Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Стратегія системного застосування програмного середовища PowerFactory для професійної підготовки за освітньою програмою "Електроенергетика"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Рудевіч, Наталія Валентинівна; Гапон, Дмитро АнатолійовичВ роботі проаналізовано область застосування програмного комплексу PowerFactory в нашій країні та за її межами. Визначено необхідність інтеграції програми в навчальний процес вищих технічних закладів України. Сформульовано стратегію системного застосування програми PowerFactory для професійної підготовки майбутніх фахівців електроенергетичної галузі. Розроблено загальні рекомендації щодо інтеграції програми в триступеневу систему підготовки за освітньою програмою «Електроенергетика». Зокрема за результатами навчання першого бакалаврського рівня вищої освіти повинні бути сформовані базові знання й уміння з розрахунку сталого й перехідного режимів, струмів короткого замикання й стійкості енергосистем, пуску електродвигунів, показників якості електричної енергії, захистів мереж у тому числі за допомогою програми. Це дозволить забезпечити у повній мірі понятійно-аналітичний рівень засвоєння знань. Другий магістерський рівень підготовки повинен передбачати оволодіння навичками розв’язання нетипових професійних завдань з проєктування електроенергетичних об’єктів та систем релейного захисту й автоматики, оптимізації режимів, диспетчерського керування та перспективного розвитку мережі в середовищі PowerFactory. Це буде сприяти продуктивно-синтетичному рівню засвоєння навчального матеріалу. Обовʼязковим компонентом підготовки здобувачів наукового ступеня доктора філософії повинно бути опанування мовою програмування DigSilent - DPL та інтерфейсами програми. Все це дозволить в подальшому вирішувати комплексні задачі в межах їх дисертаційного дослідження, що можуть бути пов’язані з плануванням та введенням режиму енергосистем, підвищенням якості електричної енергії, координацією роботи систем релейного захисту, автоматики та силової електроніки, оптимізацією роботи джерел розподіленої генерації, забезпеченням надійності та стійкості енергосистем тощо.Документ Формування особистості інженера-лідера в аспекті педагогічних ідей В. Сухомлинського(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гура, Тетяна ВіталіївнаВ статті проведений аналіз актуальності виховання моральної культури у майбутніх інженерів-лідерів. Особлива увага приділена поглядам вітчизняних науковців щодо ролі моральності та її вихованню в умовах технічного університету. В статті відзначено, що важливою характеристикою професійної культури майбутнього інженера-лідера є взаємозв’язок та взаємообумовленість з особистою ціннісною орієнтацією та морально-етичною парадигмою людини, з професійною етикою, характерною для кола його спілкування. Відзначено, що вказані норми та принципи сприяють утвердженню авторитету та пріоритету особистості не тільки як лідера, але і як осередку гуманності міжособистісних відношень. Авторка підкреслює, що моральне виховання майбутніх інженерів -лідерів в технічних вузах відіграє визначальну роль у їх підготовці, тому що воно пов’язане з розвитком особистісних якостей людини та формуванням її відношення до інших людей (команди лідера), в першу чергу до своїх потенційних колег і підлеглих. В статті підкреслено, що у сфері морального виховання майбутніх інженерів -лідерів основними завданнями є: формування свідомості, нагромадження досвіду навичок морального поводження; моральна освіта як обізнаність в питаннях моралі, етики, політики; виховання почуття особистої відповідальності за свої вчинки, своє поводження та можливі результати своєї професійної діяльності; розвиток і закріплення дієвих механізмів морального самовиховання та саморегуляції поводження. Висвітлений зв’язок педагогічних ідей В.Сухомлинського з розвитком лідерського потенціалу у студентів та викладачів вищого технічного навчального закладу. В статті підкреслено особистісні якості викладача-лідера такі, як: його прагнення мати потребу у спілкуванні зі студентами, виявляти товариськість, високі комунікабельні якості; бути глибоко порядною людиною, мати чіткі морально-етичні погляди і переконання і твердо дотримуватись їх; уміти розуміти тих, кого він навчає і виховує; бути людиною творчою і самостійною, вести активну дослідницьку і консультативну діяльність; бути терпимим і стриманим, твердим і наполегливим, уміти управляти собою, своїми емоціями і психічним станом взагалі; уміти прогнозувати можливі педагогічні ситуації, системно оцінювати наслідки своїх дій і вчинків, свого вплив у на студентів, що сприяють формуванню духовності у студентів – майбутніх інженерів-лідерів. Розглянуто основні методи та технології розвитку лідерського потенціалу у студентів та викладачів в Центрі лідерства кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І. А. Зязюна НТУ «ХПІ» такі, як проведення інформаційних і проблемних лекцій, семінарів-диспутів, семінарів-прес-конференцій, організацію тематичних наукових конференцій,проведення тренінгів, позааудиторне проведення індивідуальних консультацій студентів. В статті доведено, що в сучасних умовах недостатня увага приділяється формуванню особистості майбутніх інженерів-лідерів в технічних університетах, тоді як вона має бути обов’язковою умовою їх професійного зростання; в процесі професійної підготовки студентів необхідно впроваджувати педагогічні ідеї В. Сухомлинського, а саме, доцільним є застосування активних методів навчання з чіткою виховною спрямованістю, посиленням індивідуальної роботи зі студентами, активізацією їх діяльності в політичному, громадському та культурному житті . Авторка вважає необхідним відновлення навчальних курсів вивчення психології для всіх студентів технічного університету, а також впровадження в навчальний процес сучасних методів та технологій, розроблених викладачами Центру Лідерства та Центру сучасних педагогічних, психологічних та управлінських технологій кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І. А. Зязюна НТУ «ХПІ» на основі педагогіки В. Сухомлинського.Документ Стан домашньої освіти на Чернігівщині у XIX – на початку XX ст.(НТУ "ХПІ", 2015) Яковенко, Г. Г.У статті розглядається стан розповсюдження домашньої освіти серед дворянства та інших верств населення; участь дворянства та представників інших станів у такого виду педагогічній діяльності; відомості про наявність домашньої освіти у окремих осіб, а також про учителів, що надавали освітні послуги. У статті розглядається професійна підготовка домашніх учителів у середніх навчальних закладах (переважно жіночих); освітньо-організаційна діяльність домашніх учителів по створенню початкових навчальних закладів.Документ Математичне моделювання майбутніми інженерами в ході навчання теорії ймовірності та теорії випадкових процесів(НТУ "ХПІ", 2012) Власенко, К. В.; Чумак, О. О.Проаналізовано сутність процесу навчання математичних дисциплін у вищий інженерній школі. Розроблено методичні рекомендації щодо управління математичним моделюванням майбутніми інженерами у ході аудиторних занять з теорії ймовірності та теорії випадкових процесів. Запропоновано організаційні методи і форми розв’язування професійно орієнтованих завдань з ТЙ та ТВП.Документ Впровадження комплексної ділової гри у навчальний процес як шлях розвитку науково-технічної творчості студентів(НТУ "ХПІ", 2010) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Пильов, Володимир Олександрович; Горілий, О. В.; Бухкало, Світлана Іванівна; Борисенко, Ольга Михайлівна; Шуваєва, Н. М.; Каверцев, Валерій Леонідович; Гаркуша, Тетяна Анатоліївна; Верлока, Н. І.У статті наведені основні методичні положення концепції безперервного впровадження в навчальний процес студентів комплексної ділової гри нового покоління з підтримкою ключових елементів повного життєвого циклу створення конкурентоспроможної наукомісткої продукції. Безперервність впровадження в навчальний процес комплексної ділової гри нового покоління розглядається як нова інноваційна технологія в навчанні студентів.