Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Публікація Сучасний стан та шляхи відновлення економіки України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сітак, Ірина Леонідівна; Ширяєва, Наталя Володимирівна; Чайкова, Олена ІгорівнаВ статті здійснено огляд основних наслідків повномасштабного воєнного вторгнення та вплив на основні результати української промисловості у короткостроковій і довгостроковій перспективах. Встановлено, що найкраще зберігають та/або відновлюють виробництво галузі, які забезпечують базові потреби населення (виробляють їжу, одяг чи взуття). Доведено, що повномасштабна воєнна агресія підкреслила слабкі місця української економіки. Встановлено, що перші кілька місяців повномасштабного вторгнення в Україну супроводжувалися паливною кризою, що поставило перед керівництвом держави та бізнесом задачу налагоджування паливної логістику з нуля. Ця обставина також зменшила темпи відновлення економіки країни. На основі обробки статистичних даних, доведено що військові дії призвели до падіння ВВП України на 32% у 2022 році, спричинило девальвацію гривні та викликало зниження промислового виробництва та споживчих настроїв. Погіршенню ситуації в економіці також сприяв дефіцитом електроенергії. Національний оператор електропередачі був змушений застосувати обмеження споживання електроенергії в країні. Після кожного чергового удару ситуація погіршувалася, а після ракетних ударів у листопаді було коротке, але повне затемнення. Саме перебої з електроенергією погіршили ділові настрої та призвели до переглядів макроекономічних прогнозів. Встановлено, що у низці галузей (виробництві будматеріалів, металургії та металообробці, хімічній промисловості та машинобудуванні) фіксується критичне падіння виробництва. Навіть у деревообробній галузі, яка переважно сконцентрована на заході та півночі країни, лише 35% підприємств працюють майже на повну потужність. Дані підтверджують, що цілі галузі швидко стали заручниками війни, зважаючи на порушення ланцюгів постачання, блокаду морських шляхів експорту та зменшення попиту. Доведено, щоб успішно відновити економіку країни, відновити експортні можливості та витримувати конкуренцію на світових ринках, вистояти в боротьбі за ринки збуту своєї продукції Україні необхідно: підвищити ефективність економіки, яка базується на розвитку ринкових відносин; всебічно збільшувати експортну спрямованість зовнішньоекономічної діяльності; забезпечувати перехід до розрахунків з зарубіжними партнерами у вільноконвертованій валюті; удосконалити концепцію розвитку експортно-імпортних операцій.Документ Особливості управління економічною стійкістю в системі менеджменту підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сітак, Ірина Леонідівна; Івахненко, Андрій ВолодимировичУ статті здійснено систематизацію наукових поглядів щодо визначення підходів управління стійкістю підприємства. Проаналізовано літературні джерела, що стосуються дослідження питань управління стійкістю підприємства. В роботі доведено, що вирішення завдань забезпечення економічної стійкості підприємства вимагає сполучення системних методів якісного аналізу, імітаційного моделювання, оптимізаційних методів управління запасами.. Обгрунтовано ряд принципів вибору методів управління та впливу на певні фактори внутрішнього й зовнішнього середовища. Оскільки управлінські дії з метою забезпечення належного рівня економічної стійкості повинні ґрунтуватися на результатах комплексного аналізу, в роботі розроблено послідовність управління економічною стійкістю, яка охоплює всі елементи запропонованої функціональної залежності, що моделює стійкість підприємства. Основу проведення аналізу передумов забезпечення стійкості повинні складати методики оцінки впливу зовнішнього оточення на стійкість роботи підприємства. Сформульовано завдання, які повинний вирішувати процес управління економічною стійкістю підприємства. На основі аналізу визначено мету та завдання управління економічною стійкістю підприємства, основні з котрих можна визначити як виявлення причин і основних факторів забезпечення фінансової стійкості, цілеспрямований пошук прийомів і методів управління фінансовою стійкістю. Надано характеристику управління економічною стійкістю як одного із найважливіших завдань фінансового менеджменту підприємств у сучасних економічних умовах. Доведено, що підвищення ефективності діяльності підприємства залежить від обґрунтованості, своєчасності та доцільності прийнятих управлінських рішень у цій сфері. Обґрунтовано доцільність застосування системного підходу до управління фінансової стійкості як підходу, що дозволяє враховувати вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на стан фінансів підприємства. Описано проблематику фінансових проблем, з якими стикаються машинобудівні підприємства. Доведено, що за своєю економічною сутністю ці проблеми багато в чому ідентичні і тому їх вирішення можливе під час використання універсального інструментарію та типових заходів, що утворюють послідовність управління економічною стійкістю підприємства.Документ Управління фінансовою стійкістю в системі формування фінансової стратегії підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Сітак, Ірина Леонідівна; Івахненко, Андрій ВолодимировичУ статті здійснено систематизацію наукових підходів щодо визначення поняття управління фінансовою стійкістю підприємства. Проаналізовано літературні джерела, що стосуються дослідженню питань управління фінансовою стійкістю підприємства. Сформульовано завдання, які повинний вирішувати процес управління фінансовою стійкістю підприємства. На основі аналізу визначено мету та завдання управління фінансовою стійкістю підприємства, основні з котрих можна визначити як виявлення причин і основних факторів забезпечення фінансової стійкості, цілеспрямований пошук прийомів і методів управління фінансовою стійкістю. Надано характеристику управління фінансовою стійкістю як одного із найважливіших завдань фінансового менеджменту підприємств у сучасних економічних умовах. Доведено, що підвищення ефективності діяльності підприємства залежить від обґрунтованості, своєчасності та доцільності прийнятих управлінських рішень у цій сфері. Обґрунтовано доцільність застосування системного підходу до управління фінансової стійкості як підходу, що дозволяє враховувати вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на стан фінансів підприємства. Описано проблематику фінансових проблем, з якими стикаються машинобудівні підприємства. Доведено, що за своєю економічною сутністю ці проблеми багато в чому ідентичні і тому їх вирішення можливе під час використання універсального інструментарію та типових заходів, що утворюють послідовність управління фінансовою стійкістю підприємства. Найважливішим елементом даної послідовності є оцінка фінансової стійкості підприємства, в основі якої лежить розрахунок абсолютних та відносних показників, що визначають прибуток та збитки підприємства, зміни у структурі його активів та пасивів, а також у розрахунках з дебіторами та кредиторами. Обгрунтовано, що у довгостроковому періоді фінансова стійкість може бути охарактеризована показниками зміни ринкової вартості підприємства, такими як рентабельність чистих активів і власного капіталу, економічне зростання підприємства, середньозважена вартість капіталу та його структура, а також ринкова вартість підприємства.Документ Особливості управління ризиками в сучасних умовах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Сітак, Ірина Леонідівна; Івахненко, Андрій ВолодимировичОписана проблематика аналізу ризиків в сучасних умовах міжнародного бізнесу та її вплив на ефективність діяльності підприємства. Проаналізовано літературні джерела, що стосуються тематики дослідження. Виділена невирішена раніше частина проблеми. Сформульовано завдання, які повинний вирішувати процес управління ризиками на підприємстві. Управління ризиками визначено як сукупність заходів, інструментів і цілеспрямованих дій господарюючого суб'єкта, спрямованих на виявлення, прогнозування їх виникнення і зниження або виключення негативних наслідків від їх реалізації. На основі аналізу визначено мету та завдання управління ризиками, основні з котрих можна визначити як виявлення причин і основних факторів виникнення ризиків, цілеспрямований пошук прийомів і методів управління ризиком, організація роботи по зниженню ступеня ризику, оволодіння навичками отримання і збільшення доходу в невизначеній ситуації. В роботі охарактеризовано методи аналізу ризиків. Надано характеристику якісному та кількісному методам аналізу ризиків, вказано мету аналізу, завдання та механізми передбачення ризиків. Наведено послідовність та характеристику етапів управління ризиками. Обгрунтовано необхідність виділення етапу постризикового моніторингу, який передбачає вивчення результатів реалізації управлінських рішень та оцінку їх доцільності з позиції вже наявних результатів післядії ризику. Акцентовану увагу на проблемах та важливості створення бази ризиків, котра сприятиме формуванню навичок у персоналу щодо здатності інформування керівництва про загрозу, формуванню навичок у персоналу на досягнення результативності заходів контролю, тобто орієнтує на результат, надасть можливість підвищувати професійний рівень та стати експертами у відповідній галузі, відслідковувати динаміку управління ризиками (зниження, збільшення) для внутрішніх та зовнішніх користувачів та навчить швидкісному реагуванню на непередбачені обставини. Така база ризиків підприємства сприятиме розробці відповідних методів реагування на ризики, що дозволить обґрунтувати можливі стратегії мінімізації ризиків, а також управління ними та зниження наслідків від них.