Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 34
  • Ескіз
    Документ
    Маркетингове забезпечення стратегій економічного розвитку підприємства в сфері креативної економіки
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Галяпа, Владислав Андрійович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Перерва, Петро Григорович
    У статті розглядається значення маркетингового забезпечення для стратегій економічного розвитку підприємств, що працюють у сфері креативної економіки. Досліджуються ключові аспекти маркетингової діяльності, які сприяють формуванню конкурентних переваг, підвищенню лояльності клієнтів та підтримці сталого розвитку. Особлива увага приділяється інноваційним підходам до аналізу ринку, розробці продуктів і комунікації з аудиторією, що є критично важливими в умовах швидкозмінного ринкового середовища. Висновки статті підкреслюють необхідність інтеграції маркетингових стратегій у загальний бізнес-план для досягнення довготривалого успіху підприємств у креативній економіці. Стаття присвячена дослідженню ролі маркетингового забезпечення у формуванні та реалізації стратегій економічного розвитку підприємств, які функціонують у сфері креативної економіки. У роботі розглядаються основні характеристики креативної економіки, зокрема її інноваційний та творчий потенціал, який забезпечує значний внесок у глобальний економічний розвиток. Автори аналізують, яким чином маркетинг сприяє створенню та підтримці конкурентних переваг для підприємств креативної індустрії, підкреслюючи важливість глибокого розуміння ринкових тенденцій, споживчих уподобань та культурних особливостей. Стаття досліджує ключові аспекти маркетингового забезпечення, такі як аналіз ринку, розробка та позиціонування продукту, управління брендом, цінова політика, комунікаційні стратегії та управління взаєминами з клієнтами. Окрему увагу приділено інноваційним підходам у маркетингу, які дозволяють підприємствам у креативній економіці ефективно реагувати на швидкі зміни ринкового середовища, адаптувати свої стратегії до нових викликів та використовувати новітні цифрові інструменти для взаємодії з аудиторією. У статті також розглядаються виклики, з якими стикаються підприємства, та пропонуються стратегії подолання цих викликів. На основі проведеного аналізу, робиться висновок про те, що інтеграція маркетингових стратегій у загальний бізнес-план є критично важливою для забезпечення довготривалого економічного зростання підприємств у сфері креативної економіки. Маркетинг не тільки сприяє підвищенню прибутковості, але й допомагає створювати сталий розвиток, що враховує соціальні та екологічні аспекти.
  • Ескіз
    Документ
    Економічна ефективність рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шаульська, Лариса Володимирівна; Дьякова, Наталія Миколаївна; Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
    В статті поставлена та вирішена задача формування методичних підходів та критеріїв визначення економічної ефективності рефлексивного управління інноваціями на підприємствах електронного бізнесу. Обґрунтовано, що метою рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі є створення гнучкої та адаптивної організації, яка може ефективно пристосовуватися до змін в навколишньому середовищі, що, в свою чергу, сприяє підвищенню конкурентоспроможності та досягненню стабільного економічного розвитку. Визначено, що рефлексивний підхід до управління інноваціями передбачає гнучкість, здатність до взаємодії та швидке реагування на зміни в інноваційному середовищі. Загальною метою рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі є створення гнучкої та адаптивної організації, яка може ефективно пристосовуватися до змін в навколишньому середовищі. Це, в свою чергу, сприяє підвищенню конкурентоспроможності та досягненню стабільного економічного розвитку. Доведено, що рефлексивне управління інноваціями відноситься до підходу у сфері управління, який ставить акцент на систематичний аналіз інноваційних процесів, взаємодію з оточуючим середовищем та постійне вдосконалення стратегій та методів впровадження інновацій. Цей підхід враховує необхідність адаптації до змін в технологічному, економічному та соціокультурному середовищі, необхідність постійного вдосконалення та адаптації інноваційних стратегій і процесів на основі систематичного аналізу та самооцінки результатів. Визначено, що оцінка ефективності рефлексивного управління включає в себе вимірювання результатів, аналіз процесів та визначення впливу цього підходу на організаційну діяльність Ефективність рефлексивного управління також включає в себе аналіз різних аспектів, які відображають його вплив на організацію та її результативність. Детально розглянуто низку критеріїв та методів для оцінки ефективності рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі. Доведено, що традиційним підходом до визначення ефективності процесів управління є співставлення витрат та результатів. При цьому враховуються витрати, пов'язані з рефлексивним управлінням, які порівнюються із здобутками та вигодами, отриманими внаслідок впровадження інновацій. Ефективність рефлексивного управління може бути визначена з використанням ключових показників ефективності (KPI), тобто основних показників, які відображають цілі та очікування від рефлексивного управління. Використання пропонованих критеріїв сприяє підвищенню ефективності всієї виробничо-комерційної діяльності підприємств електронного бізнесу.
  • Ескіз
    Документ
    Встановлення нижнньої межі ціни на інноваційну продукцію
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Климентова, Марія Віталіївна; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
    Дослідження спрямоване на аналіз процесу встановлення нижньої межі цін на інноваційну продукцію. У роботі розглядаються ключові аспекти визначення мінімальних цінових позначок для інноваційної продукції, зокрема врахування витрат на виробництво, конкурентний аналіз ринку та потреби споживачів. Дослідження також акцентує увагу на ефективних методах індивідуалізації цінової політики, спрямованих на підтримку конкурентоспроможності та стимулювання попиту на інноваційні рішення. Результати аналізу можуть виявити практичне значення для підприємств, які займаються виробництвом інноваційної продукції, та слугувати підґрунтям для розробки ефективної стратегії ціноутворення в цьому секторі. У роботі було детально проаналізовано процес визначення нижньої межі ціни на нову продукцію. Дослідження охоплює методи та фактори, які впливають на цей процес, зокрема розглядається роль собівартості, прибутковості та рентабельності. Аналіз встановлення нижньої межі ціни на нову продукцію також розглядає вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на встановлення нижньої межі цін, зокрема фінансового стану підприємства, інноваційного характеру продукції та споживацьких тенденцій. Акцентовано на важливості правильного встановлення нижньої цінової межі для забезпечення економічної вигідності виробництва та сприяння інноваційному розвитку на ринку. Окрім того, висвітлюється значення адаптивності цінової стратегії до змін технологічного прогресу. Аналіз встановлення нижньої межі цін на інноваційну продукцію може сприяти вдосконаленню методів ціноутворення та підвищенню ефективності стратегій маркетингу для інноваційно орієнтованих підприємств. Результати аналізу надають важливі вказівки для виробників, спрямовані на оптимізацію цінової політики і забезпечення конкурентоспроможності нових продуктів.
  • Ескіз
    Документ
    Встановлення верхньої межі ціни на інноваційну продукцію
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Климентова, Марія Віталіївна; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
    Аналіз методів визначення верхніх меж ціни на науково-технічну продукцію є важливою складовою стратегії ціноутворення в галузі високих технологій. Розглядаючи зовнішні та внутрішні фактори, дослідження виявляє взаємозв'язок між економічними умовами, конкурентоспроможністю та вартістю виробництва наукових інновацій. На тлі відсутності наукових підходів до ціноутворення, спрямованих на унікальність та унікальні особливості науково-технічної продукції, виокремлюються проблеми та потреба у нових методиках. Аналіз ринкових умов і вимог споживачів стає ключовим визначником верхніх меж ціни, де враховуються фактори, такі як попит, платоспроможність та конкурентність. Взаємодія внутрішніх факторів, таких як собівартість і прибуток, із зовнішніми, включаючи ринкову кон'юнктуру та стратегії конкурентів, визначає баланс у ціноутворенні. Дослідження підкреслює необхідність розробки цінових стратегій, що адаптовані до особливостей високотехнологічних інновацій, для забезпечення ефективного функціонування галузі. У роботі було проаналізовано методи визначення верхньої межі ціни для нової продукції, з урахуванням економічних інтересів споживача. Ці методи базуються на ціні базової техніки, яка скоригована за допомогою коефіцієнтів еквівалентності. В роботі було проведено порівняння практично використовуваного та запропонованих методів розрахунку верхньої межі ціни для науково-технічної продукції. Визначення верхньої межі дає можливість визначення оптимального обсягу виробництва нової продукції. Проведений аналізрозрахунків верхньої межі цін для нової продукції дозволяє визначити оптимальний обсяг продажів. Запропоновані методи визначення комплексного показника верхньої межі ціни, дають можливість відносно достовірно визначити показник вартості нової продукції.
  • Ескіз
    Документ
    Використання сітьового методу планування інноваційних процесів при створені й освоєнні нової техніки
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Погорєлов, Сергій Миколайович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Самойленко, Владислав Сергійович
    В статті розглянуто теоретико-методичні питання планування інноваційних процесів, які здійснюється головним чином за допомогою лінійних (чи стрічкових) графіків Ганта і сітьових методів. Лінійні графіки, як правило, укрупнено відбивають процес створення й освоєння нової техніки (СОНТ) у масштабі часу по основних його стадіях чи етапам. При цьому передбачають, де це можливо, паралельно-послідовне чи паралельне виконання робіт (етапів). Лінійним графікам властиві такі недоліки: умовність при визначенні загальних термінів розробки; неможливість установлення важливості кожної з робіт для досягнення кінцевої мети; труднощі із внесенням коректив у зв'язку зі змушеними простоями і відстрочками за окремими суміжними роботами; неможливість багатоваріантного прогнозування; труднощі із автоматизацією планово-облікових робіт. Ці недоліки значною мірою усуваються застосуванням систем сітьового планування і управління (СПУ). Ця система являє собою комплекс графічних і розрахункових методів, організаційних заходів і контрольних прийомів, що забезпечують моделювання, аналіз і динамічну перебудову плану виконання складних проектів. СПУ є одним з методів кібернетичного підходу до управління складними динамічними системами з метою забезпечення визначених оптимальних показників, наприклад, мінімального часу виконання всього комплексу робіт чи мінімальної вартості розробки. Реалізація досягнень НТП при створенні, виробництві й експлуатації нової техніки підвищує її ефективність і конкурентоздатність у порівнянні з застосовуваною технікою. З іншого боку, безперервність НТП і прискорення його темпів скорочують період ефективності конкретних моделей техніки і зменшують їх сумарний економічний ефект, а відповідно і їхню конкурентоздатність за період використання. У цьому виявляється взаємозв'язок економічної ефективності нової техніки і її морального зносу. Ця форма впливу НТП на економічну ефективність нової техніки висуває в число найважливіших фактор часу. Програш у часі може звести до нуля ефективність найбільш прогресивних на момент розробки технічних засобів. Для більш раннього виходу на ринок особливо важливо при цьому скорочення періоду створення й освоєння виробництва нової моделі і періоду освоєння її проектного випуску.
  • Ескіз
    Документ
    Економічна безпека підприємства: методологічна сутність та складові формування
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Зіненко, Костянтин Анатолійович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
    Мета статті полягає в дослідженні теоретико-методичних аспектів визначення дефініцій «безпека», «економічна безпека» та «економічна безпека будівельного підприємства». Доведено, що безпека суспільства характеризується як взаємозв'язок трьох складових: політичної стабільності, економічного процвітання та обороноздатності держави, що залежать, у свою чергу, як від певних внутрішніх, так і зовнішніх параметрів. Узагальнюючи розуміння суті безпеки автори стверджують, що безпека є категорією, яка характеризує стан захищеності для суб’єкта та можливість протистояти загрозам. Виділено та охарактеризовано сім етапів в розвитку дефініції «безпека», починаючи з античних часів і до нашого часу. Проводячи компаративний аналіз визначень науковців щодо суті економічної безпеки підприємства виділено два основні підходи до її розуміння відповідно яких можна систематизувати визначення: перший – вузький, відповідно якого економічна безпека розглядається з позиції захищеності та здатності підприємства усунути загрози; другий – значно ширший, до якого відносяться визначення що базуються на встановлені мети функціонування підприємства. Авторами доведено, що формування системи оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства потребує вивчення галузевої специфіки. Специфіка будівельної галузі полягає у впливі на інші галузі національної економіки країни. Вона є пріоритетною основою економічного зростання, формує структуру економіки шляхом реалізації частини інвестицій в основний капітал інших галузей виробництва. Обґрунтовано, що формування системи оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства потребує вивчення галузевої специфіки. Специфіка будівельної галузі полягає у впливі на інші галузі національної економіки країни. Вона є пріоритетною основою економічного зростання, формує структуру економіки шляхом реалізації частини інвестицій в основний капітал інших галузей виробництва. В авторському розумінні методологічна сутність економічної безпеки будівельного підприємства визначається як стан захищеності підприємства, що забезпечує стійке функціонування та досягання цілей підприємства в поточній діяльності та його розвиток у перспективі з урахуванням інтересів та взаємодії зацікавлених сторін. Узагальнення існуючих підходів до визначення складових економічної безпеки, зокрема, врахування особливостей виробничо-комерційної діяльності підприємств будівельної галузі, з метою забезпечення їх економічної безпеки виділено шість її складових: фінансова, техніко-технологічна, кадрова, ринкова, правова, екологічна. Запропонований перелік складових не лише дозволяє врахувати галузеві особливості їх діяльності, а і дає змогу окреслити фактори внутрішнього та зовнішнього середовищ які впливають на кожну з них і можуть здійснювати як стабілізуючий, так дестабілізуючий вплив на діяльність будівельних підприємств у процесі їх господарської діяльності.
  • Ескіз
    Документ
    Стратегічне управління розвитком підприємства на засадах інтелектуальної власності
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Витвицька, Ольга Данилівна; Перерва, Петро Григорович; Ковальчук, Світлана Володимирівна
    В статті доведено, що ефективне управління ресурсами промислового підприємства з використанням інтелектуальних ресурсів є ключовим елементом його стратегії розвитку, незалежно від розміру та позиції на ринку. Підприємства, для яких права інтелектуальної власності є цінним активом, повинні приділяти особливу увагу побудові системи стратегічного управління ними. Це вимагає врахування питання захисту інтелектуальної власності в багатьох процесах управління, належного розподілу завдань і створення організаційних структур, процедур, положень і контрактів, визначення бюджетів і забезпечення професійного персоналу та інструментів. Аналіз існуючих публікацій дозволив зробити висновок про те, що стратегічне управління розвитком – це науково обґрунтований вплив топ-менеджменту на соціально-економічний розвиток підприємства, що забезпечує стійке зростання результатів комерційної діяльності підприємства. Доведено, що формування система управління розвитком підприємств передбачає наявність взаємопов’язаних підсистем. Запропонована низка складових системи управління розвитком промислового підприємств на засадах інтелектуальної власності. Рекомендовано базову стратегію розвитку визначати в залежності від виду моделі ринкової поведінки підприємства, яка багато в чому залежить від рівня (оцінки) зовнішнього потенціалу підприємства: високому потенціалу відповідає наступальна модель поведінки підприємства, низькому потенціалу відповідає захисна ринкова модель поведінки. Визначено, що стратегічними завданнями інтелектуальної власності є: захист від конкуренції: наявність патенту забезпечує підприємству монопольне становище на своєму цільовому ринку на протязі достатньо довгого періоду часу (до 20 років); додатковий захист: деякі патенти розробляються не з метою прямої комерціалізації; уникнення комерційний (ринкових) суперечок: підприємства мають можливість комерціалізувати свої технології на протязі тривалого терміну без наявних загроз зловживання його правами інтелектуальної власності конкурентами; основи для комерційних союзів: знайти ділових партнерів по даній бізнес-діяльності значно легше, коли підприємство має в своєму розпорядженні конкурентоспроможний патентний портфель.
  • Ескіз
    Документ
    Формування стратегій управління антимонопольними комплаєнс-ризиками
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
    В статті доведено, що антимонопольний комплаєнс у даний час трактується, як система внутрішньо-корпоративного попередження порушень антимонопольного законодавства. Тому антимонопольний комплаєнс визначається, як система внутрішнього забезпечення відповідності вимогам антимонопольного законодавства (антимонопольний комплаєнс) - сукупність правових і організаційних заходів, передбачених внутрішнім актом (актами) господарюючого суб'єкта або іншої особи з числа осіб, що входять в одну групу осіб з таким суб'єктом господарювання, якщо такі внутрішні акти поширюються на такого господарюючого суб'єкта і спрямованих на дотримання ним вимог антимонопольного законодавства та попередження його порушення. Обґрунтовано, що кількісна оцінка будь-якого виду діяльності і ризиків може бути досить складною задачею, тому до процесу управлінняризиками важливо залучити фахівців у конкретній сфері діяльності з досвідом роботи в сфері управління ризиками і оцінкою ризиків, а також спеціалістів в антимонопольній сфері. Визначено найбільш характерні етапи оцінки ризиків підприємства і побудови системи управління ними в структурі антимонопольного комплаєнса. Репутація підприємства стала реальним ринковим фактором, інвестори почали оцінювати ділові якості підприємств в цілому, їх підхід до рішень складних проблем, креативність, чесність, участь у вирішенні соціальних проблем суспільства. На перший план поступово виходять так звані «нематеріальні якості» - імідж товару і репутація, тому жодне підриємство не може ігнорувати такі фактори, як ділові взаємовідносини і громадську думку. Сильна позитивна репутація підприємства сприяє підвищенню його конкурентоспроможності, залучає до співпраці інвесторів, постачальників, споживачів, підтримує високу ринкову вартість акцій. Кожне послаблення репутації підприємства приносить суттєві матеріальні та іміджеві збитки промисловому підприємству.
  • Ескіз
    Публікація
    Стратегія маркетингу логістичних послуг у підприємницькій діяльності: ціноутворення та політика розподілу
    (Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2021) Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Косенко, Андрій Васильович; Косенко, Олександра Петрівна; Ткачова, Надія Петрівна
    В статті доведено, що маркетингова логістика – це планування, оперативне управління та контроль фізичних потоків матеріалів і готових продуктів, починаючи з місць виникнення потоків вихідної сировини, комплектуючих деталей і т. п. і закінчуючи доведенням кінцевих продуктів до споживачів, з метою найбільш ефективного задоволення їх запитів.
  • Ескіз
    Документ
    Ефективність інформаційних технологій в управлінні інтелектуальною власністю промислового підприємства
    (Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2021) Перерва, Петро Григорович; Маслак, Ольга Іванівна; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Кучинський, Володимир Анатолійович; Ілляшенко, Сергій Миколайович
    В статті доведено, що інформаційні технології ‒ це база для розробки інформаційних систем, які є головним інформаційним ресурсом, що забезпечує ефективність бізнесу виробничих систем. Використання комп'ютерних технологій і сучасного програмного забезпечення допомагають поліпшити швидкість і якість управлінських рішень у ввиробничій, інтелектуальній та маркетинговій діяльності промислового підприємства. В процесах управління інтелектуальною власністю використовуються різні види інформаційних систем. У комерційно-виробничій практиці промислових підприємств та організацій основними видами господарської діяльності, які визначають необхідні ознаки розподілу інформаційних систем, є творча, виробнича, фінансова, маркетингова та кадрова діяльність.