Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Дослідження методів вартісної оцінки об'єктів інтелектуальної власності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Череп, Алла Василівна; Ілляшенко, Наталія Сергіївна; Перерва, Петро ГригоровичВ статті розглянуто та обґрунтовано традиційні та сучасні методичні підходи до вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності підприємства на основі методу Монте-Карло, методу ставки роялті, правила емпіричного підходу, гіпотетичного методу переговорів, методу розрахунку втраченого прибутку, методу аналізу дерева рішень. Досліджено економічну сутність та обґрунтовано значення об’єктів інтелектуальної власності для забезпечення ефективності господарської діяльності промислового підприємства з урахуванням багатьох ринкових та неринкових факторів впливу на результаті оцінювання. Визначено склад та опрацьовано особливості проведення оцінки вартості різних видів об’єктів інтелектуальної власності промислового підприємства в сучасних умовах. Розглянуто особливості використання основних методичних підходів щодо проведення оцінки вартості нематеріальних активів, а саме витратного, прибуткового (доходного), ринкового. Визначено сферу використання результатів проведеного дослідження: практична діяльність вітчизняних промислових підприємств, професійна діяльність учасників процесу оцінювання, яка спрямована на підвищення обґрунтованості і достовірності прийняття та ефективності практичної реалізації стратегічних та найбільш важливих оперативних управлінських рішень з точки зору їх впливу на вартість наявних інтелектуальних активів та ринкову вартість підприємства загалом. Доведено, що об’єкти інтелектуальної власності є невід’ємною частиною найбільш ефективних активів підприємства, яке здійснює ринково незалежну бізнес-діяльність. Процес визначення вартості об’єкта інтелектуальної власності відомий як вартісна оцінка інтелектуальної власності, може змінюватися залежно від різних факторів, таких як вид інтелектуального товару, його комерційна цінність, рівень ризику, ринковий характер та мета оцінки об’єкта інтелектуальної власності тощо. Різні традиційні та сучасні методи доступні для оцінки об’єктів інтелектуальної власності, але вибір відповідного методу є важливим для отримання його адекватної вартості. Відповідь на запитання «як оцінити об’єкт інтелектуальної власності» залежить від відповідей на інші запитання, такі як «що оцінювати», «коли оцінювати» та «з якою метою проводити вартісну оцінку об’єкта інтелектуальної власності».Документ Формування маркетингових та ціноутворюючих ефектів при оцінюванні потенціалу інтелектуально-інноваційних технологій(ФОП Шейніна О. В., 2020) Перерва, Петро Григорович; Окландер, Тетяна Олегівна; Войтко, Вікторія Валеріївна; Косенко, Андрій ВасильовичОбґрунтовано, що у ринковій економіці ефективність процесів створення та використання інтелектуально-інноваційних технологій регулює процеси суспільного виробництва на глобальних, національних, регіональному рівнях і на рівні господарюючого суб'єкта. Усвідомлення законів, спрямованості розвитку економічної системи та шляхів удосконалювання системи господарювання стає необхідним для прийняття управлінських рішень на кожному рівні. Це припускає глибоке розуміння сутності ефективності процесів створення та використання інтелектуально-інноваційних технологій, її функцій та видів в економічних системах, взаємозалежних змін, що відбуваються в матеріальній і соціальній сферах економіки. В статті доведено, що при виборі виду та напряму здійснення інноваційного процесу і ухваленні рішення про фінансування процесів створення та використання інтелектуально-інноваційних технологій менеджер підприємства-розробника або споживача технології повинен оцінити потенційну значущість кожного з можливих варіантів реалізації проекту для виявлення оптимального варіанту. Для визначення ефективності інтелектуально-інноваційних технологій використовується експертиза, критеріями якої є науково-технічні, економічні, екологічні, соціальні та інші показники проекту. Відповідно до цих критеріїв розрізняють і відповідні види ефекту, які можна буде отримати при практичній реалізації того чи іншого виду проекту. Проведені дослідження дозволили виявити та обґрунтувати найбільш важливі види ефектів, які можуть мати місце при оцінюванні потенціалу інтелектуально-інноваційних технологій. Визначено, що найбільш важливими видами ефектів при створенні та використанні інтелектуально-інноваційних технологій є наступні: економічний, науково-технічний, фінансовий, ресурсний, соціальний, екологічний, правовий, ринковий (маркетинговий), регіональний, податковий, синергетичний та негативний ефекти.Документ Методологія ціноутворення та економічної оцінки інтелектуального потенціалу в міжнародному підприємництві(ФОП Шейніна О. В., 2020) Косенко, Олександра Петрівна; Перерва, Петро Григорович; Долина, Ірина Володимирівна; Матросова, Вікторія Олександрівна; Кобєлєв, Валерій МиколайовичВ статті доведено, що в сучасній період термін "технологія" широко використовується у вітчизняній і зарубіжній практиці, проте різні фахівці і автори вкладають в його поняття різне значення. Найчастіше під терміном "технологія" мають на увазі систематизовані знання, необхідні для виробництва продукції, здійснення технологічного процесу і т.п. Технологія стала взаємопов’язаною ланкою між наукою, технікою і виробництвом, вона є по суті процесом застосування накопичених досвіду і знань для ефективного здійснення з'єднання науки з виробництвом, а також складових виробництва на міжнародному ринку, без знання основ міжнародної діяльності ефективність підприємства на світовому ринку на рівні останніх досягнень світової науки і техніки стає неможливою. При цьому надзвичайно важливе значення має методологія вартісної оцінки інновацій та інтелектуального потенціалу. Авторами визначено, що важливою ознакою інноваційно-інтелектуальних технологій в міжнародній діяльності є робочий процес, який домінує у всій технологічній системі і повинен відповідати найрізноманітнішим вимогам, але, головне, бути потенційно здатним забезпечити досягнення нового рівня функціональних властивостей виробу. У цьому плані великі інноваційні та інтелектуальні можливості мають ті стійкі і надійні робочі процеси, в яких ефективно використовуються фізичні, хімічні, електричні і інші явища в поєднанні із спеціальними властивостями інструменту, технологічного середовища, наприклад, криогенне різання, дифузійне формоутворення виробів з алмазів і т.п., що робить вартісну оцінку цих технологій надзвичайно складними процесом. Особливу важливість ця теза має в міжнародній діяльності. Детальний аналіз розвитку світової економіки в перебігу останніх десятиліть переконливо доводить важливість і актуальність технологічних інновацій для ефективно працюючої економіки. Обґрунтовано, що більш півстоліття назад вчені дійшли висновку про те, що технологічні інновації є основою економічного зростання. З часом ця теза знаходила все більш переконливіше підтвердження і обґрунтування і вже в останніх дослідженнях відмінностей міжнародних доходів показали, що в основі цих відмінностей лежать технології, які використовуються в різних країнах. Ці тенденції повинні обов'язково враховуватися сучасними українськими промисловими підприємствами при проведенні міжнародного бізнесу і активної розробки міжнародних інноваційних проектів.