Кафедра "Технічна електрохімія"
Постійне посилання зібрання
p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte
Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.
Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.
Переглянути
Нові надходження
- ДокументДослідження процесів осадження сплавів Nі-V з електрокаталітичними властивостями(Український державний університет залізничного транспорту, 2018) Байрачний, Борис Іванович; Фіногенов, Олексій Михайлович; Желавська, Юлія Анатоліївна
- ДокументИсследование процесса осаждения медных покрытий на сталь и латунь из электролита на основе органических лигандов(Национальная металлургическая академия Украины, 2017) Смирнова, Ольга Леонидовна; Бровин, Александр Юрьевич; Рутковская, Екатерина Сергеевна; Лавренчук, Ярослав Владимирович
- ДокументХімічна обробка поверхні в реставрації художніх виробів зі срібла(Видавництво "Молодий вчений", 2020) Смірнова, Селіна Дмитрівна; Сушко, В. А.; Смірнова, Ольга ЛеонідівнаУ публікації представлено результати наукової роботи, що присвячена удосконаленню реставрації художніх виробів зі срібла, яка передбачає ефективне і делікатне хімічне очищення поверхні. Розглянуто основні проблеми, що мають місце при зберіганні та відновленні срібних предметів декоративно-прикладного мистецтва. Проведено аналіз наукових досліджень і публікацій провідних фахівців у галузі реставрації та обробки металів. Уперше запропоновано розчин на основі тіосечовини, сульфамінової кислоти і поверхнево-активних речовин. Перевагою даного засобу над відомими аналогами є заміна агресивних речовин на нешкідливі речовини, що є сприятливим фактором для делікатної обробки предметів мистецтва, виготовлених зі срібла та його сплавів, особливо з дорогоцінним камінням. Практичне значення одержаних результатів полягає в доцільності застосування даного засобу для обробки предметів антикваріату, музейних експонатів у реставраційних роботах.
- ДокументАнодное окисление сплава TI₆ AL₄V в растворах карбоновых кислот(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Смирнова, Ольга Леонидовна; Пилипенко, Алексей ИвановичПредставлены результаты исследования процессов электрохимического окисления титанового сплава Ti₆Al₄V в водных растворах тартратной, оксалатной и цитратной кислот. Формовочные зависимости типа U–f(τ), полученные при проведении окисления в гальваностатическом режиме, имеют линейную форму, что указывает на формирование малопористых оксидных пленок диэлектрического типа. Образованию пассивирующих оксидных пленок барьерного типа способствует незначительное травящее действие растворов карбоновых кислот, относящихся к слабым электролитам. Установлено, что изменение напряжения на ячейке, отражающей динамику образования оксидной пленки в виде формовочной зависимости, определяется анодной плотностью тока. Скорость нарастания напряжения на ячейке увеличивается с ростом плотности тока, что вытекает из увеличения скорости электрохимического окисления металла. Максимальная для этих условий толщина оксидной пленки определяется величиной конечного приложенного напряжения и не зависит от плотности тока, природы и концентрации электролита. Полученные данные объясняются тем, что формирование оксида в гальваностатическом режиме происходит при постоянном градиенте потенциала в оксидной пленке. Увеличение величины приложенного к ячейке напряжения приводит к пропорциональному росту максимальной толщины оксида, поскольку приводит к увеличению количества электричества и соответствующему ему увеличению массы окисленного металла вследствие анодной электрохимической реакции. Полученные данные позволяют утверждать, что выбор электролита и электрического режима процессов электрохимического оксидирования сплава Ti₆Al₄V должен основываться на результатах исследования функциональных и защитных оксидных свойств.
- ДокументОсобливості процесу електрохімічного полірування срібла та його ювелірного сплаву 925° у кислих тіосечовинно-цитратних розчинах із застосуванням стаціонарного режиму електролізу(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Смірнова, Ольга Леонідівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Ніконов, Андрій Юрійович; Мухін, З. С.Представлені результати дослідження кінетики електродних реакцій, що перебігають на сріблі та його ювелірному сплаві 925° в кислих тіосечовинно-цитратних розчинах. Такі розчини стабільні в роботі й дають змогу експлуатувати їх упродовж тривалого часу. Анодне розчинення металу відбувається з утворенням комплексної солі типу Ag(SC(NH₂)₂)₃(C₆H₇O₇). Встановлено, що в таких розчинах досягається ефект полірування срібної поверхні, який обумовлений утворенням на поверхні аноду оксидно-сольової плівки, що формується за потенціалів ≥ +0,345 В. Розчинення срібла відбувається через пасивну плівку, яка сприяє перебіганню анодного процесу переважно на активних ділянках – мікровиступах профілю поверхні. Швидкість розчинення срібла обмежена гальмуванням електродної реакції на стадії дифузії хімічних продуктів, що утворюються, в об’єм електроліту. На процес полірування срібла впливають поверхнево-активна речовина (далі – ПАР) етиленгліколь, робоча густина струму або потенціал (напруга). Підібрано оптимальне співвідношення концентрацій компонентів розчинів для досягнення максимального ефекту полірування. Встановлено, що електрохімічне полірування може бути ефективним у стаціонарному режимі. Обрані умови проведення процесу (рН = 3,5–4,5, t = 18–25°С) та режим електролізу (jₐ = 3–4 мA∙см⁻², U = 2–2,4 B). Розраховано анодний вихід за струмом (80–100%) і питомі втрати металу (10–24 мг/(дм²∙хв)). Одночасно з анодним процесом на катоді відбувається виділення компактного осаду срібла, що дає змогу підтримувати в розчині постійну концентрацію іонів металу та розв’язати проблему якості продукції й ресурсозбереження. Отримані дані пропонується використовувати для декоративного, функціонального та протикорозійного оброблення срібних поверхонь виробів технічного, ювелірного й медичного (стоматологічного) призначення.