Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Стратегія експортоорієнтованого зростання: концепція сталого розвитку(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Іщенко, Світлана Вікторівна; Данилко, Валерій КириловичАналіз наукових здобутків вітчизняних та зарубіжних авторів дозволив теоретично обґрунтувати, що сучасні моделі експортоорієнтованого розвитку не можуть базуватися на постулатах класичної та неокласичної економічної теорії, що в якості факторів виробництва розглядають землю, капітал, працю та підприємницькі здібності. З’ясовано, що доповнення неокласичної моделі міжнародної торгівлі Гекшера-Оліна таким фактором, як навколишнє середовище, доводить, що при застосуванні одностороннього екологічного регулювання та за умови мобільності будь-якого з факторів виробництва, «брудні» виробництва можуть мігрувати між країнами, але така міграція екологонебезпечних виробництв між країнами може давати лише локальний ефект, не вирішуючи питання глобального забруднення навколишнього середовища. В процесі дослідження визначено, що на сучасному етапі розвитку суспільства знання не лише набувають характеристик виробничого фактора, а й пріоритетної значущості серед інших факторів виробництва, маючи здатність знижувати витрати капіталу, праці та обсяги заподіяної шкоду навколишньому середовищу. Проведений теоретичний аналіз дозволяє зробити висновки, що за умови прийняття та дотримання принципів концепції сталого розвитку всіма учасниками світової економічної системи можливість забезпечити менший рівень викидів та відходів може стати порівняльною перевагою у міжнародній торгівлі але лише за умови уніфікації екологічного законодавства на глобальному рівні.Документ Теоретико-методичні основи формування інтелектуального капіталу та уточнення понятійного апарату(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Глізнуца, Марина ЮріївнаСуттєвий теоретичний висновок в проведеному дослідженні полягає в тому, що досягнення цілей в управлінні інтелектуальним капіталом слід розглядати як результат, що забезпечує потрійний ефект: креативно-підприємницький, ринково-економічний і соціальний, але жоден з них не є самодостатнім. В проведеному дослідженні доведено, що сам процес інтелектуалізації забезпечує не тільки високі економічні результати, а й суттєві зміни більш широкого кола ключових для суспільства питань: формування нових організаційних моделей, інформатизацію, становлення нового порядку економічних і суспільних відносин.Документ Управління людським капіталом: знання як основа забезпечення інноваційного розвитку економіки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Маслак, Ольга Іванівна; Іщенко, Світлана Вікторівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Шевчук, Юрій ВікторовичРеалії функціонування в умовах глобалізації спонукають підприємства постійно створювати нові продукти або удосконалювати існуючі задля утримання та розширення конкурентних позицій, а також для отримання сталого прибутку та забезпечення подальшого економічного розвитку, що вимагає від підприємств переходу на нові методи управління, основою яких є знання. Ефективний менеджмент знань має бути одним із пріоритетних напрямів розвитку управлінського та технологічного процесу на вітчизняних підприємствах, оскільки інтеграція нашої країни в європейський та світовий простір значно посилює конкурентну боротьбу та вимагає пошуку нових більш досконалих методів управління. Завданням дослідження є розвиток теоретичних і методичних положень, пов’язаних з переходом України до знаннєвої економіки, ідентифікація та пошук шляхів розв’язання проблем, вирішення яких дозволить адаптувати накопичені знання та досвід провідних країн світу до соціально-економічних і правових умов, що склалися в Україні, розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму управління знаннями на підприємствах різних галузей національного господарства для підвищення рівня їх конкурентоспроможності та результативності діяльності. Проведений статистичний аналіз дозволив виявити негативні тенденції в сфері інноваційного розвитку національної економіки: скорочуються частка експорту Україною високотехнологічної продукції на користь збільшення частки сільськогосподарської продукції та промислової продукції низького ступеня обробки, результативність інноваційної діяльності промислових підприємств стабільно знижується, скорочується чисельність працівників, задіяних в науково-дослідній діяльності, та реальне фінансування наукових розробок. В умовах, що склалися, з урахуванням виявлених тенденцій, доведено необхідність усвідомлення значення управління знаннями як складової системи управління людським капіталом та загальної системи управління підприємством, безальтернативність впровадження менеджменту знань в діяльність підприємств різних галузей національного господарства та розроблено концептуальну схему функціонуванням менеджменту знань в системі забезпечення інноваційної активності підприємства. Процес формування реально функціонуючого механізму управління знаннями на підприємства різних галузей національного господарства, його інституціональне забезпечення як на регіональному, так і на загальнодержаному рівні як беззаперечна умова активізації інноваційної діяльності, забезпечення сталого економічного зростання та розвитку експортного потенціалу національної економіки має отримати чітку алгоритмізацію та чітко спланований регламент дій, що є напрямком подальший наукових досліджень в даній сфері.Документ Сфера послуг у формуванні постіндустріальної структури національної економіки(НТУ "ХПІ", 2014) Навроцький, О. О.Досліджено стан розвитку сфери послуг, як елементу переходу економіки України до постіндустріальної стадії розвитку, для цього проведено аналіз теорії постіндустріального суспільства, передумов та історії її становлення, основних течій і шкіл та визначено критеріальну ознаки сучасного суспільства – формування сервісної моделі суспільства, якій відповідає домінуюча роль сфери послуг у національному господарстві, досліджено її стан завдяки запропонованій типології секторальної структури економіки.Документ Інноваційний потенціал промислового підприємства в умовах економіки знань(НТУ "ХПІ", 2013) Заднєпровська, Г. І.Узагальнення підходів до сутності поняття «інвестиційний потенціал» дозволило визначити основні теоретичні аспекти його змісту та особливостей щодо умов економіки знань для промислових підприємствДокумент Особенности формирования мотивационно-компетентностной модели предприятий(НТУ "ХПИ", 2013) Савченко, Е. В.В статье рассматриваются проблемы и преимущества мотивационной системы в системе управления человеческими ресурсами предприятия. Недостаточная продуманность механизма мотивации и кадровой политики, которая приводит к высокой текучести кадров, потере интереса к высокоэффективному труду и к отсутствию корпоративной культуры изучается в данном исследовании. В статье определены роль компетенций в эффективности компании; изучены основные мотивирующие и демотивирующие факторы для персонала; определены основные причины создания неэффективных систем мотивации; обоснованы ключевые стимулы в профессиональной деятельности персонала.Документ Необхідність визначення та оцінки клієнтського капіталу як складової інтелектуального капітала(НТУ "ХПІ", 2013) Савченко, Ольга ІгорівнаВ роботі досліджені питання формування, управління та обліку складових інтелектуального капіталу інноваційних підприємств. Особливу увагу у статті приділено критичному аналізу традиційних методів оцінки споживача, визначенню особливостей теоретичної моделі та її розвитку.