Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання зібрання

https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034
p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 481
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Морфология оксидных структур на поверхности алюминия
    (SeKum Software, 2015) Семкина, Елена Владимировна; Ковалева, А. А.; Байрачный, Борис Иванович
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Дослідження процесів осадження сплавів Nі-V з електрокаталітичними властивостями
    (Український державний університет залізничного транспорту, 2018) Байрачний, Борис Іванович; Фіногенов, Олексій Михайлович; Желавська, Юлія Анатоліївна
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Исследование процесса осаждения медных покрытий на сталь и латунь из электролита на основе органических лигандов
    (Национальная металлургическая академия Украины, 2017) Смирнова, Ольга Леонидовна; Бровин, Александр Юрьевич; Рутковская, Екатерина Сергеевна; Лавренчук, Ярослав Владимирович
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Хімічна обробка поверхні в реставрації художніх виробів зі срібла
    (Видавництво "Молодий вчений", 2020) Смірнова, Селіна Дмитрівна; Сушко, В. А.; Смірнова, Ольга Леонідівна
    У публікації представлено результати наукової роботи, що присвячена удосконаленню реставрації художніх виробів зі срібла, яка передбачає ефективне і делікатне хімічне очищення поверхні. Розглянуто основні проблеми, що мають місце при зберіганні та відновленні срібних предметів декоративно-прикладного мистецтва. Проведено аналіз наукових досліджень і публікацій провідних фахівців у галузі реставрації та обробки металів. Уперше запропоновано розчин на основі тіосечовини, сульфамінової кислоти і поверхнево-активних речовин. Перевагою даного засобу над відомими аналогами є заміна агресивних речовин на нешкідливі речовини, що є сприятливим фактором для делікатної обробки предметів мистецтва, виготовлених зі срібла та його сплавів, особливо з дорогоцінним камінням. Практичне значення одержаних результатів полягає в доцільності застосування даного засобу для обробки предметів антикваріату, музейних експонатів у реставраційних роботах.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Анодное окисление сплава TI₆ AL₄V в растворах карбоновых кислот
    (Видавничий дім "Гельветика", 2020) Смирнова, Ольга Леонидовна; Пилипенко, Алексей Иванович
    Представлены результаты исследования процессов электрохимического окисления титанового сплава Ti₆Al₄V в водных растворах тартратной, оксалатной и цитратной кислот. Формовочные зависимости типа U–f(τ), полученные при проведении окисления в гальваностатическом режиме, имеют линейную форму, что указывает на формирование малопористых оксидных пленок диэлектрического типа. Образованию пассивирующих оксидных пленок барьерного типа способствует незначительное травящее действие растворов карбоновых кислот, относящихся к слабым электролитам. Установлено, что изменение напряжения на ячейке, отражающей динамику образования оксидной пленки в виде формовочной зависимости, определяется анодной плотностью тока. Скорость нарастания напряжения на ячейке увеличивается с ростом плотности тока, что вытекает из увеличения скорости электрохимического окисления металла. Максимальная для этих условий толщина оксидной пленки определяется величиной конечного приложенного напряжения и не зависит от плотности тока, природы и концентрации электролита. Полученные данные объясняются тем, что формирование оксида в гальваностатическом режиме происходит при постоянном градиенте потенциала в оксидной пленке. Увеличение величины приложенного к ячейке напряжения приводит к пропорциональному росту максимальной толщины оксида, поскольку приводит к увеличению количества электричества и соответствующему ему увеличению массы окисленного металла вследствие анодной электрохимической реакции. Полученные данные позволяют утверждать, что выбор электролита и электрического режима процессов электрохимического оксидирования сплава Ti₆Al₄V должен основываться на результатах исследования функциональных и защитных оксидных свойств.