Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Порівняльний аналіз самоорганізаційних процесів у біології та проєктному управлінні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Корейба, Андрій Зенонович; Тесленко, Павло ОлександровичБджолиний рій, колонія термітів, мурашник, міцелії – це тільки декілька біологічних систем які існують в природі мільйони років, виживають та еволюціонують. Всі вище перелічені біологічні системи поєднує одне поняття - поняття самоорганізації. Еволюційні процеси, які відбувються в даних біологічних системах, вивчаються десятки років різними вченими. Дана стаття аналізує схожість процесів сомоорганізації у біологічних системах та проєктних командах. Актуальність теми полягає у важливості переосмислення процесів самоораганізації в проєктних командах та у побудові нової структури для подальшого розвитку понять самонавчання та самоменеджменту. Як відомо, ключовим ресурсом розвитку суспильства та економіки виступає саме людський ресурс, який не завжди систематично може керуватися під наглядом керівника. Самоорганізація виступає важливим аспектом життя команди у нашому майбутьому, саме через мобільність функцій. Цей процес охарактеризовується вмінням раціонально організовувати роботу, як свою, так і роботу підлеглих команд. Таким чином, ефективно спроєктована система самоменедженту, що враховує специфіку роботи організації і поточну економічну ситуацію, вважається одним з ключових факторів, що сприяють досягненню поставлених організацією цілей. Новий погляд на структури синергетичного рівня, які були закладені законами фізики та природи, дозволять розробити та встановити нові парадигми у процесах саморганізації та самоменеджменту.Документ Models of infrastructure project management by means of hybrid technologies(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Zachko, Oleh; Kobylkin, Dmytro; Zachko, IrynaIn the scientific article the actual scientific and applied task of development of models of management the infrastructure projects by means of hybrid technologies is solved. A thorough analysis of research in the field of infrastructure project management and identified its unresolved part. Was conducted the analysis of the subject area of the state of implementation of infrastructure projects at the regional level; terminological base of scientific research; a system of normative legal acts in the field of financial regulation of infrastructure projects and programs at the regional level and standards for project management; international experience in implementing programs at the regional level; modern approaches to the management of infrastructure projects and programs at the regional level. A scientific and applied concept of hybrid management of infrastructure projects and programs at the regional level by means of convergence of knowledge systems for project management has been developed. Described the project environment of infrastructure projects and programs at the regional level, which includes the core implementation and operation of infrastructure projects and programs using hybrid technologies at the regional level, and four blocks underlying the set of parameters and values of such projects and programs. It is determined that the complexity of infrastructure projects and programs of the territorial system determines the problem of project management, and accordingly the complexity of projects.Документ Організація процесу виробництва графічного продукту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Воронцова, Дар'я Володимирівна; Федченко, Ганна Валеріївна; Вальчук, Ольга ІгорівнаКомп'ютерна графіка динамічно розвивається в різноманітних сферах життєдіяльності людини. Звертаючи увагу на високу динамічність навколишнього світу, питання про оптимізацію процесу створення відео, анімації, персонажа, реклами, аватара тощо стає дедалі більш актуальним. Графічний продукт вимагає максимально швидкого виробничого процесу не звертаючи увагу на те, що справа йде про розробку художнього фільму, комерційного проєкту різного масштабу, або проєкту з 10 кадрів. Аналіз основних досягнень спеціалістів сфери комп’ютерної графіки виявив різні підходи щодо організації графічних проєктів. В зазначених роботах звертається увага на принципи роботи графічних конвеєрів великих студій та кінокомпаній. Метою даної роботи постає представлення рекомендацій щодо організації процесу розробки короткометражного відеоряду однією особою з урахуванням автоматизації відповідних етапів роботи, на прикладі відеоролика соціальної реклами. Для реалізації поставленої задачі була запропонована схеми робочого процесу проєкту, де окремо позначені основні етапи створення графічного контенту, приведені відповідні програмні засоби та виділені частини робочого процесу такі, як preproduction, production, postproduction.Документ Інформаційно-аналітичний супровід прийняття рішень у проєктах розвитку технологічних систем збирання врожаю(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Луб, Павло Миронович; Березовецький, Сергій Андрійович; Падюка, Роман Іванович; Чубик, Роман ВасильовичРозкрито передумови створення та використання інформаційно-аналітичних систем для підтримки прийняття рішень у проєктах збирання врожаю культур. Наведено особливості впливу проєктного середовища на виконання проєктів збирання озимого ріпаку. Акцентовано на вагомості своєчасного виконання робіт у проєктах збирання врожаю культури, а також розв’язку завдань із узгодження змісту (технічного оснащення технологічних процесів обприскування стеблостою склеювачами та комбайнового збирання насіння) та часу робіт у проєктах. Означено вагомість впливу біологічних процесів достигання озимого ріпаку та агрометеорологічних умов на часові обмеження функціонування технічного оснащення проєктів. Зазначено, що такий вплив зумовлює мінливість термінів початку робіт, а також їх тривалості і позначається на функціональних показниках ефективності проєктів збирання врожаю озимого ріпаку. Доведено необхідність врахування цих особливостей у статистичній імітаційній моделі проєктів технологічної системи збирання врожаю ріпаку. Наведено розробку і результати використання інформаційно-аналітичної системи для підтримки процесів управління проєктами. Показано методику врахування впливу проєктного середовища (предметні та агрометеорологічні умови) на терміни та своєчасність робіт у проєктах збирання врожаю. Описано доцільність створення імітаційних моделей та методику відображення ймовірнісних умов функціонування технічного оснащення проєктів збирання врожаю сільськогосподарських культур.Документ Ідентифікація та аналіз ризиків проєктів ІТ-аудиту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Данченко, Олена Борисівна; Альба, Віктор Олексійович; Березенський, Руслан Володимирович; Савіна, Оксана ЮріївнаЗа відносно короткий проміжок часу сфера інформаційних технологій зі звичайної, подекуди другорядної галузі, перетворилась на один з головних драйверів світової економіки, ставши каталізатором для тектонічних змін і трансформацій у багатьох інших індустріях. Українська ІТ-галузь нині успішно конкурує на світовому ринку і є надійним джерелом валютних надходжень. Сьогодні українці можуть створювати, просувати й продавати ІТ-продукти на глобальних ринках. Вони зацікавлені не просто у створенні продукту, а й в активному його розвитку. Для продуктивної та ефективної роботи підприємств ІТ-сфери потрібен постійний моніторинг і контроль реального стану ІТ-інфраструктури. Одже, оцінка стану інформаційної та/або фінансової системи підприємства є нагальною та необхідною, а тому все частіше на таких підприємствах запроваджується ІТ-аудит, який потребує вмілого та ефективного управління для досягнення найкращих результатів. Виходячи з результатів проведеного аналізу робіт вітчизняних та зарубіжних вчених і дослідників області управління проєктами ІТ-аудиту зроблено висновок, що цей аспект є малодослідженим. Проєкти ІТ-аудиту володіють специфічними ризиками, які потребують детального дослідження. В статті визначено фактори, що впливають на збільшення часу та вартості проєктів ІТ-аудиту з використанням методу причинно-наслідкової діаграми Ісікави. Виявлено, що суттєва частина відхилень та невизначеностей, які приводять до збільшення часу та вартості пов’язані безпосердньо з стекхолдерами проєктів ІТ-аудиту. Ідентифіковано стейкхолдерів проєктів ІТ-аудиту, до яких віднесено: власника, ініціатора, замовника, інвестора, менеджерів проєктів, команду проєкту або аудиторів, конкурентів та інших зацікавлених сторін. Проаналізовано вплив основних груп стейкхолдерів на зменшення часу та вартості проєктів ІТ-аудиту з використанням методу причинно-наслідкової діаграми Ісікави. Визначено ризики стейкхолдерів проєктів ІТ-аудиту через призму їх можливостей та загроз для таких проєктів.Документ Вдосконалення ключових компетенцій програм біадаптивного розвитку проєктно-орієнтованих організацій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Чернова, Любава Сергіївна; Чернова, Людмила Сергіївна; Войтенко, Олександр Степанович; Тімінський, Олександр ГеоргійовичРозглянуті програми біадаптивного розвитку проєктно-орієнтованих організацій як основа забезпечення їх конкурентоспроможності. Поставлена задача вдосконалення індивідуальних компетенцій співробітників, організаційної компетентності і ключової компетенції проєктно-орієнтованої організації на основі когнітивних моделей. Сформульовано методологічний підхід до реалізації програм біадаптивного розвитку проєктно-орієнтованих організацій на основі когнітивного вдосконалення їх ключових компетенцій. Набуло подальшого розвитку поняття ключової компетенції. Сформульовано поняття і шляхи розвитку ключової компетенції проєктно-орієнтованих організацій як основи когнітивного механізму забезпечення успіху програм їх біадаптивного розвитку. У розвиток існуючих досліджень запропоновано модель ключової компетенції програми біадаптивного розвитку проєктно-орієнтованої організації. Зроблено висновок, що для вирішення складних завдань програм біадаптивного розвитку, використання стандартних методів лінійної оптимізації недостатньо, оскільки класична задача лінійної оптимізації не враховує додаткових умов, що виникають при переході організації з одного стану до іншого в програмах біадаптивного розвитку, що досягається шляхом когнітивного вдосконалення існуючих компетенцій. Для таких задач запропоновано використовувати двоїсту задачу лінійної оптимізації. Запропонована формалізація сприятиме розв’язанню задачі синхронізованого розвитку компетенцій персоналу з метою отримання когнітивної синергії і вдосконалення когнітивного потенціалу проєктно-орієнтованої організації в програмах біадаптивного розвитку. Запропоновано підхід холакратії як засіб біадаптивного когнітивного вдосконалення компетенцій команди управління програмою біадаптивного розвитку проєктно-орієнтованих організацій. Окреслено перспективи подальших досліджень у обраному напрямі.Документ Формування складу учасників проєкту створення транспортно-логістичного центру(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ковтун, Тетяна Антонівна; Смокова, Тетяна МиколаївнаРозвиток логістики як сучасного напрямку бізнесу, основна концепція якого полягає в управлінні рухом матеріальних і супутніх їм потоків, призвів до виникнення такого елемента транспортно–логістичної системи, як транспортно–логістичний центр. В статті надано характеристику специфічних особливостей транспортно–логістичного центру, його визначення. Розглянуто системну сутність транспортно –логістичного центру як мікрологістичної системи та елемента макрологістичної системи, розроблено власну структуру транспортно –логістичного центру, до складу якої входять управляюча компанія, функціональні (транспортні та логістичні організації/компанії/підприємства) та допоміжні (комерційні та обслуговуючі організації/компанії/підприємства). Розроблено систему управління транспортно –логістичного центру, визначено вертикальні інтеграційні зв’язки між об’єктом та суб’єктами управління, горизонтальні між суб’єктами управління. Досліджено зміну наукових поглядів на визначення зацікавлених сторін та учасників проєкту. Проведено ідентифікацію та класифікацію зацікавлених сторін в проєкті створення транспортно –логістичного центру з використанням інструментарію методології управління проєктами. Визначено внутрішні та зовнішні зацікавлені сторони проєкту. Під внутрішніми зацікавленими сторонами проєкту пропонується розуміти основних та другорядних учасників проєкту, під зовнішніми – зацікавлені сторони, що мають прямий та опосередкований вплив на проєкт. Створено системну модель зацікавлених сторін в проєкті транспортно –логістичного центру. В умовах нестабільного середовища та жорсткої конкуренції учасники проєкту створення транспортно –логістичного центру бажають мати впевненість у затребуваності послуг центру на ринку транспортно –логістичних послуг та успішній реалізації проєкту. Одним зі шляхів зниження невизначеності умов реалізації проєкту автори вважають формування оптимального складу учасників проєкту. Запропоновано механізм формування складу учасників, що обґрунтовує необхідність узгодити інтереси всіх учасників на різних етапах життєвого циклу проєкту та включити до складу учасників тих, що принесуть максимальну корисність проєкту.Документ Особливості управління гіпердинамічними проєктами(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Флис, Ігор МихайловичПроаналізовано роль і місце проєктів у різних галузях суспільної і виробничої діяльності, життєвий цикл яких вимірюється декількома добами або годинами. Прикладом таких специфічних проєктів є вирішення завдань у царині національної безпеки й оборони держави (бойові дії у збройних конфліктах, повноцінні військові операції), ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій (масштабні лісові пожежі, паводки, цунамі, техногенні катастрофи), а також в інших галузях суспільної діяльності (в аграрній галузі, у будівельній індустрії, на транспорті). Такі специфічні проєкти мають усі характерні їм атрибути: обмежений у часі та ресурсах, неповторний (унікальний) та одноразовий процес. Ідентифіковано роль і значення специфічних проєктів, тривалість впровадження яких вимірюється декількома добами або годинами у загальній класифікації. Запропоновано специфічні проєкти класифікувати за їх життєвим циклом на чотири групи: довготривалі, тривалістю від одного до декількох років, короткотривалі, тривалістю від одного місяця до одного року, динамічні, тривалістю від декількох діб до одного місяця, та гіпердинамічні, тривалістю від декількох годин до однієї-трьох діб. Проаналізовано особливості управління гіпердинамічними проєктами та сформульовано основні його принципи: чіткість поставлення та однозначність розуміння задачі (бойової, оперативно-тактичної, виробничої), цілковите усвідомлення її усіма виконавцями на усіх фазах проєкту; оперативність і досконалість виконання всіх підготовчих робіт (всебічне забезпечення проєкту всіма необхідними засобами і ресурсами), та активної фази гіпердинамічного проєкту (вогневе ураження противника у бою, гасіння пожежі, ліквідація аварії або наслідків катастрофи, збирання урожаю у стислі агротехнічні строки, перевезення вантажів, ремонт інженерної мережі тощо); високий рівень фаховості та найвищий вольовий рівень відповідальності за виконання своїх штатних обов’язків під час роботи (бойової, оперативно-тактичної, виробничої) у виконавців гіпердинамічного проєкту на усіх рівнях надбудови; професійна підготовленість та моральна підтримка цілеспрямованості та дисциплінованості всіх виконавців гіпердинамічного проєкту в процесі його реалізації, незважаючи на активний вплив ризиків, серед яких головний – ймовірні загрози здоров’ю та самому життю; чіткість і неперервність роботи системи управління у процесі реалізації гіпердинамічного проєкту, що забезпечується, в першу чергу, підтриманням безвідмовної роботи систем комунікації (зв’язку) їх дублюванням або багатократністю; ідентифікація всіх можливих ризиків, реакція на них та її відслідковування у процесі виконання гіпердинамічного проєкту, особливо при високоймовірних загрозах для здоров’я і життя виконавців; неперервний контроль виконання усіх етапів гіпердинамічного проєкту, оперативне прийняття рішень і невідкладне внесення всіх відповідних коректур (подача розпоряджень і команд підлеглим в організаційно-штатній структурі управління персоналом за допомогою засобів комунікації). Наступним етапом наших досліджень вважаємо обґрунтування класифікації за тривалістю проєктів та аналіз інтенсивності споживання виділених (запланованих) ресурсів для їх реалізації.Документ Методологічні аспекти створення цифрового університету(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Єгорченкова, Наталія Юріївна; Тесля, Юрій Миколайович; Хлевна, Юлія Леонідівна; Кичань, Ольга МиколаївнаЗапропоновано методологічну концепцію управління проєктами перетворення вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО) в цифрові університети. Представлено концептуальні основи управління проєктами діджиталізації ЗВО. В основі концепції є єдиний цифровий простір, який включає: цифрове середовище, інструменти його формування, інструменти використання цифрового середовища, організаційні засади цифрової трансформації, методологія управління проєктами діджиталізації. Показано, що успіх цифрової трансформації ЗВО напряму залежить від ефективності організації процесів управління проєктами діджиталізації. А для цього необхідна розробка проблемно-орієнтованої методології управління проєктами. Встановлено, що жодна з існуючих методологій не підходить під умови проєктів діджиталізації ЗВО. Сформовано області знань з позицій формування та впровадження методології під проєкти діджиталізації ЗВО. А саме, управління психологією змін, управління впровадженням, управління методологічною зрілістю, управління інформаційним середовищем проєктів діджиталізації ЗВО, управління впливами. Результатом застосування концепції управління проєктами діджиталізації ЗВО є формування та впровадження методології управління проєктами, що інтегрує інструменти, процеси, знання існуючих методологій управління проєктами з умовами реалізації ІТ процесів у ЗВО. Запропоновані організаційні засади діджиталізації закладів вищої освіти, в основі яких специфічна для таких закладів проєктно-орієнтована організаційна структура – офіс цифрової трансформації. Визначені структура та функції такого офісу. Показано, що ефективне його функціонування можливе тільки при застосуванні підходу «management by the projects» (управління через проєкти). Досліджено процеси закладів вищої освіти з позицій готовності до застосування методологій управління проєктами діджиталізації. Наведено приклади проєктів діджиталізації Національного авіаційного університету.Документ Використання моделі франчайзингу для управління інноваційними проєктами на основі ціннісного підходу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Морозов, Віктор Володимирович; Коломієць, Анна Степанівна; Кальніченко, Олена ВолодимирівнаРозглянуті питання застосування системи знань з управління інноваційними проєктами та програмами до стимулювання та покращення інноваційної діяльності в Україні шляхом аналізу причин слабкого розвитку інновацій та пошуку шляхів покращення цього стану. Визначено та проаналізовано основні напрями проведення інноваційної діяльності вітчизняних підприємств, причини невдач з виведення нових продуктів на ринок. Виділено типи інновацій, за якими здійснюється інноваційна діяльність на таких підприємствах. Вказано на майже повну відсутність застосування проєктного підходу до інноваційної діяльності. При цьому зауважується, що традиційні методології управління проєктами на основі систем цінностей не в повній мірі дозволяють ефективно проводити управління інноваційними проєктами внаслідок їх значної складності та ризикованості. Це призводить до необхідності пошуку нових підходів, які б враховували специфіку складних інноваційних проєктів та програм розвитку, їх елементів, характеристик та параметрів зв’язків. Розглянуті питання розробки та застосування нових моделей до управління інноваційними проєктами на основі ціннісного підходу. Для цього запропоновано використовувати модель наукового співробітництва на базі франчайзингу з точки зору максимізації цінностей усіх зацікавлених сторін проєкту та програми, що ґрунтується на комплексному системному підході до визначення стану діяльності в інноваційному проєкті. Запропонована структурна схема взаємодії з зовнішнім оточенням при реалізації інноваційних проєктів, що є концептуальною моделлю цього дослідження. На основі цієї моделі та схеми інноваційного об’єднання запропонована математична модель визначення цінностей учасників та зацікавлених сторін інноваційного проєкту або програми на всіх етапах функціональної взаємодії в межах ініційованої проєктної діяльності.