Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"
Постійне посилання зібрання
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin
Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відображення організації роботи науково-дослідних кафедр на сторінках "Бюлетеня народного комісаріату освіти УСРР" (1920-ті рр.)(Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва, 2024) Стаднік, Ю. О.Документ Член-кореспондент НАН України Ольга Леонідівна Перевозчикова і "проблема Y2K"(Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва, 2024) Ругаленко, С. І.Документ Війни як складова частина вітчизняної історії медицини(Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва, 2024) Петлінська, Ю. В.Документ Директор інституту автоматики – академік НАН України Борис Борисович Тимофєєв(Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва, 2024) Кравченко, Д. Д.Документ Окремі проєкти академіка М. П. Барабашова щодо розвитку астрономії у Харківському державному університеті(Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва, 2024) Коваль, Ю. Ю.Документ Внесок Миколи Біляшівського у розвиток українського музейництва у сучасній історіографії(Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва, 2024) Ходак, Є. О.Документ Вчений у галузі електронного приладобудування: професор К. С. Полулях (до 100-річчя зі дня народження)(Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва, 2024) Хіхло, В. Ю.Документ Urban planning in Ukraine from the 19th to the early 20th century: integration of science and state management(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Tverytnykova, Olena; Gutnyk, Maryna; Heinemann, ManfredThe research is dedicated to analyzing the process of urbanization, particularly the formation and development of cities in northeastern Ukraine at the end of the 19th and beginning of the 20th cen. Special attention is given to the city of Kharkiv and the activities of its mayor, Oleksandr Kostiantynovych Pohorelko (1848–1912). The importance of urban studies as a key direction of humanities research that determines the development of the nation, community, and state is justified. The main tasks faced by the city during that period, such as the municipalization of the economy and the expansion of the city’s rights to private property objects, are highlighted. The role of scientists and researchers, including D. I. Bahalii and M. F. Sumtsov, in promoting the modernization of the city through active participation in municipal authorities is discussed. As a result of the research, significant contributions of O. K. Pohorelko and his colleagues to the development and improvement of Kharkiv at the end of the 19th cen. are identified. The conclusions of the research emphasize the importance of combining scientific potential and civic activism for the implementation of infrastructure development projects in the city.Документ Становлення гендерної історії та її предмету(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Маліков, Василь ВолодимировичСтаття має на меті виявити особливості формування гендерної історії як наукової дисципліни та розкрити процес становлення і трансформацій предмету гендерної історії у дослідженнях американських, європейських та вітчизняних істориків. Цей процес від початку був пов’язаний з розвитком руху за права людини, фемінізму, боротьбою за гендерну рівність і недискримінацію. Показано плюралізм підходів до вивчення гендерної історії та визначення її предмету з огляду на різноманітність підходів щодо сутності історії та гендеру, їхньої взаємодії з сексуальністю, тілом, ідентичністю, расою, етнічною та національною приналежністю, колоніалізмом, відносинами влади, панування й підлеглості та значення гендеру в історії.Документ Створення Харківської міської лікувально-санітарної організації як впливовий чинник поліпшення якості життя містян наприкінці XIX – на початку XX століть(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2024) Робак, Ігор Юрійович; Демочко, Ганна ЛеонідівнаУ статті розглядається вплив удосконалення медичної допомоги й санітарного впорядження в Харкові наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть на якість життя його мешканців. Метою статті є доведення того факту, що створення міської лікувально-санітарної організації стало потужним чинником поліпшення якості життя харківців. У статті категорія «якість життя» пов’язується із сучасними науковими концепціями HRQoL і Urban Health. Пристосовуючи сучасні показники цих концепцій до соціальної історії медицини Харкова, автори аналізують, як з історичним поступом міської охорони здоров’я і поліпшенням санітарного стану змінювались пов’язані з ними характеристики громадського здоров’я, головні з яких є одночасно й характеристиками якості життя. Дотепер науковці не розглядали історико-медичні проблеми Харкова саме в такому ключі. Стаття теоретична, має історико-медичний характер, проте охоплює широке міждисциплінарне поле. Міждисциплінарний характер розвідки наклав відбиток на використання методів дослідження. В ньому суто історичні та краєзнавчі методи інтегруються з методами тих наук, що входять до цієї міждисциплінарної предметної галузі (медичних, економічних, демографії, екології, географії). Простеживши зміну таких показників якості життя, як забезпеченість населення лікарями, середнім медичним персоналом, аптечними послугами, чисельність лікарів і середнього медичного персоналу, рівень смертності, медико-екологічні характеристики, автори дійшли висновку, що зі створенням у тогочасному Харкові модерної моделі надання медичної допомоги населенню і санітарного впорядження міста якість життя його мешканців суттєво поліпшилась.Документ Слобідська Україна: маркери культурної ідентичності мешканців регіону часів російської агресії(ТОВ "РІК-У", 2024) Красіков, Михайло МихайловичУ статті аналізуються параметри культурного життя населення історико-географічного та історико-етнографічного регіону Слобожанщина (Слобідська Україна), які формувалися поступово, протягом майже чотирьох століть. Сьогодні, під час російсько-української війни і частковій окупації регіону та постійної загрози розширення окупаційної зони, знищення не тільки пам’яток культури, а й носіїв культури – людей, які її створювали та передавали нащадкам як певну соціальну цінність, маркери культурної ідентичності слобожан випробовуються на злам, зазнають трансформацій, але в цілому не поривають зв’язок із традицією. Наприклад, частина 18-40-річних харків’ян свідомо перейшли цілком на українську з березня 2022 року, частина людей середнього віку стали більше вживати українську після початку війни, однак мовні звички більшості слобожан не змінилися: вони не сприймають російську як «мову окупанта», і навіть у багатьох волонтерських осередках російська звучить з такою ж частотністю, як і українська. А домінантою, особливо в селах, насправді є суржик – повноправний діалект мешканців регіону. Визначальним для Слобожанщини як регіону, що знаходиться на фронтирі, є діалог культур, принцип комплементарності, корисного взаємодоповнення та культурного взаємозбагачення етносів. Політика дерусифікації, при всій її правомірності, вступає в протиріччя з історичним досвідом населення регіону й спрямована на формування нових, етноцентричних, маркерів культурної ідентичності.Документ Розвиток електрики в Україні: внесок професора М. А. Артем'єва в реалізацію практичних проєктів(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2023) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена ЄвгенівнаРозглянуто внесок професора М. А. Артем’єва у розбудову досліджень у галузі електрики та впровадження його винаходів у практику. Подано маловідомі факти біографії вченого, зокрема щодо його родини. Уточнено дату народження науковця та зроблено аналіз біографічних публікацій, в яких виявлено значні розбіжності з біографічними даними, що їх надавав сам професор в автобіографіях. Закінчивши технічний заклад у Російській імперії, майбутній науковець відправився на подальше навчання до Німеччині. У Вищій технічній школі Берліну опановував нову для себе науку – електрику, під керівництвом відомого електротехніка Адольфа Слабі. За активної підтримки свого керівника Микола Артем’єв виконував розрахунки та здійснював проєкти на різні електротехнічні споруди. Подальшого практичного досвіду набував наелектротехнічному заводі Сіменса і Гальське у Санкт-Петербурзі, де завідував технічним бюро. Науковець був постійним учасником загальноросійських електротехнічних з’їздів. Провадив активну популяризаторську роботу з новітніх на той час досягнень та винаходів у галузі електротехніки. Визначено, що більшість електротехнічних підприємств на початку ХХ ст. знаходилися у володінні іноземного капіталу. До 90 % енергоринку імперії було «окуповано» німцями та бельгійцями. Науковці Російської імперії намагалися змінити цю ситуацію через численні клопотання до уряду. Саме М. Артем’єв був одним із членів комітету з розробки законопроєкту про організацію передачі електрики на значні відстані. Окрім роботи у з’їздах науковець часто представляв результати свої винаходів на шпальтах журналу «Електрика». Зокрема, у 1902 р. доволі детально наведено опис сконструйованого ним захисного костюму. Разом із тим показано педагогічну діяльність професора у Київському політехнічному інституті, у якому науковець викладав упродовж 11 років. Стверджується, що професор М. Артем’єв був організатором та Головою Південно-західного товариства електротехніків. Цю організацію було створено за аналогією з Асоціацією німецьких інженерів-електриків, членом якої також був науковець. Професор також брав активну участь у розбудові електротехнічної мережі у Києві, Харкові, Таганрозі, Петрограді та інших міст Російської імперії. Чималий пласт досліджень науковця стосувався упроваджень досягнень електрики у сільське господарство. Наведено дані щодо його діяльності з інтенсифікації життєдіяльності рослин. М. А. Артем’єв був розробником спеціальної лабораторії штучного клімату, а також запропонував проєкт створення спеціального електроізольованого поля для стимулювання росту насіння рослин.Документ Професор Костянтин Олексійович Зворикін – один із фундаторів науки з технології матеріалів(Запорізький національний університет, 2019) Гутник, Марина ВалеріївнаРозкрито основні напрями та результати діяльності одного із фундаторів науки з технології матеріалів – Костянтина Олексійовича Зворикіна. Встановлено, що наукові інтереси ученого були доволі різноманітними – дослідження з технології деревини та борошномельного виробництва, кораблебудування, опору металів. Випускник Санкт-Петербурзького технологічного інституту пов’язав своє наукове життя з Харківським практич ним технологічним інститутом, де став першим професором механічної технології та Київським політехнічним інститутом, де став першим деканом механічного відділення та згодом і директором.Документ Миколаївські храми дореволюційного Харкова: віхи історії(Курсор, 2024) Іванов, Василь МаксимовичДокумент Харківські перейменування 2024 року: краєзнавчі рефлексії(Курсор, 2024) Красіков, Михайло МихайловичДокумент Увічнення пам'яті В. Д. Отамановського в Харкові: результати роботи центру медичного краєзнавства імені В. Д. Отамановського ХНМУ(Курсор, 2024) Демочко, Ганна Леонідівна; Робак, Ігор ЮрійовичДокумент Методичні вказівки з навчальної дисципліни "Історія культури Слобідської України" для аспірантів (спеціальність 032 — історія та археологія). Плани семінарів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Красіков, Михайло МихайловичВажливість будь-яких регіоналістичних студій в Україні, а тим більше культурологічних досліджень регіону, який опинився з перших днів повномасштабного вторгнення рашистів не тільки в епіцентрі бойових дій, а й інформаційної війни, сьогодні важко перебільшити, адже навіть в українському суспільстві досить поширені фейкові уявлення про тотальну “зросійщеність”, “недоукраїнськість” мешканців Сходу України. Ґрунтовне ознайомлення аспірантів-істориків із краєзнавчою проблематикою Слобожанщини, регіону, якому належить стратегічно важлива роль у захисті національних інтересів України на сучасному етапі, важливе не тільки в суто науковому, освітньому сенсі, а й для формування в молодих людях адекватної національної ідентичності. Предмет навчальної дисципліни «Історія культури Слобідської України» є багатоскладовим та охоплює основні етапи виникнення та розвитку цьогоісторико-етнографічного регіону, особливості народного побуту слобожан та художнього життякраю.Документ Голос Лесі Українки у "Пост-опері"(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Гайдамачук, Ольга ВолодимирівнаДокумент Кількість та етнічний склад населення Полтавської округи (за матеріалами перепису населення 1926 р.)(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2022) Скляр, Володимир Миколайович; Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена ЄвгенівнаСтатистичні матеріали переписів населення важливі для дослідження етнічних процесів в Україні. Публікація результатів перепису населення 1926 р. виявилася найповнішою, порівняно з усіма іншими радянськими переписами. Аналіз статистичних матеріалів перепису населення дає змогу визначити етнічний склад населення Полтавщини напередодні демографічної катастрофи 1930-х рр. На основі опрацювання статистичних матеріалів перепису населення 1926 р. підготовлено дві авторські таблиці щодо етнічного складу населення Полтавської округи загалом, її міського та сільського населення, міст окружного та районного підпорядкування, селищ міського типу, а також усіх 24 районів. Нині ці терени входять до складу Полтавської обл., а також частково до Харківської та Сумської обл.Документ Abram Slutskin and Radiophysics in Ukraine of the First Half of the 20th Century: World Dimension(Polish Academy of Arts and Sciences, 2022) Tverytnykova, Elena; Gutnyk, MarynaThe article discusses the scientific and pedagogical activity of the outstanding Ukrainian radiophysicist Abram Slutskin in the context of the development of world radiophysical research. It is substantiated that the theoretical works of the scientist defined a new direction of research in Ukraine, namely the radar, and were important for the development of ultrahigh frequency physics. Innovative research initiated by Abram Slutskin found application in new defense technologies, military equipment, and special devices for medicine, biology, navigation, communications, household television and the radio industry. The article proves that Abram Slutskin had priority in launching research in the field of biophysics in Ukraine. The research on the use of ultrahigh frequencies for treatment of oncological patients carried out by scientists were unique for that time. Abram Slutskin᾽s graduate students became well-known specialists, who further developed the scientist’s ideas by initiating innovative areas of research and creating new institutions. We have grounds to consider Abram Slutskin as one of the founders of the Ukrainian scientific radio-physical school.