Державно-приватне партнерство як інструмент модернізації системи вищої освіти в Україні

Abstract

У дослідженні розглянуто роль державно-приватного партнерства (ДПП) як стратегічного інструмента модернізації системи вищої освіти України, зокрема в контексті післявоєнного відновлення та нагальної потреби в системних реформах. Наявні проблеми (застаріла інфраструктура, недостатнє державне фінансування, руйнування закладів освіти внаслідок військових дій) виявили невідповідність традиційних моделей державного управління й фінансування освіти. Метою дослідження є визначення можливості використання ДПП як інструмента модернізації системи вищої освіти в Україні. Таке партнерство у вищій освіті розглядається як перспективний шлях до модернізації освітнього процесу, підвищення його якості та відповідності потребам ринку праці за рахунок залучення додаткових ресурсів, досвіду й інновацій для відновлення та вдосконалення сектора вищої освіти. Однак успішна реалізація ДПП вимагає врахування перспектив та інтересів усіх зацікавлених сторін, включаючи студентів, викладачів і представників суб’єктів господарювання. Результати дослідження підкреслюють необхідність планування та впровадження ДПП з урахуванням інтересів різних зацікавлених сторін. Для успішної реалізації партнерства потрібно зберегти баланс між практичною підготовкою та академічними цінностями, законодавчо визначити ролі й відповідальність партне рів, забезпечити прозорість процесів прийняття рішень і належний захист інтелектуальної власності. Наголошено на відсутності в українській вищій освіті комплексної нормативно-правової бази використання ДПП, що передбачає необхідність розроблення нормативно-правових актів, прозорого прийняття рішень і гарантії захисту освітніх цінностей. Лише за умови врахування вказаних факторів ДПП зможуть повною мірою реалізувати свій потенціал та принести максимальну користь усім залученим сторонам, задовольнити попит на кваліфікованих спеціалістів та одночасно підвищити якість і доступність вищої освіти. This study examines the role of public-private partnerships (PPPs) as a strategic tool for modernising Ukraine's higher education system, particularly in the context of post-war recovery and the urgent need for systemic reforms. Despite the significant challenges posed by outdated infrastructure, insufficient public funding and the destruction of educational institutions due to the war, traditional models of public administration and education financing have proven to be inadequate. This research aims to explore the feasibility of using PPPs as an instrument for modernising higher education in Ukraine. PPPs in higher education are considered a promising way to modernise the educational process, improve its quality and align it with labour market demands, by leveraging additional resources, expertise and innovations to restore and improve the higher education sector. The research findings emphasise the necessity of thorough PPP planning and implementation while balancing the interests of various stakeholders. To ensure the successful realisation of such partnerships, it is crucial to maintain a balance between practical training and academic values, clearly define the roles and responsibilities of the partners involved, ensure transparency in decision-making processes and provide adequate protection for intellectual property. The study highlights the absence of a comprehensive legal and regulatory framework for PPPs in Ukrainian higher education. This underlines the importance of developing legal acts, ensuring transparent decision-making processes and safeguarding educational values. Only by considering these factors can PPPs realise their full potential and bring maximum benefits to all higher education stakeholders, meeting the demand for skilled professionals and simultaneously improving the quality and accessibility of education.