Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"
Постійне посилання зібрання
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin
Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.
Переглянути
Нові надходження
Документ Організація німцями Харківського політехнічного інституту в 1941 р.(ФОП Корзун Д. Ю., 2021) Жуменкова, Дар'я; Журило, Дмитро ЮрійовичДокумент Юридичні та історичні невідповідності в метричних книгах Харківської синагоги(Полтавський інститут економіки і права, 2019) Компанієць, Олена Володимирівна; Журило, Дмитро ЮрійовичДокумент Історія розвитку обчислювальної техніки(2023) Ларін, Андрій ОлексійовичНавчальний посібник присвячено історії розвитку обчислювальної техніки, що стала найважливішою галуззю техніки в XX – XXI століттях. Даний навчальний посібник призначений, перш за все, для студентів комп'ютерних спеціальностей, чия діяльність в майбутньому буде пов'язана з IT-технологіями, але буде корисним також і для студентів інших спеціальностей.Документ Коротка історія математики з найдавніших часів до XIX століття(2023) Ларін, Андрій ОлексійовичНавчальний посібник призначений в першу чергу для студентів, що вивчають математику в обсязі курсів машинобудівних спеціальностей. Проте воно може бути цікаво студентам інших спеціальностей технічних вузів, які вивчають курс історії науки і техніки, а також науковим співробітникам, аспірантам, і всім тим, хто цікавиться історією розвитку науки і техніки.Документ Пам'ять про другу світову війну у сучасному Харкові(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Дворкін, Ігор ВолодимировичУ запропонованій статті розглядається місце пам'яті про Другу світову війну у міському просторі сучасного Харкова на прикладі меморіалів та пам’ятників. У радянський та пострадянський період пам'ять про війну знайшла своє відображення у назвах вулиць, меморіалах, пам'ятниках та інших "місцях пам'яті". Зокрема, вони присвячені війні в цілому, а також різним її подіям. Вони присвячені героїзму радянських воїнів, трагедії польських офіцерів та інших жертв радянського тоталітаризму, трагедії єврейського народу – Голокосту, українському визвольному рухові – Українській повстанській армії тощо. У статті проаналізовано зміни, що відбувалися у меморіалізації війни після здобуття Україною незалежності. Припускається, що сучасна російська війна також матиме вплив на пам'ять про Другу світову війну в Україні та Харкові, зокрема.Документ Карл Фрідріх Гаусс та розвиток природознавства у ХІХ ст.(ТОВ "ТВОРИ", 2023) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена ЄвгенівнаДокумент Formation of academic integrity skills in the educational process (example of Ukraine).(2023) Ткаченко, Світлана Сергіївна; Гутник, Марина ВалеріївнаДокумент Ecological Urban Planning of Ukrainian Cities in the Late 19th – Early 20th Cent.: Tram Traffic and Research in the Field of Electric Traction (to the 130th Anniversary of the 1st Electric Tram in Ukraine)(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2022) Tverytnykova, Olena; Gutnyk, Maryna; Salata, HalynaThe main goal of the study is to reveal the peculiarities of the emergence and formation of the tram system, as well as to outline the impact of using this type of urban transport on the urbanization of Ukrainian cities in the late 19th – early 20th cent. It is claimed that this type of transport was and still remains the most environmentally friendly. The forerunner of the electric tram – horse-drawn – had several significant shortcomings: its introduction was limited by the terrain and the life expectancy of the animal. Further attempts to use the steam engine were also unsuccessful. The creation of the electric tram expanded the use of public transport. Belgian companies played a significant role in the introduc- tion of tram transport in Ukraine. The popularity of electric trams contributed to further research in the field of electric traction and the construction of tram cars, as well as the design of cities in general. A number of Ukrainian scientists played a remarkable role in the development of tramways, such as Fedir Pirot- skyi, Hryhorii Dubelir, Pavlo Kopniaiev, Oleksandr Pohorelko, Ivan Nekrasov, Oleksandr Potebnia, and others. Nowadays, the research on public transport and a thorough analysis of the extensive use of trams are particularly important in the face of environmental problems in large cities of Ukraine.Документ Нариси опанування технології безперервного лиття(ФОП Просяннікова О. М., 2022) Ситник, А.Документ Про появу нових спеціальностей в НТУ "ХПІ"(ФОП Просяннікова О. М., 2022) Слісаренко, М.Документ Про заснування інституту металів в Харкові(ФОП Просяннікова О. М., 2022) Кириченко, Олександр ОлеговичДокумент Пам'яті видатного металурга Володимира Тимофійовича Сладкоштєєва(ФОП Просяннікова О. М., 2022) Журило, Дмитро ЮрійовичДокумент Пам'яті ректора ХТІ, професора Дмитра Степановича Зернова(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2022) Журило, Дмитро Юрійович; Кабачек, Володимир ВікторовичМетою статті є необхідність висвітлити основні життєві віхи та творчий шлях, узагальнити пріоритетні наукові здобутки талановитого вченого та викладача, фундатора вищої технічної освіти в Україні та другого директора Харківського Технологічного інститута Імператора Олександра ІІІ, професора Дмитра Степановича Зернова у харківський період його життя та праці. Методи дослідження: загальнонаукові – аналіз та синтез, класифікація; історичні – проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, біографічний, ретроспективний. Аналіз основних етапів професійної діяльності видатного ученого та педагога дав підстави стверджувати, що Дмитро Степанович Зернов був одним з фундаторів освіти, читав студентам курс опору матеріалів, декілька років був керівником Харківського технологічного інституту Імператора Олександра ІІІ. Завдяки його професійної діяльності у виші з’явилися нові навчальні предмети, насамперед, cільськогосподарськемашинобудування, органічна хімія, двигуни внутрішнього згоряння, електротехніка, машинобудування тощо. Перше знайомство Дмитра Зернова з ХТІ відбулося у вересні 1891 р., коли його було призначено на посаду ад’юнкт-професора ХТІ, але вже з травня 1892 р. – він став професором Московського технічного училища по кафедрі технічної механіки. До Харкова Дмитро Степанович повернувся 15 липня 1898 р., коли його було призначено на посаду директора ХТІ. Цю посаду він займав до 24 грудня 1902 р., коли Д. С. Зернова було призначено директором Санкт Петербурзького технологічного інституту. На цій посаді він став наступником Харлампія Сергійовича Головіна, колишнього професора ХТІ. Змінивши Віктора Львовича Кирпичова на посаді директора, Дмитро Степанович Зернов працював у дусі першого директора ХТІ: будувалися нові навчальні корпуси, збагачувалася бібліотека, запрацювала Інститутська електростанція, з’явилася їдальня для студентів. В цьому йому допомагали професори ХТІ, які на той час усі мали чин статського радника. Наприкінці 1901 р. в ХТІ вперше було прийнято на роботу на посаду писаря жінку, що було революційним кроком у скасування гендерної неоднорідності, та сприяло появі вищої освіти для жінок в Україні. Якщо на 1 січня 1899 р. в ХТІ навчалося 427 студентів, то в результаті кропіткої роботи педагогічного колективу під керуванням Дмитра Зернова, до 1 січня 1903 року в ХТІ стало навчатися 1025 студентів. Таким чином, незважаючи на відносну молодість, Дмитру Степановичу вдалося, опираючись на педагогічний колектив вишу, забезпечити його сталий розвиток та підготовку якісних фахівців, так необхідних країні. Голова комісії з прийому випускних іспитів ХТІ, колишній колега Д. С. Зернова по МВТУ, проф. М. Є. Жуковський у 1902 р. відзначив високу якість підготовки фахівців в Харківському технологічному інституті Імператора Олександра ІІІ. З 1898 р. по 1903 рік професор Д. С. Зернов був Головою Південно Російського товариства технологів і Головою постійної комісії з технічної освіти при Харківському навчальному окрузі. Професіональна діяльність Дмитра Степановича була пов’язана з низкою вишів: з ХТІ, де він виконував обов’язки ад’юнкт-професора, з Московським технічним училищем, де він виконував обов’язки професора, згодом, знову з ХТІ, де він працював на посаді директора вишу. Остання посада Дмитра Степановича – директор Санкт-Петербурзького технологічного інституту. 28 листопада 1922 р. професор Дмитро Степанович Зернов пішов з життя, залишивши по собі добру пам’ять.Документ Науково-педагогічна діяльність Петра Мухачова в 1887-1935 рр.(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2022) Журило, Дмитро Юрійович; Кабачек, Володимир Вікторович; Кириченко, Олександр ОлеговичМетою статті є необхідність висвітлити основні життєві віхи та творчий шлях, узагальнити пріоритетні наукові здобутки талановитого інженера та викладача, одного з фундаторів технічної освіти в Україні та науково-дослідних установ в галузі металургії, Заслуженого професора П. М. Мухачова. Методи дослідження: загальнонаукові — аналіз та синтез, класифікація; історичні — проблемно -хронологічний, порівняльно-історичний, біографічний, ретроспективний. Аналіз основних етапів професійної діяльності видатного ученого та педагога дав підстави стверджувати, що він був одним з фундаторів освіти у галузі паровозобудування та металургії, декілька років був керівником Харківського технологічного інституту Імператора Олександра ІІІ, керував курсами Вогнестійкого будівництва. Його професійна діяльність призвела до появи у виші нових навчальних предметів, насамперед, паровозобудування, двигунів внутрішнього згоряння, електротехніки, тощо. Після Жовтневого перевороту вчений та педагог був вимушений покинути Харківський технологічний інститут. Його діяльність була пов’язана з викладанням, консультуванням підприємств. Вже в зрілому віці, Петро Матвійович кілька років очолював створений у Харкові Інститут металів. Йому вдалося забезпечити становлення та сталий розвиток першої науково дослідної установив галузі металознавства – Харківського інститут металів, згодом, Український науково-дослідний інститут металів (УкрНДІМет). П. М. Мухачову вдалося залучити до роботи в Інституті, як на постійну роботу, так і за сумісництвом, найбільш кваліфікованих вчених: хіміків, металургів, металознавців, економістів, гірничих інженерів, які проживали в місті Харкові.Під керівництвом Петра Матвійовича колективу Інституту вдалося визначити основні напрямки наукової діяльності і своє місце в технічному прогресі металургійної галузі. Співробітниками Інституту було виконано безліч оригінальних робіт у галузі ливарництва та металургії: дослідження агломераційних процесів, розробка нових марок чавуну і сталі, більш економічних профілів прокату, дослідження по витраті енергії на прокатних станах, виробництва транспортного металу, термічній обробці, металознавству, ливарній справі, організації виробництва і праці, техніці безпеки в чорній металургії, розробка більш досконалих методів контролю технологічних процесів і дослідження якості металу, розробка чистого заліза, антифрикційних чавунів, машин та технології безперервного лиття, тощо. Харківський науково-дослідний інститут металів з моменту відкриття в 1928 р. і по сьогоднішній день є одним з флагманів наукових досліджень світової металургії. В історично короткі терміни були досягнуті значні для світової історії досягнення, що дозволило вже через 10-12 років перетворити країну з відсталої в потужного виробника чорних металів. Під керівництвом Петра Матвійовича було закладено основи численних наукових шкіл, які через досить короткий час призвели до появи цілого сузір'я дослідників - новаторів. Результати їхніх робіт, які було запроваджено у виробництво, призвели до різкого збільшення кількості і якості виробленого металу. Автори робіт були згодом відзначені державними нагородами, Державними преміями СРСР та України, преміями Ради Міністрів СРСР.Документ До 175-річчя з дня нарождення ректора ХТІ, професора Івана Михайловича Пономарьова(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Журило, Дмитро Юрійович; Кабачек, Володимир ВікторовичМетою статті є необхідність висвітлити основні життєві віхи та творчий шлях, узагальнити пріоритетні наукові здобутки талановитого хіміка та викладача, фундатора вищої технічної освіти в Україні та четвертого директора Харківського Технологічного інститута Імператора Олександра ІІІ, першого професора хімії вказаного вишу – Івана Михайловича Пономарьова. Аналіз основних етапів професійної діяльності видатного ученого та педагога дав підстави стверджувати, що він був одним з фундаторів освіти у хімії, декілька років був фактичнім керівником Харківського технологічного інституту Імператора Олександра ІІІ, тривалий час працював Помічником директора вишу та Секретарем Учбового комітету, а, згодом, і його четвертим директором. Його професійна діяльність призвела до появи в інституті нових навчальних предметів, насамперед, органічної хімії, двигунів внутрішнього згоряння, електротехніки, тощо. Під керівництвом Івана Михайловича та за активної участі іншого видатного хіміка та викладача Миколи Олександровича Черная було створено хімічну лабораторію ХТІ. Лабораторія стала першим місцем роботи для молодих науковців. 25 лютого 1905 Іван Михайлович Пономарьов був призначений директором Інституту. Під час всієї педагогічної діяльності І. М. Пономарьов відзначався цілеспрямованістю і енергійністю, терпінням і тактовністю. У ХТІ, вперше в його історії, в 1905 р. не було випуску студентів. Тільки листування з приводу відновлення навчальних занять в Інституті зайняло 10 місяців. Цей конфлікт отримав назву «шилерівська історія», наслідки якої довелося усувати саме І. М. Пономарьову. Він встиг зробити перші кроки по відновленню призупинених занять, по поверненню в ХТІ висококваліфікованих викладачів і лаборантів. Але, вже 24 серпня 1905 р. Іван Михайлович пішов з життя, залишивши по себе виключно добру пам'ять. Попри закриття інституту та скасування занять студенти на руках несли труну з тілом директора ХТІ у останній шлях.Документ Кадрове забезпечення хімічного відділення ХТІ(ФОП Корзун Д. Ю., 2021) Ткаченко, Світлана Сергіївна; Гапоченко, Світлана ДмитрівнаДокумент Нарис з історії кафедри технічної кріофізики(ФОП Корзун Д. Ю., 2021) Білоус, Д. Ю.; Ткаченко, Світлана СергіївнаДокумент Харківській період у науковій діяльності П. В. Будріна(ТОВ "Наш формат", 2016) Ткаченко, Світлана СергіївнаДокумент Історія НТУ "ХПІ" в науково-освітній діяльності кафедри "Історія науки і техніки"(2014) Ткаченко, Світлана СергіївнаДокумент Методологічні принципи фізики в епоху Ренесансу("Роял Принт", 2016) Гапоченко, Світлана Дмитрівна; Ткаченко, Світлана Сергіївна; Храмова, Тетяна Іванівна