Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Публікація Двоїстий характер впливу тіньової економіки на рівень економічної безпеки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Перерва, Петро Григорович; Романчик, Тетяна Володимирівна; Ткачов, Максим Михайлович; Гришко, Наталія ЄвгенівнаУ статті розроблено теоретико-методологічних підходів до забезпечення економічної безпеки в умовах протидії тіньовій економіці. Відповідно до поставленої мети в статті вирішено наступні завдання: виявлено структуру загроз економічній безпеці та визначити їх види; досліджено підходи до поняття «тіньова економіка» та уточнено її визначення; досліджено вплив тіньової економіки на рівень економічної безпеки; обґрунтовано політику протидії тіньовій економіці. Доведено, що тіньова економіка є важким для дослідження та обліку феноменом. Визначень тіньової економіки є досить багато, що пов’язано з тим, що у структурі вона досить різноманітна. Запропоновано сюди включати різноманітні види діяльності, які не враховуються офіційною статистикою, не включаються до ВВП, тобто, що існують поза правовим полем. Це є причиною тому, що тіньову економіку неможливо точно виміряти і часто дані про розміри тіньової економіки з різних джерел суттєво розходяться. Проведене дослідження надає підстави зробити висновок про двоїстий характер тіньової економіки, яка крім явно виражених недоліків та загроз економічній безпеці, має і певні позитивні моменти, зокрема, в соціально-економічній сфері країни. Значний обсяг тіньової економіки в нашій країні, що продовжує нарощуватися, видається дуже небезпечним з точки зору економічної політики в умовах глобалізації.Публікація Оптимізація ризиків економічної безпеки підприємства на засадах логістики(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Перерва, Петро Григорович; Череп, Алла Василівна; Романчик, Тетяна Володимирівна; Дьякова, Наталія МиколаївнаУ статті проведено дослідницький аналіз особливостей формування та функціонування системи економічної безпеки підприємств з використанням логістичного підходу. Актуальність дослідження зумовлена тим, що економічна безпека підприємств та організацій багато в чому забезпечується ефективністю логістичної діяльності організацій. Доведено, що економічна безпека підприємства та логістика системно взаємопов'язані. Метою даного дослідження є встановлення місця логістики у пріоритетах економічної безпеки підприємств та організацій. У рамках статті розглянуто тенденції розвитку логістики на українських підприємствах, види ризиків які виникають при забезпеченні необхідного рівня економічної безпеки підприємства. Виділено актуальні проблеми та ризики, з якими стикаються підприємства при наявності недоліків в проведенні виробничо-господарської діяльності. Обґрунтовано, що економічний ризик для любого підприємства можна представити у вигляді блочної системи, на кожний блок якої певним чином впливає логістична складова. Розглянуто теоретичну сутність служби економічної безпеки організації. Запропоновано можливі напрями підвищення ефективності системи економічної безпеки підприємств з використанням логістичного підходу.Документ Дослідження методів вартісної оцінки об'єктів інтелектуальної власності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Череп, Алла Василівна; Ілляшенко, Наталія Сергіївна; Перерва, Петро ГригоровичВ статті розглянуто та обґрунтовано традиційні та сучасні методичні підходи до вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності підприємства на основі методу Монте-Карло, методу ставки роялті, правила емпіричного підходу, гіпотетичного методу переговорів, методу розрахунку втраченого прибутку, методу аналізу дерева рішень. Досліджено економічну сутність та обґрунтовано значення об’єктів інтелектуальної власності для забезпечення ефективності господарської діяльності промислового підприємства з урахуванням багатьох ринкових та неринкових факторів впливу на результаті оцінювання. Визначено склад та опрацьовано особливості проведення оцінки вартості різних видів об’єктів інтелектуальної власності промислового підприємства в сучасних умовах. Розглянуто особливості використання основних методичних підходів щодо проведення оцінки вартості нематеріальних активів, а саме витратного, прибуткового (доходного), ринкового. Визначено сферу використання результатів проведеного дослідження: практична діяльність вітчизняних промислових підприємств, професійна діяльність учасників процесу оцінювання, яка спрямована на підвищення обґрунтованості і достовірності прийняття та ефективності практичної реалізації стратегічних та найбільш важливих оперативних управлінських рішень з точки зору їх впливу на вартість наявних інтелектуальних активів та ринкову вартість підприємства загалом. Доведено, що об’єкти інтелектуальної власності є невід’ємною частиною найбільш ефективних активів підприємства, яке здійснює ринково незалежну бізнес-діяльність. Процес визначення вартості об’єкта інтелектуальної власності відомий як вартісна оцінка інтелектуальної власності, може змінюватися залежно від різних факторів, таких як вид інтелектуального товару, його комерційна цінність, рівень ризику, ринковий характер та мета оцінки об’єкта інтелектуальної власності тощо. Різні традиційні та сучасні методи доступні для оцінки об’єктів інтелектуальної власності, але вибір відповідного методу є важливим для отримання його адекватної вартості. Відповідь на запитання «як оцінити об’єкт інтелектуальної власності» залежить від відповідей на інші запитання, такі як «що оцінювати», «коли оцінювати» та «з якою метою проводити вартісну оцінку об’єкта інтелектуальної власності».Публікація Інтелектуальна власність як складова нематеріальних активів підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Маслак, Марія Володимирівна; Перерва, Петро ГригоровичВ статті доведено, що системи управління інтелектуальною власністю повинні взаємодіяти з економіками всіх країн світу, при цьому конкурентні переваги об'єктів інтелектуальної власності розвивають інноваційну діяльність у країні, створюють реальні передумови володіння нею. Проведено детальний аналіз структури нематеріальних активів і провідної ролі в них інтелектуальної власності, який має в достатній мірі важливе значення. Запропонована методика аналізу нематеріальних активів промислового підприємства та приведена її структурна схема. Доведено, що інтелектуальна власність в системі нематеріальних активів промислового підприємства відтворює як позитивні, так і негативні ефекти. Позитивний ефект проявляється в створенні нової інформації, що дозволяє виявляти щось нове та інноваційне про розвиток техніки, природи та суспільства.Документ Економічна сутність аутсорсингу інформаційних технологій(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2021) Назаренко, Станіслав Миколайович; Перерва, Петро ГригоровичОдним з актуальних способів підвищення ефективності економічної діяльності підприємств є аутсорсинг, який авторами розглядається як певна складова моделі ефективного управління бізнес-процесами, що забезпечує оптимізацію розподілу внутрішніх ресурсів підприємства за рахунок залучення зовнішніх постачальників послуг. Дослідження змісту праць вчених, які вивчали поняття аутсорсингу як явища, доцільність його впровадження та сфери використання, дозволяє зробити висновки, що більшість науковців акцентують основну увагу на теоретичних аспектах та характерних особливостях впровадження аутсорсингу в окремі процеси промислових підприємств. Проведене дослідження існуючих визначень аутсорсингу дозволило зробити висновок про те, що в цей час немає єдиного, усталеного визначення, яке знайшло б підтримку в більшості науковців та дослідників. Запропоновано до широкого вжитку наступне визначення цього поняття. Аутсорсинг – це залучення підприємством на умовах довгострокової угоди виробничих ресурсів інших підприємств з метою виконання непрофільних або неефективних для даного виробництва функцій (робіт, послуг). Таке визначення дозволяє, по перше, виокремити основну задачу аутсорсингу (залучення виробничих ресурсів інших підприємств); по-друге, акцентує увагу на непрофільних для даного підприємства функціях (значно якісніше ці функції виконає аутсорсер); по третє, визначає неефективні сфери діяльності підприємства (відсутність відповідних фахівців, важливий але невеликий за обсягом вид робіт та ін.). Доведено, що у світовій структурі ринку аутсорсингових послуг найбільшу частку займає аутсорсинг бізнес-процесів (близько 35%), що пов'язано з розвитком даного сектору ринку аутсорсингових послуг і мінімальним ризиком, в порівнянні з виробничим аутсорсингом. Друге місце займає IT- аутсорсинг (30%), а третє – виробничий аутсорсинг (14%). Запропоновано визначати поняття ІТ-аутсорсингу як надання функції обслуговування IT-інфраструктури промислового підприємства іншому підприємству, яке спеціалізується на інформаційному обслуговуванні підприємств та організацій і має штат вузьких висококваліфікованих фахівців в сфері інформаційних технологій.Документ Дослідження форм і методів інвестиційної підтримки інноваційної діяльності промислових підприємств(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2020) Беспрозванних, Олег Олександрович; Перерва, Петро ГригоровичНа вирішення проблем стимулювання розвитку інноваційної діяльності вітчизняних підприємств сьогодні в Україні розроблено низку нормативно-правових актів, які регламентують відносини в сфері інвестицій в інновації. Вітчизняне законодавство визначає наступні форми інвестування інноваційної діяльності: державне (комунальне) інвестування, комерційне інвестування, соціальне інвестування, іноземне інвестування, загальне інвестування. Для отримання фінансової підтримки суб'єкти інноваційної діяльності, інноваційні проекти яких занесені до Державного реєстру інноваційних проектів, подають до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (її регіональних відділень) інноваційні проекти та всі необхідні документи, перелік яких визначається нею. Суб'єкт інноваційної діяльності, інноваційний проект якого пройшов конкурсний відбір, залежно від встановленого конкурсною процедурою рейтингу може отримати від інноваційної фінансово-кредитної установи один чи кілька видів фінансової підтримки. Фінансова підтримка реалізації інноваційних проектів може надаватися у формі послідовних траншів за результатами контролю ходу виконання проектів. Аналіз структури державного фінансування інноваційної діяльності за видами економічної діяльності суб’єктів інновацій у 2018 році дозволяє визначити пріоритетною галузь хімічної та нафтохімічної промисловості. Інвестування власних коштів суб’єктів інноваційної діяльності реалізується шляхом капітальних інвестицій та фінансових інвестицій. Структурний аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності в Україні дозоляє виокремити переважну частку власних коштів підприємств у загальних обсягах фінансування їх інноваційної діяльності. Але в умовах недостатнього рівня державної підтримки інноваційної діяльності підприємств та нестабільності їх фінансових результатів, як основного джерела власних коштів для інвестування, істотно підвищується роль фінансово-кредитного забезпечення інвестицій суб’єктами фінансового ринку.Публікація Економіка і менеджмент цифрового маркетингу при просуванні інноваційного товару на ринок(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перерва, Петро Григорович; Долина, Ірина Володимирівна; Борзенко, Володимир Іванович; Маслак, Марія Володимирівна; Косенко, Андрій ВасильовичВикладені в статті результати проведених досліджень свідчать про те, що для цифрової трансформації недостатньо розвитку інформаційних технологій (цифровізації), необхідна перебудова бізнес-процесів, нова організація роботи з даними, формування нових моделей і стратегій бізнесу, навчання і адаптація людей, формування цифрової культури і цифрового суспільства. Важливо, що ці процеси взаємопов'язані, а потенціал організації необхідно розглядати в контексті екосистеми. Доведено, що можливості цифрового маркетингу, цифрових технологій дозволяють компаніям не тільки задовольняти потреби свого клієнта, а й залучати його в свій бізнес, при цьому клієнт отримує дохід. Авторами виділено кілька трендів в роботі підприємств та організацій при формуванні клієнтського досвіду. Як показали результати проведених досліджень, навіть деякі великі підприємства, що працюють на українському ринку, виявилися не готові до швидкої цифрової трансформації свого бізнесу. Це призводить до зниження прибутку, конкурентоспроможності. З іншого боку, отримані результати дослідження дозволили авторам сформулювати і деякі парадокси цифровий трансформації: а) наявність великої клієнтської бази, клієнтських показників не дозволяє розробити правильну маркетингову стратегію, якщо ми говоримо про формування лояльності споживачів до компанії; б) використання цифрових маркетингових інструментів дозволяє значно прискорити шлях проходження споживача від потенційного до лояльного клієнта, клієнта як бізнес-партнера компанії; в) реклама не тільки просуває товар, але і шкодить йому. В цілому ставлення суспільства до реклами різко негативне. Результати досліджень показують, як тільки в популярній телепрограмі настає рекламна пауза витрата води населенням різко зростає: хтось ставить чайник, хтось йде в туалет, а рекламу мало хто дивиться. У будь-якому житловому багатоповерховому будинку перед поштовими скриньками кожен день виростають купи викинутого рекламного сміття якщо постояти і подивитися, то майже все викидають не читаючи; г) реклама схильна прикрашати рекламований предмет. І чим краще вона це робить, тим вона вважається більш ефективніше. Однак, чим ефективніше реклама, тим більше у споживача буде розчарувань і тим імовірніше, що навіть дуже якісний продукт буде недооцінений; д) антиреклама може стати рекламою. На основі викладено матеріалу зроблено узагальнюючий висновок про те, що цифрова маркетингова трансформація дійсно актуальна. У разі своєчасного впровадження і практичного використання ця технологія може допомогти випередити конкурентів і істотно збільшити свою частку на ринку.Документ Інформаційна діяльність підприємства: управлінська, цінова та маркетингова складові(НТУ "ХПІ", 2018) Перерва, Петро ГригоровичРозроблено методичні рекомендації до оцінки інформаційних ресурсів промислових підприємств. Доведено, що науково-технічні інформаційні ресурси промислового підприємства, як об'єкт інтелектуальної власності, являють собою умовну вартість інтелектуальних об'єктів та витрати на об'єкти інтелектуальної власності, специфічними рисами яких є відсутність матеріальної основи для отримання вигод та невизначеність усього спектра можливих ефектів від використання. Оцінку інформаційного потенціалу запропоновано здійснювати у кількісних, якісних та вартісних показниках з метою обліку інформаційних ресурсів як нематеріальних активів (чи пасивів), визначення їх вартості як товару, фактичного і потенційного впливу на виробничу діяльність підприємства. В основу методики, що пропонується, покладено коефіцієнтний, витратний та результативний методи, що вносить впорядкованість, справляє взаємодоповнюючий вплив та підвищує ймовірність результату. Обґрунтовано, що інтегральний показник інформаційного потенціалу дає можливість визначити рівень та виявити резерви раціонального інформаційного забезпечення підприємств. Запропоновано декілька методів визначення розміру інтегрального показника інформаційного потенціалу промислового підприємства. Сформовано рекомендації та передумови використання кожного з методів. Доведено, що для машинобудівних підприємств найбільш точні результати розрахунки значення інтегрального показника інформаційного потенціалу можуть бути отримані з використанням методу коефіцієнтів. Доведено, що інформаційні ресурси, як об'єкт інтелектуальної власності, є важливою передумовою і засобом економічного зростання. При створенні адекватного організаційного середовища інформація сприяє інноваційному розвитку, орієнтації виробництва на потреби ринку та збуту сільськогосподарської продукції. Запропонована методика оцінки інформаційного потенціалу із застосуванням коефіцієнтного, витратного та результативного методів, що справляють взаємодоповнюючий ефект і підвищують ступінь ймовірності результату, в умовах ринкових трансформаційних процесів дає можливість виявити резерви раціонального інформаційного забезпечення підприємств, визначити затрати на інформаційні ресурси та результативність їх використання, сприяє впровадженню науково-технологічних досягнень у виробничу сферу. Проведено апробації наведених розробок на машинобудівних підприємствах Харківського промислового регіону та надано рекомендації по їх використанню в інших галузях промисловості.Публікація Формування конкурентного, інтелектуального і маркетингового потенціалу інноваційного підприємництва(НТУ "ХПІ", 2018) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра Петрівна; Ткачова, Надія Петрівна; Ткачов, Максим МихайловичУ статті обґрунтовано основні види потенціалів, що визначають ефективність підприємницької діяльності промислових підприємств та організацій. В якості основних факторів виділені результати цінової, інноваційної, інвестиційної та маркетингової політики. Запропоновано методичні положення оцінки різного виду потенціалів з використанням методу факторного аналізу. Фактори впливу на відповідний потенціал підприємництва груповано до групи умовно-постійних і до групи змінних Розроблено низку економіко-математичних моделей з використанням яких є можливість проведенні оцінки різного виду потенціалів не тільки на макрорівні, а і на мезорівні. Результати дослідження апробовані на ряді промислових підприємств та в університетських структурах.Документ Інноваційна, інвестиційна та маркетингова політика – антикризові інструменти сталого розвитку підприємства(НТУ "ХПІ", 2017) Перерва, Петро ГригоровичУ статті розглядаються питання формування ефективної системи по забезпеченню сталого розвитку промислового підприємства. В якості антикризових інструментів сталого розвитку авто пропонує збалансовану систему трьох політик: інноваційної, інвестиційної та маркетингової. Детально проаналізована можливість аналітичної оцінки рівня сталого розвитку підприємства та запропоновано низку показників різної спрямованості (інноваційні, інвестиційні, маркетингові,соціальні, екологічні, економічні), які в комплексі і забезпечують сталий розвиток підприємства та дозволяють аналітично оцінити його рівень. Обґрунтовано систему антикризових заходів, впровадження яких дозволяють забезпечити стійкий розвиток промислового підприємства. Пропонована система антикризових заходів, розділена на 6 характерних груп. З використанням методу експертних оцінок визначається рейтинг кожної групи, кожного заходу та оптимізується склад заходів в кожній групі. Науково-методичні пропозиції автора найшли своє впровадження в практиці роботи Харківського машинобудівного заводу "ФЕД".