Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Публікація Економічна оцінка комерціалізації інновацій в системі менеджменту "розумного підприємства"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Перерва, Петро Григорович; Мащенко, Марина Анатоліївна; Ткачова, Надія Петрівна; Долина, Ірина ВолодимирівнаУ статті розглядається роль економічної оцінки в процесі комерціалізації інновацій в контексті управління "розумними підприємствами", аналізується важливість економічної оцінки комерціалізації інновацій в системі менеджменту "розумного підприємства". Доведено, що інновації є ключовим елементом для досягнення успіху підприємств у системі «розумного підприємства». Ефективна їх комерціалізація може сприяти підвищенню продуктивності та конкурентоспроможності. Оцінка економічної доцільності впровадження інновацій є важливим процесом, який дозволяє підприємствам проаналізувати, чи є потенційні вигоди від інвестицій у нові технології вищими за витрати. Автори розглядають ключові аспекти, такі як ефективність впровадження інновацій, методи моніторингу фінансових результатів та управління ризиками. Особливу увагу приділено використанню аналітичних інструментів і даних для прийняття зважених рішень. Стаття підкреслює необхідність змін в організаційній культурі для сприяння інноваційності та конкурентоспроможності. Постійний моніторинг економічних показників і результатів впроваджених інновацій дозволяє оперативно коригувати стратегії та процеси для досягнення максимального результату. Ефективні стратегії управління ризиками можуть знизити невизначеність, пов'язану з впровадженням нових технологій, що особливо важливо в умовах конкурентного середовища. Особливу увагу приділено інтеграції інноваційних технологій та бізнес-процесів, які забезпечують підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємств. Автори аналізують ключові аспекти економічної оцінки, такі як вибір показників ефективності, методи моніторингу результатів впровадження інновацій, а також стратегії управління ризиками. Підкреслюється важливість використання аналітичних інструментів і великих даних для ухвалення зважених рішень, що реагують на зміни ринкової ситуації. Стаття також відзначає, що для успішної комерціалізації інновацій необхідна адаптація організаційної культури, що сприяє відкритості до нових ідей і здатності до їх реалізації. В результаті представлено концептуальну модель економічної оцінки, яка може бути використана підприємствами для ефективного управління інноваційними проектами. Пропонована до використання на практиці концептуальна модель економічної оцінки включає в себе практичні рекомендації для успішної комерціалізації інновацій у бізнес-середовищі. Викладені в статті науково-методичні положення та рекомендації є важливими для розуміння суті та значення економічної оцінки в процесі комерціалізації інновацій у сучасному бізнес-середовищі, що сприяє розвитку «розумних підприємств».Публікація Теоретико-методична сутність маркетингу взаємовідносин(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ткачова, Надія Петрівна; Косенко, Софія АндріївнаУ даній статті розглядається сучасна концепція маркетингу - маркетинг взаємовідносин. У період з 1950-х і аж до 1990-х років відбулося формування концепції, починаючи від споживчого маркетингу, і закінчуючи власне маркетингом взаємовідносин. Маркетингові партнерські відносини засновані на принципах традиційного маркетингу, але мають відмінності, які істотно змінюють підхід підприємства до цієї бізнес- складової. Крім того, можна виділити вісім складових маркетингових відносин, які розглянуті в статті. В даний час маркетингу відносин як новій парадигмі приділяється велика увага як у зарубіжних, так і в українських дослідженнях. Більшість науковців відзначають такі основні причини зростання інтересу до концепції маркетингу взаємин: глобалізація економіки та насичення попиту, розвиток маркетингу сфери послуг, розвиток маркетингу на промислових ринках, розвиток інформаційних технологій, систем інформаційної комунікації. Доведено, що маркетингу взаємовідносин, як економічній категорії, притаманні і певні принципи, які формуються на принципах традиційного маркетингу, але мають відмінності, які суттєво змінюють підхід підприємства до цього компонента бізнесу. До принципів власне маркетингу взаємовідносин ми пропонуємо віднести наступні: принцип створення нової цінності з подальшим розподілом вигоди між споживачем та виробником; принцип індивідуалізацій споживача, який після придбання продукції підприємства стає його партнером у процесі визначення нових цінностей; принцип цільового призначення бізнес-процесів підприємства (технології, комунікації, підготовка персоналу тощо), які мають бути спрямовані на створення цінностей, якими хоче володіти споживач; принцип виробництва в реальному часі, який не спрямований на невизначено довгу перспективу; принцип привілейності постійних споживачів, на відміну від споживачів або організацій, що регулярно змінюють партнерів. У майбутньому наявність цього принципу передбачає тісніші стосунки з базовими клієнтами; принцип підпорядкування внутрішніх цінностей підприємства забезпеченню виникненню або випуску тієї цінності, яку хоче мати споживач. Ефективному використанню цього принципу підпорядковані зовнішні взаємозв'язки: постачальники, посередники, акціонери та інші суб'єкти ринку. Знання особистих цінностей дозволяє усвідомити, які потреби мають першорядне значення для споживача, яким чином останній оцінює свою задоволеність від споживання цього товару, або послуги, що має особливо важливе значення для ефективної реалізації концепції маркетингу взаємовідносин. Орієнтація організації на клієнтів, забезпечення вищого рівня їхньої задоволеності та зміцнення зв'язків з клієнтами, призводять до подальшого підвищення цінності окремих клієнтів і дозволяє підприємству їх повніше використовувати.Публікація Формування конкурентного, інтелектуального і маркетингового потенціалу інноваційного підприємництва(НТУ "ХПІ", 2018) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра Петрівна; Ткачова, Надія Петрівна; Ткачов, Максим МихайловичУ статті обґрунтовано основні види потенціалів, що визначають ефективність підприємницької діяльності промислових підприємств та організацій. В якості основних факторів виділені результати цінової, інноваційної, інвестиційної та маркетингової політики. Запропоновано методичні положення оцінки різного виду потенціалів з використанням методу факторного аналізу. Фактори впливу на відповідний потенціал підприємництва груповано до групи умовно-постійних і до групи змінних Розроблено низку економіко-математичних моделей з використанням яких є можливість проведенні оцінки різного виду потенціалів не тільки на макрорівні, а і на мезорівні. Результати дослідження апробовані на ряді промислових підприємств та в університетських структурах.