Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Публікація Дослідження управління розгортанням програмної системи із використанням ресурсів хмарних провайдерів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пашнєв, Андрій Анатолійович; Слєпушков, Микола Васильович; Гурт, Денис Олександрович; Лютенко, Ірина ВікторівнаПроведено аналіз основних етапів процесу розгортання програмної системи із використанням ресурсів хмарних провайдерів. Розроблені моделі можливих варіантів управління розгортанням програмної системи із використанням нотації BPMN. На основі проведеного моделювання визначені переваги та недоліки неавтоматизованого, автоматизованого та автоматичного управління процесом розгортання. Розроблено та декомпозовано модель автоматичного розгортання програмної системи із використанням ресурсів дата центрів хмарних провайдерів в нотації IDEF0, яка дозволила дослідити функціональну взаємодію окремих етапів процесу розгортання програмної системи. На основі розробленої контекстної та декомпозиційної діаграм IDEF0, в рамках моделювання процесу розгортання програмної системи, проведено аналіз функціональної взаємодії етапів Build та Deploy, який показав, що саме ці етапи мають найбільше функціональне навантаження та потребують більш детального дослідження, з метою пошуку шляхів їх оптимізації. З цією метою, було розроблено та проведено аналіз декомпозиційних діаграм IDEF0 та DFD, які моделюють функціональну взаємодію та потоки даних між складовими підпроцесів Build та Deploy. Аналіз функціональної взаємодії та потоків даних, що породжуються та передаються між окремими складовими підпроцесів Build та Deploy дозволив виявити важливий аспект, який полягає в тому, що при кожному виконанні компіляції вихідного коду та створенні койнтейнера потрібно завантажувати дані із зовнішніх бібліотек. Це в свою чергу фактично призводить до суттєвого збільшення зовнішнього трафіку, що впливає на швидкість розгортання програмних систем із використанням ресурсів дата центрів хмарних провайдерів. В якості можливого шляху оптимізації підпроцесів Build та Deploy запропоновано створення кешу для збереження завантажених даних із зовнішніх бібліотек з метою їх повторного використання, а також реалізацію контролю над здійсненням запитів до зовнішніх бібліотек та процесом кешування даних, що дозволить мінімізувати витрати часу на передачу даних із зовнішніх бібліотек під час автоматичного розгортання.Документ Синтез функції користності процесу розробки програмного забезпечення ІТ-компанії на основі еталонної моделі SPICE(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Годлевський, Михайло Дмитрович; Малець, Дмитро КостянтиновичУ роботі виділено два типи складних систем: "реальні системи" і "віртуальні системи". Перші є об’єктом дослідження комп’ютерних наук, а другі – інженерії програмного забезпечення. До останніх відносяться програмні системи (ПС) і процес розробки програмного забезпечення (ПР ПЗ), який є об’єктом наукового дослідження роботи. ПР ПЗ відноситься до цілеспрямованих систем. В таких системах на основі поставлених цілей виникає задача синтезу їх структури (окремі елементи і відношення між ними), яка спрямована на досягнення поставлених цілей, пов’язаних з якістю ПР ПЗ. Вважається, що успіх розробки ПС безпосередньо залежить від якості ПР ПЗ. У роботі розглядається проблема оцінки і покращення ПР ПЗ на основі двох моделей зрілості: СММІ, SPICE. Для обох моделей використовується бальна шкала першого типу, коли оцінка проводиться за об’єктивними критеріями, так що індивідуальні оцінки є деякими флуктуаціями реальних значень. При цьому є загальноприйнятні еталони, що відповідають градаціям бальної шкали. Основна складова моделі СММІ – фокусна область, яка характеризується «рівнем можливості» в бальній шкалі від 0 до 3. Основна складова моделі SPICE – процес, який характеризується "рівнем можливості" в бальній шкалі від 1 до 5. Для дискретного варіанта моделі СММІ використовується поняття "рівень зрілості", завдяки якому проводиться оцінка якості ПР ПЗ всієї ІТ-організації. Проведено формалізацію моделі і реалізовані статична та динамічна моделі планування розвитку ПР ПЗ ІТ-організації, які інтегровані в єдину технологію "ковзаного" планування. Одним з основних недоліків дискретного варіанта моделі СММІ є те, що він не враховує особливості діяльності ІТ-організації. З іншої сторони, модель SPICE не дозволяє проводити оцінку всього ПР ПЗ ІТ-організації. Тому було запропоновано синтез дискретної моделі зрілості на основі еталонної моделі SPICE. Основна її ціль – мінімізувати основні вади моделі СММІ. З цією метою було запропоновано використання теорії корисності. Сформована ієрархічна структура критеріїв, на основі яких проводиться синтез функції корисності. Попередньо на рівні окремого процесу формалізована модель SPICE і на цій основі визначена структура функції корисності. З огляду на ундаментальні властивості систем представлено тренд її зміни від використаних ресурсів. Далі експерти зіставляють характеристики процесів моделі SPICE і ІТ-компанії з погляду важливості процесів для зростання рівня зрілості ПР ПЗ. Ця інформація від експертів надається аналітикам, які розташовують процеси у чергу залежно від важливості з погляду функції корисності.Документ Численное исследование течения жидкости в проточной части гидротурбины ПЛ20 Кременчугской ГЕС(НТУ "ХПИ", 2015) Русанов, Андрей Викторович; Линник, Александр Васильевич; Сухоребрый, Петр Николаевич; Хорев, Олег Николаевич; Косьянов, Дмитрий ЮрьевичПредставлены результаты расчетного исследования пространственного вязкого течения жидкости в проточной части осевой поворотно-лопастной гидротурбины ПЛ20 Кременчугской ГЭС. Моделирование течения выполнено на основе численного интегрирования уравнений Рейнольдса с дополнительным членом, содержащим искусственную сжимаемость. Для учета турбулентных эффектов применена двухпараметрическая модель турбулентности Ментера (SST). Расчеты проведены с помощью программного комплекса IPMflow. Дан анализ структуры потока, осредненных параметров и потерь энергии во всех элементах проточной части гидротурбины при максимальном угле установки лопасти рабочего колеса φ = 35°.Документ Исследование деформированного состояния металла при изгибе до 180º с помощью программного комплекса DEFORM 3D(НТУ "ХПИ", 2012) Плеснецов, Сергей ЮрьевичПроведено моделирование процесса изгиба листового металла до 180º посредством программного комплекса Deform 3D. Получены распределения напряжений и деформаций, а также график усилия на инструменте. Выполнено сопоставление результатов моделирования с данными, полученными в ходе экспериментальных исследований процесса изгиба листового металла до 180º.Документ Исследование асимметрии в очаге деформации при изгибе металла до 180°(НТУ "ХПИ", 2013) Плеснецов, Сергей ЮрьевичПроведена трехэтапная конечно-элементная симуляция процесса изгиба листового металла до 180º посредством программного комплекса Deform 3D. Получены распределения напряжений и деформаций, а также график усилия на инструменте. Выполнен анализ геометрии места изгиба. Получены зависимости, описывающие форму очага деформации в месте изгибаДокумент Программное обеспечение для построения цифровой модели рельефа поверхности по интерференционной картине(НТУ "ХПИ", 2013) Ледовской, В. В.; Думин, П. М.В работе создан программный комплекс «Рельеф 3D» для автоматизированной обработки интерференционных картин. Комплекс протестирован на модельных объектах и апробирован на примере анализа состояния поверхности рельефа. По сравнению с аналогами, программный комплекс «Рельеф 3D» обладает рядом преимуществ при исследовании образцов