Методичні вказівки з науково-дослідницької практики

Abstract

Згідно із Положенням про порядок проведення практичної підготовки здобувачів вищої освіти Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» науково-дослідницька практика – це невід’ємна складова процесу підготовки студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти у вищих навчальних закладах і проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на сучасних суб’єктах господарювання і в організаціях різних сфер діяльності. Нормативне забезпечення проведення науково-дослідницької практики: - навчальний план зі спеціальності; - освітня програма за спеціальністю; силабус; інструкції з охорони праці та навколишнього середовища. Науково-дослідницька практика передбачена освітньо-науковою програмою «Прикладне матеріалознавство, новітні технології та комп’ютерний дизайн матеріалів» другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 132 «Матеріалознавство з терміном навчання один рік і чотири місяці та проводиться, відповідно до навчального плану, в 4 семестрі. Тривалість науково-дослідницької практики зазначена в навчальному плані освітньої програми та, як правило, дорівнює 7 тижням, що складає 42 робочих дня. Навчально-методичне керівництво і виконання програми науково-дослідницької практики забезпечує кафедра «Матеріалознавства». Основна мета методичних рекомендацій щодо проходження науково-дослідницької практики полягає у чіткому плануванні та регламентуванні всієї діяльності здобувачів та їх керівників науково-дослідницької практики протягом усього її періоду. За час проходження науково-дослідницької практики здобувачі набувають наступні компетентності: ІК 1 Здатність розв’язувати складні задачі та проблеми з матеріалознавства у професійній діяльності та/або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог. СK 01 Здатність виявляти та ставити проблеми в сфері матеріалознавства, приймати ефективні рішення для їх вирішення. СК 02 Здатність планувати та проводити дослідження в сфері матеріалознавства у лабораторних та виробничих умовах на відповідному рівні з використанням сучасних методів і методик експерименту. СК 10 Здатність організовувати та здійснювати комплексні випробування матеріалів і виробів. СК 17 Здатність вирішувати завдання синтезу та дизайну сплавів в рамках багатопараметричної оптимізації з урахуванням критерію якості з використанням сучасних комп’ютерних технологій. СК 18 Здатність проводити вибір матеріалів для заданих умов експлуатації з урахуванням вимог надійності і довговічності, економічності і екологічних наслідків їх застосування на основі знання основних типів неорганічних і органічних матеріалів різного призначення, в тому числі наноматеріалів. СК 19 Здатність застосовувати аспекти структурної інженерії, як складової використання новітніх технологій (включаючи нано-) для створення нових матеріалів.