Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Дослідження температурного коефіцієнту лінійного розширення біосумісних склокристалічних матеріалів на основі системи Li₂O-СaO-ZrO₂-TiO₂-MgO-ZnO-Al₂O₃-B₂O₃-P₂O₅-SiO₂(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабіч, Олена Вікторівна; Саввова, Оксана Вікторівна; Фесенко, Олексій Ігорович; Гопко, Андрій ОлексійовичВстановлена перспективність застосування біосумісних скаффолдів із архітектонікою кісткової тканини для заміщення значних ділянок кісткової тканини. Встановлена необхідність створення зміцнених пористих біоактивних склокристалічних матеріалів, які експлуатуються в умовах змінних навантажень та характеризуються високими остеокондуктивними та остеоіндуктивними властивостями. Визначено основні критерії формування зміцненої ієрархічної пористої структури біоактивних склокристалічних матеріалів в умовах термічної обробки. Обґрунтовано вибір системи Li₂O-СaO-ZrO₂-TiO₂-MgO-ZnO-Al₂O₃-B₂O₃-P₂O₅-SiO₂, в межах якої обрані склади стекол серії ОС з вмістом основних компонентів та модифікуючих добавок, у мас. %: CaF₂ 0,5-2,5; CeO₂ 0,01-0,05; SrO 0,01-0,05; Nb₂O₃ 0,01-0,1; SrO 0,01-0,1 та зі співвідношенням Са:P = 1,67 та SiO₂:Li₂O = 4,0 та розроблено склокристалічні матеріали, які характеризуються вмістом кристалічних фаз гідроксиапатиту та дисилікату літію для формування біоактивної зміцненої структури. Проаналізовано вплив хімічного та фазового складу модельних стекол на кристалізаційну здатність та термічні властивості склокристалічних матеріалів на їх основі. Визначено, що показник ТКЛР для дослідних скломатеріалів в температурному інтервалі 25-600°С складає 78-130,2·10⁻⁷°С⁻¹ і визнається видом та вмістом кристалічних фаз та складом склофази. Встановлено, що формування ситалізованої взаємозв’язаної структури з наявністю 50 об. % гідроксиапатиту та 10 об. % літію дисилікату з ТКЛР близько 100·10⁻⁷°С⁻¹, визначає можливість одержання якісних міцних та бездефектних пористимих біосумісних матеріалів та покриттів по сплавівам титану на основі кальційсилікофосфатних склокристалічних матеріалів для створення єдиної конструкції ендопротезу. Створення зміцнених наноструктурованих склокристалічних матеріалів з ієрархічною пористою структурою, здатністю до витримки термічного навантаження та формування міцного сполучення зі сплавами з титану дозволить вирішити нагальні проблеми заміщення значних ділянок кісткової тканини.Документ Дослідження процесів мінералізації питної води керамічними мінералізаторами для систем очищення побутової води(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Фесенко, Олексій Ігорович; Масальський, Юрій Вікторович; Бардакова, Ксенія Володимирівна; Зайцева, Інна Сергіївна; Панайотова, Тетяна ДмитрівнаРозглянута роль прісної води у формування держави та визначено, що належне управління водними ресурсами є критично важливим компонентом зростання рівня життя населення усіх країн світу, як з точки зору розвитку промислового комплексу держави, так і забезпечення здоров’я нації. Проте, зростаючий рівень забруднення водних об’єктів, суттєвий знос водної інфраструктури міст та подекуди е можливість її відновлення через активні бойові дії призводять до суттєвого зниження якості питної води в Україні. Ефективним рішенням цієї проблеми є використання побутових фільтраційних систем. Серед їх значного різноманіття найбільшого поширення набули системи зворотного осмосу, здатні ефективно очищати воду від важких металів, розчинних солей вірусів та мікроорганізмів. Головним їх недоліком є вкрай низький солевміст 15/20 мг/л, що потребує домінералізації до 200 мг/мл. Існуючі системи домінералізації питної води характеризуються перевищенням граничних меж солевмісту (сольові) чи нестабільністю рівня мінералізації (мінеральні). Саме тому актуальним завданням є розробка інноваційних мінералізаторів питної води пролонгованої дії на основі невартісної вітчизняної сировини та дослідження процесів мінералізації. Одержані дані солевмісту розчинів після витримки із мінералізаторами дозволили підтвердити припущення про значний вплив співвідношення площі поверхні мінералізатора до об’єму води на швидкість процесу вилуговування. При співвідношенні 0,4 см2/мл мінімально рекомендований рівень солевмісту досягається через 7 годин витримки при стабільному рівні рН (8,15/8,70). Дослідження впливу циклічної заміни води на рівень солевмісту вказує на незначні зміни його значень при витримці впродовж однієї (71,1–79,0 мг/л) та трьох (136,9–140,3 мг/л) годин, що може бути свідченням пролонгованої дії мінералізатора. Загальна жорсткість води після 24-х годин витримки із мінералізатором складає 1,55 ммоль/л, концентрація Са²⁺ – 19 мг/л та Mg²⁺ – 7,2 мг/л, що відповідає вимогам нормативних документів.Документ Особливості структуроутворення сподуменвмісних склокристалічних матеріалів після термічної обробки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Саввова, Оксана Вікторівна; Воронов, Геннадій Костянтинович; Рябінін, Святослав Олександрович; Фесенко, Олексій Ігорович; Свіщов, Дмитро ВікторовичВизначено перспективні напрямки застосування сподуменвмісних склокристалічних матеріалів в різних галузях науки та техніки, зокрема, для підвищення обороноздатності держави. Визначено актуальність розробки полегшених високоміцних ситалів на їх основі з урахуванням аспектів енергозбереження для одержання бронеелементів. Встановлено перспективність застосування ІЧ–спектроскопії для дослідження наноструктури склокристалічних матеріалів. Розроблено склади літійалюмосилікатних стекол та режими їх термічної обробки. Досліджено особливості структуроутворення сподуменвмісних склокристалічних матеріалів, які отримано в умовах двостадійної низькотемпературної термічної обробки. З урахуванням аналізу характеру ІЧ–спектрів ланцюгових силікатів досліджено структуру склокристалічних матеріалів за даними ІЧ–спектрів та встановлено характер структуроутворення в залежності від вихідного складу скла. Встановлено, що формуванню структурної сітки скла за участю тетраедрів [AlO4], [BO4] та [SiO4] та наявність сиботаксичних груп [Si2O6] дозволяє в умовах двостадійної низькотемпературної обробки забезпечити об‘ємну кристалізацію сподуменвмісних склокристалічних матеріалів. Встановлено, що формування ситалізованої структури склокристалічних матеріалів дозволяє забезпечити їх високі значення показників твердості за Віккерсом, мікротвердості та показнику тріщиностійкісті та поряд наявністю склофази, яка виконує роль демпферу, забезпечити їх високу бронестійкість. Це підвищитъ ефективність та дозволить використовувати їх в якостї енергоруйнуючого та енергопоглинаючого шару у композиції бронеелементу «металевий сплав – кераміка – ситал». Впровадження сподуменвмісних склокристалічних матеріалів дозволить підвищити конкурентоздатність конкурентоспроможних вітчизняних бронеелементів для індивідуального захисту.Документ Дослідження впливу механічних властивостей на бронестійкість сподуменових склокристалічних матеріалів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Саввова, Оксана Вікторівна; Рябінін, Святослав Олександрович; Воронов, Геннадій Костянтинович; Фесенко, Олексій Ігорович; Смирнова, Юлія ОлегівнаВизначено перспективні методи отримання високоміцних склокерамічних матеріалів на основі літійалюмосилікатних стекол за керамічною технологією. Проведено аналіз розробок зі зміцнення склокристалічних матеріалів з вмістом сподумену. Розроблено композиційні матеріали на основі сподуменових склокристалічних матеріалів, які модифіковано діоксидом цирконію стабілізованого оксидом ітрію. Встановлено, що для алюмосилікатних стекол характерним є протікання процесу об’ємної тонкодисперсної кристалізації скла з формуванням кристалів β-сподумену у кількості 80 об. % відповідно в умовах низькотемпературної короткотривалої двостадійної термічної обробки. Встановлено, що забезпечення щільно упакованої структури матеріалу забезпечується за рахунок наявності фракцій не більше 125 мкм ≈ 70 об. %, не більше 63 мкм – 15 об. %, не більше 25 мкм – 15 об. %. Досліджено вплив структури склокристалічних матеріалів на їх механічні властивості та встановлено основні критерії забезпечення високих показників тріщиностійкості, ударостійкості та бронестійкості. Наявність для розробленого ситалу фаз з різними пружними властивостями дозволяє забезпечити більш ефективне руйнування ударника та мінімізацію позаперешкодної дії. Порівняльна оцінка розробленого ударостійкого склокристалічного матеріалу та відомого елементу бронезахисту дозволила встановити перспективність використання ситалу як бронеелементу з експлуатаційними властивостями на рівні світових аналогів. Важливими аспектами ефективного впровадження розробленого матеріалу є його зменшена вартість та вага в порівнянні з керамічними бронеелементами. Також вагоме зниження щільності та підвищення тріщиностійкості розробленого матеріалу при частковій заміні надтвердого керамічного бронеелементу на склокерамічні матеріали в якості енергоруйнуючого та дроблячого шару, дозволить зменшити вагу та підвищити в системі кераміка – ситал – кевлар живучість броні при обстрілі. Це дозволить підвищити конкурентоспроможність вітчизняних захисних бронеелементів на світовому ринку.Документ Дослідження впливу іонів важких металів у складі склокомпозиціних покриттів на патогенні мікроорганізми(НТУ "ХПІ", 2017) Саввова, Оксана Вікторівна; Фесенко, Олексій ІгоровичПроаналізовано механізм дії іонів важких металів як денатурируючих агентів в аспекті екологічної безпеки навколишнього середовища. Обґрунтовано вибір важких металів, у складі склокомпозиційних покриттів, для біоцидного захисту сталевих панелей в місцях громадського користування від патогенних мікроорганізмів та зменшення навантаження на навколишнє середовище. Підтверджена ефективність використання катіонів цинку, купруму і кальцію та аніонів фосфатів та титанатів при одержанні антимікробних склокомпозиційних покриттів з урахуванням їх токсичності. Встановлено, що використання як біоцидів іонів важких металів в технології емалювання відповідає нагальним вимогам екологічної безпеки в умовах захисту від патогенних мікроорганізмів.Документ Дослідження кристалізаційної здатності лейцитвмісних скломатеріалів на основі вітчизняної польовошпатової сировини(НТУ "ХПІ", 2016) Фесенко, Олексій ІгоровичВстановлена актуальність розробки калійпольовошпатових стекол для одержання склокристалічних покриттів по сплавах титану для зубопротезування. Розроблено модельні стекла з використанням вітчизняної сировини. Встановлено механізм кристалізації стекол системи R₂O – RO – RO₂ – R₂O₃ – SiO₂, який полягає у формуванні тонкокристалічної структури з наявністю високоміцних кристалічних фаз дисилікату літію та лейциту в умовах низькотемпературної короткочасної одностадійної термічної обробки покриттів, що є важливою умовою забезпечення їх високих експлуатаційних властивостей.Документ Аналіз напрямків розробки біоактивних композиційних покриттів по титану для дентальної імплантології(НТУ "ХПІ", 2015) Саввова, Оксана Вікторівна; Фесенко, Олексій Ігорович; Бабіч, Олена ВікторівнаРозглянуто основні види існуючих матеріалів для дентальних імплантатів та визначено актуальні напрямки розробок інноваційних матеріалів для зубопротезування. Встановлено перспективність використання композиційних матеріалів для заміни втрачених зубів з експлуатаційними властивостями наближеними до природної кістки. На основі діючих стандартів сформульовані вимоги до склокристалічних покриттів по титану для дентальної імплантології, обрано систему і склади модельних стекол та розраховано основні їх структурні показники. Визначено, що використання склокристалічних покриттів по титану як біоактивної складової при одержанні дентальних імплантатів дозволить скоротити термін зрощування та підвищити механічні властивості системи "імплантат–кістка".