Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 901

Науково-методична діяльність професора П. М. Мухачова в галузі паровозобудування в 1890–1902 рр.
(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2024) Заверющенко, Микола Петрович
Метою статті є висвітлення результатів комплексного дослідження щодо діяльності професора П. М. Мухачова (1861–1935) з формування умов для створення першої наукової школи в Україні в галузі паровозобудування. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні методів як історичної науки, так і суміжних галузей, принципів науковості, історизму, об’єктивності, комплексності й системності. Використано історико-біографічний, історико-хронологічний, ретроспективний методи дослідження та метод джерелознавчого аналізу. Показано, що наприкінці ХІХ ст. на теренах України відбувається зародження галузі паровозобудування, що було пов’язано з відкриттям Харківського та Луганського паровозобудівних заводів. Це вимагало наявності не лише інженерних, але й наукових кадрів. Перші підвалини щодо формування наукової школи паровозобудування в країні було закладено в Харківському практичному технологічному інституті (ХПТІ), а пізніше – Харківському технологічному інституті (ХТІ), професором Петром Матвійовичем Мухачовим. Численні відрядження до вітчизняних і зарубіжних підприємств, досвід практичної та педагогічної діяльності дозволили вченому організуватироботу щодо розроблення методичних засад наукової школи паровозобудування: створення наочних посібників, написання та видання підручників, укладання комплектів креслеників різноманітних паровозів, керівництво дипломним проєктуванням. Доведено, що ХТІ в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. не лише був осередком науково-дослідної роботи на теренах Східної України в галузі паровозобудування, а й успішно співпрацював з машинобудівними й металургійними підприємствами колишньої Російській імперії, а також з іншими науковими установами. Розкрито основні напрями створення наукової школи професором П. М. Мухачовим, її внесок у науково-дослідну роботу ХТІ в галузі паровозобудування. Показано, що завдяки наполегливій роботі Петра Мухачова та його послідовників відбулося поєднання наукових досліджень, упровадження у виробництво отриманих досягнень.
Меморіальна подорож як вид пізнавального туризму
(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2024) Красіков, Михайло Михайлович
Методичні вказівки для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни "Історія української науки і техніки"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Тверитникова, Олена Євгенівна; Гутник, Марина Валеріївна
Мета вивчення навчальної дисципліни «Історія української науки і техніки» полягає у формуванні у здобувачів освіти поглиблених знань з історії формування науки, як унікальної галузі інтелектуальної галузі діяльності та її ролі у поступі людської цивілізації, ознайомлення з історією прирощення знань у природничих, гуманітарних, соціальних, технічних науках відповідно до конкретних історичних етапів розвитку науки і культури в цілому з метою опанування інтелектуального багатства української наукової культури; поглиблення знань, пов’язаних з розвитком української науки і техніки від найбільш простих знарядь до сучасних технологій, вивчення основних етапів, процесів і подій історії української науки і техніки з давніх часів до сьогодення у контексті основних тенденцій інноваційного розвитку світу.
Вікнопис Харкова періоду російсько-української війни: теми, образи, меседжі
(Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва, 2024) Красіков, Михайло Михайлович
З когорти "святих лікарів" : Володимир Павлович Бобін
(Факт, 2024) Красіков, Михайло Михайлович
У статті висвітлюється життєвий шлях одного з провідних лікарів Харкова кінця ХІХ — першої чверті ХХ століття Володимира Павловича Бобіна (1858–1925). Аналізуються різні аспекти його подвижницької діяльності: в якості старшого лікаря лікарні Харківського медичного товариства, лікаря харківської Третьої чоловічої гімназії, гласного Міської думи тощо. Наводяться свідоцтва сучасників «святого лікаря», з’ясовується його вплив на колег. Досліджується новаторство В.П. Бобіна в галузі медичного обслуговування школярів. Розкривається значення постаті Володимира Бобіна для історії медицини в Україні, а також для історії Харкова. Робота супроводжується публікацією рідкісних фотографій та документів.
Космічні світила в традиційній народній культурі слобожан (деякі зауваги)
(Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, 2024) Красіков, Михайло Михайлович
Аналізуються етнографічні записи П. В. Іванова з Купʼянського повіту Харківської губернії, зроблені в 1880-х роках. Досліджуються народні уявлення про Землю, небо, Сонце, Місяць.
Харків мінус російська культура, або чи можна виграти війну з пам'яттю?
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Красіков, Михайло Михайлович
Аспекти підготовки кваліфікованих спеціалістів з програмування в Україні у другій половині ХХ ст.
(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Ругаленко, Станіслав Ігорович
Санітарний стан Кропивницького (Кіровограда) періоду німецької окупації 1941-1944 рр.
(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Петлінська, Ю. В.
Архітектор Олексій Миколайович Бекетов
(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Новгородов, Дмитро Володимирович