Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

20202

Налаштування

Автор: search.filters.author.Таловер, Володимир АдиславовичORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-6333-1112

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Планування кар'єри та професійного розвитку в економічній сфері: формування системи управління
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Яковенко, Ярослава Юріївна; Таловер, Володимир Адиславович; Лозовик, Дмитро Борисович; Бала, Володимир Володимирович
    У статті розкрито особливості планування та розвитку кар’єри, розглянуто її особливості як процесу, який здійснюється в умовах інформатизації та динамічної зміни соціально-економічних відносин, а також передбачає необхідність професійного становлення та розвитку особистості. Уточнено категоріально-понятійний апарат з питань управління кар’єрою. Наголошено на тому, що ринок знань, який включає в себе навички, творчі здібності працівника, професіоналізм і компетентність, стає рушійною силою професійного розвитку, який полягає у підвищенні мотивації та покращені здібностей у відповідності до виконуваної діяльності. Було з’ясовано стан вивчення основних факторів, що впливають на формування кар’єрних орієнтацій. Також у ході дослідження було виявлено проблеми стосовно реалізації кар’єри молодіна сучасному ринку праці. Авторами стверджується, що дипломований фахівець обирає напрям своєї діяльності серед багатьох варіантів, які можна узагальнено розділити на три категорії: бізнесова діяльність, робота на державній службі чи академічна наука. Окремо було досліджено економічний ефект від націленості працівника на професійний розвиток і зростання та подано чинники розвитку фахівця-економіста у сфері академічної науки. Розкрито основні положення сучасної концепція розвитку кар’єри, зокрема: свобода вибору освітніх траєкторій, узгодження розвитку кар’єри з прагненнями індивіда, поступове планування кар’єри. Здійснено порівняння системи професійної підготовки економістівв Україні та закордоном. Також встановлено, що фахівці уекономічній сфері не завжди уявляють власне професійне майбутнє і кадровий потенціал, а також сукупність необхідних у майбутньому знань і навичок. Підсумовано, що важливе значення у формуванні та управлінні кар’єрним розвитком мають врахування динаміки розвитку кар’єри та мотиваційні аспекти.
  • Ескіз
    Документ
    Бізнес-культура, її склад та механізм формування
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Воробйова, Лариса Дмитрівна; Таловер, Володимир Адиславович
    Під бізнес-культурою можна розуміти дещо різні явища. По-перше, її можна розглядати як загальне широке поняття, а можна як вузьке визначення бізнес-етикету. У першому випадку, бізнес-культура включає в себе складні системи взаємовідносин на підприємствах і між ними. У вузькому значення — це виконання норм і правил, які подекуди за змістом є не більше ніж умовностями. По-друге, бізнес-культуру можна розглядати як корпоративну культуру певного підприємства або ж сукупність культурних норм та цінностей певного регіону, країни або сучасного світу. Насправді, усі вище перелічені ознаки взаємопов’язані. Бізнес-культура — це модель або стиль ділових операцій та комунікації. Це способи ведення бізнесу, як в окремо взятій компанії, так і в глобальному середовищі. Культура бізнесу всередині компанії визначає, як різні рівні співробітників спілкуються один з одним, а також як співробітники працюють із клієнтами та партнерами. Тому було розглянуто склад і фактори впливу на бізнес-культуру, різноманітні функції, що визначаються внутрішнім станом формального механізму підприємства та ті, що визначаються необхідністю адаптації підприємства до свого зовнішнього середовища. Також досліджено складові компоненти корпоративної культури, особливості механізму формування бізнес-культури та систему індикаторів щодо оцінки складових бізнес-культури. Також у роботі були досліджені граничні інтервали для визначення якісного рівня бізнес-культури, що дозволить підвищити обґрунтованість та якість прийнятих управлінських рішень; поліпшити інформаційно-аналітичне забезпечення процесів управління бізнес-культурою; знизити ступінь невизначеності та ризику при здійсненні заходів щодо її формування. Бізнес-культура включає місію підприємства - найважливішу мету його існування та розвитку, а також цінності, що розділяють люди, які працюють на підприємстві; традиції, норми і правила поведінки, а також моральні та естетичні принципи, на яких вони ґрунтуються.