Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494

З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 29

The difference between economic development and sustainable development
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Savchenko, Olga; Poberezhnyi, Roman; Veriutina, Viktoriia
The article shows approaches to studying the understanding of the differences between economic development and sustainable development to enhance innovation activity and targeted development of Ukraine's innovative potential based on European experience. The publication is devoted to the peculiarities of forming sustainable development in accordance with the needs of small and medium-sized businesses. Traditionally, economic development was determined by basic indicators; a need arose to study sustainable development, both at the level of national economies and individual enterprises. There was a need for practical solutions. The article presents a comparative analysis of various definitions and approaches to their formation. It is emphasized that fundamental research can only be carried out with the support of the state and industry, which also contributes to the development of this area. It explores and demonstrates how global cooperation can contribute to a better understanding and use of the fundamental principles of sustainable development. It is sustainable development that allows us to shape ecosystems. The need to provide appropriate conditions for the development of entrepreneurial activity is emphasized. The effectiveness of management decision making is discussed and the need to use a proactive approach is determined. In modern conditions, issues of “green sustainable development” are being considered.
Щодо подальшого розвитку університетів та ролі освіти у підприємництві
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Савченко, Ольга Ігорівна; Побережний, Роман Олегович; Верютіна, Вікторія Юріївна
У статті продемонстровано підходи до розвитку підприємницьких якостей для активізації інноваційної діяльності та цілеспрямованого розвитку інноваційного потенціалу України на основі європейського досвіду. Публікація присвячена особливостям формування підприємницьких, дослідницьких та комунікативних навичок у студентської спільноти відповідно до потреб малого та середнього бізнесу. Класично було так, що університети створювали базові знання, а підприємства та науково-дослідні інститути переводили прикладні "ноу-хау" у практичні рішення. У статті представлено порівняльний аналіз міжнародних освітніх програм. Показано приклади успішних результатів проєктів ERASMUS+. Наголошується, що фундаментальні дослідження можуть проводитися лише за підтримки держави та промисловості, яка також робить свій внесок. 3GU не є комерційним підприємством, у якого головна мета – це максимізація прибутку. Це не технологічне підприємство з освітньою програмою, а створення надійної освітньої екосистеми. Підкреслюється необхідність забезпечення відповідних умов для розвитку підприємницької освіти, що поширюється на різні дисципліни та пронизує різні сфери університетських програм. Вивчається та демонструється, як глобальна співпраця може сприяти підприємницькій освіті, описується досвід як викладачів, науковців так і лідерів думок. Обговорюється ефективність прийняття управлінських рішень та визначається необхідність використання проактивного підходу. За таких умов місія університету залишається незмінною та спрямована на створення нових знань, робить освіту частиною процесу створення таких знань, що відповідає сьогоднішньому контексту.
Розвиток сталих та соціальних інновацій як запорука відбудови економіки країни
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Савченко, Ольга Ігорівна; Проскурня, Олена Михайлівна; Верютіна, Вікторія Юріївна
Нові виклики для країни вимагають активізації підходів та розуміння як у питаннях організації міжнародної політики, так і розуміння особливостей формування соціальної політики в умовах, що склалися. Глобальні процеси демонструють постійне зростання важливості впливу сталих та соціальних інновацій. Інтенсифікація науково-технічного прогресу та тенденцій, властивих нинішньому етапу економічного розвитку, свідчить про те, що тип інновацій для підприємств буде визначальним, а економіка стане ще більш соціальною. Постановка завдання полягає у вивченні складових сталого розвитку: економічної, соціальної та екологічної, а також необхідності дотримання певного балансу цих складових. Стаття спрямована на дослідження сучасного стану сталих та соціальних інновацій, особливостей походження та використання відповідних потенціалів в інноваційному процесі. У статті важлива роль приділяється розгляду стійких та соціальних інновацій. Сучасні умови ведення бізнесу вимагають особливої уваги для створення інновацій на підприємствах, особливо якщо йдеться про забезпечення поширення соціальних інновацій. Завдання статті полягає у вивченні походження соціальних інновацій, які є у інноваційному процесі. Інноваційні підприємства успішно використовують інноваційний процес, незважаючи на негативні наслідки зовнішнього середовища, їм необхідно навчитися пристосовуватися до нових умов, нових правил організації своєї поточної та стратегічної діяльності. Розглянуто емпіричні дослідження в Україні, які показали, що необхідний розвиток громадянського суспільства для того, щоб воно стало більш сприйнятливим до соціальних інновацій, активно використовуючи при цьому наявні найкращі вітчизняні та зарубіжні практики.
Фінансове стимулювання менеджменту інноваційного підприємництва в системі стратегічного розвитку підприємств промислового сектору
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Носирєв, Олександр Олександрович; Осипова, Світлана Костянтинівна; Деділова, Тетяна Вікторівна
У статті досліджено концептуальні засади щодо формування ефективного менеджменту інноваційно-активних промислових підприємств з акцентом на фінансову складову цього процесу. Встановлено, що проблема застосування ефективних механізмів менеджменту інноваційно-активних промислових підприємств з урахуванням фінансової складової є актуальною проблематикою сьогодення, яка потребує змістовних та обґрунтованих досліджень. Представлено авторське бачення дефініції категорій «інновація» та «інноваційна діяльність». Розроблено модель менеджменту організації інноваційної діяльності на промисловому підприємстві. Визначено механізми, які повинні сприяти формуванню інструментарію для ефективного менеджменту інноваційної діяльності. Побудовано комплексну структуру інноваційної діяльності промислового підприємства. Виявлено узагальнюючі показники, що характеризують рівень інноваційної активності підприємства. Доведено, що загальна система формування та розвитку інноваційно-активних підприємств повинна ґрунтуватися на наступних ключових принципах, зокрема: інноваційності; економічній рентабельності; орієнтації на перспективні споживчі потреби; адаптивності; обліку життєвого циклу інновацій; стратегічній ефективності; системності; вибудові пріоритетів; безперервності інноваційного розвитку. Визначено основні та актуальні для сучасного розвитку джерела фінансування інновацій промислового підприємства та проаналізовано основні з них. Зроблено узагальнюючий висновок, що фінансова складова є ключовим аспектом ефективності функціонування інноваційно-активних промислових підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках. Без наявності чітко структурованих джерел фінансування інноваційних проектів неможливе їхнє успішне виконання та отримання принципово нового або модифікованого продукту.
Запорука стабільного економічного розвитку через комплексне забезпечення інноваційної діяльності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Погорєлов, Сергій Миколайович; Рижикова, Наталія Іванівна
Особливими вимогами до характеру та темпів розвитку національної економіки після її виходу із багаторічного глибокого кризового стану стають завдання забезпечення її відтворювального інноваційного циклу на новій технологічній основі в умовах ринкової економіки, а також забезпечення соціальної спрямованості цього відтворювального циклу з максимально ефективним використанням інноваційного потенціалу країни, внутрішніх та зовнішніх ресурсів, досягнення випереджальних темпів динаміки розвитку порівняно з провідними країнами світу відповідно до напряму прогресу світової економіки. Таким чином, утвердження інноваційної моделі розвитку національної економіки забезпечить її конкурентоспроможність та вихід на траєкторію сталого розвитку. Тому перехід до інноваційної моделі розвитку національної економіки поступово стає імперативом державної політики. Це полягає, насамперед, у встановленні ефективного правового регулювання відносин у сфері інновацій.
Теоретико-методичні основи формування інноваційного потенціалу підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кузьменко, Тетяна Сергіївна; Горбунов, Микола Петрович; Маковоз, Оксана Сергіївна
У роботі було розглянуте поняття інноваційного потенціалу та представлена його структура. Зроблено огляд умов формування інноваційного потенціалу, етапи та особливости його проведення, аналіз останніх досліджень і публікацій. З'ясовано, що переважна більшість наукових робіт з даної проблематики торкається аналізу певних аспектів інноваційного потенціалу організації. Зроблено висновки, що мінімізації помилок служитиме використання декількох методів оцінки при формуванні інноваційного потенціалу.
Роль технологічних платформ в інноваційному розвитку України і перспективи адаптації європейського досвіду
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Горбунов, Микола Петрович; Береза, Ірина Віталіївна
Стаття аналізує можливості використання потенціалу технологічних платформ для інноваційного розвитку України, висвітлено досвід європейських країн у створенні таких платформ. За визначенням Європейської дослідницької консультативної ради технологічні платформи є однією з ініціатив, спрямованих на зміцнення інноваційного потенціалу Європи та забезпечення ефективності інвестицій у наукові дослідження. Під технологічною платформою розуміють комунікативний інструмент, спрямований на мобілізацію зусиль зацікавлених сторін інноваційного розвитку регіону за конкретним галузевим напрямом, є добровільним, самофінансованим, самокерованим об ’єднанням підприємств та організацій. Технологічна платформа має представляти міжсекторальні напрями та пріоритети, а не окремі ізольовані технології. Водночас технологічні платформи і є одним із інструментів такої взаємодії, як сучасна модель для інтеграції всіх учасників інноваційного процесу, спрямована на реалізацію національних пріоритетів науково-технологічного розвитку, посилення науково-виробничих зв’язків та інтенсифікації розроблення, виробництва та впровадження наукомісткої конкурентоспроможної продукції. Також розглянуто механізми та інструменти інноваційного розвитку європейських країн відповідно до першої технологічної платформи ЄС - ACARE. Досліджено вплив технологічних платформ на реалізацію інноваційного потенціалу та передумови їх використання в Україні. Доведено необхідність у такому інструменті, проаналізовано вітчизняний досвід створення технологічних платформ та перешкоди й перспективи їх розвитку. На основі адаптації європейського досвіду проаналізовано особливості функціонування першої Українськ ої національної технологічної платформи “Агропродовольча”, досліджено її роль у зміцненні коопераційни х зв’язків міжнародному рівні. Запропоновано створення технологічних платформ «Утилізація відходів та екологія» і Міжнародної технологічної платформи «Енергоефективність та ресурсозбереження».
Організаційна культура інноваційних підприємств
(НТУ "ХПІ", 2018) Синіговець, Ольга Миколаївна
Динаміка розвитку і характеристики сучасних умов діяльності підприємств визначають необхідність підвищення їх інноваційного потенціалу з метою забезпечення вдосконалення діяльності і конкурентоспроможності. Інновації визначають ефективність діяльності підприємства. Підприємливість і інноваційна діяльність забезпечуючі вимірний ефект обумовлюють розвиток підприємства. Важливою стає здатність сприйняття інновацій на рівні підприємства. Систему інноваційної здатності, що вибудовує стійку внутрішню компетентність до інновацій як безперервного процесу і створює ефективне впровадження інновацій, створюють культура і цінності, лідерське поводження, процеси управління, люди і навички. Це формує потенціал конкурентних переваг організаційної культури інноваційного підприємства і визначає вплив організаційної культури на інноваційний потенціал. Інновації засновані на бізнес культурі. Кожне підприємство має унікальну культуру. Культура як внутрішня підсистема підприємства визначає відносини всередині підприємства і із зовнішнім середовищем. Організаційна культура визначає основні риси особистості організації, забезпечує доступ до динаміки соціальної системи підприємства і розвиває концепцію діяльності підприємства в цілому. Організаційна культура впливає на інші підсистеми підприємства. Людський фактор і цінності відіграють важливу роль в інноваційному процесі. Організаційна культура визначає швидкість і частоту інновацій, є ефективним дієвим інструментом координації дій, полегшує впровадження і забезпечує підтримку інновацій підприємства, впливає на впровадження інноваційних стратегій. Організаційна культура сучасного бізнесу повинна відповідати новим людським цінностям і пріоритетам розвитку. Управління має найбільшу віддачу в інноваційній культурі, яка необхідна в умовах зростаючої конкуренції. Інноваційну культуру відрізняють розробка місії і цілі, прийняття ризику, відповідальність, поводження, ресурси, знання, творчість і реалізація творчого потенціалу, відносини, участь, практичні засоби і винагорода. Інноваційні культура і підприємства створюються. Підприємства повинні визначити свої інноваційні можливості, що дозволяють конкурувати на основі інновацій. Інноваційно орієнтована культура, в основі створення якої мотивація, компетентність, поводження, стиль і якість управління, має свої відмінні характеристики, які можна визначити як лідерство, знання і співробітництво. Означив, конкретизував інновації і за допомогою лідерства можна створити пріоритетність інновацій на підприємстві, інноваційні підприємства мають організаційну культуру колективного характеру. Підприємства, які бажають бути інноваційними, повинні трансформувати свою організаційну культуру і забезпечити її проінноваційний характер. Ці культури характеризуються динамізмом, гнучкістю, швидкою адаптацією до змінних умов і нестереотипними рішеннями. Основні норми культури зосереджені на інтеграції учасників, взаємодії організацій і їх середовищем.
Корпоративна соціальна відповідальність як принцип свідомого капіталізму
(НТУ "ХПІ", 2017) Краснокутська, Наталія Станіславівна
У роботі здійснено порівняння ключових положень концепцій свідомого капіталізму та корпоративної соціальної відповідальності, а також досліджено залежність між впровадженням принципів свідомого капіталізму та позиціями країн в глобальних рейтингах соціально-економічного розвитку. Доведено, що поширення відповідальності бізнесу перед суспільством і довіра у стосунках зі стейкхолдерами має позитивний вплив не тільки на окремі компанії, але і призводить до посилення репутації країн через підвищення їх рангу в глобальних рейтингах.
Розвиток організаційних структур управління машинобудівними підприємствами
(НТУ"ХПІ", 2016) Ковальов, Євген Володимирович; Заруба, Віктор Яковлевич; Ткачов, Максим Михайлович; Перерва, Петро Григорович
У статті доведено, що організаційні системи управління промисловими підприємствами мають високий рівень економічної небезпеки. Обгрунтовано, що перспективною організаційною формою підприємства, спроможного забезпечити інноваційний розвиток, конкурентоспроможність на світових ринках і зміцнення економічної безпеки вітчизняних промислових піджприємств, є корпоративна форма організації виробництва.

Вісники НТУ "ХПІ"

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку