Радіологічні наслідки можливих сценаріїв контакту з радіаційним чинником у військовій практиці в Україні

Abstract

Мета роботи. Класифікувати основні радіологічні наслідки радіаційного опромінення, що призводять до втрат дієздатності особового складу підрозділів Збройних Сил України за різних сценаріїв контакту з радіаційним чинником, очікуваних у сучасній військовій практиці. Матеріали і методи. Проведено інформаційний пошук у нормативних документах з військової системи радіаційної безпеки і настановах з воєнної радіології. Змодельовано ймовірні сценарії радіаційного опромінення військових підрозділів в умовах воєнного часу згідно із сучасною парадигмою використання ядерної зброї. Здійснено аналіз і синтез актуальної інформації стосовно ранніх радіобіологічних ефектів радіаційного впливу на людину в тих умовах, що відповідають військовим сценаріям опромінення. Результати. Вперше представлено логічну та зручну класифікацію можливих сценаріїв опромінення у військовій практиці, що поєднує причинну ситуацію, тип бойового завдання і ранні клінічні ефекти, які спричиняють зниження дієздатності особового складу. Наведено п’ять причинних ситуацій, кожна з яких містить від одного до трьох варіантів контакту із радіаційним чинником, для кожного з яких, у свою чергу, представлено специфічну симптоматику ранніх клініко-біологічних ефектів зовнішнього та/або внутрішнього опромінення. При оцінках втрат дієздатності підрозділів основним критерієм має бути частота і ступінь тяжкості загальної первинної реакції на радіаційний вплив. Визначено порядок зростання небезпеки наслідків опромінення: від радіофобії до токсемічної і церебральної форми гострої променевої хвороби (ГПХ), синдрому ранньої тимчасової непрацездатності та комбінованих радіаційно-травматичних і радіаційно-термічних уражень. Висновки. Клінічні наслідки радіаційного впливу, що виступають детермінантами втрат дієздатності військових підрозділів, істотно варіюють залежно від сценарію контакту із променевим чинником. Недоврахування радіологічних ефектів поза межами ГПХ може призвести до помилок при оцінках втрат в умовах воєнного часу. Подальша оптимізація системи військової радіаційної безпеки вимагає встановлення чітких кількісних коефіцієнтів зв’язку між різними клінічними симптомами і втратами дієздатності в опромінених підрозділах.