Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
9 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Атрибутивна риса поведінкової компетенції фахівця з управління проєктами(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Пономарьов, Олександр Семенович; Лобач, Олена Володимирівна; Харченко, Алла ОлександрівнаПредмет статті полягає у визначені поняття впевненості у собі як однієї з атрибутивних рис проєктного менеджера, яка впливає на здатність успішно виконати передбачені проєктом завдання. Мета статті полягає у розкриті ролі та значення впевненості у собі як атрибутивної якості особистості фахівця з управління проєктами, в першу чергу у проєктного менеджера, а також обґрунтування можливостей та умов цілеспрямованого розвитку цієї риси. Завдання дослідження полягає у визначенні умов та інструментарію розвитку впевненості у собі як важливої поведінкової компетенції фахівця з управління проєктами. Розкрити природу динамічного характеру впевненості людини у собі як специфічного психічного утворення й показати, що це відкриває можливості послідовного й цілеспрямованого розвитку впевненості у собі. Методи дослідження включають, по-перше, аналіз ролі впевненості у собі як атрибутивної якості в системі поведінкових компетенцій в процесі формування ефективної проєктної команди. По-друге, визначення показників впевненості менеджера проєкту та команди проєкту в цілому з використанням методів теорії пізнання та експертних оцінок. По-третє, визначення рис і якостей, які визначають впевненість у собі за допомогою методів й механізмів управління проєктами, педагогіки та психології. Результати. Проаналізовано досвід розвитку впевненості у собі майбутніх фахівців з управління проєктами. Обґрунтовано необхідність включення професійно значущих особистісних рис і якостей в загальну систему професійної підготовки фахівців з управління проєктами. Розкрито значення і сенс феномену впевненості у собі як однієї з атрибутивних рис проєктного менеджера. Обґрунтовано, що розвиток впевненості в учасників команди та впевненості керівника у його проєктній команді впливає на здатність успішно виконати передбачені проєктом завдання. Висновки. По-перше, впевненість у собі виступає специфічним різновидом більш загального поняття впевненості як психологічного стану людини, при якому вона вважає істинними певні положення й не припускає сумнівів у можливості відмови від них чи їхнього спростування. По-друге, впевненістю у собі виступає усвідомлення та переживання людиною своїх здібностей і можливостей, адекватних цілям і завданням, що постають перед нею чи які вона сама ставить перед собою, своїм життям і діяльністю. По-третє, формування і розвиток впевненості у собі майбутніх фахівців з управління проєктами можна достатньо ефективно здійснювати як шляхом цілеспрямованого використання тренінгів, ділових та рольових ігор, аналізу проблемних ситуації тощо так і шляхом надання їм переконливих порад та рекомендацій стосовно необхідності внесення відповідних змін у свій характер, поведінку та взаємовідносини з іншими людьми. В-четверте, педагогам доцільно виявляти рівень самооцінки і домагань студентів, зіставляти його з реальним рівнем компетентності кожного з них та виробляти дієві, достатньо обґрунтовані на основі індивідуального підходу консультації та рекомендації з особистісного розвитку. Подальшими дослідженнями у розглянутому напрямку вважаємо збагачення матеріалу аналізом практичного досвіду професійної діяльності випускників у сфері управління проєктами.Документ Конфлікти в управлінні проєктами(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Гринченко, Марина Анатоліївна; Пономарьов, Олександр Семенович; Лобач, Олена Володимирівна; Харченко, Алла ОлександрівнаПоказано, що у разі виконання людьми спільної діяльності, в тому числі і в практиці використання технології управління проєктами, між виконавцями та різними групами виконавців можуть виникати конфлікти. Вони звичайно зумовлені відмінністю цілей і мотивів, прагнень та інтересів людей та їхніх психологічних характеристик. Конфлікти є небажаними явищами, оскільки вони істотно ускладнюють взаємодію та взаємовідносини між виконавцями й відповідно заважають отримувати бажані чи очікувані результати спільної діяльності з виконання проєктних завдань. Проаналізовано природу і можливі причини конфлікту та його різновиди. Зокрема, визначено, що далеко не кожна відмінність викликає конфлікти. Їхніми джерелами постають здебільшого тільки ті ситуації, в яких зачіпаються матеріальні інтереси хоча б однієї із сторін, їхні гідність чи соціальний статус. Це свідчить про важливість урахування в практиці управління проєктами не тільки технологічних, але й психологічних аспектів діяльності. З’ясовано характер взаємовпливу рівня згуртованості, психологічної сумісності й корпоративної культури проєктної команди і впливу можливого конфлікту на неї та на взаємовідносини між членами команди проєкту. Показано, що імовірність виникнення конфлікту істотно зростає, коли у складі команди проєкту є так звані конфліктні особистості. Розкрито сенс і характер діяльності керівника проєкту, спрямованої на запобігання конфліктних ситуацій як прояву однієї з важливих його поведінкових компетенцій. Наведено приклади змісту й характеру моделі адекватної поведінки керівника в умовах конфлікту, а також поведінки, що вимагає корекції. У роботі розглянуто сутність конфліктологічної компетентності керівника проєкту, яка включає також знання і розуміння керівником його можливих хибних дій, здатних породжувати конфліктні ситуації та конфлікти. Розглянуто ефективні способи запобігання конфліктів та управління ними у разі їх виникнення.Документ Інтелігентність як атрибутивна риса педагога(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Пономарьов, Олександр Семенович; Кіпенський, Андрій ВолодимировичСтрімкий розвиток суспільства призводить до появи цілої множини трендів, які є потенційно конфліктогенними, а соціокультурні відносини в інформаційному суспільстві здобувають сукупність різноспрямованих тенденцій. Вирішення суперечностей сучасного світу європейські фахівці вбачають в організації безперервної освіти всіх верств населення. До того ж, формування нових суспільних вимог до системи освіти обумовлено необхідністю поєднання науково-технічного і соціального прогресу. Разом з професійною підготовкою майбутній фахівець повинен оволодіти культурою й гуманістичною системою життєвих цінностей, цілісною сукупністю знань з соціально-гуманітарних людинознавчих дисциплін. Його освіченість, вихованість та особистісний розвиток мають вивести його на рівень справжнього інтелігента. Для ефективного розв’язання проблеми підготовки такого фахівця визначальною умовою виступає високий рівень професіоналізму і справжня інтелігентність педагога. Разом з тим реалії сьогодення вимагають уточнення сенсу поняття інтелігенції. До її складу слід включити активну громадянську позицію, чіткі світоглядні орієнтири та прагнення розвивати ці риси і якості в інших людей. Завданням інтелігента постає й поширення в соціумі культури та гуманістичної системи духовних цінностей. Цьому його також має навчити педагог як професіонал та інтелігент.Документ Науково-технічна інтелігенція та її відповідальність за майбутнє світової цивілізації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кіпенський, Андрій Володимирович; Пономарьов, Олександр СеменовичПоказано, що на тлі розвитку науки, техніки і технологій відбувається помітна духовно-культурна й морально-етична деградація людського суспільства. При цьому метою статті є спроба відповісти на одне з найголовніших питань сьогодення – чому розвиток науки, техніки й технологій призводить до духовної деградації у суспільстві, до загострення взаємовідносин в системі «людина-суспільство-природа-техносфера». На думку авторів, однією з причин такого становища є те, що для представників науково-технічної інтелігенції шкала цінностей досить часто обмежується «досконалою конструкцією» у технічному відношенні, тобто – висока функціональність та надійність за низької вартості виробництва. Разом з істотним погіршенням екологічної ситуації це створює реальну загрозу самому існуванню нашої цивілізації. Ось чому саме зараз людина-творець науково-технічного прогресу повинна відчувати все більшу особисту відповідальність за долю світової цивілізації, за наслідки обраних шляхів і характеру розвитку людства, за його майбутнє. Показано, що для подолання кризи необхідно посилити соціально-гуманітарну складову підготовки науково-технічної інтелігенції. Тільки за таких умов можна досягти того, що її представники, які є учасниками творчого виробничого процесу, будуть спроможні підтримувати цей процес з гуманістичних позицій, у потрібному напрямку формувати громадську думку. Також треба формувати у науково-технічної інтелігенції відповідальність за технологічний розвиток світової цивілізації, підвищувати в її очах роль і значення у технологічному середовище таких категорій, як духовність, моральність та законність. Без цього в умовах бурхливого науково-технічного прогресу й інноваційного розвитку суспільство безумовно зіткнеться з нестабільністю, кризами та хаосом. На думку авторів подолати їх може тільки відповідним чином професійно підготовлена, висококультурна, духовна та відповідальна науково-технічна інтелігенція.Документ Лідерство в системі поведінкових компетенцій фахівця з управління проектами(НТУ "ХПІ", 2018) Гринченко, Марина Анатоліївна; Пономарьов, Олександр Семенович; Лобач, Олена ВолодимирівнаПереважання командного характеру діяльності фахівців з управління проектами висуває високі вимоги до їх особистісного розвитку, а отже й до прищеплення їм поведінкових компетенцій. В системі цих компетенцій чільне місце належить лідерству. Тому виявлення потенційних лідерів і наступний цілеспрямований розвиток їхнього лідерського потенціалу постає важливим завданням навчально-виховного процесу. На підставі узагальнення практичного досвіду цієї діяльності розглянуто шляхи, методи і педагогічні технології, які допомагають успішно вирішити це завдання. Наведено також застосовувану технологію контролю знань студентів.Документ Формування відповідальності як поведінкової компетенції фахівця з управління проектами(НТУ "ХПІ", 2016) Пономарьов, Олександр СеменовичРозглянуто сутність феномену відповідальності та її роль в житті й діяльності людини і суспільства. Показано, що відповідальність має розглядатися як одна з найважливіших поведінкових компетенцій фахівця з управління проектами. Проаналізовано стан проблеми з формування і розвитку відповідальності студентів, висвітлено практичний досвід її формування в процесі викладання дисципліни з поведінкових компетенцій. Показано необхідність забезпечення системної цілісності навчально-виховного процесу і застосування активних методів навчання. Запропоновано вважати відповідальність одним із складників системи поведінкових компетенцій фахівця з управління проектами.Документ Філософська рефлексія феномену виробничої культури(НТУ "ХПІ", 2008) Пономарьов, Олександр Семенович; Артеменко, М. Г.З соціально-філософських позицій проаналізовано сутність феномену виробничої культури та її онтологічний статус. Показано історичний характер виробничої культури та розглянуто джерела її генезису й розвитку. Розкрито зміст і структуру поняття виробничої культури, її взаємозв'язків із загальною культурою і розвитком матеріальних і духовних основ життєдіяльності суспільства.Документ Логіка науки і техніки як методологічна основа дослідження історії їхнього розвитку(НТУ "ХПІ", 2008) Пономарьов, Олександр СеменовичРозглянуто зв'язок між історією науки і техніки та логікою і методологією їх розвитку на сучасному етапі. Обґрунтовано необхідність урахування закономірностей логіки при розробці нової техніки і технологій, щоб уникнути негативних наслідків для людини і природного середовища.Документ Формування професійної відповідальності майбутнього інженера(НТУ "ХПІ", 2013) Пономарьов, Олександр Семенович; Чеботарьов, Микола КорнійовичОбґрунтовано необхідність посилення відповідальності інженера за свої професійні рішення й дії та їх можливі наслідки. Наведено педагогічні умови і засоби прищеплення студентам почуття особистої відповідальності за характер дій та бездіяльності, висловлювань і взаємовідносин з людьми. Показано місце відповідальності в загальній системі професійної і соціальної компетентності інженера.