Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Нові психоактивні речовини – соціальні та медичні загрози для держави, пов'язані з ними(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Чубенко, Олександр Владкорович; Грень, Лариса Миколаївна ; Чорна, Ольга ВолодимирівнаУ статті доведено, що нові психоактивні речовини представляють соціальні та медичні загрози для держави; розглянуто роль механізмів державного управління у збереженні і зміцненні здоров’я населення; висловлено про невідповідність стану профілактичної і соціальної роботи рівню загрози наркоманії в державі; розглянуто групи нових психоактивних речовин та актуальність їх вивчення, що обумовлено різким зростанням вилучень, важких інтоксикацій (у т.ч. з летальними наслідками). Розкрито соціальні наслідки розповсюдження нових психоактивних речовин. Зроблено акцент на тому, що держава повинна приділяти більше уваги щодо забезпечення матеріальної бази токсикологічних лабораторій у країні.Документ Становлення держави як потужного інструменту захисту від соціальних ризиків: міжнародний досвід(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кошкаров, Юрій Юрійович; Асєєва, Ірина Володимирівна; Алієва, Поліна ІльхамівнаСтаття присвячена аналізу досвіду становлення держави як потужного інструменту від соціальних ризиків на прикладі країін Західної Європи (Німеччини та Велткобританії); наведено поняття соціальної держави як такої, що створює всі можливі умови для реалізації економічних, соціальних і культурних прав людини, для самостійного забезпечення ініціативною та соціально відповідальною особою необхідного рівня матеріального добробуту собі та членам своєї сім’ї; розглянуто діяльність Міжнародної організації праці та Міжнародної асоціації соціального забезпечення; проаналізовано соціальний досвід становлення таких держав, як Німеччина та Великобританія; доведено, що поштовхом до більш комплексного соціального захисту в країнах Західної Європи стали низка політичних, соціальних та економічних чинників.Документ Заходи захисту людей похилого віку державою(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Гаєвая, Олександра Валентинівна; Гаряєва, Ганна Михайлівна; Лисенко, Ірина В'ячеславівнаУ статті досліджується, яким чином відбуваються поточні демографічні зміни, яке наукове переосмислення потрібне для вивчення цього не раптового явища у процесі старіння населення. Відстежуються статистичні дані ООН і неурядових організацій світу від сьогодення до 2050 року. Аналізуються зародки проблем майбутнього життя, коли кількість людей похилого віку зрівняється з кількістю дітей у світі. Зазначається, що світ знаходиться на початку змін всієї структури населення світу, яка буде стосуватися тривалості життя населення. Висвітлюється явище тривалості життя населення, зміни соціальних напрямків і вимог дотримування захисту населення похилого віку. Розкриваються теоретичні підходи, заходи, які можуть стати втіленими в організацію життя людей похилого віку у майбутньому, стати основою нової стратегії соціальної політики держави. Висвітлюються заходи держави на підставі нормативних актів, що безпосередньо спрямовані на допомогу і захист мало захищених верств населення, зокрема людей «поважного віку». Розглядаються Принципи ООН, які стали підґрунтям заходів нашої держави в реалізації стратегії людського розвитку на 2021-2023рр. Визначається основна мета надання соціальних послуг державою. Розкривається план заходів держави, де передбачено можливості і заходи для людей похилого віку і людей з обмеженими можливостями до 2027 року. Зазначається, що держава гарантує кожному ветерану праці та громадянину похилого віку належний рівень життя, задоволення різноманітних життєвих потреб, надання різних видів допомоги. Висвітлюються аргументи стосовно того, що кожна міжнародна угода є політичним компромісом, досягнутим під сильним політичним тиском. Визначається поняття «elder abuse», жорстоке поводження з літніми людьми, яке включає в себе не тільки різні види фізичного та психічного насильства, але й інші форми насильства. Висвітлюються характерні ознаки використання суспільством безпорадності й авторитету літньої людини.Документ Міжнародні підходи соціально-трудових відносин та ведення бізнесу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Юр'єва, Ірина Анатоліївна; Гаряєва, Ганна МихайлівнаСоціально-трудові відносини є ключовим елементом будь-якої економічної системи, тому актуальним питанням для України є дослідження теоретичних засад регулювання соціально-трудових відносин в країнах із розвиненою ринковою економікою, а саме на прикладі країн Європейського Союзу, з метою підвищити ефективність національного трудового законодавства. Соціально-трудові відносини залежно від способу їхнього регулювання, методів розв'язання проблем класифікують за типами. Тип соціально-трудових відносин визначається їх характером, способами їх регулювання. Світовий досвід, накопичений країнами з розвиненою ринковою економікою, має у своєму арсеналі різноманітні моделі соціально-трудових відносин. Для регулювання соціально-трудових відносин держава створює систему законодавчої і нормотворчої діяльності. Вона охоплює такі напрямки, як зайнятість, соціальна політика, умови й охорона праці, міграційна і демографічна політика і т. i. У зарубіжній соціальній практиці стали загальновизнаними три моделі соціальної держави, а відповідно і соціальної політики: ліберальна (англосаксонська), континентальноєвропейська (консервативнаі скандинавська (соціально-демократична). В основу цієї класифікації покладені принципи доступності, ступені охоплення населення та перерозподілу доходів у системах соціального забезпечення. Розглянуто практику впливу на трудові відносини на прикладі регулювання зайнятості населення, де основною задачою фінансового впливу на зайнятість — це стимулювання збереження старих і створення нових робочих місць, а також залучення в трудову діяльність мало конкурентоспроможних на ринку праці груп населення Це здійснюється шляхом створення найсприятливішого клімату для тих підприємців, які у своїй діяльності сприяють реалізації соціально-економічних задач. Міжнародна організація праці у своїх документах дотримується позиції, що єдиної моделі соціального партнерства, яка була б придатна для всіх країн не існує.Документ Стейкхолдери забезпечення якості вищої освіти: тлумачення змісту категорії та персоналізації суб'єктів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мороз, Світлана Анатоліївна; Бука, Інта Станіславівна; Мороз, Володимир Михайлович; Манчак, Ірина ТадеївнаСеред питань проблематики забезпечення якості вищої освіти слід звернути увагу перш за все на ті з них, які пов’язані з формулюванням змісту так званих базових категорій, тобто тих з категорій які, з одного боку, найбільш часто використовуються дослідниками у межах професійного (наукового) дискурсу з проблематики забезпечення якості вищої освіти, а з іншого – все ще потребують на уточнення свого категоріального змісту. Серед таких категорій, з огляду на свою поширеність у науковому обігу, позиціонує у тому числі й категорія «стейкхолдери». Вчені, так само як й фахівці-практики, достатньо часто використовують категорію «стейкхолдери» як у межах наукових дослідженнях, так й під час реалізації функцій управління розвитком системи вищої освіти. Нажаль, популярність цієї категорії у науковому дискурсі не забезпечила розвиток її змісту. У межах наукової думки існує декілька підходів до тлумачення відповідної категорії. Найбільш вдалими за своїм формулюванням є ті з них, які були інституалізовані у межах Міжнародного стандарту ISO 21001:2018 «Освітні організації. Системи менеджменту для освітніх організацій. Вимоги та настанови щодо використання» та Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. Крім того, питання ідентифікації стейкхолдерів, по відношенню до процедур та результатів функціонування ЗВО, набуло свого достатнього розвитку у межах наукових досліджень вітчизняних вчених та нормативних документах ЗВО.Документ Сучасний стан забезпечення гендерної рівності в Україні: нормативно-правовий аспект(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Грень, Лариса МиколаївнаСтаття присвячена аналізу стану забезпечення гендерної рівності в Україні. На підставі вивчення позитивного європейського та світового досвіду доведено доцільність забезпечення у практиці формування державної політики принципів гендерної рівності та обґрунтовано ефективність колегіального стилю управління щодо ппідтримки стабільності суспільних інститутів. Теоретичні та методологічні основи дослідження розкривають правове регулювання державної гендерної політики в Україні, що здійснюється нормативно-правовими актами двох рівнів: наднаціонального та національного. Мета статті – проаналізувати сучасний стан гендерної рівності в Україні та запропонувати шляхи удосконалення та розвитку національного рівня нормативно-правової бази держави з регулювання її гендерної політики. У дослідженні розглянуто законодавчу базу України щодо гендерної рівності, нормативно-правові документи, що закріплюють позиції уряду держави стосовно забезпечення гендерних прав. Наведено результати дослідження Індексу гендерного розриву із супроводжуючим його рейтингом країн світу за показником рівноправності чоловіків і жінок як в Україні, так і в інших країнах світу. Надано пропозиції щодо визнання важливості та необхідності творення законодавства, яке б сприяло закріпленню та поширенню принципу гендерної рівності шляхом удосконалення та розвитку національного рівня нормативно-правової бази держави.