Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2021 - 20222

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.local government

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Громадські ініціативи та громадські слухання в Україні на сучасному етапі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сємко, Михайло Олександрович
    Одним із ключових та найбільш поширених інструментів взаємодії влади та громадян є громадські ініціативи і слухання. Автор наголошує, що новітні демократичні тенденції управління на місцях відіграють величезну роль у вирішенні проблем місцевого значення та визначенні векторів місцевого розвитку. У статті аналізуються проблеми співпраці органів державної влади з різноманітними неурядовими організаціями громадянського суспільства та визначаються шляхи й напрями її активізації. Автор зазначає. що громадські слухання є одним із механізмів узгодження інтересів різноманітних груп, що показують зацікавленість у розв’язанні тієї чи іншої проблеми, яка має суспільний інтерес. У багатьох демократичних країнах світу громадські слухання є тією особливою формою залучення громади до процесу прийняття управлінських рішень, якої вимагає законодавство. Громадські слухання є дуже поширеним механізмом демократії на місцевому рівні у більшості демократичних країн – це діалог між місцевою владою та самою громадою. У дослідженні особлива увага акцентується на ролі громадянського суспільства у формуванні нових принципів співробітництва органів публічної влади та громадянського суспільства. Створення умов для громадсько-політичного діалогу всіх груп суспільства, які мають відмінні інтереси, всебічна підтримка ідеї громадянського миру повинна стати основою подальшого розвитку української державності, розвитку розгалуженої системи взаємодії державної влади з громадянським суспільством, різноманітними недержавними організаціями. В контексті ефективного залучення громадян у процес реалізації політики саме діяльність громадських ініціатив та громадських слухань має ключове значення.
  • Ескіз
    Документ
    Діяльність Харківського політехнічного інституту під час німецької окупації
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Журило, Дмитро Юрійович; Ларін, Андрій Олексійович
    Розглядається діяльність співробітників Харківського політехнічного інституту, які залишилися в Харкові під час окупації у роки Великої Вітчизняної війни.. Ці співробітники не змогли вчасно покинути місто через неналежну організацію евакуації інституту. інституту. Важкі обставини змусили багатьох співробітників інституту співпрацювати з окупаційною владою, однак це співробітництво не дуже багато дало загарбникам, проте допомогло вижити більшості науковців ХПІ та зберегти будівлі інституту, бібліотечні фонди та лабораторне обладнання. Наведено прізвища видатних науковців та викладачів, які були в окупації. Показані жахи нової влади: голод, холод, загибель мирного населення. Більшість викладачів і співробітників Харківського політехнічного інституту змушені були міняти на продукти харчування власні речі, прикраси, будівельні матеріали. Наведено факти порушення німецькими військами міжнародного права. Показано, що німецька влада сприяла дрібному кустарництву, роздрібній торгівлі, наданню побутових послуг. Однак, основною метою німецьких військ було забезпечення німецької армії продуктами харчування, спорядженням, транспортом, житлом, а також відправка молоді та працездатного населення на примусові роботи до Німеччини. Німецька преса займалася дезінформацією, поширюючи брехливі запевнення про щасливе життя східних робітників у Німеччині, про залучення їх до європейської культури, про їх відпочинок і дозвілля. Описано, що завдяки діяльності видатного хіміка, професора Павла Дідусенка, вдалося налагодити випуск сірників і мила. Завдяки реалізації цих дефіцитних у воєнний час предметів першої необхідності, вдалося зберегти життя великій кількості співробітників Харківського політехнічного інституту.