Сучасна Йога: рецепції та практики (філософсько-антропологічний аналіз)
Вантажиться...
Дата
2021
ORCID
DOI
Науковий ступінь
доктор філософії
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
033 – Філософія
Рада захисту
Спеціалізована вчена рада ДФ 64.050.060
Установа захисту
Науковий керівник
Дольська Ольга Олексіївна
Члени комітету
Видавець
Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"
Анотація
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) за спеціальністю 033 – Філософія – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2021. Об'єктом дослідження є феномен сучасної Йоги. Предметом дослідження є рецепції та практики сучасної Йоги у філософсько-антропологічному дискурсі. У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної теми. Описано зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами, наведено наукову новизну, а також, сформульовано практичне значення отриманих результатів. В першому розділі здійснено аналітичний огляд стародавніх текстів, аналіз праць сучасних фахівців в області історії, формування і розвитку Йоги з метою дати визначення Йоги і показатити складність цього процесу. Орієнтуючись на давні тексти, можна тільки окреслити можливі її загальні значення, бо кожна наступна давня книга давала свої уточнення або ставила наголоси на деяких нових аспектах її тлумачення. Була зроблена спроба вийти на загальні характеристики раціональності Йоги, звернувшись до давніх текстів і міфологічних джерел. Розглянуто сотеріологічне та онтологічне значення тіла в практиках ритуалу у вигляді "інструкцій" для подолання людського стану і конструювання нового. Доведено, що тіло має особливу цінність для людини, бо виступає фізичною базою у процесі здійснення, з одного боку, будь-яких дій (соціального та індивідуального характеру), в іншому, ‒ для реалізації зв'язку із космічними процесами. Обидва напрями можна характеризувати як вертикальні та горизонтальні реалізації життя йога, які здійснюються водночас і які неможливо уявити відокремленими один від іншого. В другому розділі було розглянуто питання взаємовпливу культур Сходу і Заходу на рубежі ХІХ і ХХ століття з метою проаналізувати характер становлення Йоги як практичної діяльності та Йоги як феномену, характерному для дискурсу інтелектуальної культури Заходу того часу. Ґрунтовний аналіз відведено для розуміння реалізації ідей Свамі Вівеканади, особливостей розуміння його релігійних ідей. Підкреслено, що його ідеї мали масштабні відгуки з боку американського, британського, російського наукових товариств. Були описані гілки сучасної йоги у американо-європейському середовищі. В розділі була реалізована мета по аналізу статистичних даних і зроблено соціально-аналітичні висновки про причини популярності та зацікавленості Йогою у сучасний час. Тому було виконане завдання по пошуку детермінант розвитку сучасної Йоги, відштовхуючись від соціологічної статистики і загальних характеристик розвитку суспільства. У третьому розділі було показано, як культура споживання сучасного Заходу сприяє пошукам духовних основ, спрямованих до розвитку людини як у фізичному вимірі, так і в духовному. Показано, як змінюється відношення до тіла у сучасних урбаністичних контекстах, підкреслюється його феноменологічний аналіз. Підкреслено загострення опозицій соціальне-асоціальна і тілесне-духовне. Опозиції, які стали репрезентувати себе в режимі протиріч, загострили і прискорили пошуки шляхів їх вирішення, що й активізувало бажання гармонізувати їх. Культура тіла і техніка зміни свого не тільки внутрішнього, а і зовнішнього "Я" з метою вдосконалення реальності і, отже, соціуму здійснюється в контексті соціального замовлення на нову інтелектуальну чутливість. Аналізується робота школа сучасної Йоги Asaṅga (असङ्ग) Yoga, описується її програма, яка формується на ґрунті певних принципів. Таким чином, у дисертаційній роботі вирішується науково-прикладна задача, за якою ми знайомимося із феноменом сучасної Йоги і підкреслюємо, що формула "Роби себе і постійно рухайся далі", яка є основою Йоги, в сучасному суспільстві набирає обертів як її практична реалізація. В роботі вперше отримано такі результати: проаналізовано характер розповсюдження Йоги на теренах простору культури Сходу на ґрунті стародавніх текстів за умов її діахронічного і географічного розвитку і обґрунтовано авторське тлумачення її парадигмального розвитку; встановлено корені і характер раціонального в традиційній Йозі, розкрито його антропологічно-релігійне смислове навантаження у якості чинника інтеграційної цілісності космічного, антропологічного, аксіологічного; виявлені детермінанти розвитку сучасної Йоги, які виникають на грунті нового відчуття культури, часу і під впливом певних викликів суспільства споживання; обґрунтовано розуміння габітусу сучасної людини в нових контекстах, який змінюється залежно від якісних процесів роботи із тілом на ґрунті не тільки його функціонального удосконалення, але і з метою дотику до духовного і реалізації соціального як нерозривних процесів у формуванні загального розуміння "людяності"; запропоновані принципи, на ґрунті яких людина, яка займається Йогою, орієнтується у вирішенні проблеми збереження і пошуку самоідентичності як процесу комплементарного поєднання внутрішніх і зовнішніх смислів свого існування в складному і насиченому великою кількістю інформації світі з метою не загубити свою ідентичність та індивідуальність; розроблена і верифікована комплексна методологічна програма викладання сучасної Йоги школи "Асанга (असङ्ग) Йога", яка сприяє розкриттю вітальноонтологічного потенціалу людини, враховуючи її мікро-, макро- та мезорівні (буденний, граничний та понадграничний виміри) буття. Набуло подальшого розвитку: ідея унікальності феномену сучасної Йоги у забезпеченні входження особистості в урбанізовану культуру, відтворюючи і розвиваючи її одночасно, а функціональний потенціал соціального в Йозі отримує нове розуміння, яке детермінує, живить і відтворює конструктивні процеси сучасного міста; транскультурний характер сучасної Йоги, яка стала платформою для удосконалення міжнаціональних, міжкультурних, міжрелігійних відносин і активно застосовується у міжнародних організаціях, націлених на співдружність і співіснування націй; теоретична та практична рефлексія того, що феномен сучасної Йоги є універсальним феноменом існування та історичного розвитку людства, який репрезентується за рахунок багаточисленних шкіл, студій і виступає в якості синтезатору в процесі формуванні світоглядної та просвітницької бази сучасної людини. Поглиблено значення ролі культурних антропотехнік в обґрунтуванні активізації занять Йогою з метою удосокналення не тільки фізичних, але й інтелектуальних, і духовних складових людини, що підкреслює не тільки їхню вітальну направленість, але і відкриває комплексний характер націленості на трансцендентну складову; розуміння ролі неформальної освіти у вигляді практичної діяльності студій, шкіл, секцій з Йоги, мета яких ‒ формувати смислові орієнтири життєтворчості на основі комплементарного поєднання різних методологічних можливостей в рамках зближення культур Сходу та Заходу; доцільність використання запропонованої методології викладання сучасної Йоги, яка відтворює характерні особливості функціонування формотворчих принципів не тільки в антропо-культурному середовищі для унаочнення гармонії тілесного, ментального, соціального, але і посилює інтерес до філософії Йоги, до філософії взагалі, підкреслюючи її практичне значення в особистому просторі людини. Дисертація є частиною науково-дослідних робіт, виконаних на кафедрі Філософії "Філософські проблеми людини та культури" (2017/2018 р., No ДР 0117U004726).
A dissertation submitted for the degree of Doctor of Philosophy (PhD) in specialty 033 – Philosophy – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2021. The object of research is the phenomenon of modern Yoga. The subject of research is the receptions and practices of modern Yoga in philosophical and anthropological discourse. The introduction substantiates the topicality of the research topic. It also describes the connection of the work with scientific programs, plans and themes, highlighting the scientific novelty and the practical value of the received results. The first chapter provides an analytical review of ancient texts, analysis of the works of modern experts in the history, formation and development of Yoga in order to define Yoga and show the complexity of this process Focusing on ancient texts, one can only outline possible general meanings of Yoga as each subsequent ancient book gave its clarifications or emphasized some new aspects of its interpretation. An attempt was made to come to the general characteristics of the rationality of Yoga, referring to the ancient texts and mythological sources. The researcher also examined the soteriological and ontological significance of the body in ritual practices in the form of "instructions" for overcoming the human condition and constructing a new one. It has been proved that the body has a special value for man, because it acts as a physical basis in the process of implementation, on the one hand, of any action (social and individual), and on the other hand, to realize the connection with cosmic processes. Both directions can be characterized as vertical and horizontal realizations of a yogin’s life, which are carried out simultaneously and which cannot be imagined separated from each other. The second chapter examines the interaction of the Eastern and Western cultures at the turn of the nineteenth and twentieth centuries in order to analyze the nature of Yoga as a practical activity and Yoga as a phenomenon characteristic of the discourse of intellectual culture of the West at that time. A thorough analysis is carried out to understand the implementation of Swami Vivekananda's ideas, in particular, the peculiarities of his religious ideas. It is emphasized that his ideas caused large-scale responses from the American, British, and Russian scientific societies. It is followed by the description of the branches of modern yoga in the American-European environment. This chapter also provides the analysis of statistical data resulted in the socio-analytical conclusions about the popularity and interest in Yoga in modern times. Thus, the task of finding the determinants of the development of modern Yoga, based on sociological statistics and general characteristics of society was completed. The third chapter showed how the culture of consumption of the modern West contributes to the search for spiritual foundations aimed at human development in both the physical and spiritual dimensions. It is demonstrated how the attitude to the body changes in modern urban contexts, its phenomenological analysis is emphasized. The aggravation of social-antisocial and corporeal-spiritual oppositions is underlined. The oppositions, which began to represent themselves in a regime of contradictions, intensified and accelerated the search for ways to resolve them, that intensifies the desire to harmonize them. The culture of the body and the technique of changing not only the internal but also the external "I" in order to improve reality and, consequently, society is carried out in the context of the social order for a new intellectual sensitivity. The work of the school of modern yoga Asaṅga (असङ्ग) Yoga is analyzed, including the description of its program that is formed on the basis of certain principles. Thus, the dissertation solves the scientific-applied problem, according to which not only do we learn the phenomenon of modern Yoga but also highlight that the formula "Do yourself and keep moving", which is the basis of Yoga, is gaining momentum as its practical implementation in modern society. The paper presents the following results obtained for the first time: the nature of the spread of Yoga in the cultural space of the East in terms of its diachronic and geographical development was analyzed on the basis of ancient texts, the author's interpretation of its paradigmatic development was substantiated. The author also revealed the roots and character of the rational in traditional Yoga as well as its anthropological-religious semantic load that is a factor of the integrity of the cosmic, anthropological, axiological. In addition to this, the determinants of the development of modern Yoga, which arise on the basis of a new sense of culture, time and under the influence of certain challenges of consumer society were identified. It was established that the habitus of modern man in new contexts changes depending on the qualitative processes of working with the body on the basis not only of its functional improvement, but also in order to learn the spiritual and fulfill the social as inseparable processes in forming a general understanding of "humanity". The understanding of the habitus was substantiated. Thus, it appeared possible to propose principles basing on which a person practicing Yoga copes with solving the problem of preserving and finding self-identity as a process of complementary combination of internal and external meanings of their existence in a complex world full of excessive information in order not to lose their identity and individuality. The author developed and verified a comprehensive methodological program for teaching modern Yoga school "Asanga (असङ्ग) Yoga", which helps to reveal the vital-ontological potential of man, taking into account its micro-, macro- and meso-levels (everyday, borderline and crossborder dimensions) of being. The ideas that have been further developed are as follows: the idea of the uniqueness of the phenomenon of modern Yoga in ensuring the entry of the individual into urban culture, reproducing and developing it simultaneously, and the functional potential of the social in Yoga receives a new understanding that determines, nourishes and reproduces the constructive processes of modern city; the transcultural nature of modern Yoga, which has become a platform for improving interethnic, intercultural, interreligious relations and is actively used by international organizations aimed at creating the commonwealth and coexistence of nations; theoretical and practical reflection that the phenomenon of modern Yoga is a universal phenomenon of existence and historical development of the mankind, and this phenomenon is represented by numerous schools, studios and acts as a synthesizer in the process of forming the worldview and educational base of modern man. The paper gives a deeper understanding of the role of cultural anthropotechniques in substantiating the intensification of Yoga in order to improve not only physical but also intellectual and spiritual components of man, which emphasizes not only their vital orientation but also reveals the complex nature of focusing on the transcendent component. It also describes how significant is the role of non-formal education in the form of practical activities of studios, schools, sections in Yoga, the purpose of which is to form semantic landmarks of life on the basis of a complementary combination of different methodological possibilities in bringing cultures of East and West. The study reveals the expediency of using the proposed methodology of teaching modern Yoga, that reproduces the characteristics of the formative principle not only in anthropological but also in the socio-cultural environment, not only to illustrate the bodily harmony of man but also to study the principles of personal space and further application in practice. The dissertation is one of the series of scientific research on the topic "Philosophical problems of man and culture" performed at the Department of Philosophy (2017/2018, No. DR 0117U004726).
A dissertation submitted for the degree of Doctor of Philosophy (PhD) in specialty 033 – Philosophy – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2021. The object of research is the phenomenon of modern Yoga. The subject of research is the receptions and practices of modern Yoga in philosophical and anthropological discourse. The introduction substantiates the topicality of the research topic. It also describes the connection of the work with scientific programs, plans and themes, highlighting the scientific novelty and the practical value of the received results. The first chapter provides an analytical review of ancient texts, analysis of the works of modern experts in the history, formation and development of Yoga in order to define Yoga and show the complexity of this process Focusing on ancient texts, one can only outline possible general meanings of Yoga as each subsequent ancient book gave its clarifications or emphasized some new aspects of its interpretation. An attempt was made to come to the general characteristics of the rationality of Yoga, referring to the ancient texts and mythological sources. The researcher also examined the soteriological and ontological significance of the body in ritual practices in the form of "instructions" for overcoming the human condition and constructing a new one. It has been proved that the body has a special value for man, because it acts as a physical basis in the process of implementation, on the one hand, of any action (social and individual), and on the other hand, to realize the connection with cosmic processes. Both directions can be characterized as vertical and horizontal realizations of a yogin’s life, which are carried out simultaneously and which cannot be imagined separated from each other. The second chapter examines the interaction of the Eastern and Western cultures at the turn of the nineteenth and twentieth centuries in order to analyze the nature of Yoga as a practical activity and Yoga as a phenomenon characteristic of the discourse of intellectual culture of the West at that time. A thorough analysis is carried out to understand the implementation of Swami Vivekananda's ideas, in particular, the peculiarities of his religious ideas. It is emphasized that his ideas caused large-scale responses from the American, British, and Russian scientific societies. It is followed by the description of the branches of modern yoga in the American-European environment. This chapter also provides the analysis of statistical data resulted in the socio-analytical conclusions about the popularity and interest in Yoga in modern times. Thus, the task of finding the determinants of the development of modern Yoga, based on sociological statistics and general characteristics of society was completed. The third chapter showed how the culture of consumption of the modern West contributes to the search for spiritual foundations aimed at human development in both the physical and spiritual dimensions. It is demonstrated how the attitude to the body changes in modern urban contexts, its phenomenological analysis is emphasized. The aggravation of social-antisocial and corporeal-spiritual oppositions is underlined. The oppositions, which began to represent themselves in a regime of contradictions, intensified and accelerated the search for ways to resolve them, that intensifies the desire to harmonize them. The culture of the body and the technique of changing not only the internal but also the external "I" in order to improve reality and, consequently, society is carried out in the context of the social order for a new intellectual sensitivity. The work of the school of modern yoga Asaṅga (असङ्ग) Yoga is analyzed, including the description of its program that is formed on the basis of certain principles. Thus, the dissertation solves the scientific-applied problem, according to which not only do we learn the phenomenon of modern Yoga but also highlight that the formula "Do yourself and keep moving", which is the basis of Yoga, is gaining momentum as its practical implementation in modern society. The paper presents the following results obtained for the first time: the nature of the spread of Yoga in the cultural space of the East in terms of its diachronic and geographical development was analyzed on the basis of ancient texts, the author's interpretation of its paradigmatic development was substantiated. The author also revealed the roots and character of the rational in traditional Yoga as well as its anthropological-religious semantic load that is a factor of the integrity of the cosmic, anthropological, axiological. In addition to this, the determinants of the development of modern Yoga, which arise on the basis of a new sense of culture, time and under the influence of certain challenges of consumer society were identified. It was established that the habitus of modern man in new contexts changes depending on the qualitative processes of working with the body on the basis not only of its functional improvement, but also in order to learn the spiritual and fulfill the social as inseparable processes in forming a general understanding of "humanity". The understanding of the habitus was substantiated. Thus, it appeared possible to propose principles basing on which a person practicing Yoga copes with solving the problem of preserving and finding self-identity as a process of complementary combination of internal and external meanings of their existence in a complex world full of excessive information in order not to lose their identity and individuality. The author developed and verified a comprehensive methodological program for teaching modern Yoga school "Asanga (असङ्ग) Yoga", which helps to reveal the vital-ontological potential of man, taking into account its micro-, macro- and meso-levels (everyday, borderline and crossborder dimensions) of being. The ideas that have been further developed are as follows: the idea of the uniqueness of the phenomenon of modern Yoga in ensuring the entry of the individual into urban culture, reproducing and developing it simultaneously, and the functional potential of the social in Yoga receives a new understanding that determines, nourishes and reproduces the constructive processes of modern city; the transcultural nature of modern Yoga, which has become a platform for improving interethnic, intercultural, interreligious relations and is actively used by international organizations aimed at creating the commonwealth and coexistence of nations; theoretical and practical reflection that the phenomenon of modern Yoga is a universal phenomenon of existence and historical development of the mankind, and this phenomenon is represented by numerous schools, studios and acts as a synthesizer in the process of forming the worldview and educational base of modern man. The paper gives a deeper understanding of the role of cultural anthropotechniques in substantiating the intensification of Yoga in order to improve not only physical but also intellectual and spiritual components of man, which emphasizes not only their vital orientation but also reveals the complex nature of focusing on the transcendent component. It also describes how significant is the role of non-formal education in the form of practical activities of studios, schools, sections in Yoga, the purpose of which is to form semantic landmarks of life on the basis of a complementary combination of different methodological possibilities in bringing cultures of East and West. The study reveals the expediency of using the proposed methodology of teaching modern Yoga, that reproduces the characteristics of the formative principle not only in anthropological but also in the socio-cultural environment, not only to illustrate the bodily harmony of man but also to study the principles of personal space and further application in practice. The dissertation is one of the series of scientific research on the topic "Philosophical problems of man and culture" performed at the Department of Philosophy (2017/2018, No. DR 0117U004726).
Опис
Ключові слова
дисертація, сучасна Йога, людина, культура, культура Сходу, культура Заходу, тіло, тілесність, тіло як конструкт, освіта, детермінанта, раціональність Йоги, духовність, етика, цінність, зміст дисципліни, modern Yoga, man, culture, culture of the East, culture of the West, body, corporeality, body as a construct, education, determinant, rationality of Yoga, spirituality, ethics, value, content of the discipline
Бібліографічний опис
Лобас В. В. Сучасна Йога: рецепції та практики (філософськоантропологічний аналіз) [Електронний ресурс] : дис. ... д-ра філософії : спец. 033 : галузь знань 03 / Вікторія Володимірівна Лобас; наук. керівник Дольська О. О. ; Нац. техн. ун-т "Харків. політехн. ін-т". – Харків, 2021. – 210 с. – Бібліогр.: с. 184-205. – укр.