Методичні вказівки до виконання розділу "Цивільний захист" в дипломних проєктах і роботах

Abstract

Надзвичайні ситуації (НС) є динамічними незворотними процесами, які розвиваються та протікають з великою швидкістю, характеризуються різноманітністю та високим рівнем вражаючих факторів. Під час НС потенційні небезпеки для життя і здоров’я людей проявляються в більшій кількості, з більшою ймовірністю негативних наслідків. Зараз стають актуальними питання нормативно-правового забезпечення державного управління щодо протидії надзвичайним ситуаціям, а також організаційні засади запровадження заходів попередження надзвичайних ситуацій на регіональному рівні. За захист населення у випадку НС персональну відповідальність несуть керівники районів і міст, а за захист персоналу на об’єктах економіки – керівники підприємств. Керівник, що приймає рішення, має об’єктивне знання середовища дій і здатний об’єктивно прогнозувати ймовірну сутність явищ і можливі результати в різних обставинах в ході оцінки альтернатив і прийняття рішень. Він повинен уміти організувати і забезпечити не тільки індивідуальну безпеку, але й безпеку колективу людей, прийняти правильні рішення щодо їх захисту від можливих наслідків аварій, катастроф, стихійних лих тощо. У сучасних умовах службово-професійної діяльності нова роль керівника об'єктивно обумовлена. Фактично будучи особою, що забезпечує досягнення мети діяльності з попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій, керівник повинен піднятися на якісно новий рівень – стати носієм управлінських функцій і бути компетентним суб'єктом безпосередньо управлінської діяльності. Реагування на надзвичайні ситуації потребує, відповідно, високої оперативності, рішучості, професіоналізму керівника підприємства і його команди. Урахування цих якостей керівника в умовах НС дасть можливість зменшити вірогідність прийняття неадекватних управлінських рішень, сприятиме економії ресурсів та часу на ліквідацію наслідків НС, зменшенню економічних збитків.