George Bothezat and his Contribution into the World Aviation and Astronautics

Abstract

У статті показано життєвий та науковий шлях першого доктора наук у галузі авіації — Георгія Ботезата. Використано нові архівні дані, що розкривають причину його навчання за кордоном. Наводяться відомості про сім’ю Г. Ботезата. Стверджується, що учений разом із Миколою Жуковським, Ігорем Сікорським, Степаном Тимошенком, Олександром Фан-дер-Флітом і Олексієм Лебедєвим був одним із організаторів Повітряного флоту Російської Імперії. Проаналізовано роботи Г. Ботезата у галузі імпульсної теорії повітряних гвинтів, зокрема зазначено, що на основі своєї теорії вчений зміг вивести формули для забезпечення стійкості польоту літаків і вертольотів. Він автор різних винаходів: гіроскопічного прицілу та іншої авіаційної техніки. Він розробив тренувальні балістичні таблиці, що дозволяли вносити поправки на швидкість польоту і напрям вітру. Показано причини від’їзду Г. Ботезата до США. Стверджується, що саме тут його талант конструктора і творця вертольотів оригінальної системи розкрився найкращим чином. У 1922 р. Георгію Олександровичу за фінансової підтримки американського уряду вдалося побудувати дієздатну модель вертольота без прототипів та експериментів, лише за результатами розрахунків. Аналізуються причини, через які Г. Ботезату не вдалося домогтися запуску серійного виробництва вертольотів. Наведено інформацію про діяльність компанії, заснованої Ботезатом, що займалася виробництвом вентиляторів нового типу для ВМС США. Вентилятори системи Ботезата були встановлені у Рокфеллер-центрі у Нью-Йорку, а також встановлювалися на американських танках. Підкреслюється, що І. Сікорський також використовував у своїх дослідженнях роботи Г. Ботезата. Повідомляється, що розрахована Ботезатом траєкторія польоту у повітрі і безповітряному космосі використовувалася при розробці американської програми пілотованої посадки на Місяць з використанням системи «Аполлон». Розглянуто причину смерті вченого.