Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Контури ноосферності у ХХІ столітті: погляд у майбутнє
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Міщенко, Віктор Іванович; Смоляга, Марина Віталіївна
    У статті зроблено спробу осмислити сучасне розуміння ноосфери з урахуванням як досягнень людства у створені високих технологій, так і кризових явищ, які виникають в процесі досягнення планетарної стадії розвитку. Розглянуто деструктивні види діяльності і прагнення людини до творення; вказано на домінуючи види діяльності людства по відношенню до природи в різних типах цивілізацій. Виявлено глобальний ноосферний аспект інтелекту, який розкриває ноосферну єдність природи і людства, розглянуто зміст ноосферного інтелекту як цивілізаційного надбання; вказано на ознаки ноосферності в інтелектуальності особистості; запропоновано чотири етапи становлення та розвитку ноосферного суспільства.
  • Ескіз
    Документ
    Інтелектуальність особистості в умовах трансформації до планетарно-космічної цивілізації
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Міщенко, Віктор Іванович
    Автором розглянуто причини процесів деінтелектуалізації суспільства, пов’язаних із впливом техногенної цивілізації, суспільства масового споживання, інформаційного суспільства. Враховуючи важливість інтелектуалізації особистості, звернено увагу на те, що сам термін використовується функціонально, як здібність використовувати інтелект у тих або інших ситуаціях, а не як внутрішній стрижень духовного образу особистості. Обґрунтовано саме такий розгляд інтелектуальності у зв’язку з необхідністю функціонування сучасної посткласичної науки, а також дослідженням великих складно організованих систем, здатних до самоорганізації. З метою формалізації концепту інтелектуалізації розглянуто структурні елементи (ноосферність, аналітичність, інтелігібільність, креативність, евристичність, цивілізованість, інтелігентність, самостійність мислення, позитивний, життєстверджуючий характер), особливості прояву інтелектуальності в різних сферах діяльності особистості, рівні розвитку інтелектуальності. Доведено, що необхідність досягнення вищих рівнів інтелектуальності (еволюційного, глобального креативного, духовного) пов’язується з необхідністю виживання цивілізації на стадії трансформації до планетарно-космічної, використання ресурсів технотронного суспільства, створення інтелектуально-моральної духовності.
  • Ескіз
    Документ
    Контури нової моралі глобального світу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Міщенко, Віктор Іванович
    Стаття присвячена проблемі створення нової моралі як планетарної моральної свідомості людства та розглядається як умова формування планетарної цивілізації. З урахуванням складності сучасної міжкультурної комунікації пропонується принцип емоційній та естетичної привабливості нових моральних категорій, використання моральних механізмів етикету на перших етапах становлення глобальної моралі людства. Мораль старого світу, як система поглядів, уявлень, норм, оцінок, що регулювала поведінку людини, має пошириться на політичну сферу, включити в себе розгляд здібності політичної еліти реалізовувати певні стратегії дій, находить вираження в стосунках з природою в формі Еко-моралі. Виходячи зі зміни історичних форм духовності, необхідності переходу від стратегії підкорення природу до стратегії її одухотворення, пропонується нова система моральних цінностей, до складу яких слід віднести спрямованістю на збереження життя і Розуму у Всесвіті, творення космічної цивілізації, усвідомлення місії людини в перебудові Всесвіту, розгляд свободи, як способу гармонії людини в світі. В якості Інфоетики вільної глобальної комунікації ставиться завдання формування прикладної етики цифрового світу, що з'єднує біоетику, інженерну етику, етику бізнесу і політичну етику в єдиний комплекс. є перспективною областю формування нової планетарної етики. Стверджується, що етика планетарно-космічної цивілізації ґрунтується на вірі в безсмертя мислячого духу людства і прогрес людської цивілізації, на розумінні людини як главного елемента Глобальної еволюції.