Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Публікація
    Статистичний облік у міжнародному туризмі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Александрова, Вікторія Олександрівна; Жадан, Тетяна Андріївна; Стригуль, Лариса Станіславівна
    Для формування інформаційної основи, необхідної не лише для функціонування туристичних компаній, але і для регіональних органів влади, відповідальних за розвиток туризму в регіоні, потрібне знання існуючих форм статистичного спостереження в області туризму, статистичних стандартів Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) і Організації Об'єднаних Націй (ООН), методів статистичного обліку туризму в країнах, що лідирують по рівню розвитку національного туристичного сектора. Застосування статистичних стандартів ООН і UNWTO дозволяє проводити повніші і порівнянні статистичні дослідження, а також складати статистичні прогнози розвитку туризму як складової і важливої частині економіки будь-якого регіону. До статистичних завдань в туризмі відносяться: статистичний аналіз відвідувачів, аналіз ефективності функціонування засобів розміщення, туристичного споживання; організація ведення і аналізу туристичної статистики; отримання повної інформації про якісні і кількісні характеристики туристичного потоку в регіоні і його динаміці. Для ефективного вирішення даних задач дуже важливе використання багаторічного досвіду статистичних розробок країн, що мають розвинену туристичну інфраструктуру, і відповідно, статистику туризму. А також необхідно виділити статистику туризму як окремий напрям обліково-статистичного дослідження, що зважає на специфіку збору інформації, прийомів обробки, узагальнення і аналізу початкових даних, спрямованих на практичне застосування результатів аналізу. Потреба формування методики збору даних для проведення дослідження стану туризму, яка відповідатиме сучасним вимогам порівнянними з міжнародними загальноприйнятими системами обліку. Для формування такої системи необхідно звернутися до досвіду зарубіжних країн, розглянути існуючі в сучасній світовій практиці основні методики статистичного обліку.
  • Ескіз
    Документ
    Забезпечення збалансованого інноваційного розвитку економіки України в умовах глобальної невизначеності
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Решетняк, Наталя Борисівна; Назаренко, Олена Василівна; Єгорова, Юлія Валеріївна
    Необхідність забезпечення збалансованого інноваційного розвитку України зумовлена глобальною невизначеністю, динамічними процесами та структурними змінами, які мають місце сьогодні у світовій економіці. В цих умовах актуальним є визначення позицій України у світовій системі координат саме за параметрами інноваційності. Оцінювання стану науково-технічної сфери, інноваційного розвитку, результатів наукових досліджень у країнах світу на міжнародному рівні здійснюється за багатьма показниками різноманітних рейтингів, до найбільш авторитетних з яких, відносяться: Глобальний інноваційний індекс, Глобальний індекс конкурентоспроможності, Європейське іннов аційне табло. Проведення аналізу досягнутого стану інноваційного розвитку економіки України за показниками міжнародних рейтингів потребує визначення методологічних принципів їх розрахунку. За результатами дослідження встановлено, що, незважаючи на деякі позитивні тенденції, в цілому існує значний розрив між рівнем інноваційного розвитку України та розвинутих країн. З’ясовано, що позиції нашої країни за Глобальним індексом конкурентоспроможності в останні декілька років коливаються в межах 76-89 місць, з чого зроблено висновок про відсутність дієвих реформ у сфері наукових досліджень, технологій та інновацій. Дослідження інноваційної діяльності європейських країн та країн - регіональних сусідів продемонструвало належність України до групи зі статусом «Повільний інноватор». Низькі значення показників у міжнародних рейтингах пов’язані з помилками в політиці уряду та існуючими проблемами в інноваційній сфері – використання людського потенціалу, якості інноваційної інфраструктури, формування сталих взаємозв’язків між елементами національної інноваційної системи в цілому. Залишаються невирішеними питання співробітництва з міжнародними інститутами та слабкої інтегрованості в міжнародну науково-технічну та інноваційну кооперацію. У зв’язку з цим запропоновані кроки у напряму приєднання України до глобальних інноваційних процесів, що дозволить наблизити результати рейтингів до рівня розвинутих країн у майбутньому.
  • Ескіз
    Документ
    Право студентської молоді на одержання матеріальної допомоги
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гаєвая, Олександра Валентинівна; Перевалова, Людмила Вікторівна
    Серед головних напрямів державної молодіжної політики в Україні особливе місце займає правовий захист молоді, що здійснюється з урахуванням економічних інтересів держави, професійних і соціальних можливостей суспільства. На підставі Закону України «Про вищу освіту» автори розглядають права студентської молоді. Серед усіх прав, що надані студентської молоді, звертається увага на право студентів на отримування стипендій та інших видів матеріальної допомоги. Аналізуються нові правила отримання стипендій у вищих навчальних закладах та їх наслідки для матеріального становища сучасної української молоді. Надається характеристика основних видів стипендій: академічної та соціальної. Аналіз законодавчих актів, статистичних та соціологічних даних дозволяє авторам зробити висновок, що введення рейтингової системи нарахуванн я стипендій призведе до суттєвого скорочення кількості одержувачів стипендій. Складання екзаменаційної сесії на відмінні оцінки не гарантує студенту стипендію. Стипендія тепер залежить ще від активності студента у науці, спорті, громадській діяльності. Таким чином, доходять до висновку автори, норми закону обмежують право студентів на матеріальне забезпечення і підтримку з боку держави. Студенти повинні працювати, щоб матеріально себе утримувати або розраховувати на допомогу батьків. Такий стан відображаєть ся на якості навчання. Соціологічні данні свідчать про скорочення чисельності молоді в Україні. В країні набирає оборотів процес від’їзду молоді за кордон для навчання у західних вищих навчальних закладах. Автори аналізують досвід країн Європейського Союзу та США, роль, яку відіграють благодійні фонди та університети у матеріальній підтримці як власних, так і українських студентів. На підставі наведених фактів автори роблять висновок, що при встановленні розмірів студентських стипендій в Україні необхідно враховувати економічну кризу, яка носить стійкий характер. В таких умовах існуюча мінімальна стипендія не забезпечує достатнього матеріального становища студентської молоді. До матеріальної допомоги студентської молоді повинні залучатися благодійні фонди, політичні партії, громадські організації, підприємства і самі вищі навчальні заклади.
  • Ескіз
    Документ
    Інструментарій багатовимірного моделювання оцінки потенціалу розвитку регіону
    (НТУ "ХПІ", 2015) Тімофєєв, В. О.; Кирій, В. В.; Умяров, К. Т.
    Пропонуються результати дослідження міст західного регіону України для оцінки потенціалу розвитку рекреаційного туризму та туристичної галузі в цілому. В якості параметрів оцінки було обрано соціально-економічні фактори, фактори кліматичного і природного характеру, стан і перспективи розвитку інфраструктури регіону, політичну та адміністративну стабільність. Зроблені висновки щодо отриманих результатів рейтингового оцінювання.
  • Ескіз
    Документ
    Формування та оцінка конкурентоспроможності регіонів України
    (НТУ "ХПІ", 2013) Пархоменко, Н. М.
    У статті проаналізовані підходи до визначення конкурентоспроможності різних суб’єктів, узагальнено фактору, що здійснюють вплив на конкурентоспроможність регіону, розкрито їх зміст, запропонований показник інтегральної оцінки рівня конкурентоспроможності регіону.