаштування

Автор: search.filters.author.Глізнуца, Марина ЮріївнаКлючове слово: search.filters.subject.intellectual potential

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Вплив інтелектуального капіталу та інформаційно-аналітичного забезпечення на ефективне управління міжнародними інноваційними проєктами
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Глізнуца, Марина Юріївна; Крамськой, Дмитро Юрійович; Сусліков, Станіслав В'ячеславович
    У статті проаналізовано та визначено тенденції використання інтелектуального капіталу в зарубіжній і вітчизняній практиці управління інноваційним розвитком економічних систем. Розвинені країни Європи використовують здебільшого послуги спеціалізованих фірм, що надають послуги щодо оцінки їх інноваційного потенціалу, активно проводять роботу по трансферу технологій, зменшують барєрний адміністративний тиск на інноваційну діяльність фірм і корпорацій, створюють надійну і стійку систему інвестиційної підтримки субєктів господарюючої діяльності. Для удосконалення технологій управління інноваційним розвиткомекономічних систем з зарубіжного досвіду визначимо придатним для вітчизняних умов сам методико-організаційний підхід науковців при їх участі в аналізі і проектуванні інноваційних проєктів. Для конкретних організацій з зарубіжного досвіду слідує, що в цій роботі результатом є не тільки сам проект чи програма. а і навчання та тренінг персоналу підприємств основам інноваційного менеджменту. В статті як рівнозначні складові інтелектуального капіталу розглядаються – науково-технічна база і кадри, фінансові ресурси, інформаційні ресурси і система управління. А при умовах майже незмінної матеріально-технічної бази і низькому рівні фінансування освіти, науки та інноваційної діяльності, запропоновано активізувати інноваційний процес за рахунок удосконаленнясистеми управління інноваційного діяльністю і за рахунок розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Це положення підтверджується при аналізі зарубіжного досвіду використання інтелектуального капіталу. Значний внесок в науковий розгляд впливу інтелектуального капіталу на управління інноваційними проєктами внесли зарубіжні фахівці . З їх досвіду рекомендується використати підхід до розподілу інтелектуального капітау на елементи, серед яких виділяють: людський капітал, клієнтський, технологічний, інновації та методологію оцінювання і управління проєктами.
  • Ескіз
    Документ
    Теоретико-методичні основи формування інтелектуального капіталу та уточнення понятійного апарату
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Глізнуца, Марина Юріївна
    Суттєвий теоретичний висновок в проведеному дослідженні полягає в тому, що досягнення цілей в управлінні інтелектуальним капіталом слід розглядати як результат, що забезпечує потрійний ефект: креативно-підприємницький, ринково-економічний і соціальний, але жоден з них не є самодостатнім. В проведеному дослідженні доведено, що сам процес інтелектуалізації забезпечує не тільки високі економічні результати, а й суттєві зміни більш широкого кола ключових для суспільства питань: формування нових організаційних моделей, інформатизацію, становлення нового порядку економічних і суспільних відносин.