Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Світогядні засади палеоастрономії культури европейських неоліту та бронзового віку(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Тарароєв, Яків ВолодимировичУ статті розглянута проблема світоглядних засад культури європейського неоліту та бронзового віку. Описані та проаналізовані матеріальні артефакти, які стосуються палеоастрономії, тобто пов’язані тим чи іншим чином з астрономічними спостереженнями, або якось відображали об’єкти спостереження та цілі, для чого це робилося. Аналіз усіх артефактів вказує на те, що основним об’єктом спостереження було Сонце та особливі точки його річного руху: весняне та осіннє рівнодення, зимове та літнє сонцестояння. З урахуванням особливостей клімату в Європі, а саме, великих сезонних коливань, великої відмінності зими від літа та неможливості протягом зими займатись вирощуванням рослин (все це пов’язано з положенням Сонця на небі), у статті висувається гіпотеза про те, що світогляд представників цієї культури, який функціонував у рамках релігії, носив космоцентричний характер, у центрі якого було Сонце, а Луна виконувала певні допоміжні функції рахування руху Сонця. Враховуючи загальну властивість перших, і подальших релігій, які робили спробу вирішити проблему людської смерті та безсмертя, та спираючись на розглянуті артефакти, можна з високою долею вірогідності сказати, що культ Сонця не носив антропоморфного характеру, тобто Сонце не персоніфікувалось у людину. Представники цієї культури поклонялися Сонцю як природному явищу у тому вигляді, в якому вони сприймали його органами почуттів безпосередньо. Це пов’язано з тим, що сили природи, на відміну від культур, які знаходились південніше, були більш могутніми на відміну від сил організації людського суспільства. У більш південних культурах організація суспільства впливала на вирощування рослин, і організаційні здібності набували сакрального змісту у персонах богів, а не героїв. Кінець цієї культури, вірогідно, пов’язано кризою та загибеллю світ-системи бронзового віку, куди ця культура була інтегрована.Документ Якою має бути українська національна ідея?(НТУ "ХПІ", 2017) Кіпенський, Андрій Володимирович; Перевалова, Людмила Вікторівна; Яценко, Ольга МиколаївнаУ статті розглядаються підходи до розуміння національної ідеї, аналізуються різні точки зору учених, політиків на поняття національної ідеї, її формування в різних країнах світу. Автори звертають увагу на невизначеність параметрів національної ідеї, її співвідношення до державної ідеології, ролі еліт у формуванні національної ідеї. Досліджуються проблеми та перспективи формування національної ідеї в Україні, обґрунтовується змістовне наповнення національної ідеї. Розглядаються причини, що ускладнюють процес формування національної ідеї на сучасному етапі розвитку української держави.Документ Sufism influence on Western culture and philosophy(NTU "KhPI", 2017) Aleksandrova, Olena StanislavivnaAs a result of contacts between Europeans and Arab-Persian culture the influence of Sufism spread beyond the Islamic world. Traces of the greater or lesser influence of the Sufi world outlook tradition are found in the historical continuity from the creativity of medieval troubadours, through the activity of the medieval philosopher St. Francis of Assisi and the ideologist of German Reformation Martin Luther, to the sophiology – Russian religious philosophy and poetry of Russian Symbolism. Sufi tradition in contemporary Russian philosophy is presented by the concept of "Ecosophy of the Living knowledge" of Kim Shilin. Regarding Ukraine it was noted that the term "Ukrainian Sufism" is more used in the sense of its territorial dissemination and not of the philosophical content.Документ До питання розвитку української культури(НТУ "ХПІ", 2015) Левченко, Е. В.; Махоніна, О. Г.У статті досліджується розвиток духовної культури українського суспільства у різноманітних сферах. Зокрема представлені такі напрямки розвитку як релігія, література, образотворче мистецтво, архітектура та інші. Окрему увагу присвячено питанню про національну мову. Також дослідження охоплює виявлення історичних чинників, що обумовили формування духовної спадщини нашого народу. Вивчаються здобутки та проблеми української духовної культури в умовах трансформації на сучасному етапі.Документ На шляху національного відродження: релігійна складова духовного світу України кінця ХХ – початку ХХІ століть(НТУ "ХПІ", 2014) Міщенко, Марина МиколаївнаУ статті пропонується аналіз релігійної складової суспільного життя українців на рубежі ХХ–ХХІ ст. Акцентується увага на процесах секуляризації та їх негативних наслідках, особливо в сфері духовності та моралі. На зміну християнським нормам, які співзвучні з загальнолюдськими цінностями, приходять категорії користі, практицизму та індивідуалізації. Актуалізація дослідження даних питань пов’язана з потребою національного духовного відродження України та залученням тих духовних засад, що тисячоліття слугували фундаментом української духовності та культури. Національне відродження передбачає звернення до кращих зразків духовності і моральності, традицій і обрядів, витоки яких сягають християнської історії Київської Русі.Документ Концепція «українського православ’я» М. Сумцова як ціннісний фактор української ідентичності(НТУ "ХПІ", 2014) Фрадкіна, Наталя ВолодимирівнаУ статті досліджуються особливості українського християнства висвітлені у працях М. Ф. Сумцова. Розглянуто своєрідний концепт «українського православ’я» на сторінках робіт вченого, що особливо актуалізується у наш час. Виділяються визначальні характеристики українського православ’я, які мають вплив на формування національної ідентичності. Наголошується на важливості вивчення наукових ідей М. Сумцова для розуміння світоглядного осердя українського православного життя, православної церкви, для визначення української національної ідентичності.